Особливості правового статусу відокремлених підрозділів, філій, представництв

З усього вищезазначеного можна зробити висновок, що філії та представництва є суб’єктами господарювання. Відокремлені підрозділи (структурні одиниці) господарських організацій визнаються суб'єктами господарювання, що здійснюють діяльність від імені цих господарських організацій без статусу юридичної особи.

Відокремленими підрозділами (структурними одиницями) є філії, представництва, відділення та інші структурні підрозділи, що наділяються частиною майна господарських організацій, здійснюючи щодо цього майна право оперативного використання чи інше передбачене законом речове право. Вони можуть мати рахунок (рахунки) в установах банку. Філії, представництва та інші відокремлені підрозділи господарської організації діють на підставі положення, затвердженого цією організацією.

Тестове завдання

Змістом якого поняття є наступне визначення „…це державне свідоцтво, що засвідчує право суб'єкта господарювання займатися визначеним видом підприємницької діяльності протягом визначеного терміну”:

а) свідоцтво про державну реєстрацію як суб'єкта підприємницької діяльності;

б) торговельний патент;

в) ліцензії;

г) статут.

Торговельний патент – це державне свідоцтво, яке засвідчує право суб’єкта господарювання займатися певними видами підприємницької діяльності впродовж встановленого строку. Спеціальний торговельний патент – це державне свідоцтво, яке засвідчує право суб’єкта господарювання на особливий порядок оподаткування. Порядок патентування певних видів підприємницької діяльності встановлюється Законом України від 23 березня 1996 р. «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності».

Патентування підприємницької діяльності суб’єктів господарювання може здійснюватись у сферах, пов’язаних з торгівлею за грошові кошти (готівку, чеки, а рівно з використанням інших форм розрахунків та платіжних карток на території України), обміном готівкових валютних цінностей в пунктах обміну, у сфері грального бізнесу та побутових послуг, інших сферах, визначених законом. Вартість торговельного патенту встановлюється органами місцевого самоврядування залежно від місцезнаходження пункту продажу товарів та асортиментного переліку товарів.

Отже, правильна відповідь – б) - торговельний патент.

Задача 1

Обласне управління податкової адміністрації звернулося до господарського суду з позовом до ТОВ «Юність» про визнання недійсними угод на реалізацію виробів з дорогоцінних металів і стягненні в доход держави 97 941 гр. У заяві відзначалося, що в результаті документальної перевірки законності реалізації виробів з дорогоцінних металів було встановлено, що ТОВ «Юність», не одержавши державного дозволу, а саме ліцензії на право торгівлі ювелірними виробами, здійснювало реалізацію виробів зі срібла. 

Питання

Що таке ліцензія, та які підстави та порядок її отримання? Чи необхідно в даному випадку отримання ліцензії? Яке рішення має прийняти суд?

Ліцензія — документ державного зразка, який засвідчує право суб'єкта господарювання — ліцензіата — на провадження зазначеного в ньому виду господарської діяльності протягом визначеного строку за умови виконання ліцензійних умов. Відносини, пов'язані з ліцензуванням певних видів господарської діяльності, регулюються Законом України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» від 01.06.2000 р. Дія цього Закону поширюється на всі суб'єкти господарювання, проте ліцензування банківської діяльності, діяльності з надання фінансових послуг, зовнішньоекономічної діяльності, ліцензування діяльності в галузі телебачення і радіомовлення, ліцензування у сфері електроенергетики  та використання ядерної енергії, ліцензування у сфері освіти, ліцензування у сфері інтелектуальної власності, виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, у сфері телекомунікації здійснюється згідно з законами, що регулюють відносини у цих сферах (ст.. 2 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності»).

