Маркетингове дослідження туристичних послуг у сільській місцевості на прикладі Івано-Франківської області

Автор: Пользователь скрыл имя, 17 Июля 2013 в 23:14, курсовая работа

Описание работы

Мета і завдання дослідження. Метою курсової роботи є дослідження маркетингових аспектів туристичних послуг у сільській місцевості на прикладі Івано-Франківської області.
Для реалізації цієї мети були визначені такі основні завданні:
• охарактеризувати тенденції розвитку маркетингового середовища туристичних послуг;
• проаналізувати особливості ринку туристичних послуг у сільській місцевості Івано-Франківської області;

Работа содержит 3 файла

зм_ст.docx

— 13.77 Кб (Открыть, Скачать)

курсова 1.docx

— 111.70 Кб (Скачать)

35% туристичних садиб відзначили  те, що споживачами є іноземні  туристи; 28,3 – вказали на споживання  послуг транзитними туристами  і тільки 1% опитаних садиб відзначили, що споживачами їхніх послуг  є місцеві жителі.

Рисунок 5. Розподіл основних споживачів послуг, %

 

Оцінка стану населеного пункту.

При оцінці стану населеного пункту за семибальною шкалою респонденти  відзначили екологію (5,9 бала). Також  високо оцінили мобільний зв’язок (5,5 бала), водопостачання та водовідведення - 5,2 бала, доступ до Інтернету - 5,2 бала, санітарну очистку населеного пункту - 5 балів. Задовільну оцінку поставили  освітленню (4,9 бала); закладам торгівлі продуктовими товарами, ресторанам, кафе, барам - 4,8 бала; 4,7 бала - автомобільному та залізничному сполученню. Найнижчу оцінку респонденти поставили інформаційному забезпеченню - 4,1 бала та закладам культури і мистецтва - 3,9 бала.

Рисунок 6. Розподіл відповідей за оцінкою стану населеного пункту, бал

Проблеми та шляхи їх розв’язання.

Серед п’яти найпроблемніших  факторів, що заважають розвиткові бізнесу, за п'ятибальною шкалою (1 - найпроблемніший, 5 - найменш проблемний) респонденти  назвали такі, де: нерозвинута інфраструктура (1,7), відсутні фінансові ресурси (2,1 бала з 5-ти), недосконале законодавство (2,1), високий податковий тиск (2,3), незадовільна екологія (2,3), недостатньо культурно-мистецьких заходів (2,7), недостатнє інформаційне забезпечення (2,7), відсутні екскурсійні  програми (2,8), низька якість послуг (3), корупція (3,1), низька кваліфікація робочої  сили (3,6), злочинність та крадіжки (4,2).

Рисунок 7. Рейтинг найпроблемніших  факторів, що заважають розвиткові бізнесу за п’ятибальною шкалою

 

Результати соціологічного дослідження щодо оцінки туристами  якості надання туристичних послуг у сільській місцевості карпатського регіону та шляхи її поліпшення.

В опитуванні взяли участь 2000 осіб, які користувались туристичними послугами на час відпочинку в  сільській місцевості цільового  регіону.

Випадкову вибірку опитування сформовано, щоб задовольнити потребу  репрезентативності, і вона відображає різні вікові категорії населення  з різним рівнем освіти та сімейним станом.

Поділ респондентів за статтю відображено на рисунку 8.

Рисунок 8. Розподіл респондентів за статтю, %

Серед опитаних 30,8% – молоді люди у віці від 18 до 29 років; 29,2% – 30-39; 21,9% – 40-49; 6,3% – 50-59 років; 2,3% – особи  у віці від 60 років, 9,7 – не дали відповіді на запитання.

Поділ опитаних туристів за віковими категоріями наведено на рисунку  9.

Рисунок 9. Розподіл респондентів за віком, %

За результатами дослідження 37,5% туристів розмістилися у приватній садибі. Решта респондентів указали на те, що вони зупинилися в готелі ( 15,7% ), гостинному дворі ( 8,8% ), в котеджі ( 8% ), у відпочинковому комплексі (2,8%), в пансіонаті ( 3,9% ), у друзів ( 9,3% ), у власному котеджі (11,7%).

Рисунок 10. Розподіл за місцем розміщення

Більша частина респондентів надає перевагу літньому відпочинку.

На це вказали 60,8% опитаних туристів. Зимовому відпочинку надають  перевагу 34,4% опитаних туристів. У міжсезоння відпочиває незначна кількість опитаних, а саме: восени - 15,5% та весною – 12%.

Рисунок 11. Розподіл респондентів щодо сезону відпочинку, %

Щодо оцінки якості послуг у сільській місцевості Карпатського реґіону (від одного бала - оцінка «дуже добре», до п’яти - оцінка «дуже погано»), то туристи дали досить високу оцінку населеним пунктам загалом:

Рисунок 12. Оцінка відпочинку в сільській місцевості Карпатського регіону, %

Найвище було оцінено можливість оздоровлення -1,9 бала та доступні ціни - 2 бали. Найменше балів туристи дали розвагам - 2,6 бала та культурно-мистецьким послугам - 2,9.

Щодо інформації, якої не вистачає респондентам для планування відпочинку та під час відпочинку, половина опитаних вказала на відсутність  інформації про додаткові туристичні послуги (46,3%), мап туристичних маршрутів (44,4%) та інформації про культурні  і розважальні заходи (44,2%). Чверть респондентів указала на відсутність  інформації щодо розкладу руху місцевого  транспорту (24,6%), місць для харчування (22,7%), сувеніри (22,4%) та закладів проживання (21,6%). Частина туристів указала на відсутність інформації щодо гіда та провідника. Незначна частина респондентів указала на брак інформації щодо рятувальних служб та іншого.

Рисунок 13. Розподіл відповідей респондентів на запитання «Якої  інформації Вам не вистачає для планування відпочинку?», %

Всі респонденти незалежно  від віку та сімейного стану скаржаться на брак інформації щодо культурних і  розважальних заходів, додаткових туристичних  послуг та мап туристичних маршрутів. На відсутність інформації щодо гідів-провідників і на брак інформації щодо харчування скаржаться респонденти у віці 18-39 років.

Серед проблем, з якими  зіткнулися туристи на відпочинку в  Карпатському регіоні, більшість респондентів (74,0%) відзначили погані дороги. Третина  респондентів указала на обмежений  асортимент товарів у крамницях (33,2%), відсутність культурно-розважальних закладів (35,6%), засмічене навколишнє середовище (35,5%) і невідповідність  ціни та якості послуг (30,8%). Кожен-четвертий  респондент указав на обмежений доступ до Інтернету (24,5%). 14,0% вказали на недостатньо  розвинуте транспортне сполучення, 14,0% - брак закладів харчування, 13,3% - недоступний  мобільний зв’язок, 11,2% - погані умови проживання в закладах розміщення та 8,7% - на недоброзичливий обслуговуючий персонал.

Рисунок 14. Розподіл відповідей респондентів щодо проблем, з якими  вони зіткнулись на відпочинку, %

Серед послуг, брак яких спричиняє  найбільший дискомфорт, опитані туристи  відзначили такі: відсутність хорошого мобільного зв’язку та доступу до Інтернету (19,8%), місць для паркування автомобіля (13,0%), відсутність холодильника (12,0%), можливості користуватися пральною машинкою (12,0%), можливості користуватися  кухнею (10,2%), відсутність туалету  в будинку (7,7%), відсутність душу та ванни (7,3%), можливості дивитися телевізор (5,1%) та інше (3,8%).

Рисунок 15. Розподіл відповідей респондентів на запитання «Брак  саме яких послуг створює найбільший дискомфорт?», %

Шляхи поліпшення надання  туристичних послуг у сільській  місцевості в Карпатському регіоні.

При соціологічному опитуванні респонденти висловили ряд побажань щодо поліпшення відпочинку в сільській  місцевості Карпатського регіону.

Зокрема, це введення державних  стандартів якості ( 33,4% ), надання нових  послуг у сфері туризму ( 30,4 % ), поліпшення інфраструктури (25,7%), поліпшення інформаційного забезпечення ( 20,5% ), удосконалення системи підготовки кадрів для туристичної галузі ( 14,2% ) та інше ( 3,8% ).

Рисунок 16. Розподіл відповідей респондентів щодо поліпшення відпочинку в сільській місцевості Карпатського регіону, % [9]

 

Розділ 3. Проблеми та перспективи розвитку туристичних  послуг у сільській місцевості Івано-Франківської області.

3.1. Проблеми розвитку  туристичних послуг у сільській  місцевості Івано-Франківської області.

Проблеми Карпатських  сіл.

Експерти проекту провели  детальний аналіз статистичних даних, матеріалів управлінь облдержадміністрації та райдержадміністрацій.

Проте слід акцентувати увагу  і на ретроспективних аспектах основних проблем карпатських сіл, серед  яких треба відзначити такі.

Проблеми карпатських  сіл не нові, просто кризові явища  в перехідний період їх дуже загострили. Малоземелля, складні природно-кліматичні умови, віддаленість і периферійність у складі багатьох імперій визначали  низький рівень життя населення. Так, ще наприкінці XIX сторіччя починається  еміграція в різні країни, насамперед Північної і Південної Америки. В радянський період відбулась колективізація в більшості сіл, для розробки основного багатства краю – лісу організовано відносно крупні лісокомбінати, на багатьох територіях видобувають нафту і газ, в 70-ті розвивається рекреаційна галузь, що дозволило забезпечити відносну зайнятість населення карпатських сіл, хоча і для цього періоду були характерні трудова міграція на лісорозробки (Латвія, Комі, Сибір, Далекий Схід), на нафтопромисли Західного Сибіру та міграція молоді із сіл у міста.

І на сьогодні проблема зайнятості є основною проблемою карпатських  сіл. Відсутність робочих місць, високий рівень безробіття, низькооплачувана праця призводять до масового виїзду на заробітки за кордон працездатного  населення всіх вікових категорій, зокрема до міграції значної кількості  молоді за кордон (з вищою або  середньою освітою) на переважно  некваліфіковані роботи. Це негативно  відбивається і на соціальних процесах у селі, призводить до руйнування сімей, соціального сирітства, недостатнього  догляду за дітьми[10].

Неімміграційні верстви села значною мірою повернулись до патріархального натурального господарства. Малоземелля не може забезпечити повноцінного фермерства. Низька продуктивність праці (при великих затрачених зусиллях) зумовлює економічну неефективність місцевого сільського господарства. Крім цього, коли місцевий житель хоче самостійно продати власноручно вирощену продукцію, він стикається з жорстким витісненням із ринку посередниками (перекупниками). Потужну конкуренцію місцевій сільгосппродукції здійснюють дешеві продукти, завезені з інших регіонів чи імпортовані з-за кордону. Тому місцеве виробництво сільгосппродукції (переважно екологічно чистої) поступово занепадає.

Молодь, яка бачить неперспективність традиційного ведення господарства, шукає інші способи заробітку, не хоче продовжувати традиційне господарювання, що споконвіку було основним заняттям їхніх дідів та прадідів: вівчарство, землеробство, скотарство, виготовлення традиційних виробів з дерева, шкіри, вовни тощо. Цим самим втрачаються навички і знання традиційного господарювання та побуту. Значна частина молодих людей втрачає зацікавленість у власній культурі, історії та побуті корінних етнічних груп, нащадками яких вони є, втрачається увага молоді до культурних традицій, святкувань та обрядів[1].

Існують значні проблеми з  транспортним забезпеченням. На селі транспорт  має багатоаспектне значення: від  пасажирського сполучення з містом до перевезення зібраного урожаю з поля. Слід відзначити, що стан транспортної інфраструктури останніми роками постійно погіршується. Практично відсутні в  місцевих громадах, як і в державному бюджеті, кошти на поточний (хоча більшість  доріг потребує капітального) ремонт доріг, постійно збільшується вартість проїзду, експлуатації та оренди транспорту.

Проте ці проблеми існують (або  існували) у багатьох європейських країнах з гірськими територіями. Проте вони, особливо альпійські території, демонструють, що ці проблеми можна розв’язати, і один з основним напрямів їх розв'язання – розвиток сталого туризму[11].

Окрім проблеми зайнятості, основними проблемами забезпечення відповідних умов для розвитку в селах сільського зеленого туризму є: низький рівень якості та комфорту, які необхідні для задоволення потреб як вітчизняних, так і іноземних туристів; погане сполучення (дороги в сільській місцевості знаходяться у надзвичайно занедбаному стані); низький рівень надання послуг; нестача цілісних туристичних пропозицій, що містять продукти, орієнтовані на новий тип туриста; низький рівень маркетингу, недостатнє методичне забезпечення та відсутність цілеспрямованої діяльності; існує сильна конкуренція з боку сусідніх країн, які пропонують кращу інфраструктуру та сполучення, менш суворі візові вимоги та більш прогресивну систему оподаткування, яка сприяє розвитку даного туризму.[4]

Також серед проблем має місце відсутність дійового господарського механізму розвитку даного виду діяльності сільського населення, що проявляється в наступному:

- політико-економічна нестабільність  у державі;

- відсутність правового  забезпечення розвитку сільського  зеленого туризму; 

- відсутність механізму раціонального та екологічно збалансованого використання природного та історико-культурного потенціалу для потреб туризму;

- невизначеність щодо  схем кредитування, оподаткування,  тарифів на житло та послуги; 

- відсутність виваженої  маркетингової політики в сфері  сільського туризму; 

- невисокий рівень кадрового  забезпечення щодо діяльності  з сільського туризму. 

Першим кроком вирішення  вищезазначених проблем стала розробка національної програми розвитку сільського зеленого туризму відповідно до Програми розвитку туризму в Україні до 2010 року. [7]

 

3.2. Перспективи розвитку туристичних послуг у сільській місцевості Івано-Франківської області.

Сільський туризм виступає важливим чинником стабільного динамічного  збільшення надходжень до бюджету, активізації  розвитку багатьох галузей економіки (транспорт, торгівля, зв'язок, будівництво, сільське господарство тощо).

 Сільський відпочинок  в Україні за рахунок збереження  етнографічної самобутності повинен  набути національного значення.

По-перше, він дає поштовх  для відродження й розвитку традиційної  культури: народної архітектури, мистецтва, промислів - усього, що складає місцевий колорит, і що, поряд із природно-рекреаційними  чинниками, є не менш привабливим  для відпочиваючих.

По-друге, через сільський  відпочинок мешканці урбанізованих  територій з масовою культурою  мають можливість пізнати справжні українські традиції.

титулка6546.doc

— 24.50 Кб (Открыть, Скачать)

Информация о работе Маркетингове дослідження туристичних послуг у сільській місцевості на прикладі Івано-Франківської області