Маркетингове дослідження туристичних послуг у сільській місцевості на прикладі Івано-Франківської області

Станом на 1 липня 2011 в Івано-франківській області ( Україна ) діє Стратегія розвитку та маркетингу стратегії Івано-Франківської області до 2015, затверджена рішенням Івано-Франківської обласної ради у -2007 році; а в березні 2011-го затверджено Регіональну цільову Програму розвитку туризму в області на 2011-2015 роки (рішення Івано-Франківської обласної ради від 24.03.201 1 р. № 74-4/2011), розроблену для забезпечення виконання основних положень Стратегії розвитку та маркетингу туризму Івано-Франківської області до 2015 року.

Проект регіональної цільової Програми розвитку туризму в Івано-Франківській області на 2011 -2015 роки розробила робоча група, створена відповідно до розпорядження облдержадміністрації від 02.07.2010 р. № 391. До обговорення проекту Програми було залучено представників місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, туристичних підприємств, громадських організацій. У процесі розробки програми враховано напрацьовані пропозиції і результати соціологічного опитування туристичних підприємств області, туристів та екскурсантів, проведеного у рамках реалізації Асоціацією економічного розвитку Івано-Франківщини проекту «Екскурсійне намисто Івано-Франківщини».

Мета цільової програми –  формування на території Івано-Франківської області конкурентоспроможної туристично-рекреаційної галузі як однієї з провідних галузей економіки та створення туристичного продукту, здатного максимально задовольнити потреби внутрішнього і міжнародного (в’їзного) туризму.

Пріоритетними завданнями Програми є:

• створення цікавих туристичних продуктів на основі туристичного потенціалу області;
• забезпечення галузі висококваліфікованими кадрами для обслуговування туристів та управління розвитку туризму в області;
• забезпечення впровадження Стратегії розвитку та маркетингу туризму області для виконання заходів з просування області на внутрішньому та міжнародному туристичних ринках;
• створення умов для обслуговування учасників і гостей спортивних змагань та інших заходів [6].

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 2. Особливості  ринку туристичних послуг у сільській  місцевості Івано-Франківської області

 

2.1. Туристичні продукти та ринок туристичних послуг

Під поняттям ринку розуміємо процес, у межах якого покупці та продавці декларують свої наміри купувати чи продавати і на яких умовах. Іншими словами, це взаємовідносини, які виникають при обміні між постачальниками та споживачами, рішення яких формує попит і пропозицію.

Маркетинг безпосередньо пов'язаний з поняттям ринку. Ринок як економічна категорія з'явився одночасно з появою товарного обміну. Спочатку це поняття було географічно-територіального характеру, яке стосувалося реального місця, в якому відбувалася зустріч продавців і покупців. В економічній літературі немає єдиного загальноприйнятого визначення цієї категорії [3].

За результатами проведених аналітичних  досліджень, найпопулярнішими серед  туристів і відвідувачів Карпатського регіону є такі види туризму:

• сільський зелений туризм (за останніми даними у сфері сільського туризму Карпатського регіону працює близько 1100 сімей з різним ступенем якості в обслуговуванні відпочиваючих);
• гірськолижний туризм (найбільшою популярністю користуються такі гірськолижні зони, як Паляниця, Яблуниця, Ворохта Яремчанської міської ради, м. Косів, села Шешори і Тюдів Косівського району, селище Верховина, с. Вишків Долинського району Івано-Франківської);
• піший та велосипедний туризм (найбільшою популярністю серед туристів користуються маршрути Чорногірським хребтом з проходженням вершин Говерла, Піп Іван, Петрос, Гутин, відвіданням високогірних озер Бребенескул, Несамовите, Марічейка та велосипедний екологічний туристичний маршрут до урочища «Козакова долина».
• водний туризм ( найпопулярнішими серед туристів є водний маршрут Дністровським каньйоном та спуски на короткі відстані рафтами і плотами по річках Прут, Черемош, Бистриця та ін. );
• оздоровчий туризм (найбільш відомі мінеральні води «Горянка» в с. Новому Мізуні Долинського району, «Буркут» у Верховинському районі);
• пізнавальний екскурсійний туризм (основні події: Міжнародний фестиваль «Різдво з Карпатах», Космацький Великдень в с. Космачі Косівського району, Свято ковалів в м.Івано-Франківську, Відкритий обласний фестиваль «Писанка» в м.Коломиї, Полонинське літо в с. Верхньому Ясенові верховинського району, фестиваль патріотичної пісні та акція «Яворина» в Долинському районі, фестиваль екстремальних видів спорту «Мізунська Zвигода» в с. Новому Мізуні Долинського району, Міжнародний гуцульський фестиваль, Міжнародний мистецький проект «Порто-Франко-2011», Свято хліба в м. Івано-Франківську, Бойківська ватра в Рожнятинському районі, Свято карпатського літа, Свято бойківського меду в Долинському районі та організовані туристські програми – наприклад, коло дерев’яних церков у долині Ізі тощо.

