Організація товароруху на фірмі

Міністерство освіти і науки,

 молоді та спорту України

Тернопільський національно економічний університет

Івано-Франківський інститут менеджменту

 

 

 

Кафедра:

Фундаментальних дисциплін ІФІМ

 

 

 

 

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни «Маркетинг»

на тему: «Організація товароруху на фірмі»

 

 

Виконала:

Студентка групи Мзі-31

 

Перевірив:

 Баран Ростислав Ярославович

 

 

 

 

 

 

 

Івано-Франківськ

2012

Зміст

Вступ

 Розділ 1.Теоретичні основи товароруху  
1.1 Товар у системі маркетингу 
1.2 Товароруху в маркетингу

1.3 Канали товароруху

Розділ 2. Характеристика  Калуського хлібокомбінату та його продукції

2.1 Характеристика підприємства та видів і асортименту хліба

2.2 Конкуренція та ціноутворення

2.3 Організація відділу  збуту на підприємстві

Розділ 3. Шляхи підвищення існуючих технологій товароруху хлібобулочних  виробів

Висновок 

Список літератури

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Торгівля є однією з  найважливіших сфер діяльності, в  якій перетинаються інтереси багатьох галузей, підприємств і населення.  
          Сьогодні підприємства здійснюють свою діяльність в різних сферах і галузях господарства (промисловості, сільському господарстві, торгівлі та ін) вони можуть займатися як одним видом діяльності, так і декількома. Саме підприємства виробляють, реалізують товари, здійснюють роботи і послуги або інші види комерційної діяльності. Все це говорить про те, що підприємство є первинним, основним ланкою суспільного виробництва.  
          В умовах переходу до ринкових відносин важливе значення набуло вдосконалення організації торгівлі, впровадження науково-технічних досягнень і сучасних технологій, вибір найбільш ефективних з них.  
          Актуальність обраної теми полягає в тому, що в сучасних умовах вимоги до організації торгівлі зростають у зв'язку з розширенням асортименту, ускладненням господарських зв'язків з іншими галузями народного господарства, широким впровадженням в торгівлю досягнень науково-технічного прогресу, розширенням географії виробництва, розвитком і вдосконаленням матеріально- технічної бази торгівлі, що вимагає більш глибокий аналіз.  
           Сутність організації полягає в упорядкуванні взаємодій різних сторін і аспектів матеріальної діяльності людей, спрямованих на досягнення певних цілей.  
          На сучасному етапі розвитку національної економіки в умовах вже щодо сформованих економічних зв'язків і конкурентного середовища стає актуальним впровадження нових для економіки методик просування товару.  
Як для виробника, так і для будь-якого посередника зараз важлива сучасна грамотно спроектована технологія каналу просування товару до кінцевого споживача, яка знижує витрати, розширює можливості в наданні додаткових послуг і в кінцевому підсумку підвищує фінансовий результат, що дозволяє вигравати в конкурентній боротьбі за споживача.  
         

В умовах становлення і  розвитку ринкового господарства виключно важливе значення для постачальників набувають проблеми збутової стратегії  та організації ефективної збутової мережі. Предметом роботи є дослідження  систем товароруху. Тому, об'єктом є  діяльність Калуського хлібокомбінату. 
          Головна мета розвитку торговельної галузі полягає в удосконаленні її діяльності, забезпечення платоспроможного попиту різних категорій населення високоякісними товарами та послугами. 
          Відповідно до розробленої програми були поставлені наступні завдання:  
- Розглянути основні проблеми організації торгівлі на підприємстві;  
- Показати специфіку організації торгівлі;  
- Представити методи щодо удосконалення організації торгівлі на підприємстві.  
          Для розкриття цієї теми в якості теоретичної і методологічної основи вивчення широко застосовувалися праці та навчальні посібники авторів з проблем товароруху в сучасному маркетингу, також були використані матеріали періодичної преси, проводився аналіз законодавчих актів, і оцінювалися конкретні результати діяльності сучасних підприємств.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 1. Теоретичні основи товароруху

1. Планування товароруху

Товарорухом називається система, що забезпечує доставку товарів до місць продажу в точно визначений час і з максимально високим рівнем обслуговування покупців. Закордонні автори під плануванням товароруху розуміють систематичне прийняття рішень у відношенні фізичного переміщення і передачі власності на товар чи послугу від виробника до споживача, включаючи транспортування, збереження і здійснення угод.

Товарорух є могутнім інструментом стимулювання попиту. Мірою ефективності системи товароруху служить відношення витрат фірми до її результатів. Основний результат, що досягається в системі  товароруху, - це рівень обслуговування споживачів. Даний якісний показник залежить від багатьох факторів: швидкості  виконання і доставки замовлення, якості поставленої продукції, надання  різного роду послуг покупцям по установці, ремонту і постачанню запасних частин. До якісних показників обслуговування відносяться також: вибір раціонального  виду транспорту; зміст оптимального виду транспорту; зміст оптимального виду запасів і створення нормальних умов збереження і складування товарів; дотримання необхідного, заздалегідь  обговорення цін, по яких виявляються  послуги товароруху. Жоден зі загальних  факторів сам по собі не є вирішальним, але усі вони в тім чи іншому ступені впливають на рівень обслуговування споживачів.

