Сценарне планування – необхідність для українських підприємств

Державний вищий навчальний заклад

Науково-дослідна робота

з дисципліни «Менеджмент»

за темою: «Сценарне планування – необхідність для українських підприємств»

Виконав:

Суми 2011

Анотація. У роботі розглятеті теоретичні основи сценарного планування та описаний механізм застосування даного підходу на практиці. Проаналізовані переваги та недоліки сценарного планування перед традиційним методом. Сформульована необхідність впровадження методу сценаріїв в систему стратегічного управління на вітчизняних підприємствах.

Ключові слова: планування, стратегія, сценарій, управління, стратегічне рішення, рушійні сили, гіпотеза.

Вступ. В умовах нестабільності внутрішнього і зовнішнього середовища господарювання підприємства, з метою підтримання та підвищення своєї конкурентоспроможності, знаходяться в постійному пошуку інструментів управління, що дозволяють розробити стратегію діяльності з урахуванням максимальної ефективності функціонування та найбільшого числа конкурентних переваг.

Сценарне планування є найбільш перспективним методом проектування розвитку ділової одиниці в умовах нестабільності і, отже, дає значну конкурентну перевагу підприємству, що діє на нових або розвиваються ринках збуту. Виходячи з різних припущень про ймовірний розвиток, отримують альтернативні базові передумови для обґрунтування доцільності реалізації стратегічного плану. На підставі розробки сценаріїв розвитку внаслідок комплексного вивчення ситуації можна здійснити пошук принципово нових підходів до розуміння майбутнього і, як наслідок, підвищити конкурентоспроможність підприємства в довгостроковому періоді за рахунок своєчасності реагування на зміну умов і більш ефективного використання фактора часу.

У західному світі не слабшає інтерес менеджерів провідних компаній до сценарного планування як до одного з перспектив-них методів підтримки конкурентоспроможності підприємства. Розкриттю цієї теми присвячений десяток зарубіжних порталів, виходе декілька спеціалізованих журналів, найбільш відомі з яких «Scenario and strategy planning», «Futures Research Quarterly», «Long Range Planning» та інші. Лідери консультаційного
ринку, в тому числі McKinsey, широко використовують цю системну методологію в процесі розробки ефективної стратегії компаній.

Дослідженням теоретичних та практичних аспектів сценарного планування займались такі відомі вітчизняні та зарубіжні науковці як В.А. Георгиев, А.П. Гожий , О.М. Дмитренко, Н.В. Климова, О.В. Коваленко, В.В. Лебедєва, В.А. Никифорова, Е.И. Решетняк, Г.М. Тарасюк, Кис ван дер Хейден, Іен Вільсон та інші.

На  сьогоднішній  день  в  світовій економічній  теорії  і  практиці  більшість  теоретичних  і методологічних  положень  з  даної  проблеми  залишаються дискусійними  і  недостатньо  розробленими. Тому  є доцільним не просто адаптувати існуючи теоретичні положення і конкретні схеми планування  до  реалій  української  економіки,  а  створити вітчизняну модель планування діяльності суб’єктів господарювання та  розробити  цілісну  концепцію  управління  плануванням  в  умовах ринку.

В Україні вивчення даного питання не отримало достатнього розвитку, особливо в частині застосування методу сценаріїв при розробці галузевих
стратегій на середньо- та довгострокову перспективу.

Поширення негативних тенденцій, посилення конкуренції,  погіршення  соціального  становища  товаровиробників,  а  також  неефективність  існуючих  методів  управління  економічними  процесами  вимагають  нових підходів до формування шляхів відновлення економічного потенціалу вітчизняних підприемств; підвищення  ефективності  господарювання; формування  нового  типу  мислення  у  керівників,  орієнтованого  на  розв’язання  не лише поточних проблем, але й на формування середовища для успішної перспективної діяльності. 

Утвердження ринкових відносин створює передумови для застосування в підприємствах методів стратегічного управління, інтерес  до  вивчення  якого зростає в силу існування об’єктивних тенденцій, що характеризуються динамічністю  зовнішнього  середовища;  складністю  економічних  відносин,  притаманних ринковим умовам; коливаннями споживчого попиту; посиленням конкуренції; невизначеністю майбутнього.

Тому метою даної роботи є визначення основних положень використання сценарного підходу для стратегічного планування та управління підприємствами різних галузей національної економіки, а також доцільності включення сценарного методу у процес стратегічного управління. А також визначення передумов реалізація сценарного підходу до розробки середньострокової стратегії розвитку промисловості України та обґрунтування  необхідності  й окреслення основних  концептуальних  підходів  щодо  формування  системи управління плануванням  діяльності  підприємств  в  ринкових умовах господарювання.

Виклад змісту власного дослідження. Стратегічне планування - це особливий вид наукової та практичної діяльності в системі стратегічного управління підприємством, що складається в розробці стратегічних рішень, що передбачають висування таких цілей і стратегії поведінки відповідних об'єктів управління, реалізація яких забезпечує ефективне функціонування підприємств у довгостроковій перспективі, швидку адаптацію до мінливих зовнішніх умов.

