Ринок чаю в Україні

Міністерство освіти і  науки України

Сумський державний університет

Кафедра економічної теорії

 

 

 

 

Обов’язкове домашнє завдання

З дисципліни «Мікроекономіка»

На тему «Ринок чаю в Україні»

 

 

 

 

 

 

 

Виконав                       _____________       Романенко  Вікторія Сергіївна

Перевірив                    _____________ Школа Вікторія Юріївна

Група                                                            Фз-91с

Дата подання роботи  _____________      Оцінка _______________

 

 

 

Суми 2012

Зміст

Вступ

1. Загальна інформація про ринок чаю

2. Особливості ціноутворення на ринку чаю

3. Прогнози розвитку ринку  чаю

Висновки

Список літератури

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Чай – один з найдавніших, а також найпопулярніший у  світі напій (після води). І, мабуть, найкращий для втамування спраги. Батьківщина чаю – Китай. Сама назва «чай» походить від китайського «ча», що означає «молодий листочок».

У Росії чай вперше з'явився в 1638 році. Він був присланий в подарунок царю Михайлу Федоровичу, засновнику династії Романових. Але спочатку чай вживали як лікувальний напій. У число буденних напоїв на території нашої країни чай увійшов в XIX столітті. Привозили його переважно з Китаю.

Нині чай є звичною  частиною щоденного раціону. Подібну пристрасть можна пояснити кліматичними особливостями нашої країни (Чай – сезонний товар. Як і для всіх ринків гарячих напоїв, найвищий сезон для ринку чаю припадає на зимовий період). Чай – природний енергетик. Так, нещодавно Асоціація дієтологів США включила чорний і зелений чай до переліку найважливіших функціональних продуктів харчування, серед тих, які підтримують здоров'я нашої шкіри і забезпечують відповідний водний баланс організму.

За типом чайної рослини  виділяють три різновиди чаю:

- китайський різновид (китайський, японський, в'єтнамський, індонезійський, грузинський тощо);

- асамський різновид (індійський, цейлонський, кенійський тощо);

- камбоджійський різновид (вирощується в деяких районах Індокитаю).

 

Сфера чайного бізнесу для України є особливою, тому що ні чайний кущ, ні чайне дерево в Україні не вирощують.  Ринок чаю можна вважати ринком імпортерів з усіма наслідками, що з цього випливають. Так, постачальники повністю залежні (хоча й різною мірою) від загальної світової кон'юнктури. Наприклад, негода в Кенії або пожежі в Індонезії, що збіглися зі зменшенням світових запасів чаю на фоні зростання обсягів його споживання в країнах Ближнього та Середнього Сходу, не просто підвищують ціни, а кардинально змінюють ціноутворення на світовому чайному ринку.

Мета роботи – дослідження  стану та перспектив розвитку ринку чаю в Україні.

В умовах економічної не стабільності, дослідження ринку  чаю є досить актуальним.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.Загальна інформація  про ринок чаю в Україні

Є чимало легенд про те, як люди відкрили для себе унікальну рослину, що з  часом стала не лише ліками, а  й чудовим повсякденним напоєм. Історична  вітчизна чайного куща - Китай, прилеглі до нього райони Бірми та В'єтнам. А батьківщиною чаю-напою стала провінція Юньнань Південно-Західного Китаю. Звісно, тому й назва рослини та напою теж китайського походження - "ча" китайською мовою означає "молодий листок". На території Київської Русі слово "чай" пішло від монгольського "цай".

Першими завезли чай до своєї  країни португальці, за ними в 1610 році - голландці. Однак лише починаючи  з ХVII-го століття, коли байховий продукт  почали завозити до Європи кораблі  Ост-Індської компанії, він почав поступово завойовувати європейські міста.[2]

З 1884 року голландці розводили цю рослину в Індонезії на острові Ява.

Якість чаю зростає пропорційно  висоті над рівнем моря.

Назви сортів чи різновидів індійського  чаю - "дарджилінг", "ассам", "нілгірі" - походять від назв місцевостей, де його вирощують і збирають. Усім індійським чаям притаманний сильний  аромат і міцний настій.

Сорт чаю вказується на упаковці. Але виробники переважно випускають суміші (blend), це пояснюється тим, що "чистий" сорт може мати надто  різкий смак.

Сорт "ассам" - типовий представник  серії "ранкових" чаїв. Він має  міцний темний настій і терпкий смак, що бадьорить.

Найвідоміший у світі сорт "дарджилінг" росте у високогірній місцевості Дарджилінг у Північній Індії. Його настій золотавого кольору, а через такий колір (до нього зазвичай додають ще й трошки зеленого чаю) і мускатний присмак цей чай називають "чайним шампанським". Сорти "дарджилінг" - представники "пообідніх", або "вечірніх", чаїв.

"Нілгірі" (дослівний переклад - "блакитні гори") близький до сорту "ассам", точніше, це його високогірний різновид. Він м'якший за смаком і має не такий темний настій - легкий і яскравий. Чистого "нілгірі" в магазинах не зустрінете, він переважно використовується у сумішах з іншими сортами.

