історія розвитку операційного менеджменту

          Визначаємо інтегральний показник конкурентоспроможності підприємства Рівне АТП ОСС відносно до конкурентів за формулою:

Кіпт =Ітп / Іеп

Де Ітп – індекс технічних параметрів,

     Іеп – індекс економічних параметрів.

Визначаємо індекс технічних параметрів:

-         відносно ТзОВ «Аутлук»:

Ітп =0,5/1*0,1+25/30*0,4+60/60*0,2+48/55*0,3=0,84

-         відносно ТзОВ «Делівері»

Ітп =0,5/0,1*0,1+25/30*0,4+60/60*0,2+48/52*0,3=1,31

          Визначаємо індекс економічних параметрів:

-         відносно ТзОВ «Аутлук»:

Іеп=5,2/5,9 = 0,88

     Іеп=6,8/6,5 = 1,04

     Іеп=10,3/9,8 = 1,05

-         відносно ТзОВ «Делівері»

Іеп=5,2/7,5 = 0,69

     Іеп=6,8/7,5 = 0,9

     Іеп=10,3/10,2 = 1

Визначаємо індекс конкурентоспроможності:

-         відносно ТзОВ «Аутлук»:

Кіпт =0,84/0,88 = 0,9

Кіпт =0,84/1,04 = 0,8

Кіпт =0,84/1,05 = 0,8

-         відносно ТзОВ «Делівері»

Кіпт =1,31/0,69 = 1,9

Кіпт =1,31/0,9 = 1,5

Кіпт =1,31/1 = 1,31

       Основним конкурентом підприємства Рівне АТП ОСС є ТзОВ «Делівері». Перевагою даного підприємства є кращі технічні характеристики автомобілів ніж, нашого підприємства, що відігра важливу роль під час транспортного перевезення. Відповідно до цього досліджуваному підприємстві слід приділити більшу увагу транспортним засобам. Для покращення стану слід покращити характеристику автомобілів для перевезення більш важких грузів, тому що максимална вага яка може перевозитися на автомобілях є 25 тонн.

          Також слід звернути увагу на інші фактори які не залежать від підприємства: кліматичні умови які впливають на результати надання послуг; стан ринку вантажоперевезень; ціни на пальне.

5.Опишіть систему управління матеріальними ресурсами, яку використовує підприємство

          Процес надання вантажних послуг починається перш за все із загальної відомості про продукцію яку потрібно буду транспортувати. Також відстань на яку здійснюється перевезення, складність перевезень. На наступному етапі прораховується маршрут руху транспорту, затрати часу, а токож розраховується ціна. На цінову політику при надані транспортних послуг важливий вплив відіграє ціна на пальне. Коливання ціни на пальне призводить і до коливання ціни на послуги по перевезеню вантажів. Тому на різний період року ціни можуть значно відрізнятися, що впливають на вибір споживачів. В залежності від сезону перевезень то найбільше припадає перевезень на весну і осінь, меньше на літо, і найменьше на зимній період. У такому випадку досить складно визначити систему управління матеріальними ресурсами.

6.      Розробка графіка Ганта для довільного операційного процесу підприємства

     Для виконання даного завдання на графіку Ганта відображається процес завантаження автомобіля.

1.      визначення необхідного автомобіля для перевезення (30хв.);

2.      визначення маршруту (30хв.);

3.      визначення ціни перевезення (30 хв.);

4.      визначення місця заванження (30 хв.);

5.      складання відповідної документації (120 хв.);

     6.  підготовка атомобіля ( 120 хв.);

7.      перевірка автомобіля (60 хв.);

8.      завантаження (120 хв.)

Операція

                                                                                                                Хвилин

7. Визначте який тип організаційної структури використовує підприємство в процесі реалзації проектів, наведіть загальну характеристику, основні переваги та недоліки організаційної структури

На підприємстві КП «Рівненське автопідприємство ОСС» в процесі реалізації проектів викристовується лінійна структура

Лінійний тип організаційної структури управління характеризується лінійними формами зв'язку між ланками управління і, як наслідок, концентрацією всього комплексу функцій управління та вироблення управлінських дій в одній ланці управління.

Суть лінійного управління полягає в тому, що кожен виробничий підрозділ очолює керівник (орган), який здійснює всі функції управління (табл. 7.1). Кожен працівник підрозділу безпосередньо підпорядковується тільки цьому керівникові (органу). В свою чергу, останній с підзвітним вищому органу. Підлеглі виконують розпорядження тільки свого без посереднього керівника.

