Організація управління маркетингом на підприємстві

                                                                   FS

                  Консервативне

              CA                                                                                   IS

                                                                    ES

       Провівши аналіз бачимо, що підприємство знаходиться в консервативному положенні. Консервативне положення спостерігається на стабільних ринках з низькими темпами росту . В цьому випадку зусилля концентруються на фінансовій стабілізації. Важливим фактором є конкурентоспроможність продукції. Основні механізми:

-         зниження собівартості при підвищенні якості товару

-         вихід на більш перспективні ринки.

                  В свою чергу для того щоб скласти вдалий план маркетингу підприємству досконало потрібно знати в першу чергу на що воно спроможне і чи є якісь загрози для подальшого розвитку, тобто потрібний так званий ситуаційний аналіз.

              Ситуаційний аналіз - це аналіз минуло­го, нинішнього і майбутнього становища продукту, стратегічного господарсь­кого підрозділу чи організації з урахуванням зміни факторів зовнішнього се­редовища.

              Ефективне узагальнення ситуаційного аналізу - це SWOT-аналіз, що яв­ляє собою оцінку організацією своїх внутрішніх сильних і слабких сторін, зов­нішніх можливостей і загроз. Абревіатуру SWOT утворено від перших літер англійських слів: strengths - сильні сторони, weaknesses - слабкі сторони, op­portunities - можливості, threats - загрози. Об'єктом як ситуаційного аналізу, так і SWOT- аналізу можуть бути організація в цілому, бізнес-одиниця, товар­на лінія або конкретний продукт. Що нижчий рівень об'єктів, то докладніший аналіз. Отже проведемо SWOT с/г підприємства «Маслівське» для виявлення його сильних, слабких сторін , можливостей та загроз.

Таблиця2. 3.1.

SWOT аналіз с/г підприємства «Маслівське»

Отже після проведення даного аналізу можна визначити стратегію підприємства с/г «Маслівське», а саме за даних умов підприємству найвигідніше буде  стратегія  інтенсивного росту.

РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ СИСТЕМИ СТРАТЕГІЧНОГО              МАРКЕТИНГУ НА С/Г ПІДПРИЄМСТВІ «МАСЛІВСЬКЕ»

3.1. Розробка системи стратегій підприємства на основі портфельного аналізу

              Найважливіша проблема будь-якого українського підприємства, що працює в ринкових умовах, – це проблема його виживання і забезпечення безупинного розвитку. Ефективне вирішення цієї проблеми полягає у створенні і реалізації конкурентних переваг, що значною мірою можуть бути досягнуті на основі правильно розробленої й ефективної стратегії розвитку підприємства.

Вся діяльність аграрних підприємств мусить обов’язково базуватися на точному і вивіреному знанні потреб цільового ринку і споживчого попиту, оцінці та врахуванні умов виробництва в найближчий час і на перспективу. Формування стратегії розвитку аграрних підприємств повинно ґрунтуватися на: забезпеченні перманентного підвищення якості продукції, її привабливості для споживача; оптимізації пропозиції товарів і доступних споживачеві цін; створенні ефективної збутової мережі на основі стабільних контактів з посередницькими торговими фірмами та агенціями; врахування національних особливостей та специфіки запитів споживачів у різних регіонах

Після визначення місії та цілей підприємства, аналізу сильних і слабких сторін його зовнішнього і внутрішнього середовища можемо обґрунтувати базову стратегію для с/г підприємства «Маслівське». Найбільше для даного підприємства підходять стратегії інтенсивнго росту, а саме стратегія глибокого проникнення на ринок, яка передбачає:  зниження витрат виробництва та збуту;  активізацію рекламної діяльності;  переконування споживачів збільшити обсяг споживання товару;  переконування споживачів частіше використовувати товар; залучення до споживання товару нових споживачів; визначення нових можливостей використання товару; підвищення рівня сервісного обслуговування;  застосування засобів стимулювання збуту; розвиток збутової мережі; зміну позиціювання торгової марки; купівлю фірми-конкурента; створення спільного підприємства; вихід із неприбуткових сегментів; скорочення кількості клієнтів; створення професійних об'єднань (для збирання інформації про ринок); ініціювання встановлення правил конкурентної боротьби через відповідні органи влади.

Стратегія розвитку ринку також є формою збільшення обсягів продажу частки рин­ку і прибутку, але передбачає проникнення фірми на нові ринки завдяки:

- виявленню нових сфер використання товару;

- виходу на нові сегменти ринку через репозиціювання товару;

- виходу на нові територіальні ринки збуту;

- пропонуванню товару через нові канали збуту.

Третьою альтернативою стратегії Інтенсивного розвитку є стратегія розвитку товару, спрямована на вдосконалення або розробку нових товарів для наявного кола споживачів і передбачає:

- підвищення якості товару;

- розробку нових моделей товару;

- розробку нових товарів;

- розширення асортименту.

3.2 Маркетингові заходи по покращенню становища на с/г підприємстві «Маслівське».

