Тео£етичні та організаційні основи фінансовою менеджменту

Враховуючи функції фінансового  менеджменту на підприємстві, виокремлюють його наступні напрямки:

1. Управління джерелами фінансування полягає у пошуку джерел формування фінансових ресурсів підприємства та оптимі- зації структури капіталу для забезпечення найбільш ефективного їхнього використання.
2. Управління активами передбачає оптимізацію складу активів з позиції ефективності їх використання, забезпечення ліквідності окремих видів оборотних активів і прискорення циклу їхнього обороту, вибір ефективних форм і джерел фінансування активів.

 

Управління інвестиціями - це формування найважливіших напрямків інвестиційної діяльності підприємства; оцінювання реа

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

льних проектів і фінансових інструментів; формування реальних інвестиційних програм і портфеля фінансових інвестицій.

4. Управління грошовими потоками полягає у визначенні обсягів надходження і видатків грошових коштів; їхній синхронізації за обсягом і строками, ефективному використанні залишку тимчасово вільних грошових активів.
5. Управління фінансовим станом підприємства передбачає всебічний аналіз фінансового стану підприємства та управління його ліквідністю, платоспроможністю, фінансовою стійкістю, діловою активністю і прибутковістю.
6. Управління фінансовими ризиками базується на виявленні складу основних фінансових ризиків, здійсненні їхнього оцінювання, формуванні системи заходів для їхньої мінімізації та страхування.
7. Антикризове фінансове управління передбачає розробку дій щодо запобігання банкрутства підприємства та виведення його з кризового стану.

На кожному підприємстві залежно  від специфічних особливостей його фінансово-господарської діяльності потрібно будувати власну багаторівневу функціональну систему управління фінансами.

З метою управління фінансами підприємства застосовується фінансовий механізм. Фінансовий механізм в управлінні підприємством - це система управління фінансами шляхом комплексної взаємодії фінансових форм, стимулів, способів, важелів регулювання фінансових відносин з метою раціонального використання фінансових ресурсів, залучення додаткових та їхнього прибуткового інвестування (рис. 1.3).

Ефективність фінансового механізму  насамперед залежить від обраного методичного  інструментарію. В процесі управління фінансами підприємства використовують велику кількість методів.

Фінансові методи можна визначити як спосіб впливу фінансових відносин на господарський процес. їхня дія виявляється в утворенні й використанні грошових коштів. У практиці фінансового менеджменту широко застосовують такі фінансові методи, як планування; прогнозування; кредитування; самофінансування; оподаткування; фондоутворення; оренда, лізинг, факторинг; система розрахунків; інвестування; матеріальне стимулювання; страхування; заставні, трастові операції; фондоутворення; взаємовідносини з різними суб'єктами та засновниками.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

24

Рис. 1.3. Структура фінансового механізму

 

Кожному методу відповідають певні  фінансові важелі. Фінансові важелі - це набір фінансових показників, через які керуюча система може впливати на господарську діяльність підприємства. Фінансові важелі є прийомом дії фінансового методу. До таких прийомів відповідно належать: собівартість, ціна, дохід, прибуток, види кредитів, відсоткові ставки, фінансові санкції, ставки податків, вклади, пайові внески, відрахування у фонди, орендна плата, лізингові та факторингові платежі, форми розрахунків, інвестиційний дохід, дисконт, рівень дивідендних виплат, котирування валютних курсів, синергізм, дисконт, чистий грошовий потік, амортизаційні відрахування.

Фінансові інструменти - це контрактні зобов'язання, які забезпечують механізм реалізації окремих управлінських рішень підприємства і дають змогу фіксувати його фінансові відносини з іншими економічними об'єктами. До фінансових інструментів належать такі:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

• платіжні інструменти (платіжні доручення, чеки, акредитиви тощо);
• кредитні інструменти (договори про кредитування, векселі тощо);
• депозитні інструменти (депозитні договори, депозитні сертифікати тощо);
• інструменти інвестування (акції, інвестиційні сертифікати тощо);
• інструменти страхування (договір страховки, поліс страховки тощо);

• інші види фінансових інструментів.

Правове забезпечення - це закони, постанови, укази, статут юридичної особи.

ОрганЬаційно-методичне забезпечення - інструкції, норми, нормативи, методичні вказівки.

Інформаційне забезпечення - різновиди статистичної, економічної, фінансової, комерційної та іншої інформації.

Ефективний фінансовий механізм підприємств має сприяти ритмічності одержання та виконання платежів; прискоренню обіговості капіталу; оптимізації витрат за рахунок більших можливостей маневрування ресурсами підприємства та обмеження потреби в позичковому капіталі; підвищенню якості управління борговими зобов'язаннями та зменшенню ризику неплатоспроможності; більшій вірогідності залучення інвестицій; пожвавленню виробничого циклу та кращій адаптації до змін ринкової кон'юнктури.

1.4. Стратегія  і тактика фінансового менеджменту

Фінансовий менеджмент спрямований на розробку фінансової політики, включає стратегічний і тактичний його види і дає змогу приймати і реалізувати фінансові рішення.

