Сравнительная характеристика уровня жизни Украины и России

1

ЗМІСТ

Вступ …………………………………………………………………….2

Розділ 1. Оцінка рівня життя населення Росії………………………....4

Розділ 2. Оцінка рівня життя населення України…………………….12

Розділ 3. Порівняльний аналіз показників економічного розвитку

України та Росії і розробка рекомендацій щодо покращення існуючого

стану……………………………………………………………………..17

Висновок………………………………………………………………...19

Література……………………………………………………………….21

Додатки………………………………………………………………….22

ВСТУП

Економічний розвиток будь-якої країни світу, включаючи Україну та Росію, визначається досягнутим рівнем і якістю життя населення. У концепції “Програми розвитку Організації Об'єднаних Націй” (ПРООН) зазначається, що будь-яка держава світу в процесі свого економічного розвитку повинна в першу чергу створювати сприятливі умови для того, щоб життя людей було довгим, здоровим і наповненим творчістю.

             
          Однак в республіках колишнього СРСР, включаючи Україну, у 1990 – 1995 рр. спостерігалася тенденція до зниження індексу людського розвитку, основного показника, прийнятого у міжнародній практиці для зіставлення рівня і якості життя населення, з незначним його збільшенням у 1996 – 2002 рр.

           У свою чергу доводиться констатувати, що сьогодні в практиці управління соціально-економічним розвитком регіонів України рівень і якість життя населення ще не стали головною метою.

          Також і теорія управління рівнем та якістю життя населення далека від досконалості. Різні аспекти рівня та якості життя населення досліджувалися вітчизняними і закордонними вченими: О. І. Амошею, Д. П. Богинею, П. Т. Бубенко, М. І. Долішнім, В. В. Онікієнком, С. І. Дорогунцовим, В. С. Пономаренком, М. О. Кизимом, Е. М. Лібановою, С. Валентеєм, А. Дауренбековим, В. Ф. Майєром, В. М. Жеребіним, Т. С. Клебановою, О.  В. Кузнєцовою, В.  О. Мандибурой, Н. М. Рімашевською, О. Ф. Новиковою, В. Я. Райциним, О. Є. Суриковим та ін.

          Узагальнюючи теорію і практику даного питання, ці дослідники виділяють ряд невирішених проблем, а саме: розмежування понять “рівень” і “якість” життя населення; побудови узагальнюючого критерію оцінки рівня і якості життя населення; вибору системи окремих і інтегральних кількісних показників оцінки рівня життя населення; розробки інтегральної оцінки якості життя населення й ін.

        Мета курсової роботи – розкрити сутність поняття „рівень життя” та провести порівняльний аналіз рівня життя населення України та Росії.

          Поставлена мета обумовила необхідність вирішення ряду взаємопов’язаних завдань:

* оцінка рівня життя населення Росії;

*оцінка рівня життя населення України;

*порівняльний аналіз рівня життя населення України та Росії.

          Об’єкт дослідження – процес формування рівня життя населення України та Росії.

          Предмет дослідження – сукупність методів комплексного аналізу рівня життя населення.

         Курсова робота складається із трьох розділів в яких послідовно аналізується поставлена проблема.

РОЗДІЛ 1. Оцінка рівня життя населення Росії

У міру розвитку макроекономіки послідовно зростає матеріальний і культурний рівень життя членів суспільства. Важливо з'ясувати зміст цієї категорії.

          Рівень життя - це ступінь задоволення потреб людей, відповідна досягнутої ступені розвитку продуктивних сил і виробничих відносин даного способу виробництва.

           Рівень життя визначається, з одного боку, ступенем розвитку самих потреб людей, а з іншого боку, - кількістю і якістю життєвих благ і послуг, що використовуються для їх задоволення. Він прямо пов'язаний з відтворенням головної продуктивної сили суспільства - робочої сили працівників. Рівень життя чітко відображає соціальні відмінності окремих груп населення. Тому може розглядатися рівень життя різних соціальних груп і прошарків населення, родин і окремих людей.

           При кількісному визначенні життєвого рівня звичайно користуються сукупністю абсолютних і відносних показників, які характеризують забезпеченість населення матеріальними і духовними благами і, відповідно, ступінь задоволення потреб людей у ​​цих благах. Серед особистих потреб людей розрізняють:
1) матеріальні потреби. До них відносяться потреби в предметах харчування, одязі, житло, у лікуванні, у транспорті та ін,
2) духовні потреби. До них відносяться потреби, що задовольняються установами науки, культури, мистецтва, освіти, дитячого виховання?
3) соціальні потреби. До них відносяться потреби в забезпеченні старості, у збільшенні вільного часу, у рівності чоловіків і жінок, у волі і загальності праці, у єдності корінних суспільних інтересів.

