історія розвитку операційного менеджменту

-   критичний шлях 1-2-3-4-5-6-11=110 год.

-   резервний шлях 2-7, 7-8, 8-5, 3-9, 9-10, 10-6.

Задача 2. Побудуйте сіткову модель і розрахуйте її параметри за наступними даними:

1. Підготовка території - 7 днів.

2. Влаштування під’їзних шляхів- 12 днів.

3. Влаштування тимчасових складів - 8 днів.

4. Влаштування комунікацій - 20 днів.

5. Встановлення опалубки для фундаменту - 3 дні.

6. Завезення техніки на об’єкт - 2 дні.

7. Завезення бетонного розчину на фундамент - 3 дні.

8. Влаштування фундаменту - 8дні.

9. Зняття опалубки 1 день.

10. Монтаж споруди з цегли - 42 дні.

11 .Складання кошторису і заключення договору з замовником - 12 днів.

12. Кровельні роботи 14 днів.

13. Здача об’єкта в експлуатацію - 3 дні.

Критичний шлях 132 дні.

Резервний шлях 4 дні 5-6, 6-7

Задача 3. Підприємство, яке виготовляє гумові килимки для автомобілів, реалізує за рік потужній оптовій фірмі 17 тис. килимів. Витрати на поставку одного килима, який замовляють, становить 2,3 грн., а утримання на складі одного килима обходиться в 50 коп./килимок.

Розрахуйте оптимальний розмір виконання замовлення підприємствам, якщо споживач вимагає від постачальника періодичного постачання килимів з однаковим інтервалом часу між замовленнями впродовж одного року? Який у цьому разі буде інтервал між постачальниками? Вважайте, що у році 255 робочих днів.

Дано:

V=17000 килимів

Сr=2,3 грн.             

Сz=50 коп./одн.

К= 255 робочих днів.

Знаходимо оптимальну партію поставки товарів:

      Q=√2*V*Cr/Cz

      Q=√2*17000*2,3/0,5=395,5=396 килимів

Визначаємо кількість замовлення:

      N=V/Q

      N=V/Q= 17000/396= 42,9=43 килимів

      Визначаємо інтервал заовлення:

      T=K/N

      T=255/43 = 6 (днів).

Оптимальна партія поставки товарів становить 396 килимів. Інтервал замовлення поставки становить 6 днів.

10. Розкрити зміст всеосяжного управління якістю як базової концепції сучасного менеджменту якості

Відповідно до Держстандарту управління якістю продукції система управління якістю на підприємстві – це взаємопов’язаний комплекс заходів для встановлення, забезпечення і підтримання потрібного рівня якості продукції під час її розроблення, виробництва, експлуатації або споживання, здійснюваних шляхом систематичного контролю якості і цілеспрямованого впливу на умови і чинники, що зумовлюють якість продукції.

У процесі виробництва управління якістю полягає у контролі використовуваних для виготовлення виробів належної якості матеріалів, стану устаткування і технологічного оснащення, дотримання технологічної дисципліни. Становлення сучасної системи управління якістю продукції на вітчизняних підприємствах пройшло низку послідовних етапів – починаючи від системи бездефектного виготовлення продукції (БВП) і закінчуючи системою комплексного (загального) управління якістю (ТQМ).

Поява терміна «загальне управління якістю» (Total Quality Management – TQM) є результатом взаємозв’язку західної і східної точок зору на проблеми

якості. Саме поняття TQM у різних країнах трактується по-різному.

TQM – культура організації виробництва, покликана відповідати запитам споживачів на основі безперервного вдосконалення. На Сході, у таких країнах, як Японія, Корея і Тайвань, TQM відрізняється науковим підходом – широким застосуванням методів статистичного управління якістю й організацією гуртків якості.

TQM – філософія управління, що пропонує широке використання даних, системну орієнтацію і загальне управління, очолюване вищими керівниками. Це система загального управління, при якій політика якості, управління якістю, підвищення якості та її забезпечення відіграють важливу роль.

Сучасна концепція загального управління якістю являє собою взаємозв’язок різних поглядів на проблеми якості. Складові елементи (рис.1)

Рис. 1. Складові елементи системи TQM

Можна виділити основні принципи, на яких базується TQM. До них належать такі: 1) орієнтація всієї діяльності організації на споживачів, від задоволення вимог і сподівань яких залежить її успіх у ринковій економіці; 2) погляд на виробничі відносини між працівниками як на відносини споживача з постачальником; 3) безперервне удосконалення виробництва і діяльності у сфері якості; 4) комплексне і системне вирішення завдань забезпечення якості на всіх стадіях її життєвого циклу; 5) перенесення головних зусиль у сфері якості в бік людських ресурсів (акцент на ставлення працівників до справи, на культуру виробництва, на стиль керівництва); 6) участь усього без винятку персоналу у вирішенні проблем якості (якість – справа кожного); 7) безперервне підвищення компетентності працівників організації; 8) концентрація уваги не на виявленні, а на попередженні невідповідностей; 9) ставлення до забезпечення якості як до безперервного процесу, коли якість об'єкта на кінцевому етапі є наслідком досягнення якості на всіх попередніх етапах; 10) оптимізація співвідношення в тріаді «якість – витрати – час» тощо.

Концепція TQM розглядає досягнення якості як поточний процес, де сам рух так само важливий, як і кінцева мета.

Отже, працююча система TQM може стати реальним інструментом безперервного вдосконалення діяльності підприємства і джерелом економічних вигід. Адже згідно з принципами TQM успішними вважаються не ті підприємства, які просто виробляють продукцію відповідно до стандартів або вимог споживачів, а ті, які забезпечують високий рівень задоволеності споживачів, власного персоналу, взаємодії з постачальниками, допомагають у розв'язанні проблем суспільства і досягають при цьому високих фінансових результатів.

6