Результати планування товароруху впливають на маркетингові програми фірми і прийняття правильних рішень на вибір каналів збуту  продукції. Це, у свою чергу,впливає  на величину витрат фірми. Важливою особливістю  планування товароруху є вірне визначення форми організації торгівлі. При  цьому варто вибрати канал  товароруху – чи прямої за участю посередника.

Перевага прямої доставки продукції безпосередньо споживачам може бути ефективним, якщо кількість  товару, що поставляється, буде досить великою, а ринок споживачів сконцентрований  на обмеженому регіоні. При цьому  реалізована продукція вимагає  спеціального виду чи обслуговування

повинна матися достатня мережа власних складів на ринках збуту.

Більшість товарів краще  реалізовувати через посередників. Тут також існують визначені  критерії вибору каналу товароруху. Насамперед, споживчий ринок не обмежується  регіоном, а розкиданий по всій території, постачання здійснюються малими партіями і з більшою частотою.

 

2. Сутність, система та цілі товароруху

Рухом товарів в маркетингу називається система, яка забезпечує доставку товарів до місць продажу  в точно визначений час і з  максимально високим рівнем обслуговування покупців. Зарубіжні автори під рухом  товарів розуміють систематичне прийняття рішень щодо фізичного  переміщення і передачі власності  на товар або послугу від виробника  до споживача, включаючи транспортування, зберігання і здійснення угод.  
           Безперервний рух товарів від виробництва до споживача є об'єктивно необхідний процес відтворення. За своїм змістом це матеріально речовинний процес переміщення у часі і просторі готових до споживання продуктів праці, які володіють певними фізико-механічними властивостями. Кількість переміщених товарів вимірюється натуральними та вартісними показниками, в яких виражається інформація про товарорух.  
          Найбільш прийнятими показниками характеризують потоки товарів є вантажообіг і товарообіг. Інформація про процеси, у вартісних показниках дозволяє створити економічну модель, яка відображатиме рух вартості товару. У натуральних показниках відображається інформація про реальний рух товару.  
Таким чином, процес товароруху розглядається у двох аспектах. По-перше, як технологічна система, що представляє матеріально-речовий потік товарів і, по-друге, як кібернетична система, що представляє собою потоки і процеси переробки економічної (комерційної інформації), так як завданням вивчення комплексного процесу товароруху є з одного боку раціональне побудова технологічних структур, а з іншого - оволодіння методами управління процесів. Вивчення комплексного процесу товарообігу потребує чіткого визначення

цілей (цільових інструкцій) системи та засобів їх досягнення. Довести товар від виробника  до споживача означає організовувати його переміщення практичним шляхом, з мінімальними сукупними витратами, в потрібний для споживача час, в заданій кількості, а також у стані придатному для роздрібного продажу і споживання.  
           Якщо надати весь процес руху товарів у вигляді певної схеми з безліччю входів і виходів, де в якості входів позначити надходження, конкретних товарів, а в якості входів - пункти, які реалізують ці товари, то буде видно важлива функціональна роль системи: перетворення виробничого асортименту в торгівлі та кількісна перегрупування товарних потоків і партій переміщення їх до споживача.  
          Товарорух - це діяльність з планування, втіленню в життя та контролю за фізичним переміщенням матеріалів і готових виробів від місць їхнього походження до місць використання з метою задоволення шляхів споживача і з вигодою для себе.  
           Товароруху включає: транспортування, обробку замовлень, упакування і обробку товарів, підтримки запасів, складування, будь-яку форму інформації про товар або послугу, розподіл і збут продукції.  
          Серед перерахованих елементів товароруху особливо виділяють три: транспортування, зберігання, контакти зі споживачами.  
Витрати товароруху визначаються способом транспортування, обсягом складів, кількістю проміжних ланок системи. Приймаючи рішення про вдосконалення будь-якого з ланок системи товароруху необхідно стежити за тим, щоб це не позначилося негативно на загальному ефекті, особливо якщо захід спрямований на мінімізацію витрат на рух товару.  
           Менеджери вважають товарорух ключовим елементом комплексу маркетингу, у зв'язку з його вирішальною роллю у забезпеченні ефекту часу, простору і володіння. Опитування серед організацій показують, що при оцінці постачальників другим чинником (після якості продукції) є рух товару. Для багатьох покупців вирішальним фактором при виборі постачальника є не

