Тео£етичні та організаційні основи фінансовою менеджменту

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

інвестиційні потреби підприємства. Крім цього, критерій є довгостроковим за характером, тобто його не складно змоделювати в стратегічній перспективі. Разом з цим, зазначена цільова модель має істотний недолік — вона вступає в конфлікт з економічними інтересами покупця продукції. З урахуванням цього «японська модель розвитку фірми» не мала підтримки у європейських та американських економістів.

7. Модель максимізації ринкової вартості підприємства. Протягом останнього десятиліття ця концепція отримала пріоритетний розвиток у США, країнах Європи та в Японії. Вказана модель характеризується такими головними особливостями:

1. цільова модель, орієнтована на вартість, дає змогу визначити власників головними суб'єктами у системі економічних інтересів, пов'язаних з діяльністю підприємства;
2. цільова модель максимізації ринкової вартості підприємства інтегрує мету і завдання ефективного функціонування різних його служб і підрозділів. Жодна з раніше розглянутих цільових моделей функціонування підприємства не суперечить його орієнтації на максимізацію ринкової вартості;
3. показник ринкової вартості підприємства має ширший спектр і глибший потенціал зростання порівняно з іншими цільовими показниками. Крім збільшення доходів і зменшення витрат, зростання ринкової вартості суб'єкта господарювання може забезпечуватися підвищенням його іміджу, організаційною культурою, використанням ефекту синергізму. Зазначимо, якщо розміри прибутку або економії витрат мають певні межі на кожному підприємстві, то величина зростання його ринкової вартості цих меж практично не має;
4. модель максимізації ринкової вартості гармонізує поточні та перспективні цілі розвитку підприємства. Ца гармонізація досягається шляхом приведення ринкової вартості підприємства на будь- якому з етапів його розвитку до єдиної вартісної оцінки на основі її дисконтування;
5. показник ринкової вартості забезпечує можливість оцінювання більш віддаленої перспективи функціонування підприємства порівняно з іншими цільовими орієнтирами;
6. показник ринкової вартості дає змогу реалізувати якнайповнішу інформацію про функціонування підприємства порівняно з іншими оцінними показниками;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

7. ця  модель охоплює всі основні напрямки фінансової діяльності - інвестування, фінансування, управління активами і грошовими потоками, а відповідно дає змогу оцінити якість усього спектра фінансових рішень;
8. динаміка ринкової вартості є критерієм ефективності використання капіталу підприємства. Кількісний вираз цього критерію - співвідношення ринкової вартості підприємства (або однієї його акції) до суми його чистих активів (або чистих активів з розрахунку на одну акцію);
9. динаміка ринкової вартості підприємства формує думку інвесторів про здатність його менеджерів ефективно управляти цим процесом, а відповідно визначає мотивацію їх економічної поведінки.
10. моніторинг ринкової вартості є одним з найбільш ефективних засобів контролю інвесторів за діями менеджерів.

Висвітлення сутності й особливостей окремих  моделей цільової функції підприємства підтверджує, що найбільш прийнятною з них в умовах ринкової економіки є модель максимізації ринкової вартості підприємства.

Враховуючи  те, що найбільш активну роль у реалізації цієї моделі відіграють фінансові служби підприємства, її можна визначити як найвищу фінансово-економічну мету діяльності менеджменту. Отже, головна мета фінансового менеджменту - максимі- зація вартості підприємства, оскільки досягнення першої свідчить про значний економічний потенціал суб'єкта господарювання та забезпечення достатку (wealth) його власників у довгостроковому періоді.

Завдання  фінансового менеджменту визначено  під впливом багатьох чинників: конкурентного  середовища, необхідності постійного технологічного вдосконалення, потреби в капітальних вкладеннях, змінного податкового законодавства, світової кон'юнктури, політичної нестабільності, інформаційних тенденцій, змін відсоткових ставок і ситуації на фондовому ринку. Формуючи відповідну фінансову політику, фінансовий менеджер має розробити алгоритм досягнення фінансового успіху.

