Витрати підприємства

 

Калькуляційний  розрахунок собівартості виробу Б

Таблиця .1.4

      

     Пояснення методу проведення обчислень

     Прямі виробничі витрати на підприємстві, які займаються виготовленням м’якої частини , становлять 77 тис. грн, а прямі витрати зі складання інших меблів — 55 тис. грн. База розподілу, яка складається із суми прямих витрат — 132 тис. грн. Отже, частка адміністративних витрат, яка припадає на виконання робіт з виготовлення м’якої частини, становитиме 0,583 (77000 : 132000), або 8745,00 грн (15000,00 грн х 0,583). Відповідно коефіцієнт адміністративних витрат, які включатимуться до собівартості робіт з виготовлення м’яких меблів, становитиме 0,11357 (8745,00 : 77000,00), або 11,36%. Помноживши цей коефіцієнт на суму прямих витрат, наприклад вартість сировини, використаної для конкретного замовлення, отримаємо ту суму адміністративних витрат, яка припадає на обслуговування цього замовлення.

     Аналогічно  можна визначити ставку інших  операційних витрат (для використання цих даних при заповненні калькуляційного  розрахунку припустімо, що інших операційних витрат підприємство у цьому періоді не планує).

     Нормальна сума витрат на обслуговування клієнтів становить 3 тис. грн на рік. Використовуючи коефіцієнт 0,583, можемо визначити, яку  частину цих витрат потрібно буде віднести на собівартість виконання робіт з виготовлення м’якої частини. Ця сума становитиме 1749,00 грн (3000 х 0,583). Необхідно визначити нормальну ставку цих накладних витрат, яка припадає на одиницю роботи основних працівників. Тому за базу розподілу візьмемо фонд оплати праці основних працівників, які займаються виготовленням м’яких меблів. Нехай підприємство витрачає на оплату праці столярів 100 тис. грн на рік. Отже, коефіцієнт розподілу витрат на обслуговування клієнтів становитиме 0,0175 (1749 : 100000).

     Після визначення бази для нарахування податку на прибуток підприємств можна розрахувати суму витрат з податку на прибуток шляхом застосування ставки 25% до суми прибутку. Плановий обліковий прибуток підприємства визначають, базуючись на інвестиційному бюджеті, планах щодо створення спеціальних резервних фондів та необхідному рівні прибутку, який забезпечуватиме прибутковість інвестиційного капіталу. Якщо суму запланованого облікового прибутку поділити на 0,75 (1 - ставка прибутку 0,25), то отримаємо ту суму, яка обкладатиметься податком на прибуток. Для включення до ціни витрат з податку на прибуток⁶ з цієї розрахованої величини (суми облікового прибутку) знайдемо 25%. Отже, в нашому прикладі в ціні доцільно додатково передбачити 573,44грн витрат з податку на прибуток.

 

      Завдання 2. CVP-аналіз діяльності підприємства 

     За  своєю сутністю CVP-аналіз є досить простим, базується на легко обчислюваних показниках і дає змогу оперативно оцінити вплив величини та структури витрат, обсягу продажу продукції на прибуток, аналізувати його залежність від рівня цін і структури виробництва, обґрунтовувати маркетингову стратегію. Із самої назви випливає, що CVP-аналіз з’ясовує зв’язок між витратами, рівнем операційної активності та прибутком. Термін «операційна активність» характеризує результативність діяльності підприємства. Для виробничого підприємства вона визначається обсягом виготовленої продукції. При цьому мається на увазі, що всю виготовлену продукцію продано, тобто обсяги виробництва і продажу продукції за певний період збігаються. Оскільки прибуток — основний результативний показник діяльності підприємства, важливо знати його залежність від двох попередніх показників — витрат й обсягу продукції. Ця залежність ускладнюється тим, що витрати поділяються на змінні й постійні, а обсяги виробництва і продажу продукції мають непрості зв’язки з цінами на окремі вироби. Крім цього, як відомо, не всі змінні витрати є пропорційними, а постійні витрати включають деякі елементи дегресуючих змінних витрат. Це все створює певні труднощі в моделюванні зазначеної залежності.

     За  CVP-аналізу співвідношення «витрати—випуск—прибуток» спрощується і припускається, що в його основі лежать лінійні залежності. Тобто аналіз базується на таких передумовах:

• усі витрати можна чітко поділити на змінні та постійні;
• усі змінні витрати є пропорційними, а постійні не містять елементів дегресуючих витрат і є лише функцією часу;
• ціни на вироби не залежать від обсягу виробництва і в межах розрахункового періоду стабільні.

     Ці  обмеження означають, що CVP-аналіз здійснюється в межах даної виробничої та організаційної структури підприємства, тобто стосується короткострокового періоду.

     У процесі CVP-аналізу обчислюються та аналізуються такі показники:

     маржинальний  прибуток (збитки);

     коефіцієнт  маржинального прибутку;

     рівноважний обсяг операційної (виробничої) діяльності (точка беззбитковості);

     рівень  безпеки операційної діяльності;

     обсяг операційної діяльності (обсяг виробництва), що забезпечує цільову прибутковість;

     операційний ліверидж (операційна залежність), який дає змогу оперативно аналізувати залежність прибутку від динаміки обсягу продукції і структури витрат.

     як  зміниться прибуток підприємства, якщо обсяг виробництва зросте на 30%.

     Маржинальний  прибуток (іноді його називають покриттям  або внеском у прибуток) обчислюється за формулою

     Показники CVP-аналізу діяльності підприємства

     Таблиця 2.1

 

     Маржинальний  прибуток є верхньою межею прибутку за зміни величини постійних витрат СП, а саме: коли постійні витрати  прямують до нуля (СП → 0), прибуток прямує до маржинального прибутку (П → ПМ).

     Ці  закономірності цінні для аналізу  впливу динаміки обсягу виробництва  на прибуток. Коли змінюється обсяг  виробництва, постійні витрати залишаються  на попередньому рівні, тому прибуток змінюється на величину маржинального  прибутку.

     Маржинальний  прибуток:

                                   ПМ = В – СЗ ,                                  (1)

     де  ПМ — величина маржинального прибутку за певний період;

     В — виручка від продажу продукції;

     СЗ  — змінні витрати за цей же період. 

     Пм  392400 – (344600 – 54000) = 101800 грн.

     Пм = 496200 – (454100 – 125400) = 167500 грн.

     Відповідно, операційний прибуток, або просто прибуток, є різницею

     Операційний прибуток:

                             П = ПМ – СП                                   (2)

     П = 101800 – 54000 = 47800 грн.

     П = 167500 – 125400 = 42100 грн

     Коефіцієнт  маржинального прибутку:

                           Kпм= Пм/В                                        (3)

     Kпм=101800/392400=0,2594

     Kпм=167500/496200=0,3376

     тобто на кожну гривню виручки в 2009 р. припадає 0,26 коп. прибутку і постійних витрат, а в 2010 р припадає 0,34 коп.. У разі збільшення обсягу виробництва на 1 грн. прибуток зростає на 26 коп в 2009 р. та 34 коп в 2010 р..

     Обсяг беззбиткового виробництва:

                           Ве=СП/ Kпм                                       (4)

     Ве=54000/0,2594=208172,70грн

     Ве=125400/0,3376=371445,50грн

     Коефіцієнт  безпеки виробництва:

                          Kб=(В- Ве)/В                                      (5)