Відповідно до ст. 9 цього Закону ліцензуванню підлягають:

- пошук (розвідка) корисних копалин;

- виробництво, ремонт, торгівля вогнепальною зброєю, боєприпасами до неї, холодною зброєю, пневматичною зброєю;

- виробництво вибухових речовин і матеріалів;

              - виробництво особливо небезпечних хімічних речовин;

- видобування корисних копалин із родовищ, що мають загальнодержавне значення та включені до Державного фонду родовищ корисних копалин;

- виробництво лікарських засобів, оптова, роздрібна торгівля лікарськими засобами;

- виробництво ветеринарних медикаментів і препаратів, оптова, роздрібна торгівля ветеринарними медикаментами і препаратами;

- видобуток та виробництво дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння органогенного утворення, напівдорогоцінного каміння;

- виготовлення виробів з  дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення, напівдорогоцінного каміння, торгівля виробами з дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення, напівдорогоцінного каміння.

Суб’єкт господарювання, який має намір провадити певний вид господарської діяльності, що ліцензується, особисто або через уповноважений ним орган чи особу звертається до відповідного органу ліцензування із заявою встановленого зразка про видачу ліцензії. Заява про видачу ліцензії повинна містити такі дані:

1) відомості про суб'єкта господарювання — заявника: найменування, місцезнаходження, банківські реквізити, ідентифікаційний код — для юридичної особи; прізвище, ім'я, по батькові, паспортні дані, ідентифікаційний номер фізичної особи — платника податків та інших обов'язкових платежів — для фізичної особи;

              2) вид господарської діяльності, вказаний згідно з статтею 9 Закону на провадження якого заявник має намір одержати ліцензію.

До заяви про видачу ліцензії додається копія свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності або копія довідки про внесення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, засвідчена нотаріально або органом, який видав оригінал документа.

Рішення про видачу ліцензії або про відмову в її видачі приймається органом ліцензування у строк не пізніше ніж 10 робочих днів з дати надходження заяви про видачу ліцензії та документів, що додаються до заяви.

              Заява про видачу ліцензії залишається без розгляду якщо:

- заява подана (підписана) особою, яка не має на це повноважень;

- документи подані з порушенням встановлених вимог.

Рішення про відмову у видачі ліцензії може бути оскаржене у судовому порядку.

За видачу ліцензії встановлюється плата, розмір якої визначається Кабінетом Міністрів України. Плата за видачу ліцензії вноситься після прийняття рішення про видачу ліцензії.

              У ліцензії зазначаються:

- найменування органу ліцензування, що видав ліцензію;

- вид господарської діяльності, вказаний згідно з статтею 9 Закону на право провадження якої видається ліцензія;

- найменування юридичної особи або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи-суб'єкта підприємницької діяльності;

- ідентифікаційний код юридичної особи або ідентифікаційний номер фізичної особи-суб'єкта підприємницької діяльності;

- місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи-суб'єкта підприємницької діяльності;

- дата прийняття та номер рішення про видачу ліцензії;

- строк дії ліцензії;

- посада, прізвище та ініціали особи, яка підписала ліцензію;

- дата видачі ліцензії.

Строк дії ліцензії на впровадження певного виду господарської діяльності встановлюється КМУ за поданням спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування, але він не може бути менше ніж 3 роки.

Ліцензія може бути анульована. Анулювання ліцензії – це позбавлення ліцензіата органом ліцензування права на впровадження певного виду господарської діяльності. Підставами для анулювання ліцензії є:

- заява ліцензіата про анулювання ліцензії;

- акт про повторне порушення ліцензіатом ліцензійних умов;

              - рішення про скасування державної реєстрації суб'єкта господарювання;

              - нотаріально засвідчена копія свідоцтва про смерть фізичної особи — суб'єкта підприємницької діяльності;

- акт про виявлення недостовірних відомостей у документах, поданих суб'єктом господарювання для одержання ліцензії;

- акт про встановлення факту передачі ліцензії або її копії іншій юридичній або фізичній особі для провадження господарської діяльності;

- через інші підстави.

Рішення про анулювання ліцензії набирає чинності через 10 днів з дня його прийняття й може бути оскаржено у судовому порядку.

Суб'єкти господарювання всіх форм власності, які виготовляють та торгують виробами з дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння повинні в обов’язковому порядку отримати відповідну ліцензію, яка видається Кабінетом Міністрів України.

