Потреби як основний орієнтир маркетингу

 

 

 

 

 

Курсова робота

на тему: «Потреби як основний орієнтир в маркетингу»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Київ 2011

 

План

 

 

   Вступ

1. Теоретичні засади категорії «потреби»

1.Економічна сутність  потреб

2.Маркетингова характеристика  категорії потреб

2. Проведення маркетингових досліджень на прикладі  ЗАТ «Галичина» щодо визначення потреб споживачів
3. Проблеми та перспективи розвитку проведення досліджень щодо визначення потреб

  Висновок

   Список літератури

  

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

 

Тема потреб є зараз дуже актуальною. Врахування різноманітних інтересів, цінностей, запитів споживачів, регулювання їх формування, вплив на них - на активну діяльність особистості – необхідна умова успішного ведення бізнесу і свідомого регулювання процесів функціонування й розвитку попиту на ринку. 

Однією з умов існування ринку – присутність на ньому покупця чи споживача товару, який купується. Роль споживача для розвитку ринку та ринкових відносин виключно велика, так як нею визначаються об'єми продажу та виробництва, а також асортиментний склад товарів, на які є попит. Умови існування суспільства настійно потребують пошуку шляхів та можливостей здійснення маркетингового дослідження поведінки споживачів для забезпечення ринкової рівноваги між попитом та пропозицією. 
Підприємство в сучасному світі може домогтися успіху лише в тому випадку, коли воно враховує і прагне задовольнити запити споживачів. Для підвищення ефективності потрібно проводити дослідження постійно зростаючих вимог покупця. Маркетинг займається дослідженням споживача, що включає його потреби і вимоги, мотивацію купівлі або відмови від неї. Вивчення споживачів безперечно починається з вивчення їхніх потреб. 

Тему потреб досліджують як зарубіжні вчені, зокрема Богачев, Міхєєв, Клепіков, Чернова, Котлер [1,6,8,11], так і вітчизняні науковці: Павленко, Войчак, Федорченко [12,3].

     Мета дослідження – дослідити місце та роль потреб у маркетинговій діяльності.

     У зв’язку з поставленою метою визначені наступні завдання:

- визначити сутність  категорії потреб, їх економічну  сутність та маркетингову характеристику;

- дослідити особливості  класифікації потреб;

- охарактеризувати зв'язок  та залежність потреб із категоріями  цінностей, побажань та попиту;

- проаналізувати маркетингову  діяльність щодо вивчення потреб споживачів на прикладі ЗАТ «Галичина»;

- виявити проблеми  та можливі перспективи у проведенні  маркетингових досліджень щодо  визначення потреб.

    Об’єкт дослідження – потреби .

    Предмет дослідження – тріада взаємозв’язку потреби-попит-маркетингова діяльність підприємства. 

 Методи дослідження:

• метод наукових абстракцій;
• методи аналізу та синтезу;
• історичний метод;
• описовий метод;
• графічний метод;
• абстрактно-логічний.

Інформаційною базою  дослідження є дані соціологічних  обстежень, монографічні дослідження, вітчизняних і зарубіжних економістів, підручники, періодичні видання.   

 Робота містить  вступ, три розділи, висновки , список літератури.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Теоретичні засади категорії «потреби»

 

1. Економічна сутність потреб

 

     Визначні мислителі, політологи, економісти минулого і сучасності — Дж. Гобсон, К.А. Гельвецій, Г.В.Ф. Гегель, К. Маркс, М. Вебер, Ф. Хайєк та інші бачили в потребах вираження природи людини, відносили їх до ключових економічних категорій.

     Потреби — це категорія, що відбиває ставлення людей до умов їх життєдіяльності. В структурі потреб суспільства можна виділити кілька типів відносин, що характеризують зв'язок людей з умовами життєдіяльності: ставлення до природи (потреби у спілкуванні з природою, в охороні природи); до існуючих засобів життя (потреби у засобах виробництва і предметах споживання); до себе та інших людей (потреба у самовираженні, саморозвитку, у соціальному статусі, спілкуванні); до праці та дозвілля (потреба у цікавій, творчій праці, у відпочинку та ін.).

