Порівняльна характеристика конкурентної й економічної стратегії

К інструментам,які  підтримують процедури формування і реалізації фінансової стратегії  розвитку являються :

?методики по  виконанню окремих кроків загального  процесу форму-вання і реалізації  фінансової стратегії розвитку;

?моделі фінансового  механізму підприємства,іноваційних  процесів,впливаючих на формування  і реалізацію фінансової стратегії.

Серед внутрикорпоративних  фінансових інаструментів реалізації стратегії розвитку забезпечують методи фінансового планування і уп-равління підприємства(??гнучкого бюджету??,проценту від продаж,ана-лізу беззбитковості,управління видатками),а також ситуаційні плани.

Метод ??гнучкого бюджету?? предусматрює визначення капітальних  зат-рат по проектам програми розвитку не у вигляді фіксованих сум,а у вигляді нормативів расходів,використовуємих як базу визначенні по-казники діяльності підприємства,наприклад обсяг робіт по іновації.Ефективність розробленої фінансової стратегії,забезпечення її реалізації залежить від якості діяльності організаційної структури фінансових служб підприємства,а значить організаційну структуру фінансово-економічного управління підприємства можна рахувати внутришньоко-рпоративним інструментом формування і реалізації стратегії.Визначеня структурних компонентів,їх функцій,складає розробку такого виду організаційного механізму.

Метод проценту від продаж.Може бути використан для  отримання оці-нок кожного елементу прогнозуємого бюджету і звіту  о прибутках і збитках,які визначаються виходячи з запланованих обсягів продаж.В якості відправних процентних відношень вибираються відношення,які мають місце в поточній діяльності або отримані по ретроспективним даним,або відзеркалюючи бажаний стан з точки зору системи менед- жменту.Даний метод дозволяє дуже просто визначити склад pro forma балансу і звіт о прибутках та збитках.Метод беззбитковості(??break-even-point??) -метод аналізу точки розриву.Дозволяє визначити обсяги виробництва і продажу,які задовільняють умовам беззбитковості,отримувати інформацію для рішення о цільових розмірах прибутку,забезпечувати гнучкість довогострокових фінансових планів за рахунок можливостей варіації різноматних видів витрат,цін,обсягів продажу.

Серед механізмів внутришнього регулювання окремих  аспектів фор-мування і реалізації фінансової стратегії підприємства представляє ін-терес метод управління видатками,базуємий на самосоглосованій дія-льності структурних підрозділів підприємства.В основі цього методу лежать три принципа : полуфабрикатний метод обліку витрат,системоскладаюча діяльність головного економічного управління підприємством і використання мотиваційних установок окремих виробництв,які виділені в самостійни центри відповідальності.

Даний метод ефективно використовується для вже сталої номенкла-тури підприємства і може розповсюджуватися на управління видатками по крупним контрактам.Кожен центр відповідальності може приймати участь в одному або кількох контрактах(проектах) підприємства.

Механізми адаптації  планів підприємства к зовнішним  умовам доцільно будувати на основі ситуаційних  планів.Традиційно ситуаційні планирозглядались  як методичний прийом забезпечення гнучкості  загаль-нокорпоративної стратегії.Ситуаційний  план являється в деякому смислі антиподом стртегічного плану.В ситуаційному плані передбачається,що ті чи інші передбачення,прогнози в стратегічному плані невраховуються.

Ситуаційний план може бути ефективно використовуватися  як механізм підтримки реалізації фінансової стратегії.Виходячи з цього ситуаційний план повинен визначити ті можливі або необхідні зміни,які повинні бути здійснені по відношенню к загальній стратегії,цілям і фінансовим субстратегіям підприємства[4,5].

2.2.Механізми.

Розглянемо деякі  механізми формування та реалізації фінансової стратегії розвитку підприємства,створені і використовані в умовах тра-нсформування економіки.

Механізм фінансової підтримки стратегії диверсифікації.

