Маркетинг та реклама в мережі Internet

Автор: Пользователь скрыл имя, 21 Ноября 2011 в 23:00, реферат

Описание работы

Найбільшим у світі об'єднанням локальних мереж з метою забезпечення швидкого обміну інформацією є глобальна комп'ютерна мережа Internet. Саме швидкість роботи спричинилася до початку її використання в бізнес-процесах та появи нового напрямку в розвитку інформаційних технологій — електронного бізнесу.

Содержание

Вступ
Організація продажу товарів через Internet-аукціони.
Організація надання послуг в електронній комерції.
Маркетинг та реклама в мережі Internet.
Тести

Работа содержит 1 файл

КТ в рекламі.docx

— 55.76 Кб (Скачать)

       З метою мінімізації ризиків учасників Internet-аукціону (неплатоспроможність  покупця, виставлення на торги неіснуючого  товару або подача недостовірної  інформації про нього) можуть застосовуватися  певні прийоми перевірки надійності контрагентів. Найпоширенішим з них  є встановлення системи рейтингових  оцінок. При цьому покупець та продавець  виставляють одне одному оцінки, що відображають їх ставлення до контрагентів. Відповідно, більший рейтинг свідчить про надійність та чесність користувача. 
 

       2. Організація надання послуг в електронній комерції

       Internet є не лише новим каналом  збуту, а новим ринком, на якому  разом з реально існуючими  представлені електронні продукти, в тому числі і послуги.

       Послуга — це товар особливого виду, діяльність, благо, що задовольняє потреби індивіда, виробництва або суспільства, має  споживчу цінність і вартість, результат  якої можу мати матеріальний і нематеріальний характер.

       Найпоширенішими видами послуг в мережі є інформаційні послуги, послуги платіжних систем, туристичні, освітні послуги, Internet-банкінг, Internet-трейдинг, Internet- страхування, ау- тсорсинг (укладання субдоговору на виконання  робіт із зовнішніми фірмами), оренда серверних додатків.

       Електронні  продукти володіють такими специфічними властивостями:

       1. Залежність від особистих уподобань,  оскільки процес використання  інформаційних продуктів має  індивідуальний характер.

       2. Перехідна або кумулятивна корисність  — більшість інформаційних продуктів  залежать від часу, тому їх  можна вважати «швидкопсувними». Разом з тим попередні дні  можуть застосовуватися для створення  нових продуктів, тому їх корисність  може накопичуватися, тобто є  кумулятивною.

       3. Економічні наслідки (як позитивні  так і негативні від одночасного  володіння продуктом значної  кількості користувачів).

       4. Змінюваність (з позитивною і  негативною метою).

       5. Методи виконання і передачі (реальним  шляхом та інтерактивні).

       Internet-трейдинг  як специфічний вид послуг

       Internet-трейдинг  — це надання фінансовими установами  послуг стосовно ефективного  використання фінансових інструментів  на фінансових ринках за допомогою  інформаційних комунікаційних технологій.

       Такі  послуги надаються за допомогою  посередника (брокерської компанії або банку) і дають змогу клієнтові  здійснювати операції купівлі-продажу фінансових активів на фінансових ринках та формувати власний інвестиційний портфель.

       Головною  перевагою Internet-трейдингу як специфічного виду послуги є можливість надання  можливості непрофесійному приватному інвестору вкладати кошти у прибуткові активи. При цьому приватні особи  не мають права безпосередньо  брати участь у проведенні операцій на біржі. Такі функції покладаються на брокера.

       У сфері Internet-трейдингу існують такі типи брокерів:

       • класичний брокер (full service broker), який надає своїм клієнтам повний спектр послуг: приймання ордерів і виведення  їх на ринок, індивідуальні консультації щодо купівлі-продажу цінних паперів, управління інвестиційним портфелем  та його повний фінансовий і юридичний  супровід;

       • дисконтний брокер (discount broker) — брокер, який тільки виводить операцію на ринок, не надаючи при цьому консультацій. У цьому випадку відсутній  штат консультантів та аналітиків, завдяки чому зменшуються накладні витрати і є можливість встановити низький рівень комісійних;

       •  он-лайн-брокер — брокер, який здійснює операції і надає свої послуги  через мережу Internet у режимі он-лайн. У такій якості можуть виступати  як класичні так і дисконтні брокери.

       У ряді випадків для укладання біржових угод існує цілий ряд посередників. Наприклад, ордер на NASDAQ (Національній асоціації дилерів по цінних паперах) проходить такий шлях: інвестор —  брокер — учасник торгів — торговельна  система.

       Використання Internet не змінює маршрут проходження  ордера, а лише дозволяє збільшити  швидкість проходження запитів. Проте контроль щодо просування доручення  залишається недостатнім. Ця проблема усувається шляхом використання систем прямого доступу, які реалізуються за допомогою електронних комунікаційних мереж ECN (Electronic Communication Network).

       Така  система передбачає автоматичне  виведення ордера на ринок та дає  клієнту можливість самостійно керувати розміщенням власного ордера, включаючи  вибір торговельного майданчика, можливість зміни параметрів ордера та його відміни, контроль правильності виконання, одержання звіту про  угоди тощо.

       При цьому прямий доступ є суто технічною  характеристикою, оскільки клієнт не має  права укладати угоду на фондовій біржі від свого імені. Тому у  цьому випадку брокер виступає не посередником для виведення угоди  на ринок, а як особа, що відслідковує ліміти клієнта на здійснення операцій, здійснює поставку фондових активів, платежі, оформляє перехід права власності  на активи.

       ECN є фактично електронними торговельними  майданчиками, у яких реалізовані  основні функції класичної фондової  біржі. Вони є середовищем для  обробки та виконання ліміт-  ордерів (доручення брокеру з  певною обмежувальною умовою). Механізм  угоди виглядає таким чином:  усі замовлення, які надходять  в ECN вносяться в «книгу ордерів» (базу даних, що доступна всім  учасникам системи) та обробляються  у системі пошуку співпадаючих  доручень (OSM — Order Matching System). У випадку  спів падіння за ціною та  кількістю два зустрічних доручення  (один на купівлю, інший на  продаж цінних паперів) автоматично  виконуються в межах комп'ютерної  системи.

       Існує два основних технологічних способів надання брокерських послуг через  мережу Internet:

       1) Користувач купує (продає) цінні  папери, формує власний інвестиційний  портфель безпосередньо на Web-сайті  компанії- посередника, користуючись  при цьому звичайним Web-браузером.

       2) Користувач встановлює на своєму  комп'ютері спеціальне програмне  забезпечення, за допомогою якого  одержує інформацію та здійснює  трансакції на фінансових ринках.

       Перший  спосіб простіший та дешевший для  користувача, проте передбачає окремі обмеження на надання йому фінансової інформації. Другий спосіб є більш  ефективним, оскільки дозволяє коригувати інтерфейс, будувати графіки, одержувати спеціальну користу інформацію тощо.

       Електронні  брокерські системи полегшують доступ на фінансові ринки для невеликих  і середніх банків, забезпечують оперативний  аналіз операцій на фінансовому ринку, швидку оцінку потенційних прибутків  та ризиків у різних сегментах  ринку. До найбільш відомих електронних  брокерських систем відносять ситеми моделі Alternative Trading Systems (TradePoint, Nextrade, Market XT).

       Поява технологій віддаленого банківського обслуговування стала основою для Internet-банкінгу.

       Internet-банкінг  — це дистанційне банківське  обслуговування, що дає змогу  клієнту отримувати банківські  послуги на відстані за допомогою  інформаційних комп'ютерних технологій.

       За  видами доступу до банківських послуг можна виділити такі різновиди Internet-банкінгу:

       • телефонний банкінг;

       • комп'ютерний банкінг;

       • Internet-банкінг;

       • відеобанкінг;

       • мобільний банкінг;

       • цифровий телевізійний банкінг.

       Види  систем Internet-банкінгу можна поділити за способом надання банківських  послуг клієнтам та взаєморозрахунки через Internet між банками. До них належать системи:

       • «клієнт-банк» — забезпечують електронний  обмін даними між клієнтом та банком;

       • «Internet-банк» — організовують  взаємодію клієнта з банком через Internet. Є більш зручними для роботи на електронних торговельних майданчиках. Водночас такі системи мають два  суттєві недоліки. По-перше, вони є  внутрішньобанківськи- ми, тому можливість проводити будь-які операції з  рахунком є лише у робочий час  банку. По-друге, системи не забезпечують повної конфіденційності.

       • системи мобільного банкінгу.

       Сучасні банківські системи віддаленого  банківського обслуговування можуть надавати такі послуги:

       • віддалений моніторинг рахунків, який дає можливість клієнту отримувати інформацію щодо рахунків у банку, але  не дає змоги ними управляти;

       • віддалене управління рахунками. Такий  напрям вимагає значних капіталовкладень у систему безпеки;

       • комплексне банківське обслуговування включає управління рахунками (поточним, депозитним, картковим), кредитування, страхування, багатоканальний доступ до управління рахунком і повідомлень  про його стан, можливість замовлення і блокування банківської пластикової  картки, система ведення персональних фінансових операцій.

       На  ринку фінансових послуг діють кілька моделей банківського бізнесу в  режимі он-лайн:

       • Internet-підрозділ традиційного банку, що доповнює мережу філіалів;

       • Internet-банк як самостійна юридична особа  з власною торговою маркою;

       • віртуальний банк — аналог Internet-банку, організований небанківською компанією (найчастіше страховою або технологічною);

       • електронний фінансовий супермаркет.

       Internet-банкінг  дозволяє клієнтові виконувати  всі стандартні операції, за винятком  операцій з готівкою: здійснювати  комунальні платежі, оплату рахунків  за зв'язок, грошові перекази (в  тому числі за придбані у  Internet-магазинах товари), купувати  і продавати іноземну валюту, поповнювати і знімати кошти  з карткових рахунків, відкривати  рахунки, одержувати інформацію  про їх стан та платежі, інші  послуги.

       Важливими критеріями вибору банку обслуговування є стійкість та надійність банку, гнучкість тарифної політики, обсяг  і якість додаткових електронних  послуг.

       В Україні послуги Internet-банкінгу надають  банки «Райф- файзенбанк-Аваль», «Львів», «Приватбанк», «Кредитпром- банк», «Надра», «Укрсиббанк» тощо.

       Об'єктами купівлі-продажу на страховому електронному ринку виступають специфічні товари — страхові електронні послуги.

       Електронне  страхування — система заходів, спрямована на повне або часткове відшкодування втрат від певних ризиків шляхом використання інформаційних  комп'ютерних технологій. Воно являє  собою відносини щодо захисту  фізичних чи юридичних осіб при настанні страхових випадків за рахунок грошових фондів, що формуються зі сплачуваних  ними страхових внесків, здійснення та обслуговування яких реалізується засобами комп'ютерних технологій.

       Учасниками  страхового електронного ринку є  страхові компанії, які представлені в мережі Internet, споживачі страхових  електронних послуг, інші професійні учасники страхового ринку (фінансові  інститути тощо).

       Відсутність прямого контакту представника страховика і страхувальника передбачає високий  ступінь стандартизації і уніфікації пропонованих послуг. Таким характеристикам  найповнішою мірою відповідають поліси страхування майна домо- господарств, малих і середніх підприємств, автострахування, страхування від нещасних випадків.

       Internet-представництво  страхової компанії може забезпечувати  для клієнтів:

Информация о работе Маркетинг та реклама в мережі Internet