Комплексне дослідження ринку

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Контрольна  робота

з дисципліни «Основи маркетингу»

тема: «КОМПЛЕКСНЕ  ДОСЛІДЖЕННЯ РИНКУ»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Виконав:

 

 

 

Перевірив викладач:

________________________

________________________

 

 

 

 

Кривий ріг

2013 

План

 

стор.

Вступ ……………………………………………………………… 3

 

1. Поняття ринку,  його основні риси та види ………………….. 4

2. Механізм функціонування  ринку …………………………….. 7

3. Суть, значення  та особливості попиту 

    та пропозиції на ринку ………………………………………... 8

4. Мотиваційні  чинники, що формують поведінку 

    споживачів ……………………………………………………... 10

5. Аналіз ринкових  можливостей підприємства ………………. 12

6. Сегментація  ринку і позиціонування товару ……………….. 14.

 

Висновки …………………………………………………………... 17

 

Список використаних джерел …………………………………… 18

 

 

ВСТУП

 

Загальна мета ринкових досліджень полягає у визначенні умов, за яких забезпечується щонайповніше задоволення попиту населення чи фірм-споживачів на товари (послуги) певного виду і створюються передумови для ефективного збуту виробленої продукції. Згідно з цим першорядним завданням вивченням ринку є аналіз поточного співвідношення попиту й пропозиції на відповідну продукцію, що загалом належить до поняття кон'юнктури ринку.

Становище на окремих  товарних ринках залежить від стану  загальногосподарської кон'юнктури. Разом з тим в динаміці кон'юнктури окремих ринків спостерігаються суттєві відхилення від загальних тенденцій. Це зумовлено тим, що різні фактори з різною силою і неодночасно впливають на окремі ринки, а це викликає певні труднощі у виявленні істинних причин таких явищ.

Комплексний підхід до вивчення кон'юнктури ринку передбачає використання різноманітних, взаємодоповнюючих  джерел інформації; поєднання ретроспективного аналізу з прогнозом показників, які характеризують кон'юнктуру  ринку; застосування комплексу різноманітних методів аналізу і прогнозування.

Найважливіше  завдання будь-якого дослідження  кон'юнктури - визначити значущість, силу впливу окремих факторів на формування кон'юнктури; виявити провідні, визначальні  стосовно кон'юнктури фактори у  поточному періоді і на перспективу. Необхідно створити (виокремити) систему показників, які дають змогу отримати кількісну і якісну характеристики основних закономірностей і особливостей розвитку попиту і пропозиції.

Для визначення свого місця на будь-якому ринку (споживчому, чи ринку організацій-споживачів) виробник повинен його ретельно проаналізувати. Дослідження та аналіз ринку — це не самоціль, а джерело інформації для прийняття менеджером із маркетингу ефективного управлінського рішення.

Аналіз ринку  починається з дослідження поведінки покупців та з'ясування основних мотивів придбання ними товарів та послуг. Адже покупці по-різному використовують товари, а головне — купують їх, керуючись різними мотивами. Тому виробникам варто поділити ринок на певні сегменти за цими мотивами та іншими ознаками, а вже потім пропонувати цільовим споживачам товар, вироблений із максимальним урахуванням цих ознак.

До проблем, що їх розглядають у ході комплексного дослідження ринку, належать визначення місткості ринку та окремих його сегментів, кон'юнктурні та прогнозні дослідження обсягів збуту, аналіз практики діяльності конкурентів та ін. У ході дослідження важливо визначити привабливі напрями майбутніх маркетингових зусиль підприємства, а також окреслити зони підвищених ризиків і небезпек, яких треба уникати.

 

1. Поняття  ринку, його основні риси та види

 

Ринок — це складне багатогранне явище. Ринкові відносини суттєво відрізняються в різних країнах за ступенем розвитку, особливостями модифікації, рівнем зрілості, історичними, соціальними та іншими ознаками.

За ознаками сучасний ринок по-перше є ринком покупців. Такий стан ринку визначає пріоритет покупців по відношенню до продавців. В такій ситуації підприємець може досягти збільшення своїх доходів лише тоді, коли він поставить на ринок продукцію високої якості за доступними цінами. Тому ринок покупців виступає як стимул для постійного відтворення ділових відносин. Примушує підприємців шукати джерела своїх прибутків у першу чергу у сфері виробництва, а не у сфері купівлі-продажу.