В сучасних умовах трансформування економіки України  однією з най-більш ефективнішою стратегією неалізації розвитку для великих підп-риємств являється стратегія диверсифікації.Суть цієї стратегії полягаєв тому,що діяльність різноманітних підрозділів підприємства організу-ється в різних галузях.При цьому підсилюються конкурентні позиції пі-дприємства в галузях,де має місце успіх,розширення сфери функціо-нування підприємства.Входження підприємства в ному галузь пов?яза-но з необхідністю витрат,до складу яких входять: інвестиції в виробни-чі підприємства,додаткові інвестиції,пов?язані з подоланням вхідних бар?єрів(патеттування технологій),вартість опіру інших фірм,які вже находяться в галузі.

В даному випадку  фактор ??видатки освоювання ринку?? може прийма-ти значення детермінанта,таким  чином,для реалізації стратегії  дивер-сифікації потрібен механізм,який дозволе надати детермінанту такудинаміку,при якої він попаде в межі порогу приємливості.

Цей механізм базується  на ідеї переміщення ресурсів по складаючийся ринковій ситуації для підтримки  навих ідей та розробки нових това-рів.Склад  механізму представляє собою багатокрокову процедуру :

1.За базис  формуавння потоку внатришніх  інвестицій підприємство вибирає  один-два контракти по основній  продукції.

2.Нововведення  рангується по степені ліквідації  виробляємої на їх ос-нові продукції.

3.В плани включають іноваційний процес,пов?язаний з нововведення-ми,які мають найбільший ранг(N1).

4.Організується  система управлінчого обліку  для N1,по методу диф-ференційного  обліку.

5.Використання  дифференційного обліку знижує  видатки по новведе-нню N1,і  дозволяє здійснити стратегію цінового проникнення при русіпродукції,пов?язаної з цим нововведенням.

6.Схема бюджетування N1і динаміка фінансових потоків  по нововве-денню представляються  у вигляді бізнес-плану.

7.Наявність у  підприємства вільних потужностей  позволяє створитиумови для запуску механізмів інтенсивного капіталостворення.

8.Отримуючий  вільний прибуток від реалізації  продукту по нововведе-нню N1 використовується  при формуванні іноваційного  фонду для за-

пускуіноваційного процесу по нововведенню N2.

9.При накопиченні засобів для покриття видаткової компоненти для нововведення N2 запускається процес по цьому нововведенню.

10.По мірі  виходу кожного нововведення Ni в  фазу зрілості вимикаєть-ся механізм  інтенсивного капіталостворення,а  також здійснюється пе-

рехід к обліку повних видатків по центрам відповідальності.

Віртуальна фінансово  промислова група.Діяльність підприємств,пра-цюючих по контрактам з закордонними фірмами  і виробляючих висо-котехнологічну продукцію,характеризується радом  особливостей.

?виробляєма продукція відноситься до класу складних технічних сис-тем.Це обов?язково призводе к необхідності залучення в виробничий процес підприємств-суміжників для виробництів окремих деталей і ву-злів;

?відсутність  оборотних засобів практично  у всіх підприємств України,призводе к практично некерованому росту загально виробничого і фінансового риску діяльності базового підприємства;

?конкуренція  на світовому ринку затрагує  і фінансову стратегію підп-риємства.Так  на тендерах по заключенні  договорів на складну технічну продукцію західні конкуренти переносять боротьбу в область фіна-нсової стратегії,тобто вони предлагають лізингову форму поставки продукції.В той же час відчизняні підприємства не зможуть дозволитисобі такої форми фінансування робіт;

Таким чином  з?являються загальні напрямки подолання поставших проблем:

?прискорити  рух фінансових ресурсів від  базового підприємства до пі-дприємств-суміжників;

?притримати  надхожувальні к підприємствам-суміжникам  грошові за-соби в їх виробничому  циклі;

?зконцентрувати  в межах одного банку необхідні обсяги грошових за-собів,за допомогою яких можливо буда задовільнити необхідність ба-зового підприємства в поповненні оборотних засобів зарахунок креди-тних ресурсів;

Подолати поставші проблеми дозволяє використання снеціального механізму,який реалізує максимально замкнуту систему руху фінансо-вих ресурсів по визначеному контракту.Такий механізм будується,як ??віртуальна фінансово-промислова група??,яка формується при спів дії з Національним банком України.Ініціатором і організатором процесу створення цього механізму вистуває базове підприємство.

