Сценарне планування – необхідність для українських підприємств

При розробці альтернативних сценаріїв необхідно використовувати не тільки методи, основою яких є пролонгація в майбутнє тенденцій минулого розвитку, але також необхідно враховувати виникнення нових факторів впливу на підставі якісних методів прогнозування. Оцінки минулого в цьому випадку повинні служити лише для розуміння взаємозв'язків різних факторів. [17]

Застосування сценарного планування спрямовано на вирішення таких основних проблем:

                  виявлення істотних внутрішніх і зовнішніх факторів розвитку підприємства, у відношенні яких є невизначеність;

                  розробку якісно різних варіантів розвитку майбутнього;

                  дослідження наслідків реалізації цих варіантів.

На сьогоднішній момент існує кілька різних шкіл сценарного планування, що відрізняються і концептуально і ще більше змістом конкретних методів. У дослідників немає єдиної думки з приводу статусу сценарного планування. Серед одних фахівців переважає думка, що сценарне планування є одним з найважливіших інструментів перевірки стратегічних рішень. Інша частина авторів вважає, що його основне призначення - це розвиток стратегічного мислення і спосіб завдання рамок для стратегічного планування. Треті, вважають його основним методом розвитку організації, що самонавчається. Ми розділяємо четвертий, найбільш широкий підхід у "позиціонуванні" сценарного планування, визначаючи його як системний інструмент стратегічного управління, що включає раніше позначені його призначення.

У процесі сценарного планування різними авторами виділяється різна кількість етапів застосування цього методу. Проте на нашу думку найбільш розгорнутою та наочною є схема з 10 кроків. [9]

Отже, знижувати невизначеність і представляти її у вигляді декількох варіантів майбутнього розвитку дозволяє процедура сценарного планування, яка містить у собі такі етапи:

1.                  Аналіз поточної ринкової ситуації. Даний аналіз включає: галузевий аналіз, аналіз існуючого законодавства, нормативної бази, аналіз постачальників, технічного прогресу, виявлення та аналіз основних конкурентів, аналіз покупців і споживчих переваг, попиту з боку споживачів, оцінку місткості ринку і потенційного обсягу продажів, виявлення можливих конкурентних переваг тощо.

2.                  Аналіз внутрішнього стану підприємства. Аналізу підлягає вся доступна інформація по всіх напрямках або функціональним зонам діяльності підприємства (маркетинг, фінанси, виробництво, організаційна структура, людські ресурси, а також культура і образ фірми), що виражає зміни його стану.

3.                  Визначення ключових факторів зовнішнього і внутрішнього середовища і визначення їх прогнозного значення.

4.                  Групування обраних факторів (поточне і прогнозне значення) за ступенем впливу на плановані результати діяльності підприємства та ймовірності виникнення.

5.                  Розробка гіпотез майбутнього стану. Виявлення основних тенденцій розвитку майбутнього на підставі даних минулого, але з урахуванням можливих майбутніх змін. Розробка агрегованих гіпотез.

6.                  Діагностика збурюючих подій, що впливають на хід сценарію. Визначення позитивних і негативних збурюючих подій. Ранжування збурюючих подій за ступенем важливості впливу на кінцевий результат діяльності підприємства та ймовірності виникнення обурює події.

7.                  Розробка альтернативних сценаріїв розвитку зовнішнього середовища. На підставі попередніх етапів з урахуванням агрегованих гіпотез майбутнього стану та оцінки збурюючих факторів здійснюється розробка альтернативних сценаріїв розвитку майбутнього. Для кожного сценарію з урахуванням прийнятих гіпотез описуються найбільш ймовірні шляхи розвитку ринку.

8.                  Складання плану, виходячи з найбільш імовірного допущення комплексного впливу системи виробничих та зовнішніх факторів на планований результат.

9.                  Розробка можливих сценаріїв зміни ринкової ситуації і виробництва на основі вироблених припущень. Здійснюється розробка системи автономних планів згідно з наявними сценаріями. Автономний план не розробляється в деталях, він наказує, що повинен робити кожен виконавець у тій чи іншій ситуації і які наслідки можуть очікуватися при їх настанні.

10.             Визначення критеріїв переходу від основного плану до альтернативного - при виникненні заздалегідь передбачити обставин.