Динамічний розвиток галузі потребує постійного маркетингу туризму, оскільки це – мистецтво розпізнавання, розуміння та задоволення потреб туриста. Це також мистецтво створення нових потреб, створення моди, формування престижу та стилю проведення вільного часу, форми і місця відпочинку.

Важливим елементом маркетингу в Карпатському регіоні є ґрунтовний аналіз ринку, на якому оперують інші країни-конкуренти[2].

Конкуренцію Україні в  галузі туризму становлять країни, що спеціалізуються на окремих видах  туризму, наприклад, гірськолижному відпочинку – Польща, Словаччина, Угорщина, Австрія, Франція, Швейцарія, Італія, чия перевага полягає у розвиненій транспортній і туристичній інфраструктурі, високій  якості послуг, відповідності цін  якості та асортиментові туристичного продукту, високому рівневі безпеки.

При аналізі конкурентоспроможності туризму Карпатського регіону з  іншими країнами у сфері сільського, оздоровчого та інших видів туризму  країнами-конкурентками вважаються: Болгарія, Хорватія, Сербія, Чорногорія, Угорщина, Чехія, Словаччина та Польща.

Ситуацію у сфері туризму  та рекреації Карпатського регіону  можна охарактеризувати недостатньо  сформованою цілісною системою раціонального  використання туристичних ресурсів, неефективністю використання унікальних природних та історико-культурних ресурсів.

Як свідчать проведені  дослідження, в регіоні неефективно  реалізують конкурентні переваги природного потенціалу. Крім цього, більшість туристичних  об’єктів зосереджено у гірських районах, що призводить до диспропорцій туристичних потоків у регіоні  та перевантаження заповідних територій.

Важливим для подолання  диспропорцій у розвитку туризму  Карпатського регіону є впровадження заходів, передбачених стратегічними  документами в Україні: Стратегія  розвитку та маркетингу туризму в  Івано-Франківській області до 2015 року, Програма розвитку туризму в Івано-Франківській області на 2011—2015 роки.

На основі проведених досліджень визначено цільові групи споживачів туристичних послуг регіону та їх потреби, а відповідно до них – стратегічні групи туристичних продуктів, які є найефективнішими для розвитку туризму та економіки регіону загалом.

 

2.2 Основні напрями просування  туристичних продуктів на ринок Карпатського регіону

Основними напрямками просування туристичних продуктів України  на іноземних ринках є:

Ринок Польщі

Польщу та її прикордонну  територію можна розглядати як конкурентку  для України, так і партнера у  створенні нових транскордонних туристичних продуктів. Завдяки  спільним географічним рисам - території  Карпат, культурним та природним рисам  з погляду міжнародного туризму  ця територія є одним великим туристичним регіоном, тому доцільно відпрацювати і впроваджувати з іноземними партнерами спільну маркетингову та промоційну стратегію на європейських туристичних ринках на основі проведених аналізів і детального опрацювання взаємовигідних умов реалізації такої стратегії.

Європейський ринок

За статистичними даними іноземні туристи з країн Європейського  Союзу, Великобританії становлять значну кількість у загальному туристичному потоці в Карпатському регіоні.

Згідно із світовими тенденціями  німці – нація, що найбільше подорожує, яка схильна до подорожей у  нові країни та регіони, що дозволяє задовольнити їх бажання здійснити нові відкриття  й пізнати нові туристичні центри на мапі Європи.

Сентиментальні ринки (країни колишнього Радянського Союзу, США, Канада, Австралія, Іспанія, Італія).

Цільовою групою туристів для Карпатського регіону в ці країни у першу чергу буде українська діаспора, а також іноземці та їх родини, що свого часу проживали  на території області. Наступні покоління  перших емігрантів та їх родини становлять значний сегмент цільових туристів для Карпатського регіону, однак  перед просуванням власних туристичних  продуктів на цих ринках слід розробити  в першу чергу відповідні туристичні продукти та рекламувати їх відповідно до обраних напрямків маркетингової  стратегії.

