Розробка нового диференційованого туристичного продукту

      Вступ

      Стійкий економічний зріст країн, підвищення добробуту та збільшення вільного часу населення, укріплення взаємозв'язків  у всіх сферах діяльності дозволили  розширити географію та збільшити  об'єм туристичного обміну.

      Тимчасове перебування людини поза місцем її постійного проживання обумовлює специфічний набір потреб, відмінних від потреб, що виникають  у звичних для неї умовах. Формування цих потреб визначається наявністю вільного часу і особливостями його використання. Для цих потреб необхідно пристосовувати відповідний комплекс послуг і товарів, які розробляються в розрахунку конкретну категорію споживачів.

      Турпродукт  – комплекс послуг і товарів, матеріальних і нематеріальних благ та ресурсів, призначених для туристичного споживання, що реалізуються на ринку туристичних послуг. Він має складну, динамічну структуру, пристосовану до зміни попиту і здатен забезпечити задоволення різноманітних потреб людини, що подорожує. Турпродукт виробляється спеціалізованими підприємствами, що є суб'єктами туристичного ринку.

      Як  відомо, турпродукт – поняття комплексне, яке складається з чисельних  взаємопов'язаних складових.

      Туроператори  виконують головну роль в туризмі, бо саме вони формують пакети різних послуг ( транспорт, розміщення, трансфер, розваги, і т.п.) у єдиний туристський пакет, який і реалізують споживачу через агентську діяльність.

      Туроператор – фірма або людина, які виконують  роботу з формування, створення та проектування туристичного пакету, а  також його реалізацію та просунення. Завдання туроператора – включити в тур тільки необхідні послуги, достатні для того, щоб споживач погодився принести тільки транспортні витрати.

      Об'єкт  вивчення цієї роботи – диференційований турпродукт.

      Предмет – розробка нового диференційованого  турпродукту на прикладі АТ «Інтурист – Харків»

      Отже  мета роботи – вивчити розробку нового диференційованого туристичного продукту

      Згідно  з метою необхідно вирішити наступні завдання:

• розглянути турпродукт, як об'єкт управління;
• визначити поняття диференційованого турпродукту;
• розглянути диференціацію турпродукту;
• охарактеризувати пошук ідей диференційованого турпродукту;
• визначити основні стадії процесу розробки диференційованого турпродукту;
• розглянути рекламно – інформаційне просування турпродукту.

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

                                                                                              

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ЗАСАДИ ДИФЕРЕНЦІЙОВАНОГО ТУРПРОДУКТУ  В СИСТЕМІ МАРКЕТИНГУ

      1.1. Турпродукт, як об'єкт управління

      Серед науковців і практиків туристичної  галузі немає єдиної думки щодо змісту поняття турпродукт та тур послуга. Засновник науки маркетингу професор Ф. Котлер вважає що продукт – це сукупність всього того, що можливо запропонувати на ринку споживачам для придбання, використання, споживання та здатних задовольнити певну потребу чи бажання. В цьому визначенні підкреслюється різноманітність продуктів, оскільки ними можуть бути фізичні об’єкти, послуги, ідеї тощо.[1]

      У туристичній галузі основним об’єктом пропозиції і попиту на ринку виступає турпродукт. Закон України “Про туризм” визначає турпродукт як комплекс тур послуг, необхідних для задоволення потреб туриста під час його подорожі. [2]

      Вітчизняні  фахівці з туризму Мальська М.П. та Худо В.В. визначають турпродукт, як упорядковану сукупність тур послуг, робіт і товарів (пакет туристичних послуг), що складається як мінімум з двох, або більше одиничних чи множинних тур послуг, робіт, товарів і засобів забезпечення, інших туристичних ресурсів, достатніх для задоволення потреб туристом в процесі із метою туризму. [3]

      О.О. Бейдик у словнику – довіднику з географії туризму наводить наступне визначення: турпродукт – це набір послуг, що входять у вартість туристичної поїздки за певним маршрутом з комплексним обслуговуванням . Таке тлумачення не враховує той факт, що послуги надаються не тільки під час туристичної поїздки, але і в процесі підготовки до неї. Також існує внутрішній туризм, який інколи не потребує переміщення споживача за допомогою транспортних засобів.[4]

      Російський  дослідник Ісмаєв Д.К. вважає турпродукт будь-якою послугою, що задовольняє ті чи інші вимоги туристів під час їхньої подорожі та підлягає оплаті з їхнього боку, а основним турпродуктом є комплексне обслуговування, тобто стандартний набір послуг що продається туристам в одному пакеті.

      Найбільш  повне визначення турпродукту, подано доктором історичних наук, професором, ректором Російської міжнародної академії Туризму Квартальновим В.О.: “Турпродукт – це сукупність речових (предметів споживання) і неречових (у формі послуги) споживчих вартостей, необхідних для задоволення потреб туристів, що виникають під час подорожі”.