Система критеріїв є допоміжний апарат в процесі прийняття рішення. На підставі цих критеріїв визначається момент, коли доцільним є перехід від реалізації одного плану до іншого. Момент переходу визначається на основі оптимізації витрат, пов'язаних, з одного боку, з витратами, викликаними втратами у зв'язку з неузгодженістю обраної стратегії і сформованої ринкової ситуації, і, з іншого боку - з витратами, що визначаються основними витратами, які виникають при набранні чинності нового плану , відповідного ринкової ситуації. [17]

На базі виявлених факторів зовнішнього середовища може бути складений найбільш ймовірний сценарій розвитку майбутнього, який буде прийнятий як базовий. На підставі цього сценарію під впливом внутрішніх факторів підприємства формується стратегія розвитку підприємства. Однак базовий сценарій може змінитися під впливом збурюючих подій, і розвиток може піти за іншим напрямком. Проаналізувавши можливі збуджуючі чинники, оцінивши їх за ступенем ймовірності виникнення та значущості для результуючих показників, здійснюється розробка альтернативних планів, що дозволяють підприємству без значних втрат адаптуватися до нової ситуації і підтримувати конкурентоспроможність.

Найбільш трудомістким та тривалим етапом сценарного планування є розробка сценаріїв, тому на це питання слід звернути особливу увагу. Так, існує кілька методів створення базової логіки сценаріїв. Їх можна розділити на індуктивні і дедуктивні. Серед індуктивних найбільш відомі метод "знакових" подій і метод модифікації офіційного майбутнього. До дедуктивного відноситься метод побудови сценарних матриць. [16]

Метод "знакових" подій припускає пошук відповідей на такі питання:

                  які найбільш важливі події можуть вплинути на бізнес;

                  до чого можуть привести такі події;

                  який ймовірний ланцюжок обставин може привести до таких подій;

З відповідей на ці питання команда може побудувати схеми, карти, опис історій майбутнього, що визначать багато стратегічних рішень сьогодення. Такий підхід вимагає надзвичайно високої відкритості мислення і гарних творчих можливостей у членів команди.

Техніка модифікації "офіційного майбутнього" заснована на виділенні найбільш важливих компонентів з офіційних планів і програм, аналітичних матеріалів і прогнозів. З них виділяється офіційне трактування рушійних сил і невизначеностей. Після цього, проводиться мозковий штурм, у якому розглядаються інші версії, що відрізняються від "офіційних історій" про майбутнє.

Побудова сценарних матриць може здійснюватися в різних варіантах. Найбільш простими і популярними є техніки GBU і BEAR.

У першому методі сценарії фокусуються навколо найбільш бажаних (good), небажаних (bed) і небезпечних (ugly) варіантах розвитку подій.

BEAR метод концентрується на рівнях змін: низькому, середньому і високому – в економіці, демографічних особливостях, споживчому попиті і т.д. [12]

Часто використовуваним різновидом також є побудова "дві на дві" сценарні матриці. Наприклад, на развиток пивної галузі впливають відношення населення до споживання даного виду алкогольних напоїв і, з іншого боку, законодавча база, що регулює міжнародну і внутрішню торгівлю. На розвиток сучасної освітньої індустрії – два таких невизначених фактори, як загальний рівень розвитку економіки і відношення населення до одержання вищої освіти. По комбінаціях зазначених факторів виробляють базові сценарії, що далі обростають іншими значимими факторами – політичними змінами, мінливим економічним зростанням, результатами реформ, створенням нових освітніх технологій, що впливають на розвиток галузей і будуть по-різному змінюватись в майбутньому, визначаючи різні конфігурації сценаріїв. З іншого боку, у складені сценарії включають також і важливі визначені елементи, наприклад, демографічні тренди, зміна структури сімейних витрат у зв'язку зі зростанням доходів. Таким чином, використовуючи сполучення методу "знакових подій" і "матричного методу", можна побудувати сценарії з врахуванням низки різних відомих та ймовірнісних параметрів. [1]

Побудова логіки сценаріїв є творчим процесом. Тут дуже важливим є кваліфікація консультантів, їхній досвід у використанні різних теоретичних конструктів і методології, при побудові нових моделей і каркасів історій.