     Сутність потреб можна проілюструвати на прикладі становлення нових потреб, які завжди виникають із такого ставлення людей до умов життєдіяльності, що характеризується бажанням змінити ці умови. Наприклад, потреба у підвищенні швидкості пересування, яка виникає як бажання змінити способи пересування, що існують. Матеріальних засобів реалізації цього бажання ще немає, тому воно втілюється в казкових кили-мах-літаках. Проте потреба вже виникла, і вона спонукає людство до пошуків реальних шляхів її задоволення — до винаходу автомобіля, поїзда, літака.

     На підставі загального визначення можна конкретизувати уявлення про потреби як предмет дослідження економічної теорії.

     Економічні потреби — це ставлення людей до економічних умов життєдіяльності їх, яке характеризується відчуттям нестачі певних благ та послуг, бажанням володіти ними, щоб подолати це відчуття. Отже, потреби мають об'єктивно-суб'єктивний характер. "Люди звикли пояснювати свої дії з свого мислення, замість того щоб пояснювати їх із своїх потреб (які при цьому, звичайно, відображаються в голові, усвідомлюються)..." - зазначав Ф. Енгельс [4,С. 60].

     Найбільш просте і  суттєве визначення потреб: потреби-це внутрішні спонукальні мотиви діяльності людини. Іншими словами-це бажання споживачів придбати і використати товари і послуги, які приносять користь.

     Перелік таких продуктів  та послуг-надзвичайно широкий:  продукти харчування, одяг, житлові  будинки, автомобілі, магнітофони,  компакт-диски і т. д. Досить  зазначити, що лише в Україні  випускається більше 20 тис. найменувань продукції, а перелік послуг навіть важко визначити, що  у свою чергу, свідчить про величезну різноманітність різного роду потреб.  

Різноманітні потреби можна  певним чином класифікувати, насамперед за суб'єктами та об'єктами.

     За суб'єктами потреби поділяють на:

     а) індивідуальні(особисті), колективні та суспільні.

     До індивідуальних потреб можна віднести потреби в їжі, одязі, житлі, які у кожної людини мають свої якісні та кількісні особливості, задовольняються специфічним набором товарів і послуг. Особисті потреби залежать від багатьох чинників, зокрема часу, місця і середовища проживання, від рівня розвитку суспільства.

     Кожна людина прагне  мати друзів, добрі стосунки із  колегами й близькими, перебувати  у певному колективі тощо. Суспільне життя людей зумовлює виникнення потреб колективного характеру. Прикладом колективних потреб можуть бути потреби певного трудового колективу в кваліфікованому керівництві, сприятливому психологічному кліматі, відповідних умовах праці.

     Суспільні — це потреби у зниженні рівня інфляції та безробіття, у забезпеченні конвертованості національної валюти, економічному піднесенні та ін.;

     б) потреби домогосподарств, підприємств та держави як особливих суб'єктів економіки. Як власники економічних ресурсів домогосподарства мають потребу в тому, щоб якнайвигідніше ними розпорядитися (продати, здати в оренду чи використовувати самостійно), як споживачі вони мають певні потреби у матеріальних і нематеріальних благах та послугах. Підприємці потребують підвищення конкурентоспроможності своєї продукції, зниження витрат виробництва, збільшення прибутків. До потреб держави можна віднести потреби у збільшенні надходжень до державного бюджету, у недоторканності державних кордонів, збереженні держави як єдиного цілого та ін.

     в)потреби суспільно-економічних класів і соціальних груп.

     За об'єктами потреби класифікують на:

     а) породжені існуванням людини як біологічної істоти (фізіологічні потреби в їжі, одязі, житлі) та породжені існуванням людини як соціальної (суспільної) істоти (соціальні потреби — в спілкуванні, в суспільному визнанні та статусі, інформації, освіті та ін.). Фізіологічні потреби передбачають реалізацію об'єктивних умов, необхідних для нормальної життєдіяльності людини, їх елементарність визначається безпосереднім зв'язком з біологічними функціями організму людини. В той самий час навіть елементарні потреби не можуть розглядатися як чисто біологічні, оскільки реальний спосіб задоволення їх (спосіб виживання) має соціальний характер, отже, позначається на формуванні соціальних потреб. Якщо парною категорією соціальним потребам індивіда є фізіологічні (біологічні) потреби, то соціальним потребам суспільства — потреби економічні. Тому інколи потреби поділяють на економічні та соціальні. Перші відбивають відношення до праці як вимушеної діяльності і виявляються як необхідність економії праці, що є критерієм розвитку економіки суспільства. Другі — це потреби у розвитку його соціальної сфери — освіти, науки, культури, мистецтва. У механізмі відтворення економічні та соціальні потреби взаємопов'язані та рівнозначні, їх рівнозначність полягає в тому, що освіта, охорона здоров'я, виховання дітей, культура, задоволення від роботи постійно реалізуються в економії праці;