Отже, в даному випадку господарський суд повинен прийняти рішення про визнання недійсними угод на реалізацію виробів з дорогоцінних металів ТОВ «Юність» і стягнути  в доход держави 97 941 грн., в зв’язку з незаконною реалізацією виробів з дорогоцінних металів, а саме відсутністю ліцензії на право торгівлі ювелірними виробами.

Задача 2

Дати правову характеристику договору поставки й скласти відповідний договір між ЗАТ «Лугань» і ПП Кас’янов П. Л.. Необхідні дані доповнити самостійно.

Договором поставки визнається такий договір, за яким постачальник, що є суб’єктом підприємницької діяльності, зобов’язується передати в обумовлені строки, які не збігаються з моментом укладання договору, товари у власність покупця для використання у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаний з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товари і сплатити за них певну грошову суму. Договір поставки має кваліфікуючі ознаки, які дозволяють відрізнити його від інших видів  договорів купівлі-продажу:

1. Суб’єктний склад договору поставки. Постачальниками та покупцями  можуть бути лише суб’єкти господарської діяльності (як господарські організіції, так і індивідуальні підприємці), причому постачальники професійно займаються виробництвом товарів або діяльністю із закупівлі цих товарів.

2. Цільова спрямованість договору поставки завжди є господарською, не пов’язаною з особистим, домашнім або іншим подібним споживанням.

3. Об’єктом договору потавки є продукція виробничого призначення (сировина, матеріали тощо) або товари для продажу на ринку.

Оскільки в законодавстві відсутні приписи стосовно того, хто має виступати оферентом, ініціатива укладання договору поставки може виходити як від постачальника, так і від покупця. Не пізніше, ніж через 20 днів після одержання проекту договору поставки одна сторона підписує його та повертає один примірник іншій стороні. При наявності заперечень щодо умов договору сторона, яка одержала проект договору не пізніше 20 днів після одержання проекту договору складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження в договорі, та надсилає другій стороні 2 примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором. Сторона, що одержала протокол розбіжностей, зобов’язана не пізніше 20 днів розглянути його, включити до договору всі прийняті пропозиції.

Положенням про поставки продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання передбачена можливість укладення договору поставки шляхом прийняття замовлення до виконання: покупець може направити постачальнику замовлення у 2х примірниках із зазначенням кількості, розгорнутої номенклатури (асортименту) або технічної характеристики, якості продукції, строків поставки та інших необхідних даних. Замовлення буде вважатися прийнятим до виконання та набуває силу договору, якщо протягом 20 днів після його отримання постачальник не повідомить покупця про відхилення замовлення або про розбіжності по окремих його умовах. Заперечення по окремих умовах замовлення та їх мотиви постачальник зазначає в підписаному замовленні. Якщо необхідно узгодити інші умови, непередбачені замовленням, постачальник надсилає покупцеві в той же термін проект договору. На вимогу однієї з сторін відносини по поставці оформляють у вигляді договору, який підписується постачальником та покупцем.

За загальним правилом зміна умов договору поставки або його розірвання можливі лише за згодою сторін. За нормами Положень про поставки продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання зміна, розірвання або продовження строку дії договору оформляються додатковою угодою, що підписується сторонами, або шляхом обміну листами, телеграмами, телетайпограмами, телефонограмами, радіограмами. Сторона, яка отримала пропозицію про зміну або розірвання договору, повинна дати іншій стороні відповідь не пізніше 10 днів після отримання пропозицій. При недосягненні згоди спір розглядається арбітражним судом.

Відповідно до пп. 24 та 19 Положення про поставки продукції виробничо-технічного призначення та Положення про поставки товарів народного споживання покупець має право в односторонньому порядку розірвати договір, зокрема, у випадках поставки продукції (товарів), яка не відповідає вимогам стандартів, технічних умов, іншій документації, зразкам (еталонам). У цьому разі постачальник зобов’язаний відшкодувати покупцеві всі збитки, пов’язані з розірванням договору. Покупець також має право відмовитися повністю або частково від продукції за умови  повного відшкодування ним постачальнику збитків, що виникли у зв’язку з цим.