         У зв'язку з численністю особистих потреб рівень життя не може бути виражений якимсь одним показником. Для цього необхідна система показників, яка всебічно відображала би рівень життя населення. Серед них виділяють:
1) реальні доходи на душу населення;
2) загальний обсяг споживання матеріальних благ і послуг;
3) рівень споживання продовольчих і непродовольчих товарів;
4) забезпеченість житлом та комунальними послугами;
5) рівень охорони здоров'я, освіти, культурного і побутового обслуговування;
6) рівень соціального забезпечення;
7) співвідношення робочого і вільного часу, умови відпочинку;
8) умови праці, забезпеченість роботою, рівень безробіття.

          Серед названих показників рівня життя найважливішим є показник рівня реальних доходів населення. Динаміка реальних доходів, у свою чергу, визначається наступними показниками:
1) рівнем заробітної плати працівників виробничих фірм усіх форм власності;
2) розміром доходів від приватнопідприємницької діяльності й особистого підсобного господарства;
3) величиною виплат і пільг із суспільних (соціальних) фондів споживання всім верствам населення;
4) динамікою податків і податковою політикою держави;
5) тенденціями і кон'юнктурою цін, рівнем інфляції.

         У сучасній російській економіці збільшення реальних доходів населення здійснюється, насамперед, за рахунок зростання винагороди за працю. Причому уряд Росії заробітну плату підвищує в першу чергу низько-і середньооплачуваних категорій працівників. Дана тенденція, поряд зі зростанням виплат перш за все малозабезпеченим верствам населення з суспільних (соціальних) фондів споживання, веде до вирівнювання реальних доходів і рівня життя різних соціальних верств і груп населення.
Рівень життя виступає у нерозривній єдності з способом життя людей.

          Спосіб життя - це соціально-економічна категорія, що виражає вигляд, спосіб життєдіяльності людей (суспільства, соціального шару, особистості) у національному та світовому співтоваристві. Спосіб життя охоплює різні сторони життєдіяльності людини: - праця, форми його соціальної організації; - побут, форми використання вільного часу; - участь у політичному та суспільному житті; - форми задоволення матеріальних і духовних потреб; - правила і норми поведінки людей, що увійшли в повсякденне практику.

          Масштаби підвищення рівня життя залежать від конкретно-історичних умов розвитку суспільства. Вони визначають завдання зростання добробуту і можливі ресурси для їх реалізації. На динаміку рівня життя робить також вплив міжнародна обстановка. Її загострення викликає необхідність відволікання ресурсів для зміцнення оборони. Це, як правило, стримує підйом рівня життя населення країни.

          В даний час в Російській Федерації ускладнилася ситуація на споживчому ринку. Це пов'язано з невиправдано високим зростанням загального обсягу грошових доходів населення, значно випередив пропозицію на ринку товарів і послуг. Особливо страждають у зв'язку з даними процесами окремі групи населення. Необгрунтовано зростають ціни на споживчі товари, «вимиваються» товари дешевого асортименту, розширюється комерційний ринок. Попит населення на більшість товарів набув ажіотажний характер. У результаті склалася ситуація малозабезпечених груп населення, сімей з фіксованими доходами, помітно зросла соціальна напруженість у суспільстві.Табл.1 Величина прожиткового мінімуму за III квартал 2006 року (Станом на 29 січня 2007 року) рублів на місяць (див.Додаток1).

Аналіз рівня життя населення Росії.

            Грошові доходи населення включають оплату за працею всіх категорій населення, премії, постійні надбавки до заробітної плати та кошти на відрядження, пенсії, допомоги і стипендії, надходження від продажу продуктів сільського господарства, надходження з фінансової системи та інші(див.Табл.2).

           Грошові витрати населення включають витрати населення на купівлю товарів і оплату послуг, обов'язкові платежі та різноманітні внески, приріст заощаджень у вкладах та цінних паперах(див.Табл.2).

            Середньомісячна заробітна плата працюючих у галузях економіки визначена діленням нарахованого фонду оплати праці на середньорічну чисельність працюючих. Посібники, одержувані працюють з коштів соціального страхування, до фонду оплати праці і середню заробітну плату не включаються.

             Купівельна спроможність грошових доходів населення - відображає потенційні можливості населення з придбання товарів та послуг і виражається через товарний еквівалент середньомісячних грошових доходів населення.

           Середній розмір призначеної місячної пенсії пенсіонера, встановлений відповідно до Закону РРФСР «Про державні пенсії в РРФСР», визначається діленням загальної суми призначених місячних пенсій на відповідну чисельність пенсіонерів.

           Індекс споживчих цін характеризує зміну в часі загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання.