Стратегічний фінансовий менеджмент полягає в прогнозуванні напрямків фінансової діяльності на майбутнє, моделюванні параметрів розвитку фінансових процесів з урахуванням прогнозних змін чинників зовнішнього середовища.

Процес стратегічного  управління фінансами підприємства передбачає такі етапи:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

• визначення мети і завдань фінансування;
• формування фінансової структури підприємства, яка відображає тип фінансування, потребу в залучених коштах, їхню вартість;
• формування фінансової стратегії підприємства;
• визначення джерел зовнішнього фінансування відповідно до прийнятих критеріїв.

У процесі стратегічного управління фінансами важливо визначити структуру фінансової стратегії: форми залучення коштів, способи їхнього розміщення, параметри процесу управління і використання коштів.

Фінансова стратегія - це спосіб найбільш ефективних шляхів реалізації підприємством довгострокових цілей фінансової діяльності, усунення суперечностей між потребою у фінансових результатах і можливостями їхнього формування.

Завданнями фінансової стратегії є такі:

• визначення способів проведення успішної фінансової стратегії;
• вивчення економічних та фінансових можливостей конкурентів;
• розроблення та здійснення заходів щодо забезпечення фінансової стійкості;
• розроблення механізмів виходу із кризового стану та методів управління за умов кризового стану підприємства.

Процес формування фінансової стратегії здійснюється за такими етапами:

1. Визначення періоду реалізації стратегії.
2. Аналіз чинників зовнішнього фінансового середовища.
3. Формування стратегічної мети фінансової діяльності підприємства.
4. Розробка фінансової політики.
5. Розробка системи заходів для забезпечення реалізації фінансової стратегії.
6. Оцінювання ефективності розробленої фінансової стратегії.

При визначенні фінансової стратегії важливим чинником є визначення періоду її реалізації, тривалість якого залежить від тривалості формування загальної стратегії розвитку підприємства.

26

Важливу увагу в процесі формування фінансової стратегії треба звернути на аналіз чинників зовнішнього середовища шляхом

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

вивчення економіко-правових умов фінансової діяльності підприємства. Крім цього, слід урахувати чинники ризику.

формування стратегічної мети фінансової діяльності підприємства - це етап стратегічного планування, на якому визначають: етап життєвого циклу, на якому перебуває суб'єкт господарювання; форма власності; галузева належність; розмір капіталу підприємства; монопольне становище на ринку; виробнича характеристика підприємства, його технологічного циклу.

Досягнення стратегічної мети забезпечується такими умовами:

• достатність капіталу для формування необхідних активів;
• оптимальна фінансова структура капіталу;
• прийнятний рівень фінансового ризику;
• фінансові інновації (вихід на нові сегменти фінансового ринку, використання нових фінансових інструментів, проведення нових фінансових операцій).

При формуванні стратегії визначають стратегічні  нормативи:

• середньорічний темп зростання власного капіталу;
• рівень рентабельності власного капіталу;
• співвідношення оборотних і необоротних активів;
• мінімальний рівень ліквідності активів;
• встановлення мінімального значення коефіцієнта автономії;
• співвідношення довгострокових і короткострокових заборгованостей підприємства;
• установлення нормативу граничного рівня ризику.

З урахуванням фінансової стратегії  формується фінансова політика підприємства.

Фінансова політика - це сукупність методів  фінансового менеджменту з організації та використання фінансових відносин на підприємстві.

Формуючи відповідну фінансову  політику, фінансовий менеджер має розробити алгоритм досягнення фінансового успіху. Ма- ксимізація коштів підприємства завдяки вибору способів фінансування, проведенню відповідної дивідендної політики і мінімізації ризиків при отриманні чистого прибутку - завдання поточної та перспективної діяльності в сфері управління фінансами.

У результаті розробки системи  заходів, які забезпечують реалізацію фінансової стратегії, на підприємстві формують служби, відповідальні за результати її реалізації.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

На завершальному етапі розробки фінансової стратегії підприємства оцінюють ефективність розробленої системи за певними параметрами:

• узгодженість фінансової стратегії із загальною стратегією підприємства;

• ступінь узгодженості цілей, напрямків та етапів реалізації стратегії;

• ув'язку фінансової стратегії з прогнозованими змінами у зовнішньому середовищі;
• можливості підприємства щодо формування власних і позичкових джерел фінансування;

• ефективність розробленої фінансової стратегії та прийнятний рівень ризику.

Таким чином, фінансова стратегія згідно зі стратегічною метою забезпечує:

• формування та ефективне використання фінансових ресурсів;

• виявлення найбільш ефективних напрямків інвестування та зосередження фінансових ресурсів відповідно до перших;

• відповідність фінансових дій економічному стану та матеріальним можливостям підприємства;

• визначення головної загрози з боку конкурентів, правильний вибір напрямків фінансових дій на маневрування для досягнення вирішальної переваги над конкурентами.

Розроблення та практична реалізація фінансової стратегії з найважливіших питань фінансової діяльності дає змогу приймати ефективні управлінські рішення, пов'язані з фінансовим розвитком підприємства.