Проблемы занятости и безработицы в Украине

Автор: Пользователь скрыл имя, 04 Декабря 2011 в 23:00, курсовая работа

Описание работы

Объект исследования - безработица как экономическое явление, обуславливающее макроэкономисческую нестабильность.
Цель работы - определние сущностей, видов, причин и социально-экономических последствий безработицы. Выявление причин и проблем безработицы в Украине и предложение путей их решения.
Метод исследования - количественый и качественный анализ безработицы

Содержание

ВВЕДЕНИЕ
1 Теоретические основы занятости
1.1 Сущность и формы безработицы
1.2 Определение уровня безработицы
1.3 Теоретические модели безработицы
2. Анализ состояния занятости в условиях рыночной экономики
2.1 Динамика и структура безработицы в Украине
2.2 Правовая база регулирования занятости
2.3 Механизм регулирования равновесия на рынке труда
3 Перспективы совершения политики в области занятости
3.1 Проблемы занятости населения
3.2 Методы борьбы с безработицей в Украине
3.3 Улучшение качества финансового обеспечения рынка труда
Резюме (выводы)
Перечень ссылок

Работа содержит 1 файл

Донецкий национальный технический университет.doc

— 241.50 Кб (Скачать)

Подальше реформування фінансового забезпечення ринку праці доцільно здійснювати на таких концептуальних основах:

· Встановлення економічне і соціально обгрунтованих розмірів відрахувань до фонду соціального  страхування на випадок безробіття отсубъектов господарювання і застрахованих осіб.

· Оптимізація ставок відрахувань до страхового фонду на випадок безробіття працедавців і найнятих робочих шляхом зниження натиску на працедавців і встановлення однакових ставок відрахувань працедавців і найнятих робочих до страхового фонду;

· Розвиток одночасно  з системою загальнообов'язкового державного страхування на випадок безробіття добровільного страхування на випадок беработицы і поступового заміщення одного виду страхування іншим;

· Поліпшення планування і прогнозування фінансових ресурсів ринку праці на основі розробці єдиних теоретично-методичних основ їх здійснення від низу до верху. Введення моделювання процесів на ринку праці;

· Усунення витрат фінансових коштів від якісної невідповідності між попитом і пропозицією робочої сили в професійно-кваліфікаційному розрезе мпутем забезпечення максимально можливої їх відповідності;

· Максимальне виключення витрат фінансових ресурсів від неконкурентноспосьобности робочої сили шляхом забезпечення відповідності між об'ємом професійної підготовки фахівців і потребою регіональні ринків праці в таки фахівцях;

· Забезпечення своєчасної і якісної трудової і професійної  орієнтації выпусников вищих учбових закладів для усунення зайвих витрат фінансових ресурсів на продолительные пошуки роботи фахівцям, які отримали професії, але неконкурентноспособны на ринку праці;

· Пошук нетрадиційних джерел фінансування заходів політики зайнятості населення, зокрема - молодіжних, суспільних, спонсорських фондів, засобів підприємства і інших;

· Систематичне підвищення всіх видів доходів громадян і  оптимізація витрат на оплату праці як основного джерела відтворення робочої сили і бази для формування страхового фонду на випадок безробіття.(32,14)

За інформацією  Держкомстату тільки за останні роки емігрували закордон майже 90 тис. громадян України з вищою освітою, 8 тисяч - з незавершеним вищим і більше 122 тисяч з середньою спеціальною освітою. Назавжди залишили Україну 600 докторів і майже тисяча кандидатів наук, третина з яких - перспективні молоді фахівці вищої кваліфікації віком до 40 років.

Для нашої держави  це відчутні втрати. По оцінках експертів  вони перевищують 1 млрд.дол.. США в  рік. Тільки у США українські учені вже запатентували сотні відкриттів, отриманих за наслідками наукових робіт, зроблених в Україні. Зрозуміло, що ці відкриття для нашої держави втрачені назавжди. Фахівці згодні в тому, що такий масовий «витік» мізків, якщо її не зупинити, містить реальну загрозу національній безпеці нашої країни. У останні года-два намітилася тенденція до зниження кількості докторів і кандидатів наук, які виїжджають закордон. Але витрати бюджету 2005 року для науки є такими, що дуже насторожують. Так, із загальної суми, виділеної Міністерству освіти і науки України, 97% напрямлено на освіту і лише 3% - безпосередньо на науку. Виводи експертів є однозначними: за таких умов фінансування ведення фундаментальних досліджень вітчизняними ученими буде малопродуктивним. Не виключено, що погляди багато з них потягнуться до багатих країн Європи і миру. Треба пригадати виводи парламентських слухань (13.05.2004) про вищу освіту в країні, на яких було сказано: на освіту потрібне 10%ВВП, на науку - 1,7% ВВП.(33.45)

Саме тому першочерговим завданням тепер уже нової влади в країні повинно стати реалізація зваженої економічної політики, соорентированной на зменшення рівня бідності і безробіття, підвищення частини оплати праці в структурі реальних доходів населення, забезпечення стабільного зростання національної економіки і поступового наближення доходів громадян України до рівня тих країн, де зараз працюють наші трудові емігранти. Тоді зникне необхідність нашим співвітчизникам шукати кращої долі закордоном.