           Система індексів цін, які розраховуються органами статистики, включає в себе індекси цін і тарифів на товари і послуги на споживчому ринку, цін виробників на промислову продукцію, цін на придбані підприємствами матеріально-технічні ресурси, цін реалізації сільськогосподарської продукції, цін у капітальному будівництві, тарифів на вантажні перевезення. Ці індекси розраховуються за даними спостереження за цінами товарів-представників по вибірковому колу підприємств усіх типів і форм власності.

В економіко-статистичному аналізі даної таблиці можна відзначити наступне. Як доходи населення, так і його витрати з кожним роком продовжують рости. Але якщо у 2002 році різниця між доходами і витратами була 967,7 млрд.руб., В 2003 році збільшилася в 7,7 рази, то вже в 2004 році в порівнянні з 2003 роком збільшилася всього в 2,2 рази. Ми бачимо явну тенденцію зниження різниці між доходами та витратами населення.

          В обсязі грошових доходів населення у 2003-2005 роках враховані змішані підприємницькі доходи, зокрема, участь у прибутку підприємств, доходи від реалізації товарів на неорганізованому ринку, в тому числі завезених з інших країн.

          У структурі доходів у 2005 році 39% склала оплата праці, соціальні трансферти (пенсії, допомоги, стипендії) займали 17%.
У структурі використання грошових доходів зросла частка витрат населення на купівлю товарів і оплату послуг, при деякому зниженні частки на купівлю іноземної валюти і приросту грошей на руках(див.Табл.3).

          У Таблиці 3 наведено відомості про заробітну плату робітників і службовців по різним і різноманітним галузям народного господарства. Проаналізувавши цю таблицю можна бачити що заробітна плата по всіх галузях без винятку зростала з 2003 по 2005 роки.

          Найбільшу заробітну плату з року в рік отримують працівники, зайняті в кредитуванні, фінансах і страхуванні, яка склала в 2005 році 791860 рублів, а саму найменшу заробітну плату отримують працівники сільського господарства, складова в 2005 році 225743 рублів, що в 2,3 рази менше , ніж середня заробітна плата по галузях економіки.

З першої частини таблиці(див.Табл.4) видно, що чисельність пенсіонерів з року в рік зростає в загальному, а якщо розглядати кожну категорію окремо, то можна зробити висновок що:

1. чисельність пенсіонерів, які отримують пенсії по старості та по інвалідності змінюється в більшу сторону, причому по старості збільшується в середньому на 0,35%, а по інвалідності збільшується в середньому на 0,35 млн. чоловік.

2. чисельність пенсіонерів, які отримують пенсії в разі втрати годувальника не змінювалася протягом 3-х років, з 2003 по 2005 року. Це непоганий показник. Так як він говорить про незміненій кількості дітей, які втратили одного або двох батьків.

3. чисельність пенсіонерів одержують пенсію за вислугу років тримається майже на однаковому рівні за період 2003-2005рр., аналогічна ситуація склалася і з соціальних пенсіонерам. Лише на 0,1 млн. чоловік більше відповідно у 2005 році, в 2003 менше, по чисельності пенсіонерів, які отримують соціальні пенсії.

          По другій частині таблиці видно, що найбільшу пенсію по всіх аналізованих років отримують пенсіонери за вислугу років, але в перерахунку на кількість таких пенсіонерів це не найбільші витрати грошових коштів. І хоча середній розмір пенсії за вислугу років більше за інших і становить 266,4 тис. руб., Але найбільші грошові витрати мають пенсіонери, які отримують пенсії по старості. Ця сума дорівнює 7288,32 тис. рублів, у порівняння сума загальних грошових коштів на пенсії за вислугу років 53,28 тис. рублів, по інвалідності 894,83 тис. рублів, соціальні 166,98 тис. рублів, у зв'язку з втратою годувальника 293 , 28 тис. рублів (дані взяті 1995 року).
 

Купівельна спроможність населення, їх грошових доходів важливий економічний показник рівня життя населення. Зробимо аналіз даних відомостей(див.Табл.5). Якщо взяти загальну картину, то вочевидь побачимо, що з 2002 року по 2004 рік купівельна спроможність майже по всіх видах товарів зростала, але в 2005 році ця спроможність упала, стала знижуватися. Так, у 2005 році в порівнянні з 2004 роком купівельна спроможність грошових доходів населення знизилася на яловичину на 8 кг, на молоко на 112 л, на яйця на 188 шт., На рибу морожену-4 кг, цукор-пісок-44 кг, масло рослинне-17 кг, маргарин-21 кг, картопля-89 кг, хліб пшеничний 1 сорту-81 кг, рис-117 кг, масло тваринне-16 кг. Це пов'язано зі знеціненням рубля, і населення прагне більше грошових доходів вкладати в установи ощадного банку РФ. Це видно по таблиці 6.