Організація управління ризиками

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України 
Волинський національний університет імені Лесі Українки 
Економічний факультет 

 
                                                                                               Кафедра економіки і підприємництва 
                                                                                                                  та інноваційної діяльності 
 
 

 

Індивідуальне навчально-дослідне завдання 
з дисципліни: «Управління ризиками в інноваційній діяльності» 
на тему: 
«Організація управління ризиками» 

 

 

 

 

 

 

 
                                                                                                                                               Виконала: 
                                                                                                                              студентка 65 групи 
                                                                                                                             (спец. “Управління 
                                                                                                                інноваційною діяльністю”) 
                                                                                                                                     Ковальчук О.О.

                                                                                                                                      Перевірила:    
                                                                                                                                         Радіщук Т.П. 

 

 

 

 

 
Луцьк 2012

                                                   ЗМІСТ

ВСТУП

1. Визначення ризиків в економічній діяльності.
2. Класифікація ризиків.
3. Порядок організації роботи з ризиками.

ВИСНОВОК

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

 

ВСТУП

У ринковій економіці ризик є  невід'ємним атрибутом. Невизначеність призводить до того, що уникнути ризику неможливо. Але це не значить, що слід шукати такі рішення, в яких завчасно відомий результат, вони, як правило, неефективні. Планування та реалізація проектів відбувається в умовах невизначеності, що породжується зміною внутрішнього та зовнішнього середовища.   
          Для оцінки можливостей освоєння сегменту ринку аналізуються можливі ризики, втрати та ускладнення. Як складова підприємницьких рішень, ризик стосується всіх об’єктів ринкової діяльності і має безліч причин і форм вияву.  
За кордоном аналіз ризиків здійснюють або безпосередньо виробники, або спеціальні наукові установи.

Вплив факторів невизначеності на числові параметри проекту умовно можна поділити на три групи, які проявляються у вигляді:  
- невизначеності ринкової ситуації, яка проявляється в нечіткості вихідних та оперативних кількісних параметрів проекту (ціни реалізації та придбання, кількості реалізованих товарів та послуг, додаткові витрати і т.д.);  
- невизначеності відсоткових ставок, податкових та адміністративних умов і т.д.;  
- невизначеності майбутніх курсів валют, цінних паперів.  
           Таким чином, вміння прогнозувати дозволяє оцінити природу, можливість появи, розміри ризиків знайти правильне рішення по їх мінімізації і тим самим забезпечити максимальну ефективність майбутнього проекту.  
          Актуальність роботи полягає в тому, що надзвичайно важливим для вітчизняних компаній стає оволодіння ефективними методами управління підприємницькими ризиками. Зарубіжна практика свідчить про те, що керівництво успішних і динамічно зростаючих компаній достатньо широко застосовує управління ризиками як в окремих функціональних сферах бізнесу компанії (функціональний ризик-менеджмент), - виробництво, фінанси, кадри і т.п., - так і в рамках всієї компанії в цілому (стратегічний, комплексний, інтегральний ризик-менеджмент).

Українські компанії знаходяться тільки на самому початку  шляху упровадження ризик-менеджменту в практику своєї діяльності. Тривожне положення справ склалося з управлінням ризиками в нефінансовому секторі вітчизняного бізнесу, зокрема на малих та середніх підприємствах, що працюють в різних галузях економіки.

Мета даної  роботи полягає в тому, щоб розкрити суть ризику і управління ризиками, розглянути існуючі підходи до роботи з ризиками.

Об'єкт дослідження – організація управління ризиками.

Методологічною  основою дослідження стали концепції та погляди вітчизняних та зарубіжних економістів, статті та матеріали наукових семінарів і конференцій, пов'язаних з проблемами ризику.

 

 

1. Визначення ризиків в економічній діяльності

 

Поняття ризику пов'язується з усвідомленням небезпеки, загрози, ненадійності, невизначеності, непевності, випадковості, збитку. На думку дослідників, термін «ризик» походить від латинського слова «resecum» — скеля або небезпека зіткнення з нею. Протягом тривалого часу поняття ризику не лише асоціювалося з багатозначними негативними проявами життєвих ситуацій, а й часто вживалося як їх синонім.

В економічній літературі відомі численні спроби сформулювати теоретичні визначення поняття ризику. Безліч визначень ризику пояснюється складною природою й суперечливими властивостями ризику. Розглянемо деякі із цих властивостей.

Ризик проявляється в  конкретних ситуаціях і тому має  чіткі границі поширення (сума збитків, період, протягом якого вони мають місце). З іншого боку, ризик охоплює весь процес діяльності підприємства - з моменту створення до моменту ліквідації.

Ризик як можливість невдачі - це об'єктивна категорія, що існує незалежно від волі й свідомості людей, однак ризик можна розглядати і як суб'єктивну категорію: з ризиком асоціюється тільки частина загроз, про існування яких суб'єкт ризику сповіщений; відповідно, незнання небезпеки рівнозначно відсутності ризику (суб'єкт ризику - особа, яка приймає рішення й відповідає за результат, об'єкт ризику - певна цінність, яка може бути загублена в результаті впливу ризику) [5, c.135].

Ризик передбачає співвіднесення певних якісних показників - можливих варіантів подій, що володіють різною цінністю для суб'єкта ризику, що містить у собі кілька специфічних проблем:

- проблема порівняння  різних цінностей у різні періоди,  що можна розбити ще на ряд  проблем: вплив часу на цінність, тобто зміна цінності із часом, і залежність цінності від моменту часу для суб'єкта ризику. Першу можна представити у вигляді інфляційних втрат вартості, а другу - у вигляді ставки дисконтування як коефіцієнта зниження цінності відповідно до тимчасових переваг суб'єкта ризику;

- проблема неадекватного  сприйняття цінності в силу  недостатньої поінформованості, що  обумовлене нівелюванням цінності  інформації - іноді інформація, отримана  в результаті реалізації ризику, суттєво змінює уявлення про рівень ризику, що дозволяє мінімізувати подальші втрати. Таким чином, цінність інформації може суттєво перевищувати зниження цінності об'єкта ризику в результаті реалізації ризику.

Відповідно, усі визначення ризику являють собою відбиття особистих  переваг авторів, розташовуючись у широкому діапазоні від визначення ризику «як імовірності несприятливого результату фінансової операції» [4] до визначення ризику як «невизначеності фінансових результатів у майбутньому». Приведемо ще ряд визначень:

ризик - імовірність того, що відбудеться подія, що несприятливо відіб’ється на прибутку (капіталі) комерційного банку;

ризик - невизначеність, пов'язана з якою-небудь подією і її наслідком;

ризик - імовірність виникнення втрат, збитків, недонадходжень запланованих доходів, прибутків;

ризик - існування деякого  шансу для певного несприятливого наслідку;

ризик - можливе відхилення результатів діяльності комерційного банку від прогнозованих у момент ухвалення рішення.

Найбільш послідовним  серед них є твердження, згідно з яким ризик у своїй першооснові є невизначеністю [13, c.125].

Стан невизначеності можливий у кожній суспільно-економічній  ситуації, якщо наперед не можна виявити причинно-наслідкового зв'язку між основними елементами процесу господарської діяльності чи суспільного буття. Невизначеність породжується непередбачуваністю кінцевого результату, який може або збігатися з очікуваним, або бути ліпшим чи гіршим за нього. В умовах невизначеності кінцевий результат можна передбачити лише наближено, узявши одне з потенційно можливих значень. Така невизначеність зумовлюється, як правило, суб'єктивним сприйняттям реальних явищ. Поняття ризику, на противагу поняттю невизначеності, має практичне застосування, а тому його зміст потребує об'єктивного визначення.

Отже, потрібний перехід  від суб'єктивно сприйманої непевності, випадковості до об'єктивного поняття ризику, що на ній базується. Єдиний спосіб такого переходу — оцінити непевність (випадковість) кількісними методами, надавши їй реальних числових значень. Звідси випливає: ризиком буде визнано лише таку невизначеність, яку можна оцінити кількісно.

Дати найточнішу кількісну  оцінку невизначених величин можна, обчисливши ймовірність їх появи. Ця ймовірність має ту характерну особливість, що вона одночасно як два необхідні компоненти загальної оцінки враховує такі взаємодоповняльні випадковості:

1) частоту настання  події щодо місця та часу;

2) розмір збитку, тобто  абсолютну величину від'ємного  відхилення фактичного результату від очікуваного.

Отже, показник ризику за своїм змістом — це не лише ймовірність появи непевної (випадкової) події, а й імовірність настання негативного результату.

Залежно від наявних  можливостей розрахункової бази, а також характеру випадкових явищ визначаються ймовірності кількох типів:

а) імовірність математична (апріорна);

б) імовірність статистична (апостеріорна);

в) імовірність експертна (естиматична).

Математична ймовірність  обчислюється як відношення кількості  ситуацій, за яких деяка випадкова подія настала, до кількості ситуацій, за яких вона може настати, за умови, що всі розглядувані ситуації однаково можливі та взаємонезалежні. Застосування цього типу розрахунку ймовірності обмежене, оскільки ситуації, описувані зазначеною математичною моделлю, рідко трапляються на практиці [8, c.235].

Статистична ймовірність  — це відносна частота появи випадкової події певного виду в сукупності всіх можливих випадкових подій. Обчислення такої ймовірності ґрунтується  на законі великих чисел і завдяки  практичній доступності та достатній  об'єктивності обчислених значень імовірності застосовується найчастіше, передусім у економічній сфері.

Визначення експертної імовірності має здебільшого  вимушений характер з огляду на брак необхідної математично-статистичної інформації про випадкові події. Експертне оцінювання ґрунтується на об'єктивних фактах, знаннях і суб'єктивних відчуттях експертів щодо реальної ситуації. Незважаючи на деяку обмеженість результативних можливостей методу експертного оцінювання, він доволі широко застосовується в економіці.

Отже, визначити ризик та його ступінь у ситуації непевності можна лише одним із методів обчислення ймовірності появи негативних наслідків непевних подій. Якщо такий метод застосувати не вдається, то результат лишається непевним.

Негативними наслідками непевної події можуть бути не лише прямі втрати (збитки), а й непрямі, скажімо, недоотримана (втрачена) очікувана користь, якої планувалося досягти у процесі господарської діяльності.

Звідси випливає такий  висновок: ризик — це ймовірність  зазнати втрат очікуваної економічної (фінансової) користі або прямих збитків через появу непевної (випадкової) події, що стосується майнового інтересу членів суспільства

Зауважимо, що поряд із суто науковим визначенням ризику існують  інтуїтивні, побутові його тлумачення, коли він асоціюється з небезпекою:

• ризик як «дамоклів  меч»;

• ризик як удар долі;

• ризик як виклик власним  силам;

• ризик як гра;

• ризик як ранній індикатор  небезпеки.

Теоретичну та методологічну  базу досліджень ризику, обчислень  імовірності настання втрат та збитків становить так звана теорія ризику. Як наука ця теорія має два напрямки: перший становить спеціальну частину прикладної математики — стохастику, завданням якої є обчислення ймовірностей, а другий — спеціальну економічну дисципліну, що вивчає економічний зміст втрат і збитків, які виникають з певною ймовірністю, та методику їх уникнення [10, c.361].

2. Класифікація ризиків підприємства

 

У всіх сферах суспільно-економічного життя існує безліч ризиків, які  потрібно класифікувати за видами, щоб далі можна було піддавати їх системному аналізу, приймаючи раціональні управлінські рішення. Підприємницька діяльність здійснюється під впливом невизначеності зовнішнього середовища (економічної, політичної, соціальної й т. д.), безлічі змінних, контрагентів, осіб, поводження яких не завжди можна пророчити із прийнятною точністю. Виходячи із цього, виділимо основні причини невизначеності (ризику).

По джерелу виникнення ризик кваліфікується як господарська діяльність, пов'язана з особистістю людини й обумовлена природними факторами.

Через виникнення ризик  виступає як наслідок, він викликаний невизначеністю майбутнього. Основними причинами невизначеності є: