З КОМЛЕКСНОЇ ПРАКТИКИ ЗА ФАХОМ

Фінанси підприємства - це певні економічні відносини, за допомогою яких у грошовій формі шляхом формування і використання спеціальних цільових фондів здійснюються процеси розподілу і перерозподілу доходів підприємства.

Фінанси - найважливіший ресурс підприємства, особливо сьогодні, коли нестача фінансових коштів дуже швидко призводить до банкрутства торгових підприємств. Управління фінансами вимагає прийняття досить ефективних рішень, оскільки фінансовий результат діяльності підприємства - прибуток - одна з головних цілей його існування. Прибуток, як кінцевий результат діяльності підприємства, являє собою різницю між сумою скоригованого валового доходу звітного періоду та сумою валових витрат. Разом з цим прибуток здійснює стимулюючий вплив на закріплення комерційного розрахунку, інтенсифікацію виробництва. Так як діяльність підприємства поки що не є привабливою для кредитування, то основну частину фінансових коштів складає прибуток.

Взагалі фінанси функціонують в процесі придбання сировини, матеріалів, та інших товарно-матеріальних цінностей, реалізації продукції(послуг), в процесі інвестування, створення та розподілу прибутку, виплати податків та ін. Отже, ефективне управління фінансами - запорука успіху підприємства.

Фінансову діяльність на підприємстві здійснює фінансовий директор. До його завдань належить:

-   створення фінансових ресурсів для виробничого і соціального розвитку, забезпечення зростання прибутку і збільшення рентабельності;

- виконання фінансових зобов'язань перед бюджетом, банками, постачальниками, по виплаті заробітної плати та інші, які випливають з фінансового плану, організація розрахунків;

-  сприяння найбільш ефективному використанню виробничих фондів;

-  розробка та реалізація фінансового, кредитного та касового планів;

- здійснення   заходів   щодо   забезпечення   зберігання   і   прискорення обертання оборотних коштів до встановлених нормативів, контроль за правильним використанням фінансових ресурсів.

Наприкінці кожного року, на основі балансу підприємства та звіту про фінансові результати, фінансовий директор складає фінансовий звіт діяльності підприємства за минулий рік. В звіті відображаються показники фінансового аналізу: ліквідність, платоспроможність, кредитоспроможність, рентабельність та прибутковість. На основі такого аналізу та впливу зовнішніх факторів складається фінансовий план на наступний рік.

2.5. Управління персоналом.

Система управління персоналом ПАТ «Вторкольормет», що складається з 12 чоловік, являє собою підсистеми умов праці, трудових відносин, оформлення та обліку кадрів.

Стосовно першої підсистеми слід відмітити, що умови праці відповідають вимогам психофізіології, психоестетики, охорони праці та авколишнього середовища. Робочі приміщення добре оформлені і сприяють трудовій діяльності.

Трудові відносини в колективі сповнені взаємоповаги, взаєморозуміння, тісних дружніх стосунків. Конфліктні ситуації трапляються дуже рідко і швидко вирішуються.

Оформлення і облік кадрів веде комерційний директор. Керівництво підприємства схильне до стабільності чисельності працівників. В зв'язку з цим, на підприємстві велика увага приділяється своєчасній виплаті заробітної платні, мотивації, матеріальному заохоченню, сприянню позитивному психологічному клімату в колективі. Відповідно до обсягів отриманого прибутку нараховуються премії.

Велика робота проводиться у перепідготовці та підвищенні кваліфікації кадрів, їх пристосуванню до нових умов господарювання та загальної комп'ютеризації.

В разі необхідності, кожен працівник може звернутися до генерального директора з проханням про фінансову чи матеріальну допомогу.

2.6. Практика антикризового управління на підприємстві.

Підприємство ПП "ВіКо" працює в складних умовах конкурентної боротьби, боротьби за споживача з метою отримання прибутку. Його положення ускладнює економічна криза в Україні, що зумовлюється багатьма факторами перехідної економіки, в число яких слід віднести і недосконалість системи управління організацією підприємства.