А ось цейлонські чаї не прийнято розподіляти на сорти - на Шрі-Ланці дуже мало плантацій, і чай там приблизно однієї якості. Виокремлюють тільки високогірну провінцію Канді, де вирощують рідкісний чай, що має слабкий з вигляду, але насправді дуже міцний настій[3]. 

Формування ринку чаю  в Україні почалося в 1991 р. У недалекі радянські часи Укроптбакалія (єдиний оптовий постачальник чаю) продавала  приблизно 15 тис.т чаю на рік і часто він був у дефіциті. Зараз фахівці оцінюють місткість ринку чаю приблизно у 15-19тис.т щорічно. Деякі дистриб’ютори світових виробників на підставі маркетингових досліджень називають цифру 21-23 тис.т.

Спокійний і демократичний  ринок чаю не може забезпечити  швидкого обігу капіталів, як це під силу алкогольним напоям чи тютюновим виробам. Та й щоб стати прямим постачальником чаю із закордону, необхідно володіти капіталом не в одну сотню тисяч американських доларів. Тому інвестори по-справжньому зацікавились чайним бізнесом в Україні лише два-три роки тому, коли всі найпривабливіші сфери комерції були або повністю зайняті, або значно знизили свою рентабельність. У 1997 році згадала про існування цього ринку й держава. У результаті ставка митного збору на імпорт фасованого чаю зросла до 20%, немов сповіщаючи про те, що пора чайного бізнесу настала.

Споконвічно (історично) Україна  характеризувалася низьким споживанням  чаю. Це зв'язано з тим, що більшість  населення, особливо сільське, віддавало  перевагу компотам та іншим фруктовим  напоям. На внутрішнє споживання також  істотно впливають регіональні  особливості, чай більше споживають в індустріальних центрах Донецько - Приднепровського регіону і в  цілому в східних областях, де впливають  чайні традиції Росії, а також  у південних регіонах, що обумовлюється жарким кліматом. У західних регіонах споживання чаю нижче через вплив європейських кавових традицій.

У останні роки в зв'язку з приходом на ринок великих чаєторговців і проведенням ними активної пропаганди чайних традицій, відбувається зміна споживчих вподобань, що позначається на зростанні об'ємів продажу чаю.

Основна зміна, що відбулась  на ринку чаю, - різке збільшення кількості чаю, який фасується та упаковується в Україні. Поштовх для розвитку українського фасувального виробництва чаю дало введення в листопаді 1997 року нульової ставки ввізного мита на нефасований чай. На фасований же чай мито складає EUR0,4 за 1 кг (пільгова - EUR0,2 за 1 кг). [7]Сьогодні чай практично усіх відомих торгових марок цілком фасується і упаковується в Україні. З'явилися і виробники нових марок, наприклад компанія "Вітал-тер" (торгова марка "За Динамо"). Українські чайні компанії зайняті фасуванням та реалізацією чаю, що прибув в Україну з-за кордону. У цього бізнесу є своя доволі тонка філософія – це філософія чайного успіху.

Важко напевне сказати, з  чим більше: із поточною світовою кон'юнктурою чи смаковими вподобаннями, що склалися ще за радянських часів, пов'язано те, що понад 80% чаю в Україну завозиться зі Шрі-Ланки (лише за офіційною статистикою  за минулий рік імпорт цейлонського чаю становив 10,3 тис. т, або $11,6 млн), ще близько 10% - дорожчого продукту індійського  походження (0,8 тис. т, або $1,5 млн). У решту  вміщується майже вся географія  чайного виробництва: Китай, Індонезія, В'єтнам, Кенія, Аргентина, Сінгапур, Грузія тощо. Широко представлена продукція  фасувальників з Німеччини, Нідерландів, Великобританії, Греції, Польщі, Росії, Чехії та інших.

Якщо проаналізувати структуру  вітчизняного ринку за видами чаю, то неважко помітити, що вона приблизно  відповідає світовим канонам. Найпопулярніший серед населення України купажований (суміш різних сортів для отримання певного смаку та аромату) чорний байховий (розсипчастий) чай, поширений у країнах з помірним, вологим та холодним кліматом: на нього припадає близько 87% ринку. За даними інформаційної служби фірми "Мономах", утричі за останні кілька років зросла частка зеленого чаю, яка сягнула 10%. Як відомо, за вмістом вітаміну С та тонізуючими властивостями зелений чай переважає свого чорного родича. Це пов'язано з технологічними особливостями переробки сировини. Щоб отримати зелений чай, лист не піддають ферментації, а висушують природним шляхом. Напій, виготовлений з такого листя, добре тамує спрагу і має сильніший, ніж у чорного чаю, аромат та терпкий смак.

За способом переробки на вітчизняному ринку впевнено переважає пропозиція гранульованих (СТС) чаїв (70%). Чаї Orthodox, що їх отримують традиційним скручуванням цілого або ламаного листу, займають частку в 30%. 

 

 

 

 

2.Особливості ціноутворення  на ринку чаю

В Україні в структурі імпорту  за 2005-2010 рр. близько 84% становить чорний чай. Питома вага зеленого чаю – близько 16%. У структурі експорту за 2005-2010 рр. спостерігається тенденція зменшення частки чорного чаю і збільшення частки експорту зеленого чаю на 14%.

Ціна за 1 т імпортованого на територію України чаю з 2005 по 2010 рр. збільшилася в 2 рази, в середньому збільшуючись на 15% в рік. Найбільший стрибок у 35% спостерігався в 2009 році. У той час як в 2010 році зростання цін склало всього 4%.[1]

З упаковок найбільш популярні картонна і фільтр-пакети. Причому, в 2011 році обсяг ввезеного пакетованого чаю в Україну значно збільшується відносно попередніх років. (Відповідно до стандарту Британського інституту стандартів «ВS 6008: Метод приготування чайного настою», пакетик повинен містити 2 г чайного листя для заварювання однієї чашки чаю (200 мл)).

Найбільше п'ють чай у Києві. В цілому, в територіальному розрізі  переважає споживання чаю в Південно-Східній Україні: Харківській, Дніпропетровській, Одеській областях, а також м. Севастополі. Ця закономірність склалася історично, так як Західна Україна більш тяжіє до взаємозамінного напою – кави.

Виробництво

У цілому, обсяг виробництва чаю  в Україні з 2005 по 2010 рр. збільшився майже вдвічі. Зниження рівня виробництва спостерігалося лише в 2008 році. Це пов'язано не тільки з кризовими явищами у світовій економіці, а й зі зміною загальносвітових тенденцій ринку чаю. У 2009 і 2010 році спостерігалося значне зростання виробництва чаю в Україні (на 27% і 29% відповідно).

У 2011 році зберігається тенденція 2010 року. За 9 місяців 2011 року обсяг виробництва  чаю в Україні виріс на 3% щодо 9 місяців 2010 року. Найбільший темп приросту в 16% відносно показників аналогічного періоду 2010 року відповідає квітню[4].

Динаміка обсягу виробництва  чаю в Україні за 2005-2010рр.,тонн

Мал.1

У 2010 році на ринку України були наявні 18 виробників чаю. Найбільший виробник – ТОВ «Ексімтрейд», на частку якого припадає 30% від загального обсягу виробництва чаю на території України в 2010 році. Друге місце займає спільне українсько-британське ТОВ «Українська чайна фабрика – Ахмад Ті», з часткою на ринку 21%. Також до українських виробників чаю зі значною часткою на ринку належать: СП ТОВ «СолоМія», ТОВ «Майский чай», ТОВ «Добриня-Дар», і ТОВ «Мономах».

 

 

Структура виробництва  чаю в Україні в розрізі  основних виробників у 2010 році

Мал.2

Імпорт

Український ринок чаю повністю залежить від імпортних поставок. Тенденції імпорту в цілому повторюють тенденції виробництва, і до 2008 року характеризуються постійним приростом. З 2005 по 2010 рр. обсяг ввезеного чаю на територію України збільшився на 32% (натуральний показник). У той же час, ціновий показник імпорту чаю збільшився майже на 81% в 2010 році, щодо рівня 2005 року. Найбільший приріст цінового показника спостерігався в 2008 році (27% щодо аналогічного показника 2007 року). 2008 рік ознаменувався корекцією загальносвітових тенденцій ринку чаю. За даними Продовольчої і сільськогосподарської організації Об'єднаних Націй (Food and Agriculture Organization, FAO), споживання чаю в світі зросло в 2008 році до 3,85 млн. тонн (темп приросту 4,8% відносно даних за попередній період), а виробництво збільшилося всього на 1,2% – до 3,78 млн. тонн.

У 2009 році тенденція перевищення  попиту над пропозицією збереглася. Цей рік запам'ятався досягненням історичного максимуму ціни на світовому ринку чаю – 3,75 долара за кілограм на найбільших у світі чайних торгах в кенійському місті Момбаса. Це відбулося на тлі скорочення обсягів виробництва чаю на 10%, спровокованого посухою в найбільших країнах-виробниках: Індії, Шрі-Ланці, Кенії. У 2010 році обсяг імпорту повернувся на докризовий рівень, у той час як ціновий показник залишився нижче рівня 2008 року. Це пов'язано з відданням українцями переваги у бік більш низького цінового сегмента чаю під час кризи.

Всього налічується близько 40 країн, що поставляють чай в Україну. Основна частка імпорту належить Шрі-Ланці. У 2010 році частка імпорту чаю з цієї країни склала 34% від загального обсягу поставок чаю на територію України. Друге місце займає Російська Федерація. Ця країна не вирощує чай, але тут знаходиться великі фасувальні фабрики. Також значна питома вага (від 5 до 11%) в обсязі імпорту чаю в Україну належить Китаю, Індії, США, В'єтнаму.