Маркетинг в банках

Автор: Пользователь скрыл имя, 14 Февраля 2012 в 12:44, реферат

Описание работы

В умовах переходу до ринкових відносин є необхідним принципово новий підхід до одного з найбільш важливих напрямків господарської діяльності торговельних підприємств - комерційної діяльності. Важливою складовою частиною комерційної діяльності являється закупівля товарів, значущість якої значно зростає в умовах ринкової економіки. Разом з тим, вітчизняні підприємці не мають достатнього досвіду у здійсненні закупівельної діяльності у нових умовах. У зв'язку з цим виникає необхідність вдосконалення усієї системи управління закупівельною діяльністю.

Работа содержит 1 файл

рефератyy.doc

— 102.00 Кб (Скачать)

 1) безповоротна;

 2) частково  поворотна;

 3) поворотна.

 Безповоротна  консигнація означає, якщо якусь  частішу товарів, поставлену на умовах консигнації, не буде реалізовано консигнатором (роздрібним торговцем), то він зобов'язаний купити їх у консигнанта (постачальника  — власника товару).

 Частково  поворотна консигнація мас місце, коли консигнатор бере па себе зобов'язання реалізувати товари на певну частину суми, а товари па решту суми, якщо він їх це зможе реалізувати, повернути консигнанту.

 Поворотна консигнація означає, що всі нереалізовані  товари підлягають поверненню консигнанту. За згодою партнерів можна продовжити строк консигнації, або консигнант зробить на ці товари знижку. При вирішенні цього питання порівнюються розміри знижки з витратами па повернення товарів. Як правило, витрати на повернення товарів партнери розподіляють порівну, оскільки обидві сторони певною мірою можуть бути винними: консигнант-виробник виготовив неконкурентоспроможний товар або поставив більше, ніж обсяг попиту, на нього, а консигнатор доклав недостатньо зусиль, щоб його реалізувати.

 Рішення про налагодження зв'язків з постачальником і укладення договору приймається, як правило, у три стани.

 Па  першому етапі збирають і всебічно аналізують інформацію про передбачуваного  партнера. З'ясовується: чи він реальний, який обсяг має його статутна діяльність, яке його фінансове становище, основні риси його ділового реноме, перевіряються повноваження представника партнера, на якого покладено обов'язки вести переговори.

 Особливі  труднощі на першому етапі виникають  під час збирання інформації про передбачуваного партнера. З цією мстою слід звернутися до органів державної реєстрації підприємств, податкових адміністрацій, конкурентів, спеціальних іноземних фірм, які дають інформацію про суб'єктів.

 На  другому етапі розробляють (аналізують) проекти текстів договорів, особлива увага звертається на:

 законність  кожного положення договору;

 — урахування традицій ринку;

 — уникнення повторення колишніх помилок;

 — уникнення спроб вирішення власних проблем за рахунок партнерів;

 - поєднання  санкцій щодо партнерів із заходами стимулювання.

 Здійснення  ділового листування з мстою врегулювання розбіжностей і підписання текстів  договорів проводиться на третьому етапі. Укладення договору відбувається за певними стадіями - - пропозиція укласти  договір (офорта) і прийняття цієї пропозиції (акцепт). Відповідно, сторона, яка зробила пропозицію, називається оферентом, а сторона, що прийняла пропозицію — акцептантом. Пропозиція має містити вказівки на суттєві умови майбутнього договору і зверненою до певної особи. Оферта може бути зроблена усно чи письмово із зазначенням терміну для відповіді або без зазначення терміну.

 Розрізняють тверду та вільну оферти. Тверда оферта письмова пропозиція на укладання договору (контракту), що була надіслана оферентом  одному потенційному покупцеві із зазначенням строку, протягом якого продавець зв'язаний своєю пропозицією і не може зробити аналогічну пропозицію іншому покупцеві.