У процесі  реалізації головної мети фінансовий менеджмент спрямований на вирішення  основних завдань, які передбачають отримання таких результатів:

1. Забезпечення високих темпів економічного зростання підприємства. Стратегія розвитку будь-якого підприємства з моменту

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

його  створення передбачає його постійне економічне зростання за рахунок збільшення обсягів діяльності, зміни її видів. Це зростання забезпечується насамперед шляхом ефективної інвестиційної діяльності, в процесі якої реалізуються стратегічні цілі підприємства.

2. Зміцнення конкурентної позиції підприємства. Конкурентна позиція підприємства - це його місце на ринку певного виду товару або групи товарів. Зміцнення ринкової позиції підприємства означає, що останнє, потіснивши конкурентів, розширило ринок збуту, або, знизивши витрати, підвищило прибутковість, або, виробивши новий товар, завоювало нові ринки тощо. Все це в підсумку веде до підвищення прибутковості, сприяє зростанню ринкової вартості випущених цінних паперів, поліпшенню можливостей доступу підприємства до фінансових ринків, переходу на вищий рівень у конкурентній боротьбі за ринки збуту.
3. Забезпечення достатнього обсягу фінансових ресурсів відповідно до завдань розвитку підприємства. Це завдання реалізується шляхом визначення загальної потреби у фінансових ресурсах підприємства на наступний період, збільшення обсягу залучення власних фінансових ресурсів за рахунок внутрішніх джерел, визначення необхідних обсягів формування власних фінансових ресурсів коштом зовнішніх джерел, оптимізації структури джерел формування ресурсного фінансового потенціалу.
4. Забезпечення фінансової стійкості та платоспроможності підприємства. Це завдання реалізується шляхом формування ефективної політики фінансування господарської та інвестиційної діяльності підприємства, оптимізації структури капіталу й активів.
5. Оптимізація грошового обороту. Це завдання досягається шляхом ефективного управління грошовими потоками підприємства в процесі кругообігу його грошових коштів, забезпечення синхронізації обсягів надходження і видатків грошових коштів за окремі періоди, підтримання необхідної ліквідності його оборотних коштів на рівні, що забезпечує постійну платоспроможність.
6. Забезпечення найбільш ефективних шляхів реалізації інвестиційної стратегії підприємства на окремих етапах його розвитку. Вирішення цього завдання пов'язане із забезпеченням максимі- зації доходів від інвестиційної діяльності та мінімізацією інвестиційних ризиків, пошуком шляхів прискорення реалізації інвестиційних програм.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

7. Забезпечення реалізації економічних інтересів суб *єктів фінансових відносин здійснюється за допомогою ефективного управління активами підприємства, оптимізації їхнього розміру і складу. При цьому важливе значення має зменшення різниці між величиною номінального прибутку і реальним прибутком, що забезпечується реальним надходженням грошових коштів на підприємство.
8. Забезпечення мінімізації фінансових ризиків реалізується шляхом їхнього ефективного управління, що передбачає оцінювання окремих видів фінансових ризиків, застосування превентивних заходів і ефективних норм зовнішнього та внутрішнього страхування.

Підходи до вирішення управлінських завдань можуть бути різними, тому фінансовий менеджмент є багатоваріативним, що означає поєднання стандарту і неординарності фінансових комбінацій, гнучкість і неповторність тих чи інших способів дії в конкретній господарській ситуації. Головне у фінансовому менеджменті - правильна постановка мети, що відповідає фінансовим інтересам об'єкта керування. Фінансовий менеджмент дуже динамічний. Ефективність його функціонування багато в чому залежить від швидкості реакції до зміни умов фінансового ринку, фінансової ситуації, фінансового стану суб'єкта господарювання. Таким чином, фінансовий менеджмент має базуватися на знанні стандартних прийомів управління, умінні швидко і правильно оцінювати конкретну фінансову ситуацію, здатності швидко знайти оптимальний, якщо не єдиний, вихід з цієї ситуації.

