Реструктуризація банків в Україні

Отже, для досягнення відповідних економічних показників та уникнення дисбалансу, банки збільшують капітал. У банківський практиці використовується два методи поповнення капіталу:

• Метод внутрішніх джерел поповнення капіталу;
• Метод зовнішніх джерел поповнення капіталу.

За першим методом  головним джерелом зростання капіталу є нерозподіленний прибуток банку. Перевагами цього методу є незалежність від кон`юктури ринку, відсутність витрат по залученню капіталу ззовні, простота застосування(перевід коштів з одного бухгалтерського рахунку на інший), відсутня загроза втрати контролю над банком з боку акціонерів. Але метод має і певні недоліки: повне оподаткування, зменшення дивідендів та повільність.

Збільшення капіталу за рахунок зовнішніх джерел можливе кількома способами:

• Емісія акцій;
• Емісія капітальних зобов`язань (субординований борг);
• Продаж активів і аренда нерухомості.

На даний момент в  Україні більше чи менше використовуються усі вищеназвані методи поповнення власного капіталу. Так, наприклад, емісію акцій як джерело поповнення капіталу використовують такі банки як ОТР, ХРЕЩАТИК, СЕБ Банк, РОДОВОД та ін., субординований борг залучили такі банки, як ОТP, НАДРА БАНК, ПІБ, ПроКредит, Фінанси та кредит та інші., продажем активів займалися такі банки як ТАС-Бізнесбанку, НАДРА Банк⁹

«Лідерами»  за розміром власного капіталу станом на 01.10.2009 року є УКРПРОМБАНК, що має капітал (-1 795 194) тис. грн,ТРАНСБАНК – (- 518 383) тис. грн., «ДНІСТЕР» - (-433 601) та банк АРМА – (-269 807).

Важливо, що згідно з постановою НБУ №225, що набула чинності з 1 червня 2009 року, ціна продажу фінасової установи, що встановлюється тимчасовим адміністратором не може бути негативною, не дивлячися на від`ємні показники власного капіталу, що є своєрідною поступкою для банків, та повинно посприяти реструктцризації банківської системи України. 
Поряд із питанням реструктуризації капіталу, дуже гостро сьогодні перед банками стоїть питання поліпшення активів,  у зв`язку із фінансовою кризою, різкою зміною валютного курсу, а тому –погіршення пратоспроможності та кредитоспроможності позичальників, тому для них сьогодні реструктуризація кредитної заборгованості, яка як ми бачимо з рис. 2.5. займає левову частку у робочих активах банків, що свідчить також і про недостатню диверсифікацію активних операцій банків, швидка реструктуризація балансу банку може забезпечуватися за рахунок цінних паперів, які забезпечують гнучкість портфеля активів.

Рис.2.5. Структура кредитно-інвестиційного портфелю банків України (2002-2009рр.)

 є єдиним шляхом  виходу з проблеми, що склалася. Якщо ще рік назад це були  поодинокі випадки, то сьогоні багато банків пропонують реструктурування заборгованості позичальників.

Сьогодні широко використовується кілька стандартних схем реструктуризації, серед них:

• Збільшення строку кредитування (але не більше, ніж можливий строк кредитування, що передбачений програмою кредитування, наприклад, якщо максимальний строк кредитування на придбання автомобіля складає 7 років, а кредитний договір підписано на 5 років, то подовжити строк кредитування можна на 2 роки, зменшивши щомісячні платежі). Це найпоширеніший метод, за словами банкірів – пропонується у НАДРА Банку;
• Відстрочка виплат по тілу кредиту або кредитні канікули (до 6 місяців, частіше – до 3), при цьому відстрочка на виплату відсотків не надається –пропонує Родовід Банк.

Також виділяють нетрадиційні схеми реструктуризації, такі як:

• Зменшення відсоткових ставок за кредитами (найчастіше здійснюється на певний строк, з подальшим їх збільшенням по закінченні цього строку);
• Дострокове погашення позичальником частини боргу (10-15%), після чого банк понижує ставку – пропопується в Укрпромбанку;
• Зміна валюти боргу.

Реструктуризація заборгованості позичальників регулюється Постановою НБУ №328 від 03.06.2009 року, яка обіцяє банкам значні пільги при проведенні конвертації валютних кредитів у гривню, за правилами, запропонованими НБУ,  та Постанова №49 від 05.02.2009р., що дозволило банкам «на свій страх і ризик» проводити реструктуризацію кредитів фізичних осіб і не  переводити боржників у нижчу категорію. Також НБУ закликав відмовитися від штрафних санкцій.