Формування і  функціонування механізму складається  з слідучого.

 Для підприємств-контрагентів(перший  переділ) базового підприємст-

ва відкривають  рахунки в банку базового підприємства з спеціальною

відзнакою -це дозволяє розпоряджатися грошовими коштами,які  пос-

тупають на рахунок  тільки підприємству -власника рахунку.Даний  ра-

хунок виключає нецільове використання грошових засобів,так  як кошти

на ньому не підлягаються до списання.Таким чином,і базове підприє-

мство і його контрагенти становляться клієнтами  одного банку.

Цей механізм дозволяє вирішити вище згадані проблеми,бо різко прис-

корюється швидкість  проходження грошових засобів від  базового під-

приємства до контрагентів;оскільки грошові засоби залишаються в

межах одного банку,то він може акумулювати їх для кредитування ба-

зового підприємства,тощо.

Даний механізм реалізує ідею самоорганізації фінансових потоків.В якості базового елементу,який запускає цей процес є базове підприє-мство -здійснювач контракту,також важливо роль грає Національний банк України і Кабінет Міністрів,які легалізують своїми рішеннями по-добні схеми взаємовідносин підприємств і банківських структур[4,6,7]. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Розділ 3.Вибір  фінансової стратегії.

3.1.Розрахунок  фінансової стратегії.

Проблема вибору фінансової стратегії діяльності підприємства явля-ється актуальною,виходячи з  необхідності прийняття рішень в  ринкових умовах.Тут основна увага  приділяється оцінці поточного стану  суб?єктів господарської діяльності.Приоритетним в даному напрямку досліджень являються передусім обоснований прогноз напрямків розвитку підприємства,виробітка конкретних рекомендацій для недопушення можливих помилок і прорахунків і лише потім -констатування фак-тичного стану діл.Виходячи з цього,виробітка для цієї цілі моделі ви-бору фінансової стратегії являється доцільним.

Передусім потрібно визначити фінансову стратегію  діяльності підпри-ємства як рекомендацію відносного цілісообразної зміни його фінан-сово-господарського стану в довгочасової перспективи,зформованою на базі кількісних характеристик фактичного фінансово-господарського стану в поточному і в наступних періодах, тобто :

 *,(1)

ФС(t) -фінансова  стратегія діяльності підпрємства  в момент часу t ;

а(t) -фактичний  стан підприємства в моент часу t ;

*(t) -оптимальний стан підприємства в момент часу t ;

а(t+1) -прогнозуємий стан стану підприємства в момент часу t+1 ;

В формулі (1) величину а(t) можна представити таким чином :

*, (2)

*- коефіцієнт,який приймає до уваги фактори загального характеру (j=1,m);

*-кількісна характеристика i-го фактору*фінансово-господарської діяльності підпрємства (i=1,n) в момент часу t ( t=t,t-s );

*-оціночний коефіцієнт для i-го фактору діяльності підприємства

( i=1,n);

*-коефіцієнт,який приймає до уваги зменшення впливу значення

фактору *в момент часу ( t-d )( d=1,s),коли d близиться к s,причому рахуємо,що Lim*=0 (d=1,s); (3);

Розшифрую склад  перерахованих коефіцієнтів.

К коефіцієнтам,які  приймають до уваги фактори загального характеру (*,( j=1,m)),відносять такі :

? макроекономічна  ситуація в галузі,в якій робе  підприємство;

? присутність  державних заказів і державної  підтримки;

? компетентність  адміністрації підприємства,тощо.

Величина *свідчить о досягненні i -тим фактором фінансово-гос-подарської діяльності оптимальних значень.Для проведення подальшого аналізу розраховують а(t+1), *(t) :