Це призводить до ускладнень в управлінні товарообігом продукції та пояснює те, що побудова моделей прийняття рішень по управлінню організацією по цілям і результатам в умовах антикризового управління є досить складною процедурою, яка включає ряд формалізованих та неформалізованих етапів. Не варто керуватися дещо спрощеними підходами в управлінні організацією коли вважається, що певним чином обраний єдиний критерій за яким проводиться оцінка ефективності і треба лише відшукати максимум (мінімум) деякого показника ефективності. Важливим моментом при такому управлінні повинен стати аналіз програми діяльності підприємства та динаміки його товарообігу.

Засобами грамотного вирішення задач, що стоять перед підприємством, мають стати економіко-математичні методи, що базуються на теорії конфліктних ситуацій. В той же час виникає необхідність в неординарних підходах використання математичних методів прийняття раціональних рішень, при коригуванні виробничої діяльності підприємства.

Алгоритм прийняття управлінських рішень, що покликаний забезпечити відповідний рівень управління організацією по цілям і результатам в умовах невизначеності можна представити послідовністю етапів:

1. Визначення   інформаційної   ситуації   щодо   вибору   економічним середовищем своїх станів.

2. Визначення   методу   нормалізації   та   співвідношення   пріоритету альтернатив.

3. Контроль     обрання    методів    нормалізації    та    співвідношення пріоритету альтернатив.

4. Вибір критеріїв щодо узагальнення елементів матриці ефективності теоретико-ігрової моделі.

5.  Розрахунок ймовірностей змішаної стратегії виробничої діяльності

підприємства.

Таким чином,  аналіз економічних ситуацій в  сфері  вирішення  задач управління виробничою діяльністю підприємства є дуже важливим моментом

при визначенні стратегії управління підприємством в цілому.  Проте,  певна складність полягає також в тому, що виробнича стратегія не є незмінною, а шмагає   періодичного   коригування   з   урахуванням   змін   в   зовнішньому середовищі і нових можливостей щодо зростання підприємства.

Запропонований підхід в прийнятті управлінських рішень є спробою пошуку найефективніших шляхів реалізації стратегічних цілей діяльності ПАТ «Вторкольормет» під час якої вирішуються задачі:

- Визначення співвідношень оптимальних пропорцій реалізації та переробки продукції;

- Визначення раціональної спрямованості фінансової діяльності підприємства.

В умовах перехідної економіки в Україні посилюється конкуренція, невизначеність, ризик. Щоб вижити за цих умов, менеджерам слід впроваджувати нові технології і технічні нововведення, йти на сміливі, нетрадиційні дії, які, в свою чергу, підвищують ризик. Отже, необхідно навчитися прогнозувати події, оцінювати економічний ризик; йти на нього, але це переходити допустимих меж. Основні завдання під час прийняття економічних рішень - це врахування ризику, керування ним, зведення його до прийнятних меж, зниження можливих збитків.

З метою запобігання кризовим ситуаціям на підприємстві створена програма фінансового оздоровлення, що включена до останнього розділу бізнес-плану.
Розділ ІІІ. Зміст завдань щодо загальної оцінки ефективності, проблем та перспектив діяльності підприємства

Питання розвитку та економічного зростання українських підприємств визнається сьогодні невід'ємною частиною усього процесу сприяння зростанню економічного розвитку та максимального використання потенціалу країни для підвищення рівня її конкурентоспроможності у очах світової спільноти. Відтак, розвиток загального механізму ефективного росту економіки в цілому безпосередньо залежатиме від динаміки та рівня ефективності кожного окремого підприємства як елементу сприяння досягнення домінуючих позицій. Тому, основним завданням, яке потребує негайного вирішення, є підвищення рівня ефективності діяльності підприємств.

Для того, щоб підвищити ефективність діяльності підприємства, її треба спершу оцінити. Оцінювання ефективності роботи підприємства є одним з основних елементів системи управління та обґрунтування господарських рішень. Проведення комплексного оцінювання діяльності за різними напрямами за допомогою показників виробничо-господарської діяльності — комплексне завдання для внутрішніх та зовнішніх користувачів, які зацікавлені в адекватній оцінці. Різноманітність методів, які застосовуються для цього, зумовлена наявністю конкурентного середовища. Тому виникає необхідність використання ефективних підходів до діагностики економічного стану підприємства, а також знаходження оптимальних шляхів його розвитку та методів управління, які будуть сприяти виходу підприємства на позитивну траєкторію функціонування.

Розглядаючи ефективність, як відношення отриманих результатів діяльності підприємства до затрат, яке воно здійснило для одержання даного результату, можна стверджувати, що для підвищення ефективності варто зменшити витрати або ж збільшувати обсяги виробництва або надання послуг. Так як обсяг виробництва чи надання послуг має приносити дохід, що і є результатом діяльності для підприємства, воно має відповідати ринковому попиту. Тому збільшувати обсяги виробництва чи ціну на даний виріб чи послугу без відповідного попиту не принесе підприємству ніякого додаткового доходу, а отже й результату. З огляду на це збільшення ефективності діяльності підприємства можливе за рахунок зменшення витрат за допомогою інноваційних технологій, скорочення адміністративних витрат, запровадження нових способів виробництва, які економлять ресурси чи більш ефективно їх використовують та ін.

У будь-якому разі підвищення економічної ефективності має позитивний вплив на підприємство, стимулюючи його діяльність, закріплюючи ринкову позицію і, відповідно, приносячи прибуток.

Стимулюючи підприємницьку діяльність, економічна ефективність позитивно впливає не тільки на мікроекономічний стан, але й на загальний стан економіки держави.

Висновки та пропозиції

Звіт є результатом практики на базі ПАТ «Вторкольормет». В роботі використано знання, отримані в процесі вивчення ряду економічних дисциплін. Ціль практики - закріплення раніше отриманих знань на практиці.

ПАТ «Вторкольормет» - одне з багатьох підприємств прийомки та реалізації кольорових металів в Києві. Його було засновано 30 вересня 1996 року.

Метою діяльності підприємства є ведення виробничо-господарської та іншої діяльності, спрямованої на створення нових робочих місць, на отримання прибутку на вкладений капітал; а також на задоволення на її основі соціально-економічних інтересів власника та членів трудового колективу підприємства, участь в благодійницькій діяльності, виконання, у випадках передбачених законодавством, державних програм і замовлень, здійснення посередницької діяльності.

ПАТ «Вторкольормет» є одним з багатьох оптово-торговельних підприємств України. Від стабільності його діяльності залежить нормальне функціонування багатьох великих промислових підприємств, постачальником яких воно являється. Така кількість конкурентних підприємств-посередників створює жорстку конкуренцію для даного підприємства і потребує від нього стабільності , надійності та відповідальності у відносинах з партнерами по, бізнесу. Адже, гарні зв’язки з партнерами, постачальниками та споживачами вважається невидимим капіталом.

Дане підприємство поставляє в місто Київ та область будівельні матеріали, металопрокат, вироби кольорової металургії, продукти її переробки та ін.

Маркетингова діяльність на підприємстві являє собою систему з 3-х елементів: організаційно-управлінського, дослідницького та контрольного. Завдання організаційно-управлінського елементу - забезпечення необхідною інформацією та координування роботи з орієнтацією на вимоги ринку. Функції: збір, обробка та зберігання інформації, підготовка даних для прийняття управлінських рішень, формування попиту і стимулювання збуту продукції.

Управління діяльністю ПАТ «Вторкольормет» здійснює управлінський персонал, що складається з генерального директора, комерційного та фінансового директорів, та менеджера по збуту, які відповідно до своїх функціональних завдань приймають виробничі рішення, розробляють процес їх реалізації та здійснюють контроль за їх виконанням. Процес управління торгівельною діяльністю - сукупність дій управлінського персоналу стосовно визначення цілей для об'єкту управління та їх фактичного стану на основі реєстрації та обробки відповідної інформації, прийняття, економічно обумовлених програмою діяльності та оперативними завданнями, рішень, в яких намічаються шляхи організаційного забезпечення для виконання завдань. Оперативне управління виробництвом характеризується прийняттям рішень в реальних умовах, що склалися, В цих умовах визначаються планові завдання чи рішення, розробляються оперативно-календарні плани, змінно-добові завдання, здійснюється координація та мотивація їх виконання, контролюються і аналізуються їх результати, приймаються рішення стосовно подальшої діяльності, здійснюється розробка та реалізація рішень стосовно попередження відхилень і збоїв в ході діяльності.