В умовах високої невизначеності і швидких змін навколишнього середовища розробляти стратегію з опорою на єдиний імовірнісний прогноз є занадто ризикованим. У сьогоднішньому світі часто бувають скачки, раптові зміни, події, які просто неможливо передбачити і які можуть призвести до зниження конкурентоспроможності навіть великих компаній. У нестабільному оточенні існує безліч можливих варіантів майбутнього, що обумовлює важливість сценарного підходу до стратегічного планування. [8]

Сценарне планування являє собою потужний інструмент, що дає можливість передбачувати майбутні зміни на всіх рівнях та етапах побудови стратегії розвитку підприємства. [4]

Сценарне  планування, як інструмент  стратегічного планування вперше був запропонований нафтовою компанією Shell  в 1970-х  роках. Ідея застосування цього підходу полягає  в  покращенні  здатності  компанії реагувати  на  будь-який можливий  варіант. Стратегія  перестає  бути жорстким   планом  і  набуває  необхідної  гнучкості  для  того,  щоб компанія  залишалась  успішною  при  різних  варіантах  розвитку майбутнього. Основне призначення підходу – визначення можливих варіантів розвитку,  які  дозволять  знизити  рівень  невизначеності,  набути більшої  впевненості  і  гнучкості  у  виборі  того  чи  іншого  варіанту розвитку тощо. [18]

З точки зору сценарного планування під сценарієм слід розуміти передбачення розвитку та майбутнього стану факторів, що здійснюють різноманітний вплив на функціонування підприємства та визначення можливих дій підприємця. [3]

Сценарій представляє собою документ аналітико-описового характеру, в якому відбивається логічна послідовність розвитку об'єкта на основі наукових гіпотез і положень, заснованих на дослідженні тенденцій його розвитку. Сценарій як підсумковий документ повинен містити опис ситуації (політичної, економічної, соціальної і т. д.), яке включає перелік чинників, показників, ознак, їх функції та взаємозв'язки, а також прогноз розвитку ситуації або опис ланцюга подій, що призводять до цієї ситуації.

Сценарії створюються на суб'єктивній основі і часто відображають світоглядні концепції їх авторів. Розрізняють стратегічний рівень розробки сценаріїв, коли описуються принципові питання розвитку об'єкта, і оперативний, при якому у світовій практиці використовуються методи математичного моделювання.

Сценарії також розрізняються за часовим проміжком планування: короткострокові, середньострокові і довгострокові.

Сценарний підхід дає хороші результати в умовах високої невизначеності, там, де традиційні методи прогнозу дають помилки внаслідок відмінностей в оцінці первинних даних у зв'язку з впливом особистісного чинника на результати прогнозу.

Сценарний підхід є особливим різновидом стратегічного планування, який має свої особливості. Основні відмінності між традиційним стратегічним плануванням і сценарним підходом представлені в таблиці 1.

Таблиця 1 – Основні відмінності між традиційним стратегічним плануванням і сценарним підходом [15]

Головний інструмент сценарного планування - сценарний аналіз. На його основі формують набір детальних описів послідовності подій, які з прогнозованою вірогідністю можуть призвести до бажаного або планованому кінцевому стану або до можливих наслідків при розглянутих варіантах розвитку. Сценарний підхід дозволяє аналізувати і планувати нестандартні ситуації, умови при яких розвиток подій може носити сприятливий і несприятливий характер, контролювати фактори маркетингового середовища підприємства, а також оцінити можливості впливу на розвиток ситуації.

Сценарний підхід як інструмент стратегічного планування доцільно використовувати в таких випадках:

                  коли високий рівень невизначеності макросередовища, зокрема політичної, економічної, що призводить до невизначеності перспектив розвитку бізнесу;

                  в моменти стагнації, коли необхідно прийняття управлінського рішення про певний стрибок у розвитку підприємства;

                  у періоди загострення конкурентної боротьби внаслідок виходу на ринок нових конкурентів або зміни стратегій діяльності основних конкурентів;

                  у випадку корінних змін в технологічних основах роботи підприємств торгівлі і сфери послуг;

                  при прийнятті рішення про великих інвестиційних вкладень, у тому числі на основі використання довгострокових кредитів;

                  в ситуаціях масштабних змін внутрішнього середовища підприємства, включаючи зміну керівництва підприємства, концепції розвитку і перетворень. [8]

У ринкових умовах функціонування організацій, нестабільність характеризується багатьма економічними і соціальними параметрами і, як наслідок, високими ризиками. Уміння аналізувати нові економічні завдання, які постають перед підприємницькою структурою, і приймати щодо них зважені рішення є необхідною умовою під час формування стратегії розвитку. [13]

Сценарний  метод  ґрунтується  на  такому  твердженні: якщо ми не  здатні  точно передбачити майбутнє,  то ми можемо хоча б розглянути різні варіанти розвитку — можливо серед них виявиться вірний. Сутність сценарного планування полягає у дослідженні зовнішнього середовища та побудові різних і однаково можливих варіантів розвитку подій у майбутньому, на основі яких формулюються сценарії розвитку підприємства. З наявних сценаріїв обираються  ті  стратегічні  альтернативи (чи  загалом  сценарій),  які  є  найбільш стійкими за будь-якого варіанта розгортання подій. [6]

Основою сценарного планування є конструювання, створення різних "історій", різних і однаково правдоподібних варіантів розвитку майбутнього, які є добре структурований-ними і логічними. Таким чином, стратегія перестає бути жорстким планом і набуває необхідну гнучкість для того, щоб організація залишалася успішною при різних варіантах розвитку майбутнього.