Проблеми реалізації прийнятих рішень та їх вирішення

Автор: Пользователь скрыл имя, 16 Октября 2011 в 17:12, контрольная работа

Описание работы

Менеджером можна назвати людину тільки тоді, коли він ухвалює організаційні рішення або реалізовує їх через інших людей. Прийняття рішень - складова частина будь-якої управлінської функції. Необхідність прийняття рішення пронизує все, що робить керівник, формулюючи цілі і домагаючись їх досягнення. Тому розуміння природи прийняття рішень надзвичайно важливе для всякого, хто хоче досягнути успіху в мистецтві управління.

Содержание

Вступ.....................................................................................................................3
Місце управлінських рішень у процесі правління..............................4-6
Типи управлінських рішень та вимоги до їх прийняття................... 7-10
Технологія прийняття управлінських рішень...................................11-14
Загальні підходи до розв'язання управлінських проблем................15-16
Методи прийняття управлінських рішень.........................................17-18
Інші чинники, що впливають на процес прийняття рішень.............19-22
Висновок................................................................................................................23
Список використаних джерел.........................................................................24-25

Работа содержит 1 файл

курсовая по менеджменту.doc

— 203.50 Кб (Скачать)

       ІНФОРМАЦІЙНІ  ОБМЕЖЕННЯ. Інформація   це дані, що стосуються тільки конкретної проблеми, людини, мети або періоду часу. Інформація, як ви розумієте, необхідна для раціонального розв'язання проблем. Але іноді інформація недоступна або стоїть дуже дорого. У вартість інформації варто включати час керівників і підлеглих, затрачені на її збір, а також фактичні, витрати, наприклад, пов'язані з аналізом ринку, оплатою машинного часу, оплатою послуг зовнішніх експертів і т.д. Тому керівник повинен вирішувати, чи істотна вигода від додаткової інформації, наскільки саме по собі важливо рішення, чи пов'язане воно зі значною часткою ресурсів організації або з незначною грошовою сумою.

       Якщо  інформацію отримати по прийнятній ціні непросто, але скоро така можливість скоро з'явиться, саме правильне  для менеджера   відкласти прийняття  рішення, але якщо час не є критичним чинником і втрати від затримки будуть більш ніж покриті вигодою від прийняття від прийняття більш якісного рішення на основі додаткової інформації. Вигода і витрати здебільшого суб'єктивно оцінюються керівником, що, особливо,  відноситься до оцінки керівником вартості власного часу і очікуваних внаслідок прийняття рішень поліпшень.

       НЕГАТИВНІ НАСЛІДКИ. Прийняття управлінських  рішень в багатьох відносинах є мистецтвом знаходження ефективного компромісу. Виграш в одному майже завжди досягається в збиток іншому. Рішення на користь більш високоякісної продукції спричиняє за собою зростання витрат; деякі споживачі будуть задоволені, інші перейдуть на більш дешевий аналог і т.д.

       Подібні негативні наслідки необхідно враховувати, ухвалюючи рішення. Проблема процесу прийняття рішень складається в зіставленні мінусів з плюсами з метою отримання найбільшого загального виграшу. Часто керівнику доводиться винести суб'єктивну думку про те, які негативні побічні ефекти допустимі при умові досягнення бажаного кінцевого результату. Однак деякі негативні наслідки ніяким чином не можуть бути прийнятними для керівників організації. Наприклад,  порушення законів або етичних норм. У таких випадках це буде трактуватися як обмеження.

       ВЗАЄМОЗАЛЕЖНІСТЬ  РІШЕНЬ. У організації всі рішення деяким образом взаємопов'язані. Одиничне важливе рішення може зажадати сотень рішень менш значних.

       Великі  рішення мають наслідки для організації  загалом,  а не тільки для сегмента, що безпосередньо порушується тим  або іншим рішенням. Якщо виробнича фірма вирішує придбати нове і більш продуктивне обладнання для заводу, то вона повинна також знайти спосіб збільшення збуту продукції. Таким чином рішення відбивається не тільки на виробничому відділі, але і на відділі збуту і маркетингу.

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

                                               

                                             Висновки

     Рішення - це вибір альтернативи. Прийняття  рішень   зв'язуючий процес, необхідний для виконання будь-якої управлінської  функції.

     Запрограмовані  рішення, типові частіше за все для  ситуацій, що повторюються,  приймаються  з дотриманням конкретної послідовності  етапів. Нові або складні ситуації вимагають незапрограмованих рішень, в цьому випадку керівник сам  вибирає процедуру прийняття рішень.

     Рішення можуть прийматися за допомогою інтуїції, думки або методом раціонального  вирішення проблем. Останній сприяє підвищенню імовірності прийняття  ефективного рішення в новій  складній ситуації.

     Етапи раціонального розв'язання проблем   діагноз, формулювання обмежень і критеріїв прийняття рішень, виявлення альтернатив, їх оцінка, остаточний вибір. Процес не є завершеним, поки через систему зворотного зв'язку не буде засвідчений факт реального розв'язання проблеми завдяки зробленому вибору.

     На  прийняття рішень, крім всього, впливає  маса зовнішніх і внутрішніх обставин, таких як ціннісні орієнтації менеджера, середа прийняття рішень і інш.

     Рішення можна розглядати як продукт управлінського труда, а його прийняття - як процес, ведучий до появи цього продукту. Правильно ухвалювати рішення - це область науки і може бути пізнана з книг. Прийняття ж правильних рішень це область управлінського мистецтва. Здатність і уміння робити це розвивається з досвідом, придбаним керівником протягом всього життя. Сукупність знання і уміння складають компетентність будь-якого керівника і в залежності від рівня останнього кажуть про ефективно або неефективно працюючому  менеджерові.  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

                          Список використаних джерел

  1. Веснин  В.Р. Менеджмент.  3-е изд., перераб. и доп. - М.: ТК Велби, Проспект, 2006. — 504 с. 
  1. Виханский О.С., Наумов А.И. Менеджмент. 4-е изд., перераб. и доп. - М.: Экономистъ, 2006. — 670 с. 
  2. Глухов В.В Менеджмент. .  3-е изд. - СПб: Питер, 2008. — 608 с.
  3. Лафта Дж.К. Менеджмент.    2-е изд., перераб. и доп. - М.: ТК Велби, 2005. — 592 с.
  4. Дорофеева Л.И. Менеджмент. Конспект лекций.   М.: Эксмо, 2007. — 192 с. 
  5. Черноруцкий И.Г. Методы принятия решений.    СПб.: БХВ-Петербург, 2005. — 416 с. 
  6. Вачугова Д.Д. Основы менеджмента.  2-е изд., перераб. и доп. - М.: Высшая школа, 2005. — 376 с. 
  7. Кабушкин Н.И. Основы менеджмента.  11-е изд., испр. - М.: Новое знание, 2009. — 336 с. 
  8. Полукаров В.Л. Основы менеджмента.   М.: Кнорус, 2008. — 240 с. 
  9. Орлов А.И. Теория принятия решений.  М.: Экзамен, 2005. — 656 с. 
  10. Балдин К.В., Воробьев С.Н., Уткин В.Б. Управленческие решения.    2-е изд. - М.: Дашков и К, 2006. — 496 с. 
  11. Злобина Н.В. Управленческие решения.  Тамбов: ТГТУ, 2007. — 80 с. 
  12. Лапыгин Ю.Н., Лапыгин Д.Ю. Управленческие решения.  М.: Эксмо, 2009. — 448 с. 
  13. Лукичева Л.И., Егорычев Д.Н. Управленческие решения.    4-е изд., стер. - М.: Омега-Л, 2009. — 383 с. 
  14. Вертакова Ю.В., Козьева И.А., Кузьбожев Э.Н. Управленческие решения: разработка и выбор.  М.: Кнорус, 2005. — 352 с. 
  15. Вахрушина М.А. Управленческий анализ.  6-е изд., испр. - М.: Омега-Л, 2010. — 399 с. 
  16. Переверзев М.Р., Шайденко Н.А., Басовский Л.Е. Менеджмент.  2-е изд., доп. перераб. - М.: Инфра-М, 2008. — 330 с. 
  17. Михалева Е.П. Менеджмент. Конспект лекций.    М.: Юрайт-Издат, 2009. — 192 с. 
  18. Литвак Б.Г. Разработка управленческого решения.  3-е изд., испр. - М.: Дело, 2002. — 392 с. 
  19. Ильенкова С.Д., Кузнецов В.И. Менеджмент.  М.: ММИЭИФП, 2003. — 70 с. 

Информация о работе Проблеми реалізації прийнятих рішень та їх вирішення