Побудований каркас історії потребує наповнення й очищення. На зазначеному етапі кістяки сценаріїв здобувають плоть, перетворюючись в зв'язані логічні "історії про майбутнє". Існує досить велика кількість методів та технік роботи на даному етапі. Приведемо приклади лише найбільш важливих та дієвих методів наповнення сценаріїв, що можуть широко використовуватися в будь-яких галузях економіки. [14]

Метод "побудова розповідей" по своїй суті близький до методу знакових подій і є його логічним продовженням і розширенням. Групою розроблювачів здійснюється пошук відповідей на наступні питання:

                  яка стартова точка розгортання подій по тому чи іншому сценарію;

                  яка послідовність подій, що впливає на бізнес відбудеться у випадку настання того чи іншого сценарію;

                  як будуть комбінуватися елементи базової логіки в кожному з варіантів розвитку подій;

                  що необхідно, щоб поставити остаточну крапку в сценарії.

Найбільш значимим питанням у побудові і наповненні розповідей є питання – «Що якщо?»

"Еволюційні зміни" припускають враховувати наповнення сценаріїв такими змінними, як стадії розвитку галузей, зміна переваг і смаків покупців у відношенні нових продуктів і т.п.

"Революційні зміни" розглядаються як розрив звичних моделей політичного й економічного устрою світу. Наприклад, зміна в американській політиці й економіці, що відбулися після 11 вересня чи потрясіння тихоокеанської економіки після цунамі можуть мати різні вектори розвитку. Яким чином зміни геополітичних орієнтацій Грузії, Киргизії і в Україні позначаться на зміні умов для ведення бізнесу в цих країнах. [11]

Під "тектонічними зрушеннями" розуміється моделювання наслідків таких масштабних подій, як розпад соціалістичної системи, формування єдиного європейського економічного простору і т.д.

"Економічні і політичні цикли" є дуже важливими, але часто не передбачуваними, наприклад бум купівлі нерухомості в Києві, Лондоні чи Москві, коливання цін на нафту, формування електоральних переваг лідерів і різних політичних партій на виборах. Їх також важливо враховувати для розуміння різних варіантів розвитку майбутнього.

"Безмежні можливості" задають основні вектори майбутнього розвитку: Інтернет-технології, безшовна хірургія, безпровідні технології і т.п.

"Безупинний транзит" - пошук нових форм взаємодії між наднаціональними економічними і фінансовими інститутами і зміною законодавчої бази провідних світових держав, створення нових економічних альянсів і союзів, зміна правил ВТО, списання великих боргів чи рішення про економічні санкції.

Досвід показує, що для цього етапу не існує твердих рецептів. Вибір інструментів наповнення й очищення сценаріїв часто диктується базовою логікою сценарію, залежить від характеру і масштабу компанії, її стратегічних намірів, галузевих особливостей і методологічної оснащеності консультантів і представників клієнтської команди.

Гарною підмогою в організації роботи на цьому етапі є використання таких методів, як short аркуші ключових факторів і тенденцій, різного роду візуалізація (схеми, рисунки, матриці), мозковий штурм, випуск коротких бюлетенів по розроблених сценаріях і збір пропозицій по їхній доробці.

Одним з основних результатів застосування сценарного походу представляється вироблення стрижневою стратегії розвитку обраного об'єкта. [15]

Основний зміст сценарного планування легко передається такою популярною метафорою, у якій самі сценарії розглядаються як різні набори параметрів, встановлювані в аеродинамічній трубі, а основна задача конструкторів, дизайнерів, розроблювачів спроектувати такий літак, що був би надійний і ефективний у реальних польотах.

У ранніх школах сценарного планування фокус уваги і зусиль фахівців знаходився в області розробки сценаріїв (набору параметрів для "аеродинамічної труби"), після чого існуючі стратегічні альтернативи перевірялися на життєздатність у цих сценаріях. Проте проведений нами огляд останніх публікацій по цій темі показує, що фокус сценарного планування усе більше зміщається в розвиток технології "конструювання літаків". Теоретиками і практиками створюються нові підходи до того, як удосконалити "конструкцію літака" - як допомогти генерувати і відібрати кращі альтернативи розвитку організацій.

Для цього спочатку розглядається така важлива задача як визначення ключових елементів успішної стратегії чи ідентифікація кращої бізнес-ідеї компанії для майбутнього. [10]

Сукупність дій у вирішенні даної задачі може виглядати в такий спосіб:

                  ідентифікація елементів стратегії і моделі бізнесу;

                  їхня перевірка у всіх сценаріях;