 Вільна  оферта — письмова пропозиція на укладення  договору (контракту), що надіслана  на адресу декількох потенційних  покупців. Вільна оферта порівняно з твердою менш вигідна покупцеві, оскільки у нього немає впевненості в тому, що, коли він надішле контроферту, з ним буде укладено договір і він отримає товар, тоді як час для вигідної закупівлі товару в іншому місці може бути втрачено. За вільної оферти продавець акцептує контроферту того покупця, яку він раніше одержав, або покупця, з яким він прагне укласти договір (контракт).

 Якщо  оферта включає потрібний мінімум  умов (найменування товару, його кількість, асортимент, якість, ціна), то за підтвердження умов акцептантом (потенційним покупцем) договір (контракт) вважатиметься укладеним на цих умовах.

 Додаткові умови, якщо це потрібно, узгоджуються окремо. Коли оферент має типовий  договір (контракт), розроблений акцептантом, і він з ним згоден, в оферті можна посилатися на типовий контракт, зокрема стосовно умов, яких немає в оферті.

 Офорта  може бути складена на типографському бланку типового контракту оферента, в який вписано конкретні умови  його виконання.

 Коли  пропозицію укласти договір зроблено із зазначенням строку для відповіді, договір вважається укладеним, якщо особа, котра зробила пропозицію, отримала від іншої сторони відповідь про прийняття пропозиції протягом цього строку.

 За  усної пропозиції укласти договір  без зазначення строку, він вважається укладеним, якщо інша сторона негайно заявила про свою згоду. Коли така пропозиція зроблена у письмовій формі, договір вважається укладеним, якщо відповідь про прийняття пропозиції отримана протягом нормально необхідного для цього часу, наприклад, періоду проходження листа "туди і назад".

 Під час укладення договорів між  сторонами можуть виникнути розбіжності  за окремими умовами договору. Є  спеціальний порядок розгляду заперечень по тексту договору, установлений ст. 10 Господарського процесуального кодексу України "Досудове врегулювання розбіжностей, що випинають під час укладання господарських договорів" від 6 листопада 1991р. № 1798-ХІІ.[10, 144 c.]

 Якщо  розбіжності остаточно не вдалося  вирішити, то договір вважається не укладеним.

 Під час укладення договорів керуються  основними правилами:

 1) ухвалення  комерційного рішення щодо укладення  договору постачання передбачає  узгодження волі щонайменше двох (а інколи і більше) сторін. Договір  — обов'язкова програма господарської  взаємодії не менше ніж двох сторін, і в ній немає дрібниць, тому всі вони мають знайти відображення в ньому;

 2) комерція  — політика компромісів. Комерсанти  мусять уміти вести переговори  під час укладання договорів,  ставити умови, від яких пізніше  можна буде відступити, не втрачаючи основних вигід від передбачуваного співробітництва;

 3) договір  -  правовий акт, що забезпечує  правовий захист інтересів сторін, а отже, потребує творчого поєднання  використання законодавчої бази  і принципу: дозволено все, що  не заборонено законом;

 4) договір  приречений па поразку, якщо  він не орієнтований на перспективу,  на закріплення ділового співробітництва  з партнером на все життя;  у комерції немає постійних  партнерів, у пій є лише постійний  інтерес.[4, 42 c.]

 У загальному розумінні договором вважають домовленість двох або більше сторін, спрямовану на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір виконує такі функції:

 1) закріплює  юридичні відносини між партнерами;

 2) установлює  порядок і способи виконання  зобов'язань;

 3) передбачає  способи захисту забезпеченні, зобов'язань.  Під час постачань товарів  відносини сторін, як правило,  регулюються договором постачання  товарів.

 Договір постачання передбачає зобов'язання однієї сторони — продавця (постачальника), що здійснює підприємницьку діяльність, передати (поставити) в установлені строки (строк) у власність іншій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти зазначений товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

 Договір постачання укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення. У разі, якщо законодавством не врегульовано умови здійснення постачання товарів, застосовуються правила цивільного законодавства про договір купівлі-продажу.