Другою обов'язковою ознакою сучасного ринку є його конкурентний характер. В системі підприємства кожний суб'єкт виступає як конкуруюча сторона по відношенню до всіх інших суб'єктів. Можливість конкурентних відносин між учасниками ринку закладена в їх економічній самостійності (суверенітеті), базою якої є право розпоряджатися об'єктами ринкових відносин. Неминучість конкуренції між підприємцями на сучасному ринку породжується пріоритетом покупців над продавцями.

Третя ознака сучасного  ринку - стабілізація відносин між суб'єктами ринку на основі інтеграції. Сучасний ринок - це арена суперництва підприємців та інших суверенних суб'єктів економіки, кожному з яких повинен бути гарантований його суверенітет і збереження конкурентоспроможності. А це можливо лише при умові протидії монополізації економіки й широкої інтеграції конкуруючих суб'єктів ринкових відносин.

Враховуючи  товарно-грошові відносини в ринковій економіці, що опосередковують усі  відносини суспільства, суб'єктами ринку стають практично всі учасники суспільного виробництва: держава; державні, колективні, кооперативні, приватні підприємства та їх об'єднання; різні установи та організації; громадяни України; іноземні фірми і громадяни.

Широке трактування  ринку, свідчить про те, що об'єктами ринкових відносин у сучасній економіці стають усі результати суспільної діяльності.

Структура ринку - сукупність окремих ринків у межах  національної економіки (внутрішнього ринку), світового господарства та його окремих регіонів і взаємодія  між ними.

Ринок товарів промислового призначення - сукупність економічних відносин між юридичними і фізичними особами щодо купівлі ними товарів і послуг, які використовуються для виробництва інших товарів і послуг, що відтак продаються або здаються в оренду іншим споживачам.

Ринок послуг - це сукупність економічних відносин щодо організації та купівлі-продажу послуг, де послуга - особлива споживча вартість, яка задовольняє певні потреби людини.

Ринок нерухомості - особливий вид ринку, на якому об'єктом купівлі-продажу чи застави для отримання кредиту є нерухомість.

Ринок землі - сукупність економічних відносин з приводу організації та купівлі-продажу землі.

Ринок інтелектуальної власності - система економічних відносин між різними господарюючими суб'єктами з приводу організації, використання і купівлі-продажу патентів, ліцензій та інших об'єктів інтелектуальної власності та привласнення на цій основі первинної частки необхідного і додаткового продукту.

Ринок інформації (в економічному аспекті) - певна сукупність економічних відносин з приводу збирання, оброблення, систематизації інформації та її продажу кінцевим споживачам, а також привласнення на цій основі максимального продукту. Особлива роль в інтелектуалізації суспільного життя належить інформаційному ринку - "ринку знаків", котрий у розвинутих країнах за величиною обороту випередив "ринок речей".

Ринок золота - сукупність економічних відносин з приводу організації та купівлі-продажу золота.

Сьогодні функціонує понад 50 ринків золота:

 • 11 —  у Західній Європі (Цюріх, Париж,  Лондон, Женева та ін.);

 • 14 —  в Америці, 5 — у США;

 • 19 —  в Азії;

 • 8 —  в Африці.

Провідне місце  належить ринкам золота в Лондоні  та Цюріху. Залежно від режиму, який надає держава, ринки золота поділяються  на:

 • світові ринки (Лондон, Цюріх, Нью-Йорк, Гонконг, Дубай та ін.);

 • внутрішні  вільні (Париж, Мілан, Стамбул,  Ріо-де-Жанейро);

 • місцеві  контрольовані (Афіни, Каїр);

 • чорні  (Бомбей та ін.).

Вільний ринок - ринок, на якому відбувається торгівля товарами і послугами багатьох незалежних товаровиробників, жоден з яких не виробляє більшу частину продукції й неспроможний внаслідок цього впливати на рівень цін, а процес ціноутворення здійснюється через механізм вільної конкуренції, взаємодію нерегульованого попиту і пропозиції.

Частки виготовленої кожним товаровиробником продукції є такою, що навіть об'єднання трьох-п'яти товаровиробників не дає їм змоги зосередити у своїх руках переважну частину товарів і послуг певного виду.

Монополізований ринок - ринок, на якому здійснюється купівля-продаж товарів і послуг одного товаровиробника або їх незначної кількості, кожен з яких виробляє частку продукції, яка може впливати на рівень цін. Об'єднання кількох таких товаровиробників дає їм змогу зосередити більшість товарів і послуг у своїх руках і диктувати ціни на ринку.

