Роль самоменеджменту в кар’єрі та в особистому житті

Автор: Пользователь скрыл имя, 08 Апреля 2011 в 15:21, курсовая работа

Описание работы

Актуальність теми «Роль самоменеджменту в кар’єрі та в особистому житті» полягає у тому, що багато керівників в процесі управління та вирішення низки різноманітних, взаємопов’язаних завдань недостатньо виявляють організованість, відповідальність, не вміють раціонально використовувати робочий час тощо. Самоменеджмент також важливий і в особистому житті, адже раціональне використання власного часу дає можливість досягти своїх життєвих цілей.

Содержание

Вступ 3

1. Поняття самоменеджменту 4

2. Планування та основні принципи в самоменеджменті 7

3. Основні методики самоменеджменту 10

4. Функції самоменеджменту та їх реалізація 12

5. Особисті установки керівника 18

Висновки 24

Список використаної літератури 25

Работа содержит 1 файл

курсова.docx

— 68.16 Кб (Скачать)

     Позитивні й негативні риси часто в спеціальній  літературі позначають поняттями вищого і нижчого "Я".

     Вище "Я" — це ваші позитивні риси. Хоча в усіх людей є вище "Я", багато хто, як не дивно, не усвідомлює, не помічає своїх кращих рис і навіть може заперечити наявність їх.

     Інші  люди, навпаки, занадто самовдоволені  й бачать у собі тільки позитивні риси, яких, можливо, у них немає.

     Корисним  може бути складання вами списку ваших  рис, що стосуються вищого "Я". Усвідомте наявність у вас цих позитивних рис, але уникайте самовдоволення.

     Нижче "Я" — це ваші негативні риси. Оскільки нижче "Я" властиве всім нам, дуже важливо вміти визнавати його. Заперечуючи його існування у вас, ви перешкоджаєте процесу самовдосконалення. Дуже важливо не дозволяти нижчому "Я" панувати над вами. Складіть список ваших рис, що належать до нижчого "Я". Визнайте їхнє існування в себе і мотивуйте цим своє самовдосконалення.

     Основні методи самовдосконалення, що сприяють досягненню різноманітних загальних результатів у розвитку особистості, також допомагають виробити якості і навички, необхідні для такого розвитку: ведення особистого журналу; ретроспективний огляд подій; роздуми про події, що відбуваються; вміння прислухатися до свого внутрішнього "Я"; розвиток інтуїції; сміливість у використанні нових ідей; експериментування з новим типом поведінки; зміцнення сили волі; підтримка здатності до сприйняття нового; робота над вищим і нижчим "Я"; способи вдосконалення мислення (читання, конспектування, складання плану, методика систематичного запам'ятовування та ін.); інші можливості самовдосконалення (навчання на курсах, участь у різних об'єднаннях, гуртках, розробка індивідуального стилю управління, розвиток здатності спілкування та ін.). 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     Висновки

     Керівник, який прагне досягти успіху на робот  та в особистому житті повинен  оволодіти мистецтвом самоменеджменту, вміти мотивувати себе, ставити перед  собою чіткі та реальні цілі, бути здатним до самоконтролю тощо.

     Отже, уміння ладнати з людьми - це менеджмент, уміння ладнати з собою – самоменеджмент. Причому якість останнього визначає ефективність першого. Самоменеджментом називають послідовне й доцільне використання випробуваних методів роботи в повсякденній практиці, для того, щоб оптимально й зі змістом використовувати свій час.

     Керування часом – річ дуже особиста. Навчитися  управляти часом – завдання не для слабкої людини. Влада над  часом дається тільки в безперервній боротьбі з «марнуванням часу».

     Уміння  керування часом дає можливість управляти своїм життям.

     Особливість  сучасного погляду на керівника  як лідера колективу полягає в  тому, що він розглядається як носій  інноваційної організаційної культури, як основний ініціатор послідовних  змін в організації. Найважливіші риси сучасного керівника: професіоналізм, здатність вести за собою колектив, прагнення створювати й підтримувати гарний психологічний клімат, що неможливо  без роботи над собою, без самоменеджменту.

     Керівник  не може навчитися використовувати  самоменеджмент лише в робочий час. Важливо вміти ефективно планувати  свій особистий час, що дозволить  звільнити значну частину власного часу, і не витрачати його на непотрібні справи. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Список  використаної літератури

1. Верищагін  Д.С. Становлення: Система подальшого  енергоінформаційного розвитку. –  С-Пб.: ИД «Невський проспект», 1999. 
2. Зайверт Л. Ваш час – у Ваших руках: (Поради діловим людям як ефективно використовувати робочий час). – М,: Інтерексперт, Инфра-М, 1995. 
3. Комарів Е.І. Самоменеджент керівника. – М., 2000. 
4. Шигда А.В. Основи менеджменту. – К., 1998.

5.“  Организация рабочего времени”, учебник  М: ”ДеКА”, 1994;

  1. Гамидуллаев Б.Н. “Экономия времени и показатели ее оценки в процессах управления предприятием” Пенза, 1997;
  2. Герчикова И.Н. Менеджмент: Учебник. –М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1995.
  3. М.Х. Мескон, М. Альберт, Ф. Хедоури. Основы менеджмента. Москва, «Дело», 1992.
  4. Русинов Ф.М., Никулин Л.Ф., Фаткин Л.В. Менеджмент и самоменеджмент в системе рыночных отношений. –М.: ИНФРА-М, 1996.
  5. Электронный журнал «Корпоративные Финансы» http://cfin.ru/management/index.shtml

11. Джулия  Моргенстерн Тайм менеджмент. Мистецтво  планування й керування своїм  часом і своїм життям. М.: ТОВ  «добра книга», 2001. - 264 с.

12. Ільїн  Е.П. Мотивація  й мотиви. Спб.: Пітер, 2003. - 512 с.

13. Кузнєцова  Е. Побудуйте долю // Діючі особи. 2003. № 4. С. 48-50.

14. Маслоу  А. Мотивація й особистість.  СПБ.: Пітер, 2003. - 352 с.

15. Мильнер  Б.З. Теорія організації. М.: ИНФРА-М, 1999.- 336 с.

16. Психологія  людини від народження до смерті. Спб: Прайм ЕВРОЗНАК, 2003. -  656 с. 

17. Шипунів  В.Г., Кишкель Е.Н. Основи управлінської  діяльності. М.: Зміст, 2000. - 359 с.

18. Удальцова  М.В. Соціологія керування. М.: ИНФРА-М, Новосибірськ: Нгаэиу, 1998. - 144 с.

19. Хроленко  А.Т. Самоменеджмент   М.: «Економіка», 1996. - 139 с.

20. Цыпкин .А., Люкшинов А.Н., Эриашвили Н.Д.   Менеджмент.: НТ-ДІАНА, 2001. - 439 с. 
 
 
 
 
 
 

 

Информация о работе Роль самоменеджменту в кар’єрі та в особистому житті