Взаємозв’язок між стратегією і структурою підприємства

     Висновок 

     Отже, стратегія — це модель узагальнення дій, необхідних для досягнення поставлених цілей шляхом координування і розподілу ресурсів фірми, тобто розробка стратегії фірми полягає в розробленні планів досягнення цілей, в якому передбачені можливості фірми. Під час розробки стратегії фірми користуються певними показниками. Вибір стратегії здійснюється на основі вивчення елементів стратегії.

     У сучасному менеджменті велика увага  приділяється стратегічному управлінню.

     Також розробляються різні стратегії фірми залежно від конкретних ситуацій та обраних цілей.

     Важливим  механізмом стратегії є розробка планів та орієнтирів розвитку: тактики, політики, процедур і правил [5].

     Організаційна структура підприємства – це склад  відділів, служб і підрозділів  в апараті управління, системна їх організація, характер підпорядкованості  та підзвітності один одному і вищому органу управління, а також набір  координаційних і інформаційних  зв’язків, порядок розподілу функцій  управління по різним рівням і підрозділам  управлінської ієрархії.

     Використання  в практиці управління схеми організаційної структури дозволяє зрозуміти формальну  ієрархію організації, у тому числі, структуру процесів, відповідальності та звітності. Ці схеми застосовуються для вирішення низки завдань.

     Структура є своєрідним каркасом, навколо якого  будуються всі складові підприємства.

     Організаційні структури створюються насамперед для того, щоб просувати корпоративні інтереси, а не інтереси окремих  груп чи працівників підприємства.

     Організаційні елементи, взаємодіючи, змінюються. Організаційна  структура може сприяти стратегічному  розвитку підприємства або гальмувати його. Г. Мінцберг. Також довів, що й стратегія може обмежувати розвиток підприємства, тобто стратегія та структура — однопланові явища. З огляду на це великого значення набуває визначення порядку проведення змін.

     Тісний  зв’язок між стратегією та структурою можна визначити так, що стратегія виконується у межах структури підприємства, яка може бути чи не бути інструментом виконання стратегії [3, c. 283]. 
 
 

     Література 

     1. Антонюк Ю. Роль і місце стратегічного  управління в системі корпоративних  відносин // Ринок цінних паперів.  Вісник Державної комісії з  цінних паперів та фондового ринку (укр.).- 20010.- № 5.- C.35-43.

     2. Виханский О.С. Стратегическое  управление: Учебник: Навчальне видання: - 2-е изд., перераб. и доп..- М.: Гардарики, 2008.- 296 c.

     3. Дикань Н.В. Менеджмент DOC. Навч. посібник / Н.В. Дикань, I.I. Борисенко. – К.: Знання, 2008.-356 с.

     4. Круглов М.И. Стратегическое управление компанией: Учебник: Навчальне видання: - М.: Русская деловая литература, 2009.- 768 c.

     5. Лапин А. Стратегическое управление современной организацией // Управление персоналом (рус.).- 2009.- № 24.- C.66-74.

     6. Мартиненко М.М., Ігнатьєва І.А. Стратегічний менеджмент: Підручник: Навчальне видання.- К.: Каравела, 2008.- 320 c.

     7. Нечаюк Л.І., Телеш Н.О. Готельно-ресторанний бізнес: менеджмент. Навчальний посібник. - К.: Центр навчальної літератури, 2009. - 348 с.

     8. Нємцов В.Д., Довгань Л.Є. Стратегічний менеджмент: Навчальний посібник.- К.: ЕксОб, 2009.- 560 c.

     9. Поделинская И.А., Бянкин И.А. Стратегическое планирование: Учебное пособие: Навчальне видання.- СПб.: Знание, 2008.- 200 c.

     10. Шершньова З.Є., Оборська С.В., Ратушний Ю.М. Стратегічне управління: Навчально-методичний посібник.- К.: КНЕУ, 2010.- 232 c.