 Сторонами договору постачання можуть бути:

 - юридичні  особи, які здійснюють господарську  діяльність та зареєстровані  у встановленому законом порядку;

 - громадяни  України, іноземці та особи  без громадянства, які здійснюють  господарську діяльність та зареєстровані  відповідно до закону як підприємці;

 - філії,  представництва, інші відокремлені  підрозділи господарських організацій  (структурні одиниці), утворені ними  для здійснення господарської  діяльності.[4, 43 c. ]

 У зміст  договору постачання мають входити  основні розділи:

 1) порядок вирішення спірних питань (арбітраж)

 2) предмет  договору (найменування товару, кількість,  асортимент, номери та індекси  стандартів, технічних умов або  іншої документації про якість  товарів, їх комплектність);

 3) ціни  на товари і загальна сума  договору;

 4) загальний строк дії договору і строки постачання товарів;

 5) вимоги  до тари й упаковки;

 6) порядок  відвантаження, доставки і здавання  товарів;

 7) порядок  розрахунків;

 8) умови  страхування;

 9) відповідальність  сторін (санкції) за невиконання  своїх зобов'язань та ін. 

 У процесі  постачання товарів різноманітного асортименту (за видами, марками, типами та ін.) до договору додається специфікація, в якій обумовлюється кількість товарів у розгорнутому асортименті з визначенням строків їх постачання. Відповідно до Господарського кодексу України від 16 січня 2003 р. № 436-ІV договір постачання може бути укладений на один рік, па строк більше одного року (довгостроковий договір) або на інший строк, визначений угодою сторін. Якщо у договорі строк його дії не визначено, він вважається укладеним на один рік.

 Строки  постачання встановлюються в договорі з урахуванням потреби у ритмічному та безперебійному постачанні товарів  споживачам. Якщо у довгостроковому  договорі обсяг постачання визначено  лише па рік або па менший строк, у договорі мас бути передбачений порядок погодження сторонами строків постачання на наступні періоди до закінчення строку дії договору. Якщо такий порядок не передбачено, договір вважається укладеним на один рік.[8, 132 c. ]

 Якщо  сторонами передбачено постачання товарів окремими партіями, строком (періодом) постачання споживчих товарів є, як правило, місяць. Сторони можуть погодити у договорі також графік постачання (місяць, декада, доба тощо).

 У договорі постачання за згодою сторін може бути передбачено порядок відвантаження товарів будь-яким видом транспорту, а також відбір товарів покупцем; відвантаження товарів вантажовідправником (виготовлювачем), що не є постачальником, та одержання товарів вантажоодержувачем, що не є покупцем, а також оплату товарів платником, що не є покупцем; порядок постачання недоодержаної покупцем у встановлений строк кількості товарів.

 Договір вважається укладеним, якщо сторони  у належній формі дійшли згоди  з усіх істотних умов договору. Істотними  умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або с потрібними для договорів такого виду, а також усі ті умови, стосовно яких за заявою хоча б однієї зі сторін мас бути досягнуто згоди.

      V) Важливе значення в організації оптових закупівель відіграє п'ятий етап — налагодження оперативного контролю за виконанням укладених договорів, який передбачає одержання товарів, їх приймання та оплату, організацію складської переробки товарів. Особливу увагу при цьому звертають на виконання постачальниками своїх зобов'язань за договорами в повному обсязі, застосування заходів впливу до недбайливих постачальників.

      VI) Економічна ефективність оптових закупівель установлюється на шостому етапі і служить підставою для вдосконалення організації закупівель товарів у майбутньому. Вона визначається зіставленням доходів від реалізації товарів і витрат обігу. Детальний аналіз витрат обігу, пов'язаних із закупівлями товарів, дозволяє підвищити рівень прибутковості торговельної діяльності. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

      Висновок   

      Розвиток  ринкових відношень сприяє виникненню нових елементів в діяльності оптових підприємств. Наприклад, надання  різноманітних послуг по управлінню і консалтингу своїм клієнтам. В перелік спеціалізованих послуг входять консультації по експлуатації товарів, особливо технічно складних, їхньому ремонту і гарантійному обслуговуванню.

Информация о работе Маркетинг в банках