Таблиця 7.1

Переваги та недоліки лінійних організаційних структур

Вищий орган (керівник) не має права віддавати розпорядження робітникам, минаючи їх безпосереднього керівника (тобто реалізується принцип єдності керівництва). На цій основі створюється ієрархія системи управління (наприклад, майстер дільниці, начальник цеху, директор підприємства). Окремі спеціалісти допомагають лінійному керівникові збирати та обробляти інформацію, аналізувати господарську діяльність, готувати управлінські рішення, але самі вказівок та інструкцій керованому об'єкту не дають (рис. 7.2).

Д — директор; Кер. — керівник; В — виконувач

Рис. 7.2. Лінійний тип структури управління

Така схема підпорядкування і звітності — основа лінійного управління. При цьому ланки лінійного управління в цілому відповідають ланкам виробництва, між якими встановлюються прості та чіткі взаємозв'язки.

У практиці управління лінійна організаційна структура використовується рідко, як правило, малими та середніми фірмами, які здійснюють нескладне виробництво (однорідної продукції) при відсутності широких зв'язків у кооперації.

8. Конкурентоспроможність продукції підприємства

Конкурентоспроможність можна визначити як спроможність деякого класу об'єктів (товар, підприємство, країна) займати визначену ринкову нішу. Конкурентоспроможність характеризує ступінь відповідності окремого класу об'єктів визначеним ринковим потребам: пропозиції (товару) - попиту на нього, підприємства - можливості забезпечити конкурентні переваги, країни - соціально-економічній моделі розвитку.

Конкурентоспроможність товару зазвичай визначається такими елементами:

- властивостями даного товару;

- властивостями конкуруючих товарів;

- особливостями споживачів;

- загрозою появи нових конкурентів;

- загрозою появи товарів-замінників;

- незалежністю постачапьників;

- вибірковістю покупців;

- суперництвом конкурентів між собою.

Конкурентоспроможний товар має конкурентні переваги. Конкурентні переваги поділяються на два основних види:

- найнижчі витрати;

- диференціація товарів.

Конкурентна перевага у вигляді визначення найнижчих витрат відображає здатність підприємства розробляти, випускати і продавати товар з мінімальними витратами порівняно з конкурентами. Диференціація товарів визначає здатність підприємства забезпечити покупця унікальною цінністю у вигляді товару нової якості, особливих споживчих властивостей чи післяпродажного обслуговування.

При визначенні конкурентоспроможності товару розглядають властивості аналізованого товару і конкуруючих товарів. Численні способи визначення конкурентоспроможності товару оперують саме цими групами показників - якісними і кількісними параметрами.

Від вибору бази порівняння залежить правильність результату оцінки конкурентоспроможності і прийняття рішення. Базою порівняння можуть виступати:

- потреби покупців;

- величина корисного ефекту;

- конкуруючий товар;

- група аналогів.

У тому випадку, коли базою порівняння є потреби покупців, здійснюється аналіз номенклатури і встановлюються величини параметрів потреб покупців оцінюваної і конкуруючої продукції, якими споживач користується при виборі продукції на ринку, а також визначається значимість цих параметрів у загальному наборі.

Коли за базу порівняння приймається величина корисного ефекту продукції, а також сума коштів, які споживач готовий витратити на придбання і споживання продукції, оцінка продукції на ринку відбувається за критерієм Ті граничної корисності.

Якщо оцінювана продукція має безліч ринкових аналогів, то конкуруючий зразок моделює потреби і виступає матеріалізованою вимогою, якій повинна задовольняти оцінювана продукція.

Іноді за базу порівняння беруть гіпотетичний зразок, який представляє собою середнє значення параметрів групи виробів. Таку базу порівняння використовують в тому разі, коли інформації про конкретні ринкові аналоги недостатньо. Фактично йдеться про аналіз потреби, яка повинна розглядатися як орієнтовна і підлягаюча подальшому уточненню.

Значно частіше за базу порівняння приймається група аналогів, відібраних для узгодження класифікаційних параметрів зразка й оцінюваної продукції. З групи аналогів спочатку відбираються найбільш представницькі вироби, а потім - прогресивні вироби, які мають найкращі перспективи на ринку збуту і користуються найбільшим попитом у споживачів.

Оцінка конкурентоспроможності товару здійснюється шляхом зіставлення параметрів аналізованої продукції з параметрами бази порівняння. Порівняння здійснюється за групами технічних і економічних параметрів. При оцінці конкурентоспроможності використовуються диференціальний і комплексний методи оцінки.

9. Виконати розрахунок задач.

                    Задача 1. Побудувати сіткову модель та розрахувати її параметри.