      У перспективі, на основі виконаних наукових розробок, з’являється можливість привести до загального знаменника існуючі  системи класифікації турпродукту. Турпродукт, окрім загальних специфічних характеристик послуг, має певні відмінності:

      - комплекс послуг і товарів, що характеризується складними взаєминами між різними компонентами;

      - попит на туристичні послуги надзвичайно еластичний щодо рівня доходу та цін, але певним чином залежить і від політичних та соціальних умов;

      - зазвичай споживач не може побачити тур продукт до моменту його споживання, а власне споживання відбувається безпосередньо на місці виробництва туристичної послуги;

      - споживач долає відстань, яка віддаляє його від продукту і місця споживання, а не навпаки;

      - тур продукт залежить від таких змінних, як простір і час, для нього характерні коливання попиту;

      - туристичний продукт є зусиллям багатьох підприємств, кожен з яких має свої методи роботи, специфічні потреби й різні комерційні цілі;

      - неможливо досягнути високої якості туристичних послуг навіть за найменших недоліків, оскільки обслуговування туристів якраз і складається з дрібниць і найменших деталей;

      - вплив зовнішніх чинників форс – мажорного характеру (кліматичні умови, погода, політика в галузі туризму, міжнародні події тощо) на якість туристичних послуг.

      Отже, якщо взяти за основне визначення турпродукт - це сукупність речових (предметів споживання) та неречових (у формі послуг) споживчих вартостей, необхідних для задоволення потреб туриста, які виникають у період його туристичної подорожі.

      

       
рис.1 – Структура  турпродукту

      Тур - це первинна одиниця туристичного продукту, яка реалізується споживачу як єдине ціле, на визначений маршрут та конкретний термін. 
Закон України "Про туризм" дає наступне визначення: "Тур - туристична подорож (поїздка) за визначеним маршрутом у конкретні терміни, забезпечена комплексом туристичних послуг (бронювання, розміщення, харчування, транспорт, рекреація, екскурсії тощо) [2].

      Складовими  туру є туристичний пакет та комплекс послуг на маршруті, які клієнт просить включити в обов'язкову програму і сплачує за них заздалегідь.

      Розрізняють два основних види туру:

      - пекидж-тур - комплексна туристична  послуга, яка містить в собі  розміщення, харчування, екскурсійне  обслуговування, транспортні, побутові, спортивно-оздоровчі та інші послуги.

      - інклюзив-тур - окремі туристичні послуги: харчування, розміщення, транспорт, екскурсійне обслуговування (на вибір).

      На  практиці більшою популярністю користується інклюзивний тур, коли турист замовляє мінімальний набір основних послуг, купуючи додаткові послуги при необхідності.

      Додаткові туристично-екскурсійні послуги - це послуги, не передбачені ваучером чи путівкою і доводяться до споживача в режимі його вільного вибору.

      Додаткові послуги не входять в основну  вартість путівки. До них належать прокат, побутове обслуговування, додаткове харчування, стоянка для автомобіля, зберігання речей, розваги, придбання квитків, користування міні-баром і т.п.

      Товари - це специфічна матеріальна частина турпродукту (туристичне спорядження, буклети, сувеніри, листівки, плани і карти міст і т.п.) та неспецифічна частина турпродукту, куди входить велика кількість товарів, які є дефіцитними або більш дорогими в місцях постійного проживання туристів.

      Виробництво турпродукту - це процес перетворення ресурсів на турпродукт, який відбувається на різних господарюючих суб'єктах: від натурального селянського господарства до сучасного підприємства. Комплексна система організації виробництва такого продукту називається індустрією туризму, яка об'єднує спеціалізовані підприємства, організації та установи.

      Таблиця 1

      Класифікація  підприємств

 

      Але це далеко не повний перелік підприємств, організацій установ, які беруть участь у виробництві турпродукту. Туристичну індустрію опосередковано формують підприємства зв'язку і торгівлі, дорожні і комунальні служби, прикордонні і митні переходи та багато інших.

      Будь-який продукт, навіть із найкращими споживчими властивостями, рано чи пізно витісняється з ринку іншим, більш вдосконаленим. Не може бути вічного продукту, бо з часом попит на нього падає і отриманий від реалізації прибуток настільки малий, що подальша торгівля ним стає економічно невигідною. Цей процес називається життєвий цикл турпродукту.

      Кожний  продукт, в тому числі туристичний, проходить у своєму розвитку чотири послідовні стадії: впровадження, зростання, зрілість і спад.

      Впровадження - початкова стадія життєвого циклу, на якій створюється ринок для нового продукту. Вона характеризується повільними темпами зростання обсягу продажу і можливими втратами (високі затрати на виробництво і маркетинг). Тривалість стадії впровадження залежить від якості продукту, його відповідності потребам споживачів, правильно обраної стратегії маркетингу і послідовної її реалізації.

      Стадія  зростання настає з визнанням покупцями продукту і швидким збільшенням попиту на нього. Збут розширюється, а за ним зростає і прибутковість. Відносно високі прибутки залучають нових виробників, конкурентна боротьба загострюється. Фірми, які раніше від інших запропонували продукт, мають значні конкурентні переваги, але, незважаючи на це, вони повинні турбуватися про подальше вдосконалення свого продукту, оскільки підприємства, які пізніше налагодили виробництво такого ж продукту, будуть його поліпшувати і розвивати, щоб потіснити лідерів.

      Стадія зрілості характеризується уповільненням зростання обсягу продажу, його стабілізацією і навіть падінням в міру наповнення ринку. Більшість споживачів уже скористались продуктом і їх коло практично не розширюється. Особливе значення набуває так званий "феномен вірності", який спонукає знову скористатися уже відомим продуктом. Формується коло постійних клієнтів. На цій стадії конкуренція досягає максимуму. Прибутки починають зменшуватись, хоча залишаються досить високими.

      Спад  проявляється в різкому скороченні обсягів продажів і прибутку. Він часто зумовлений зміною потреб покупців або появою на ринку нових продуктів. На стадії спаду підприємства є декілька альтернативних варіантів дій: