Особливості оцінки економічної ефективності корпоративного управління

      х4=відсутність  інтервалу кредитування (16%)

      с0,...с4 - коефіцієнти, відсотки в дужках указують на пропорції моделі; х1 вимірює прибутковість, х2 - стан оборотного капіталу, х3 - фінансовий ризик і х4 - ліквідність. 

PAS-коефіцієнт.

      Для посилення прогнозуючої ролі моделей  можна трансформувати Z-коефіцієнт в PAS-коефіцієнт (Perfomans Analysys Score) - коефіцієнт, що дозволяє відслідковувати діяльність компанії в часі. Вивчаючи PAS-коефіцієнт як вище, так і нижче критичного рівня, легко визначити моменти занепаду й відродження компанії.

      PAS-коефіцієнт - це просто відносний рівень  діяльності компанії, виведений на основі її Z-коефіцієнта за певний рік і виражений у відсотках від 1 до 100. Наприклад, PAS-коефіцієнт, рівний 50, указує на те, що діяльність компанії оцінюється задовільно, тоді як PAS-коефіцієнт, рівний 10, свідчить про те, що лише 10% компаній перебувають у гіршому положенні (незадовільна ситуація). Отже, підрахувавши Z-коефіцієнт для компанії, можна потім трансформувати абсолютну міру фінансового становища у відносну міру фінансової діяльності. Інакше кажучи, якщо Z-коефіцієнт може свідчити про те, що компанія перебуває в ризикованому положенні, то PAS-коефіцієнт відображає історичну тенденцію й поточну діяльність на перспективу.

      Сильною стороною такого підходу є його здатність  сполучати ключові характеристики звіту про прибутки й збитки й  балансу в єдине представницьке співвідношення. Так, компанія, що одержує більший прибуток, але слабка з погляду балансу, може бути зіставлена з менш прибуткової, баланс якої врівноважений. Таким чином, розрахувавши PAS-коефіцієнт, можна швидко оцінити фінансовий ризик, пов'язаний з даною компанією, і відповідно варіювати умови угоди. По суті, підхід заснований на принципі, що ціле більш цінне, ніж сума його складових.

      Додатковою  особливістю цього підходу є  використання "рейтингу ризику" для  подальшого виявлення схованого ризику. Цей рейтинг статистично визначається тільки, якщо компанія має негативний Z-коефіцієнт, і обчислюється на основі тренда Z-коефіцієнта, величини негативного Z-коефіцієнта й числа років, у продовження яких компанія перебувала в ризикованому фінансовому становищі. Використовуючи п'ятибальну шкалу, у якій 1 указує на "ризик, але незначну ймовірність негайного нещастя", а 5 означає "абсолютну неможливість збереження колишнього стану", менеджер оперує готовими коштами для оцінки загального балансу ризиків, пов'язаних із кредитами клієнта. 

Метод оцінки капіталізації  прибутку.

      Існуючі підходи оцінки ефективності управління з погляду ринкової вартості корпорації включають різні методики. Серед основних це визначення ринкової вартості на основі оцінки капіталізації доходу корпорації або на основі курсової вартості акцій корпорації.

      При першому підході ціна підприємства (V) визначається капіталізацією прибутку по формулі:

      V=P/K

      де P - очікуваний прибуток до виплати податків, а також відсотків по позиках і дивідендів;

      K - середньозважена вартість пасивів  (зобов'язань) фірми (середній  відсоток, що показує відсотки  й дивіденди, які необхідно  буде виплачувати у відповідності  зі сформованими на ринку умовами  за позиковий й акціонерний  капітали).

      Зниження  ціни підприємства означає зниження його прибутковості або збільшення середньої вартості зобов'язань (вимоги банків, акціонерів й інших вкладників коштів). Прогноз очікуваного зниження вимагає аналізу перспектив прибутковості й процентних ставок.

      Доцільно  розраховувати ціну підприємства на найближчу й довгострокову перспективу. Умови майбутнього падіння ціни підприємства звичайно формуються в сучасний момент і можуть бути деякою мірою передбачені (хоча в економіці завжди залишається місце для непрогнозованих стрибків).

ІV. Методи, засновані  на оцінці ризиків  корпоративного управління. 

      Методика  оцінки ризиків корпоративного управління розроблена Brunswick UBS Warburg.

      При цьому різноманітні реально існуючі  й потенційні ризики, пов'язані з корпоративним управлінням, підрозділяються на вісім категорій й 20 підкатегорій, кожній з яких відповідають чітко визначений коефіцієнт ризику та вказівки з його застосування.

      Оцінка  кожного з видів ризиків проводиться шляхом присудження штрафних балів. Відповідно, чим вище рейтинг тієї або іншої корпорації по сукупності набраних нею балів, тим більший ступінь ризику й, отже, нижче рівень ефективності корпоративного управління. Присудження штрафних балів по категоріях виглядають у такий спосіб (див. табл. 1).

      Таблиця 1.

      Методика  оцінки ризику корпоративного управління

      Докладніше  розглянемо категорії оцінки ризиків  корпоративного управління і їхню методику їхню оцінку.

      Непрозорість: макс. балів = 14

      Дані  фактори, пов'язані з інформаційною непрозорістю компаній, розбиті на чотири підкатегорії: ведення фінансової звітності за західними стандартами, наявність програми АДР, своєчасне повідомлення про проведення зборів акціонерів і загальна репутація й відкритість компанії. Ведення бухгалтерського обліку відповідно до принципів US GAAP/IAS: макс. балів = 6 Число балів варіюється від шести для компаній, що не бажають (як правило, по цілком зрозумілих причинах) вести фінансову звітність за міжнародними стандартами, до нуля для організацій, які вже протягом ряду років ведуть бухгалтерський облік відповідно до вищезгаданих стандартів.

      Репутація й відкритість: макс. балів = 4 Це досить суб'єктивна оцінка, що бере до уваги наявність у компанії й ефективність діяльності відділу по роботі з акціонерами, відкритість керівництва й наявність інформації про компанії, необхідної для побудови точних моделей її розвитку.

      Програма  АДР: макс. балів = 2. Два штрафних бали нараховуються при відсутності  намірів по випуску АДР, і нуль балів у випадку наявності програми АДР 2-го або 3-го рівня.

      Повідомлення  про проведення загальних зборів акціонерів: макс. балів = 2 Компанії, що не надають своїм акціонерам порядку  денного загальних зборів акціонерів, одержують два бали; компанії, нерегулярно  й несвоєчасно повідомляють про збори, заробляють півтора бала. Розмивання акціонерного капіталу: макс. балів = 13

      Погроза розмивання акціонерного капіталу вважається одним з найбільш серйозних факторів ризику. Наявність великої кількості  оголошених акцій, які можуть бути випущені за рішенням Ради директорів, часто свідчить про високу ймовірність майбутньої емісії, що веде до розмивання акціонерного капіталу. Щоб відрізнити обґрунтований додатковий випуск акцій від несумлінного, необхідно визначити, чи має розміщення акцій чітко поставлені цілі, чи містить статут компанії міри захисту від розмивання акціонерного капіталу й чи можуть миноритарні інвестори заблокувати рішення про нові емісії.

        Оголошені, але не випущені  акції: макс. балів = 7 Число штрафних  балів залежить від відношення кількості оголошених акцій до числа акцій в обігу й від ступеня впевненості інвесторів у тім, що декларована ціль планованої емісії відповідає справжній й відповідає інтересам акціонерів.

      Портфельні  інвестори володіють 25%-м пакетом акцій, що може блокувати: макс. балів = 3 Ми додаємо три штрафних бали, якщо сторонні акціонери нездатні заблокувати рішення про емісії акцій, що тягне за собою несприятливі наслідки.

      Заходи щодо захисту, включені в статут: макс. балів = 3 Відсутність в статуті положень, що регламентують переважні права покупки акцій, або таких, що містять інші міри захисту від розмивання акціонерного капіталу, означає три штрафних бали.

      Вивід активів/трансферне ціноутворення: макс. = 10.

      Нерідко буває важко довести факти  маніпуляцій з активами й застосування методів установлення цін, що викликають сумніви, однак іноді їх можна виявити шляхом ретельного аналізу фінансової звітності й способів укладання угод. Практика показує, що ці прийоми, являючись іноді непомітними для інвесторів, приводять до найбільш серйозного зниження вартості компанії.

      Акціонери, що володіють контрольним пакетом  акцій: макс. балів = 5 Нараховується  п'ять штрафних балів компаніям, контрольні акціонери яких проявили себе з негативної сторони в плані корпоративного управління. Якщо власником контрольного пакета акцій є російська держава (тобто компанія може діяти в інтересах держави, а не своїх акціонерів), то вона одержує три бали.

      Трансферне  ціноутворення: макс. балів = 5. Неясна ситуація з укладанням угод або широке використання офшорних й/або афілійованих трейдингових компаній підвищує ризик, пов'язаний із установленням цін на передані активи; за результатами компанії отримують від одного до п'яти балів.

      Злиття/реструктуризація: макс. балів = 10. Якщо компанія перебуває на порозі злиття або реструктуризації, виникає ризик втрати активів або застосування несправедливих умов, що підвищує непевність у короткостроковій перспективі.

      Злиття: макс. балів = 5. Компанії, які не планують злиття, одержують нуль балів; компанії, що оголосили про умови злиття, заробляють два бали; а ті компанії, злиття яких швидше за все буде мати негативний ефект для інвесторів, одержують п'ять балів.

      Реструктуризація: макс. балів = 5. Оцінюється на основі доступності  й доцільності плану реструктуризації й аналізу фактичних дій посібника з реалізації програми.

      Банкрутство: макс. балів = 12

      Прострочена кредиторська заборгованість або проблеми із заборгованістю по податках: макс. балів = 5 Даний фактор ураховує такі події, як спроби ініціювати банкрутство, активна скупка на ринку боргів компанії, а також велика заборгованість по податках або простроченій кредиторській заборгованості.