Олігополістичний  ринок - економічні відносини між кількома наймогутнішими компаніями в галузі в умовах боротьби за обсяг продажу, частку ринку, рівень цін, впровадження передових досягнень науки й техніки у виробництво тощо з метою привласнення максимального прибутку. Ринки є олігополістичними, якщо кілька фірм постачають основну частку галузевої продукції і виникає ефект конкуренції між небагатьма. За олігополії фірми великі, порівняно з розміром сукупного ринку, який вони обслуговують, а у випадку великих корпорацій - вони великі не лише відносно, а й абсолютно.

Регульований  ринок - ринок, регульований і контрольований передусім державою та наднаціональними органами за допомогою адміністративних, правових та економічних заходів.

За формами  власності виокремлюють приватний, колективний, державний та інтегрований ринки.

За географічними  ознаками ринки поділяють на місцеві, регіональні, національні, міжнародні (світовий) ринок.

З урахуванням  єдності економічного та правового  підходів розрізняють легальний та нелегальний, „чорний” ринки.

Серед цієї різноманітності видів ринку можна зробити висновок, що ринок - явище багатогранне, і вивчення його в якомусь одному аспекті було б помилковим. Тому необхідним є дослідження усіх ринкових варіацій з метою більш чіткого прогнозування майбутнього стану економіки країни.

 

 

2. Механізм  функціонування ринку

 

Ринковий механізм – це механізм взаємозв’язку і взаємодії основних елементів ринку, дії основних економічних законів ринку. Він формує ціни і здійснює розподіл ресурсів, забезпечує взаємодію продавців і покупців з приводу визначення кількості й якості товарів, структури виробництва.

Співвідношення цін, яке постійно змінюється, й забезпечує збільшення або зменшення виробництва товарів, встановлення ринкової рівноваги.

Ціна – це певна кількість грошових одиниць, отриманих за товар.

Розрізняють ціну продавця, ціну покупця і ринкову  ціну. Ціна є орієнтиром для виробника. Якщо вона зменшується, то виробник зменшує  обсяги виробництва. І, навпаки, якщо вона збільшується, то зростають обсяги виробництва за рахунок використання ефективних технологій. Ціни також визначають категорію людей, яка за даного рівня їхніх доходів споживатиме цей товар.

Економічні  обмеження — це обмеження вартісного характеру, зумовлені платоспроможністю. Кожен підприємець, бажаючи придбати фактори виробництва, обмежений наявністю грошового капіталу; кожен споживач обмежений купівельною спроможністю.

Правові обмеження  — це обмеження, зумовлені юридичними законами, правом. Важливим обмеженням цього виду є обмеження на основі права власності.

Важливою умовою будь-якого ринкового процесу  є необхідність і можливість вибору, тобто прийняття рішення на основі з'ясування своєї мети та існуючих обмежень.

Найважливішим суб'єктом ринку і ринкового  механізму є споживач.

Споживач —  це суб'єкт, який відчуває необхідність або якісь потреби. Потреби споживачів виявляються в споживчому попиті на товари і послуги. Потрібно розрізняти попит і його величину.

 

 

 

3. Суть, значення та особливості попиту 

та пропозиції на ринку

 

Попит і пропозиція є невід'ємними категоріями ринкової організації господарювання, що виражають  об'єктивні економічні відносини  товарного виробництва, з розвитком суспільної організації товарного виробництва і змінами в системі господарювання змінюються конкретні способи мікро- і макроекономічного регулювання попиту і пропозиції. Незмінним залишається загальноекономічний зміст цих категорій ринкової економіки.

Попит визначає сукупну суспільну  чи ринкову потребу в товарах (послугах), яка зумовлена платоспроможністю і виражена в грошовій формі. Попит завжди конкретно визначений, має властивість динамічно змінюватись під впливом ряду факторів. Принципові моменти, що уточнюють поняття економічного змісту попиту. По-перше, вони тісно пов'язані з реальними суспільними потребами, але не збігаються з їхньою кількісною визначеністю. По-друге, попит залежить від платоспроможності покупців. Отже, універсальною формою вираження попиту є гроші (обсяг сумарної вартості товарів чи послуг, що можуть бути куплені). По-третє, суб'єкт попиту репрезентує сферу споживання (виробничого чи особистого) і представлений на ринку покупцем. Об'єктами попиту можуть бути будь-які об'єкти ринкових відносин, що мають вартісну оцінку і певну корисність для споживання.