найменша ціна, а гарантія своєчасного постачання і надійного  сервісу.  
          Кожен виробник прагне сформувати власний канал товароруху шляхом прямого контакту зі споживанням, що краще, або через посередника.  
          Прямий контакт виробника зі споживачем пропонує доставку товару покупцю безпосередньо, минаючи маркетингових посередників або через власну збутову мережу. Гідність цього способу зв'язку продавця з покупцем полягає в тому, що фірма здійснює управління всім процесом товароруху, має чітку зворотний зв'язок з покупцем. Така система збуту дуже корисна при одиничному виробництві. При серійному виробництві фірма може організовувати філії каналів збуту. При масовому типі виробництва фірма - виробник використовує послуги посередників, агентів збуту, роздрібних продавців, дилерів.  
Товарорух пов'язано з цілим рядом додаткових, витрат, зумовлених переміщенням вантажів від виробника до покупця. Їх можна об'єднати в три групи:  
1 - від магазину (складу) до продавця до станції відправника;  
2 - від станції відправника до станції призначення;  
3 - від станції призначення до магазину покупця.  
Найбільш вагомі витрати другої групи, сюди відносять: провізну плату або фрахт і страхування. Провізна плата стягується за перевезення вантажу. Крім того, додатково стягуються збори за навантаження, розвантаження, зважування і зберігання, за ремонт тари (упаковки).  
          Основні витрати товароруху складаються з витрат на транспортування, наступному складуванню товарів, підтримці товарно-матеріальних запасів, одержанню, відвантаженню й упакуванню товарів, адміністративних витрат і витрат по обробці замовлень.

Оформлення замовлення - рух товару починається з отримання  замовлення від клієнта. Відділ замовлень  готує рахунки-фактури і розсилає їх різним підрозділам фірми. Вироби, які відсутні в наявності, записуються  в заборгованість. Відвантажуються  вироби супроводжуються відвантажувальної  і 

платіжної документацією. Копії  відвантажувальних т платіжних  документів направляються різним підрозділам  фірми.  
           І фірма, і споживачі опиняються у вигоді, якщо всі ці дії проводяться швидко і точно.  
          Складування - будь-якій фірмі доводиться зберігати товар до моменту його продажу. Організація зберігання необхідна тому, що цикли виробництва і споживання рідко збігаються один з одним. Багато с / г товари виробляються в сезон, хоча попит на них постійний. Організація складського зберігання допомагає усунути ці суперечності.  
          Фірмі необхідно вирішити питання про бажане кількості пунктів зберігання. Чим більше таких пунктів, тим швидше можна доставити товар споживачам. Однак при цьому зростають витрати Рішення про число пунктів зберігання треба приймати, пов'язуючи між собою проблеми рівня сервісу для споживачів та витрат за розподілом.  
          Деякі фірми зберігають частину товарного запасу на самому підприємстві або недалеко від нього, а решта - на складах у різних частинах країни. Фірма може мати власні склади, або орендувати місце в складах громадського користування. Ступінь контролю вище, якщо фірма має власні склади. Однак у цьому випадку склади пов'язують капітал, а при необхідності змінити місця зберігання фірма не може реагувати достатньо гнучко. З іншого боку, склади громадського користування не тільки стягують плату за орендовані фірмою площі, а й надають додаткові (платні) послуги з огляду товару, його упаковки, відвантаження та оформлення рахунків-фактур. Вдаючись до послуг складів громадського користування, фірма має широкий вибір, як місць зберігання, так і типів складських приміщень. Фірми користуються складами тривалого зберігання і транзитними складами. На складах тривалого зберігання товар перебуває протягом середнього або тривалого відрізка часу. Підтримання товарно-матеріальних запасів - рішення про рівень товарно-матеріальних запасів-ще одне рішення у сфері руху товарів, що впливає на задоволеність споживачів. Діячеві ринку хотілося б, щоб фірма мала у своєму розпорядженні

запасами товару, достатніми для негайного виконання усіх замовлень клієнтів.  
Транспортування - фахівцям з маркетингу необхідно цікавитися, які рішення щодо транспортування товарів приймають їх фірми. Від вибору перевізника залежить і рівень цін товарів, і своєчасність їх доставки, і стан товарів у момент їх прибуття до місць призначення. Але ж це в свою чергу позначиться на ступеня задоволеності споживачів. При відвантаженні товарів складах, дилерам та споживачам фірма може вибирати з п'яти видів транспорту: залізничний, водний, автомобільний. трубопровідний та повітряний.  
          Структура управління рухом товарів фірми - тепер ясно, що рішення про складування, підтримці товарно-матеріальних запасів і транспортування вимагають самої ретельної координації. Все більше фірм засновують у себе постійні комітети, до складу яких входять керівники, відповідальні за різні аспекти діяльності з організації руху товару. Такий комітет розробляє основні настанови щодо підвищення ефективності системи розподілу в цілому. Головне, що фірма координує свою діяльність з організації товароруху та маркетингову діяльність так, щоб забезпечити ринку високий ступінь задоволеності при помірних витратах зі свого боку.