     б)матеріальні(Автори "Экономикс" дають таке визначення матеріальних потреб: це бажання споживачів придбати і використати товари та послуги, які приносять їм користь (задоволення) ) - потреби в матеріальних благах та послугах і духовні — потреби у творчості, самовираженні, самовдосконаленні, вірі;

     в)першочергові — потреби, що задовольняються предметами першої необхідності (продукти харчування, одяг, житло, громадський транспорт, збереження здоров'я), та непершочергові — потреби, що задовольняються предметами розкоші (парфуми, хутра, яхти).

     Ця класифікація досить умовна: те, що вважається предметом розкоші при одному рівні розвитку виробництва та добробуту суспільства, стає предметом першої необхідності при більш високому рівні розвитку економіки; те, що є предметом розкоші для однієї людини, вважається предметом першої необхідності для людини з іншим рівнем достатку.

     Так, наприклад,  високий рівень освіти у розвинених  країнах вважається першочерговою,  життєво важливою потребою, без  якої не можна й уявити особистий добробут, а в слаборозвинених країнах більшість населення обмежується початковою освітою, вищі рівні освіченості там є великим здобутком. У деяких країнах проблемою постає навіть однаковий доступ до освіти хлопчиків і дівчаток. У цілому ж у світі понад 880 млн. людей досі не вміють читати й писати [10,с 18].

     Отже, потреби  залежать від безлічі чинників:

     1.віку та  освіченості людини, рівня її  загальної культури;

     2.місця проживання ( навряд чи жителям Бразилії знадобиться кожух або теплі черевики, а от ескімосам необхідні й набагато тепліші речі);

     3.статі  ( смаки чоловіків і жінок часто  дуже різняться );

     4.стану  здоров’я ( залежно від нього людина вестиме певний спосіб життя, споживатиме певні продукти);

     5.професії (фермерові не потрібен набір хірургічних інструментів, а лікареві-трактор);

     6.національної  належності (в Індії вже понад  дві тисячі років жінки носять  сарі, в Японії - кімоно).

    

За ступенем реалізації потреби можна класифікувати  на абсолютні, дійсні й платоспроможні.

     Абсолютні(перспективні) потреби породжені сучасним рівнем розвитку світової економіки, виробництво яких лише починає освоюватися. Дійсні потреби відповідають рівню розвитку виробництва відповідних благ, економіки певної країни і можуть бути задоволені. Платоспроможні -потреби, які людина може задовольнити відповідно до власних доходів та рівня цін (тобто вони визначаються співвідношенням цін на предмети споживання ї грошових доходів населення). Споживати, задовольняючи таким чином потреби, можна лише те, що вже вироблено, і лише те, що можна оплатити. Залежно від цих двох чинників структура платоспроможного попиту може відповідати дійсним потребам або не відповідати їм. Тим самим суперечність між потребами та виробництвом набуває форми незбалансованого попиту і пропозиції на товари і послуги.

     Засоби, за  допомогою яких задовольняються  потреби, називаються благами.  Одні блага перебувають у розпорядженні  суспільства в необмеженій кількості  (наприклад, повітря), інші-обмежені. Останні називають економічними благами, оскільки ці блага кількісно обмежені і на їх виготовлення потрібні ресурси. 

 

 

 

 

2. Маркетингова характеристика категорії потреб

 

Маркетинг як наука і як практична діяльність оперує низкою понять. Категорія «потреби» є однією з головних понять маркетингу.

Потреби — це специфічний стан людини (групи людей чи суспільства в цілому), який постає через те, що, по-перше, людина існує сама по собі як біологічна істота, по-друге, вона є частиною суспільної системи і, по-третє, вона завжди взаємодіє з навколишнім середовищем, тобто суспільством та природою. Потреби — це суб'єктивне відчуття недостатнього задоволення, завжди пов'язане з намаганням людини позбутися чи принаймні зменшити відчуття. Це намагання стає рушійною силою поведінки індивідуума на ринку.