Серед правил реструктуризації, що пропонує НБУ: визначення пріоритетності кредитів, що реструктуризуються, так першочергово реструктуризуються іпотечні кредити, якщо заставне житло загальною площею до 110 квадратних метрів, якщо там зареєстровані і проживають члени родити позичальника, у них є довідка з БТІ про те, щоїм не належить ніяке інше нерухоме майно, іщомісячні платежі по таким кредитам перевищують 30% місячного доходу позичальника. Фінансовий стан позичальника на дату реструктуризації повинен бути не гіршим класу «В», а стан обслуговування боргу повинен бути добрим чи слабким. На другому місці кредити на лікування та освіту і завершення будівництва, якщо заборгованість по ним не перевщує 200 тис. грн., а щомісячний платіж перевищує 30% місячного доходу позичальника.

Надання «об`активних і  беззаперечних»доказів того, що позичальник  не в змозі платити по кредиту, наприклад, довідка з місця роботи.

Реструктуризация повинна проводитися безкоштовно і, за новими правилами, боржникам не варто розраховувати на подовження сроку дії кредитного договору більше, ніж на два роки. При цьому неможна допускати відстрочки платежів по основній частині боргу на строк більше року, і платежі повинні надходити в банк не рідше одного разу на місяц. І головне – НБУ рекомендував не утримувати нараховані і не сплачені боржником на час прийняття рішення про реструктуризацію штрафи, пені і неустойки по кредитній заборгованості. До 31 серпня 2009 року банки зобов`язані закінчити реструктуризацію і перехід на іншу валюту усіх кредитів, по яким у цьому є потреба. Масштаби реструктуризації, що буде проведена за цей, час прогнозують по-різному. Деякі аналітики називають цифру 40-45%<sup>10</sup> від загального обсягу наданих кредитів, тоді як за результатами опитування, проведеного www.prostobank.ua, всього 12% позичальників, що відвідують портал, реструктуризували борг, і кожен четвертий змінив валюту кредиту. А 43% опитаних все ще сплачують по старіц схемі. І кожен п`ятий взагалі не платить по кредиту або сплачує частково. ¹¹

Одним з варіантів  реструктуризації токсичних активів, що сьогодні обговорюється у світі та в Україні є створення «bad bank». Bad bank -спеціально створена державою фінансова установа, що акумулює токсичні активи та незастраховані зобов`язання  з метою їх подальшого рефінансування «шматками». В Україні це питання є досить складним, бо відсутнє його законодавче регулювання. У світі ж такий варіант доволі широко застосовується у багатьох країнах, зокрема: Канаді, Німеччині, Франції, Японії, Мексиці, Туреччині, Ямайці, Угорщині та ін.

Перший поділ банків на “погані” і “добрі” датується 1988 роком, коли американський банк Mellon Bank перемістив свої погані позики на енергію і нерухомість у Grant Street National Bank. Перший “перехідний”банк було створено у Швеції у 1992 році, під час Швейцарської банківської кризи, у вигляді управляючої активами компанії Securum. Банк прийняв на свій баланс проблемні кредитні активи на суму більшу ніж 62 млрд шведських крон (біля $12 млрд) у Nordbanken (нині Nordea), купивши їх з дисконтом. Останній зміг провести реструктуризацію і до 1995 року став одним з найбільш прибуткових банків Швеції. Securum до 1994 року рефінансував більшість “поганих” активів і у 1997 році був зачинений. У цей же час “перехідний” банк біло створено також у Фінляндії. На початку 90-их років у США було створено Resolution Trust Corporation, яка повинна була продавати кредит і забезпечення сотен збанкрутілих ощадних банків. У всіх цих випадках активи, що потрапляли у “BAD BANK” не перевищували 8% від ВВП. На рис. ми спробували  виділити основні варіантів створення «проблемного» банку.

Рис. 2.6. Варіанти створення “поганого банку”

Так, як ми бачимо з рис. 2.6. , по перше, така структура може створюватися у різній формі: у формі банку або у формі спеціальної установи, що практикується у США, де було створено Спеціальне агенство з управлянні активами (США –Public-Private Investment Fund), фінансування якої може здійснюватися як з приватних джерел,так і за рахунок держави. Якщо створюється банк, то він може бути державним або комерційним. Державний банк може створюватися на базі вже існуючого, такий банк пропонується створити на базі Укрпромбанку, або через надання банку спеціальних повноважень «скупщика поганих активів», в Україні такий статус пропонується надати   Родовід Банку, який було націоналізовано. Або «поганий банк» створюється  у вигляді окремого комерційного банку, як це роблять у Німеччині та Великобританії. Або існуючий комерційний банк може бути поділений на банк  «поганих»  та «добрих» активів, як було зроблено із банком Citigroup (США). Керівництво «поганим банком» може здійснюватися НБУ, Фондом гарантування вкладів фізичних осіб або приватною структурою.