Оцінка тенденцій і структурних змін у сільському господарстві України дозволяє зробити такі висновки щодо перспективних напрямів оновлення продукції рослинництва в найближчі роки:

— розширення посівних площ ярої пшениці за одночасного скорочення площ озимої пшениці;

— різке збільшення посівів ріпаку при скороченні площ посіву соняшнику;

— значне розширення посівів сої;

— відновлення посівів льону-довгунця і посадок хмелю в господарствах;

Особливості маркетингового планування на сільськогосподарських підприємствах, порівняно з промисловими, пов’язані з відносно високою стабільністю асортименту продукції. Тому, якщо більшість промислових підприємств, розробляючи маркетингову товарну політику, основну увагу звертають на планування вироб­ництва нових товарів, то аграрні підприємства вимушені основну увагу приділяти вдосконаленню товару та його обслуговуванню. Останнє означає забезпечення сталості відповідних характеристик товарів, що впроваджені на ринок і користуються попитом споживачів. Основним у цій частині маркетингової товарної політики є контроль за якістю продукції, своєчасне інформування виробника щодо необхідності її поліпшення, збереження характеристик товарів у процесах розподілення та продажу. У реалізації заходів маркетингової товарної політики головним є управління якістю і конкурентоспроможністю продукції.

 впливає на зростання продуктивності суспільної праці, темпи та ефективність науково-технічного прогресу, структуру виробництва і функціональний розподіл потужностей;

 забезпечує краще використання основних фондів, економію праці, матеріалів, сировини, палива, енергії, зростання ефективності інвестицій;

 сприяє повнішому задоволенню різноманітного попиту споживачів, підвищенню конкурентоспроможності продукції на рин­ку, збільшенню експорту, формуванню іміджу підприємства як економічно надійного партнера.

Серед технічних шляхів (заходів) підвищення якості продукції визначальне місце належить постійному вдосконаленню проектування техніко-технологічної бази підприємства. Досягнення запропонованого рівня якості будь-якої продукції можливе лише за умови високої технічної оснащеності виробництва, застосування найновішої технології, суворого дотримання технологічної дисципліни. Підвищенню якості продукції, її конкурентоспроможності на світовому й національному рівнях сприяє поліпшення стандартизації як головного інструменту фіксації і забезпечення заданого рівня якості.

До організаційних чинників підвищення якості продукції належать: запровадження сучасних форм і методів організації виробництва та управління ним, які уможливлюють ефективне застосування прогресивної (бездефектної технології); удосконалення методів технічного контролю і розвиток масового самокон­тролю на всіх стадіях виготовлення продукції; вивчення і освоєння вітчизняного і зарубіжного досвіду щодо проектування і виготовлення високоякісних виробів.

За світовими мірками основним показником якості товарного зерна високоякісних сортів пшениці є вміст білка. В Україні у зв’язку з відсутністю необхідних приладів на більшості підприємств примітивно визначається тільки вміст сирої клейковини, але він не завжди віддзеркалює вміст білка.

В Україні вирощують головним чином м’яку твердозерну пшеницю, борошно з якої використовують для випікання хліба,
а м’яке зерно, що йде на виготовлення борошна для кондитерських виробів екстра-класу (печива, кексів, тортів), не вирощується через відсутність попиту на таке борошно з боку кондитерської промисловості.

Економічна ефективність виробництва зерна, визна­чається відношенням результату до відповідних витрат на його досягнення або до обсягу задіяних у виробництві ресурсів і характеризується системою натуральних та вартіс­них показників. Сукупність характеристик становить систему показників економічної ефективності виробництва зерна (врожайність, продуктивність праці, собівартість, ціну реалізації та рівень рентабельності). Ця система показників є загальною для визначення рівня економічної ефективності виробництва зерна, однак має свої певні особливості при визначенні ефективності виробництва продовольчого й фуражного зерна. Так, у першому випадку система показників включає урожайність, затрати праці на 1 ц зерна або виробництво зерна з розрахунку на 1 люд.-год, собівартість 1 ц зерна, ціну реалізації 1 ц, прибуток з розрахунку на 1 ц зерна, рівень рентабельності, а в друго­му— врожайність, вихід кормових одиниць і перетравного протеїну   з    1  га   посіву,   затрати    праці   на    1  ц   зерна, 1  ц к. од.,  перетравного протеїну, собівартість 1 ц зерна, 1  ц к. од., 1 ц перетравного протеїну, ціну реалізації, прибуток на  1  ц зерна, рівень рентабельності.

За кількісним співвідношенням валового збору зерна до витрат на його виробництво або урожайності до витрат на 1 га посіву визначають рівень економічної ефективності виробництва зерна. Слід відзначити, що різні зернові культу­ри потребують неоднакових матеріально-грошових і трудо­вих витрат, що в кінцевому рахунку разом з їх урожайністю визначає рівень економічної ефективності виробництва.

Визначальним фактором розвитку зернового господарст­ва має бути інтенсифікація галузі на основі досягнень науко­во-технічного прогресу та розвитку ринкових відносин. По­ряд із впровадженням інтенсивних технологій значну увагу слід приділяти поліпшенню насінництва, зменшенню втрат урожаю при вирощуванні, зберіганні та переробці зерна, впровадженню нових організаційних форм господарювання, посиленню матеріальної заінтересованості працівників. Суть інтенсивної технології полягає в оптимізації умов вирощу­вання на всіх етапах росту й розвитку рослин, розміщенні культур після кращих попередників, вирощуванні інтенсив­них сортів, застосуванні добрив з розрахунку на запланова­ну урожайність, використанні інтегрованої системи захисту.

3.3 Основні напрямки підвищення ефективності стратегічного маркетингу на підприємстві

Розглянемо шляхи підвищення ефективності маркетингового стратегічного планування на с/г підприємстві «Маслівське» та пріоритети розвитку даного підприємства. Існують певні перешкоди, при подоланні яких можна значно підвищити ефективність процесу реалізації стратегії.

Таблиця 3.3.1