1.3. Функції та  механізм фінансового менеджменту

Фінансовий менеджмент реалізує свою головну мету і завдання шляхом здійснення певних функцій. У науковій літературі немає єдиної точки зору щодо функцій фінансового менеджменту. Визначення функцій здебільшого залежить від концепцій і теорій, наукових напрямків щодо з'ясування сутності фінансового менеджмент а також від підходів у встановленні функцій фінансів підприємств та управління.

20

Умовно функції управління фінансами можна поділити на дві основні групи, що визначаються комплексним змістом фінансового менеджменту

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

• функції фінансового менеджменту як керуючої підсистеми;
• функції фінансового менеджменту як керованої підсистеми управління підприємством.

функції фінансового менеджменту як керуючої підсистеми - це конкретний вид управлінської діяльності, що передбачає збір, систематизацію, передачу, зберігання інформації, ухвалення рішення та перетворення його в команду. Ці функції охоплюють:

1. Здійснення планування фінансової діяльності підприємства. Реалізація цієї функції пов'язана з розробленням системи поточних планів та оперативних бюджетів за основними напрямками фінансової діяльності суб'єкта господарювання. Підґрунтям цього планування є розроблена фінансова стратегія підприємства, що потребує конкретизації на кожному етапі його розвитку.

Різновидом цієї функції є прогнозування (грець. «prognosis» - «передбачення»), тобто розробка на тривалу перспективу можливих напрямків фінансової діяльності та змін фінансового стану підприємств. На відміну від власне планування, прогнозування не ставить за мету безпосереднього здійснення на практиці розроблених прогнозів і вирізняється більшою альтернативністю у побудові фінансових показників і параметрів. Управління на основі передбачення потребує у фінансового менеджера визначеного чуття ринкового механізму й інтуїції, а також застосування гнучких негайних рішень. -^йш^хк *'

2. Створення організаційних структур, що забезпечують при- йняття управлінських рішень. Реалізація цієї функції полягає в створенні підрозділів фінансової служби, визначенні їхніх повноважень, установленні вертикальних і горизонтальних зв'язків між ними, координації їхніх дій, розробленні норм, нормативів, методик тощо.
3. Створення і практична реалізація діючої системи стимулювання ефективних рішень у галузі фінансового управління підприємством. Реалізація ціп функції передбачає стимулювання фінансових робітників до виконання визначених завдань. Від зацікавленості фінансових менеджерів у результатах власної праці значною мірою залежніь ефективність фінансової діяльності підприємства. До мотиваційних чинників належить не тільки заробітна плата, а й політика підприємства і стиль керівництва, особисті відносини % безпосереднім керівником, колегами та підлеглими, гара-

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

нтія зайнятості, умови праці, соціальне забезпечення, статус робітника.

4. Здійснення ефективного контролю за реалізацією рішень у сфері управління фінансовою діяльністю підприємства. Реалізація цієї функції виявляється в тому, що фінансова служба підприємства встановлює ступінь відповідності одержуваних доходів, структури грошових фондів згідно з накресленими планами щодо розширення обсягів виробництва і продажів, коригує невідповідність між доходами і витратами у використанні не тільки коштів, а й матеріальних ресурсів. За допомогою фінансового контролю збирають інформацію про використання фінансових коштів і про фінансовий стан підприємства, виявляють додаткові фінансові резерви і можливості, вносять зміни у фінансові програми, організацію фінансової роботи, фінансового менеджменту. Контроль припускає аналіз фінансових результатів. Аналіз відповідно є частиною процесу планування фінансів. Отже, контроль є зворотним боком фінансового планування і його треба розглядати як складову останнього: контроль за виконанням фінансового плану, прийнятих рішень.

Функції фінансового менеджменту  як керованої підсистеми управління підприємством:

• організація обороту грошових коштів суб'єкта господарювання;
• забезпечення фінансовими ресурсами й інвестиційними інструментами;

• забезпечення основними й оборотними засобами;

• організація фінансової роботи.