Туристичні виставки та ярмарки

Старанний вибір виставки, методів і цільових груп повинен  передувати участі у міжнародних  туристичних виставках та ярмарках. Варто постійно проводити аналіз доцільності участі у тих чи інших  виставках, координувати форми участі в них, визначити технічного виконавця  чи організатора, детально вивчити  всі виставки і обрати ті, які  найбільше відповідають меті та завданням  розвитку туризму в регіоні.

Щодо презентації регіону  на міжнародних туристичних виставках  за кордоном слід приділити увагу  таким заходам, як представлення  туристичного потенціалу регіону на об'єднаному національному стенді України  в Польщі (Познань, Варшава), Росії (Москва, Санкт-Петербург), Німеччині (Берлін), Австрії (Відень), Італії (Мілан), Іспанії (Мадрид), Великобританії (Лондон).

Організація обмінів делегаціями

У просуванні туристичного потенціалу регіону важлива роль належить міжнародній і міжрегіональній  співпраці різних партнерів та інституцій: органам місцевого самоврядування (міста і регіони-партнери), підприємствам, закладам освіти та культури. Програми обміну молоддю, групами і делегаціями  використовують як механізм просування туристичного потенціалу регіону.

Налагодження співпраці  з партнерами

Важливим у промоційно-рекламній діяльності є налагодження співпраці та партнерських стосунків з основними «постачальниками» туристів у Карпатський регіон – авіакомпаніями, залізницею, туристичними операторами щодо включення інформації про Карпатський регіон в їхні туристичні пакети й рекламні матеріали. [6]

 

 

2.3. Оцінка якості надання  туристичних послуг у сільській місцевості

Оцінка ґрунтується на даних соціологічного дослідження, що проводили у 2011 році у рамках проекту «Гармонізація розвитку туризму в сільській місцевості Карпатського регіону» щодо оцінки туристичними садибами якості надання туристичних послуг у сільській місцевості Карпатського регіону та шляхів їх поліпшення[9].

В опитуванні взяли участь туристичні садиби, які здійснюють свою діяльність на території сільської  місцевості Карпатського регіону, зокрема  Івано-Франківській області, та надають  свої послуги в туристичній сфері  безпосередньо або в галузях, які забезпечують їхнє нормальне функціонування.

За даними соціологічного дослідження, третина садиб (29,7%) відзначила, що за останні три роки темпи росту  обсягів надання їх туристичними садибами послуг були незначними ( менше 10% на рік ). Невисокий спад наданих  послуг ( у середньому менше 10% на рік ) відзначили 23,3% садиб, та без змін – 22,7%. Значний спад ( в інтервалі 10 – 25% на рік ) відзначили 6,7% респондентів. Дуже високий ріст ( більш ніж  на 25 % на рік ) – відзначили 5,7%. Значний  ріст ( в інтервалі 10-25% на рік ) відзначили 5% респондентів і найменше – 1,7% –  відзначили дуже високий спад ( у  середньому більш ніж 25% на рік ).

Рисунок 1. Розподіл відповідей на запитання «Як у середньому за останні роки змінювався обсяг  наданих послуг Вашої садиби?», % 

Основними послугами, які надають садиби, є проживання та оздоровчі послуги (99,7%), харчування (87,3% від загальної кількості респондентів), екскурсійні послуги (60.7%), транспортні послуги (55,0%), послуги культури, мистецтва, спорту (53,3%), інформаційні послуги (36,7%), Інтернет (34,7%), розважальна програма (34,3%) та оздоровчі послуги (11,3%).

Рисунок 2. Розподіл підприємств  за основними послугами, які вони надають, %

За типом житла практично  всі туристичні садиби надають гостям двомісні номери 94%, 40,3 – тримісні, 27,7% – окремий будинок, 18,3% – чотиримісні  номери і 13,7% – одномісні номери.

Рисунок 3. Розподіл садиб  за типом житла для гостей, %

29% респондентів планують  запроваджувати нові види послуг. Однак понад половину садиб  ( 57,3 % ) не знає, чи будуть запроваджувати  нові види послуг, і 12,7% не буде  запроваджувати нові послуги, 1% –  не відповіли на це запитання.

Рисунок 4. Розподіл відповідей на запитання «Чи плануєте ви запроваджувати нові види послуг?», %

 

 

 

 

 

 

 

Основними споживачами послуг туристичних садиб є вітчизняні туристи, на що вказали 94% опитаних респондентів.