Разом з  тим державним органам влади необхідно якнайскоріше створити відповідну правову базу з метою захисту прав наших громадян - що працюють закордоном. Фахівці схильні вважати, що наступив відповідний момент для створення концепциинациональной міграційної політики. А поки що, на думку експертів і самих трудових емігрантів, необхідно створити профспілку нового профілю, яка б опекалась захистом соціальних і правових інтересів українських робочих. Першими кроками новоствореної профспілки повинні стати її інформативна активність по роз'ясненню конвенцій, що діють, і міжнародних угод, які закріплюють права і умови, на яких допускається використання робочої сили іноземців в країні перебування. Е всі наші співвітчизники, які виїжджають з України. Ознайомлені зі своїми правами закордоном і можливістю отримати допомогу суспільних і державних закладів.

Выводы

В данной курсовой я  попыталась дать анализ как научно-теоретического, так и практического аспекта  деятельности такого составного элемента рыночной экономики, как рынок труда и самую главную его проблему - безработицу. Я думаю, что из-за чрезмерной обширности данной темы невозможно подробно рассмотреть в одной работу все стороны этой проблемы. Однако, исходя из всего вышесказанного, можно сделать некоторые выводы, обобщая анализ каждого из рассмотренных вопросов.

Экономисты выделяю  три основных типа безработицы: фрикционную, структурную и циклическую. В  настоящее время считается, что  полная занятость, или естественный уровень безработицы осложняется тем, что есть работники, занятые неполный рабочий день, а также такие, кто потерял надежду на получение работы.

Если речь идет о  систематическом высвобождении  работников предприятиями, которые  должны сворачивать свою деятельность вследствие их технологической или экономической неэффективности, то такого рода высвобождение рабочей силы должно считаться, безусловно, позитивным процессом, так как это высвобождение работников в одних сферах всегда сопровождается параллельным появлением значительного числа вакансий рабочих мест в новых отраслях и сферах деятельности, порождаемых научно-техническим развитием. Однако все это воплощается в реальность только при условии, что в обществе действуют социально-экономические отношения, обеспечивающие гибкую занятость, взаимное соответствие структур рабочей силы и производства, перестройка структуры занятости является не принудительной, а базирующейся на свободном доступе каждого работника к системе переквалификации, получения дополнительного образования, смене места работы, жительства и т.д. Между тем, в условиях переходной экономики фрикционная и структурная безработица принимает, как правило, иррациональные формы, закрытие предприятий идет гораздо быстрее, чем образование новых рабочих мест в перспективных отраслях, усугубляясь к тому же и опережающим спадом в сферах, которые, напротив, заслуживают наибольшего развития (высоких технологий, наукоемкого производства) и требуют квалифицированной рабочей силы. В результате сегодня в Украине ученые переквалифицируются в продавцов и грузчиков.

Существует огромная разница в уровнях безработицы  в разных станах. Уровни безработицы  отличаются потому, что страны имеют  разные естественные уровни безработицы  и часто находятся в разных фазах экономического цикла.

Рынок труда это  не только отношения между наемными работниками как субъектами предложения  труда и предпринимателями как  субъектами спроса, возникающие по поводу купли-продажи этого труда. Ведь рынок труда испытывает колоссальное влияние со стороны различных субъектов трудовых отношений: это и профсоюзы, отстаивающие интересы наемных работников перечисленными в пункте 2.2 способами, и государство, поддерживающее интересы как работников, так и работодателей посредством специализированных организаций и законодательного регулирования трудовых отношений, и предпринимательские объединения, создающиеся в противовес профсоюзам.

Хотя уровень безработицы  является одним из важнейших показателей  экономического положения страны, его  нельзя считать безошибочным барометром здоровья нашей экономики.

Безработица сказывается  на экономическом, социальном и психологическом  состоянии людей. И хотя она может  оказаться созидательным, мобилизующим волю испытанием, большинство прошедших  через это говорят, что пережили отчаяние, бессилие и растерянность, особенно если были без работы дольше, чем несколько недель. Психологами доказано, что столкновение с безработицей отрицательно сказывается на средней продолжительности жизни, состоянии здоровья, долголетии и уровне смертности, пристрастии к алкоголю.

Забота государства  о достижении в стране наиболее полной и эффективной занятости как  важной социальной гарантии для экономически активного населения является важнейшим  аспектом государственного регулирования  рынка труда, механизм формирования которого будет постоянно совершенствоваться применительно к новым условиям развития многоукладной экономики, структурной перестройки производства, формирования эффективной социальной политики.

При решении вопросов регулирования занятости населения важно учитывать специфические черты украинской модели рынка труда. Это: более высокая степень коллективизма как традиционного способа взаимной поддержки работающих (отсюда преобладающими, видимо, останутся и коллективные формы найма и увольнения, социальной поддержки в сфере труда); разная скорость движения к рынку различных отраслей и секторов экономики; неравномерность перехода к рынку в отдельных регионах, городах и сельской местности.

Турбота держави  про досягнення в країні якнайповнішої і ефективнішої зайнятості як важливій соціальній гарантії для економічно активного населення є найважливішим аспектом державного регулювання ринку праці, механізм формування якого постійно удосконалюватиметься стосовно нових умов розвитку багатоукладної економіки, структурної перебудови виробництва, формування ефективної соціальної політики.

У нашій економіці з властивим їй крупним державним сектором і активним втручанням в ринкові процеси говорити про побудову ефективної соціальної економіки рано. Цьому сприяє і недосконалість правової бази, і податкового законодавства, і корупція в керівному складі, і сильний “тіньовий” сектор. Словом, щоб почати ефективно вирішувати проблеми на ринку праці, потрібно спочатку реформувати всі сфери економічного, політичного і соціального життя суспільства.

Информация о работе Проблемы занятости и безработицы в Украине