За оцінками експертів¹², загальна вартість проблемних кредитів становила на кінець 2008 р. 18,01 млрд грн. Зростаннятаких кредитів принаймні удвічі, до 36 млрд грн протягом 2009 р. (їх приріст у 2008 р. сягнув майже 300 %), зумовлює перевищення ними загального бюджетного дефіциту на 5 млрд грн. Якщо ж приріст обсягу проблемних кредитів становитиме більш ніж 300 %, то їх відношення до ВВП буде дорівнювати 5 %, що означає необхідність серйозного втручання з боку держави. Отже, на нашу думку, сама ідея створення такої структури, яяк проблемний банк цікава, і, як показує досвід зарубіжних країн, зокрема США, досить ефективна та, як мибачимо обсяг проблемних активів ще не перевищив 8% ВВП, тому такий банк, ймовірно може виправити ситуацію. Але, відповідно до вище наведених даних, доцільно створювати подібну установу в Україні тількі у формі державної структури. Але для України, особливо через недосконалість законодавства та відсутність поперіднього досвіду такий створення може не тільки не допомогти реструктуризувати проблемні активи, а й погіршити ситуацію у банківській системі загалом, тому, на нашу думку, у разі прийняття рішення про створення «проблемного банку» Україна повинна залучити іноземних експертів, щоб здійснити цей процес швидко, якісно і що важливо саме для нашої країни – неупереджено.

Також ще одним варіантом  реструктуризації активів може бути їх сек`ютиризація. Сек`ютиризація кредитів- об`єднання у єдиний пакет (пул) дрібних, нелівідних кредитів, ідентичних за характером, строками та  дохідністю, для випуску на їх основі цінних паперів з подальшим їх перепродажем інвесторам. У результаті цієї операції право отримання боргу і процентів за ці кредити переходить до інвестора. Сьогодні окрім недоліків сек`ютиризації, таких як складність і висока вартість, тривалість і необхідність стратегічного підходу, недостатня гнучкість і можливий вплив на відносини з клієнтами — неможливість внесення будь-яких змін у процесі проведення операції, можливість порушення банківської таємниці й захист інформації, відсутність єдиної  методики відбору активів, також постає питання доцільності сек`ютиризації, так як у загальній структурі активів банківської системи частка проблемних активів не поменшає. На нашу думку, сек`ютиризація має право на існування  оскільки з її допомогою можна вирішити такі системні проблеми криза довгострокової ліквідності; недостатня диверсифікація джерел фінансування; низьку культуру управління ризиками та ін.. але вона повинна застосовуватися як крайній метод. А не систематичний і регулюватися та обмежуватися з боку НБУ.

Але проблеми присутні не тільки у позичальників, а й у  самих банків, тому не менш гостро сьогодні вирішішується проблеми реструктуризації зобов`язань банків. Так, рівень проблемної заборгованості у 2-3 кварталах 2009 року склав 28-29%.<sup>13</sup> На думку експертів, буде реструктуризовано зобов`язань на загальну суму біля 737 млн. доларів США, що складає 37,8% від загального офіційного боргу банків, строк погашення якого настає у 2009-2010 роках.І тут гарним прикладам  в Україні виступають Альфа-Банк і Банк Родовид. ¹⁴. Єврооблігації Альфа-Банку з погашенням у грудні 2009 року на $345 млн. з дохідністю 9,75% річних обмінено на нові, із строком погашення 30.07.2012 року з дохідністю 13% річних.¹⁵ РОДОВІД банк досяг домовленостей щодо пролонгації заборгованостей та наданню пільгових періодів по обслуговуванню заборгованостей.

3. Реорганізація банків

Якщо  у  попередній частині роботи йшлося фінансово-економчні зміни діяльності банку, ця частина присвячена організаційно-правовим змінам.

Варто зазначити, що найчастіше, коли ідеться про реструктуризацію, то у літературі переважно розкривається сенс реорганізації та у банках, у вузькому сенсі, реструктуризація ототожнюється з реорганізацією. Об`єктивними переумовами необхідності  та доцільності реорганізації є:

• Формування і розвиток ринкових відносин, банківської системи України та забезпечення її стабільності;
• Зміна форм власності(від державної – до змішаної – до приватної або колективної);
• Необхідність виконання банками вимог чинного законодавства та нормативних актів Національного банку України;
• Забезпечення платоспроможності, ліквідності комерційних банків.

Стратегічною метою  реорганізації комерційних банків є підвищення надійності та стійкості  банківської системи України  й окремого комерційного банку, забезпечення капіталізації банківської системи  та стабільної роботи платіжної системи, захист інтересів кредиторів і вкладників, покращення фінансового стану комерційних банків, підвищення ефективності діяльності внаслідок концентрації або поділу капіталу банків, розширення або спеціалізації, переорієнтації діяльності банків та зростання довіри до цих банків.  Також реструктуризація та реорганізація мають важливе соціальне значення, так як спрямовані на захист інтересів вкладників-фізичних осіб та запобігатиме зниженню рівня життя населення.

Реорганізація може здійснюватися  з метою спеціалізації чи універсалізації. Універсальні банки більш мобільні і мають можливість вести прибуткову діяльність в умовах нестабільної економіки, у той час як спеціалізовані банки мають можливість отримувати прибутки в умовах зростання конкуренції.