Інноваційний менеджмент

З позиції підприємства можуть бути виділено дві найважливіші області ухвалення рішень управління проектами: відбір і завершення проектів.

Вибір проекту пов'язаний з вибором підприємством своєї стратегії і залежить: від бачення мети, напрямів і перспективи розвитку нововведень, знання свого науково-технічного потенціалу і уміння оцінити ресурсні можливості; здатності оптимально розподіляти ресурси.

Використовуються стратегії підприємства, стратегії НДДКР і стратегії нововведення.

Стратегія підприємства з позиції управління проектом: дає основу для забезпечення цілеспрямованості і комплексності всієї діяльності підприємства; визначає критерії, пріоритетності виконуваних проектів; додає цілеспрямованість рішенням керівників; враховується при численні рівня витрат на передбачуваний проект; полегшує визначення злагоджених орієнтирів для оперативного управління.

Стратегію підприємства в ринковій економіці розглядають як цільову установку підприємницької активності, виділяючи чотири основні форми ринкової стратегії: стратегію ринкового проникненні; стратегію розвитку продукту; стратегію диверсифікації; стратегію розвитку ринку.

З позиції управління проектом стратегія підприємства утворює основу: для ухвалення рішень по нововведеннях і НДДКР; реалізації стратегії нововведення, НДДКР; відбору і реалізації інноваційних проектів.

Стратегію інноваційного проекту можна визначити як результат різних взаємозалежностей, що зв'язують, стратегію фірми, НДДКР, нововведення, аналіз економічної обстановки, потенціал підприємства, портфель проектів і конкретні проекти.

До основних чинників, що враховуються при виробленні стратегії інноваційного проекту, можуть бути віднесений; прогноз економічної обстановки, включаючи аналіз майбутніх загроз і сприятливих можливостей, виключення несподіванок, пошук конкуруючих технологій у сфері бізнесу, порівняльна ефективність витрат на нову техніку (для інноваційних проектів, в основі яких науково-технічне нововведення), суть якої в тому, що об'єм знань щодо технічного принципу зростає, поки не досягне крапки, після якої комерційна користь досліджень, що забезпечують нове знання, незначна і нею можна нехтувати, оскільки великі можливості забезпечуються вкладеннями в новий технічний принцип, економічний ризик інноваційного проекту, що полягає в отримання раціональної математичної оцінки очікуваної окупності альтернативних проектів за допомогою зважування суб'єктивної ймовірності результату; аналіз потенціалу фірми як оцінка власних сильних та слабких сторін.

Процедура оцінки включає: виявлення чинників, що відносяться до рішень за проектом; оцінку продуктивних пропозицій; ухвалення або відмова від проектних пропозицій; виявлення областей, де потрібна додаткова інформація, і виділення коштів на її отримання, зіставлення нової інформації з тією, що використовувалася при первинному рішенні; оцінку дії змінних; ухвалення рішення про припинення проекту [4].

Основні чинники, які повинні бути врахований процедурою оцінки: фінансові переваги; дія даного проекту на інші; вплив проекту, у разі його успіху, на економіку організації в цілому; можливість захисту пропонованих до розробки новинок від освоєння їх конкуруючими фірмами і ступінь ймовірності паралельного освоєння нововведення конкурентами; виявлення існуючих і передбачуваних в майбутньому напрямів державного регулювання з погляду витрат виробництва і перспектив реалізації нововведень, якщо такі напрями є.

В основі сучасної процедури відбору проектів використовується широкий діапазон методів: від експертної оцінки в балах до складних методів із застосуванням ЕОМ.

Рішення за проектом ухвалюється з урахуванням наступних обставин: виключення проектів, що знаходяться у нижньої межі ефективності; наявність ефективної системи стеження; визначення відповідальності на всіх рівнях для цілеспрямованого керівництва.

Як критерії для оцінки проекту використовуються: мета корпорації, стратегія, політика і цінності з оцінкою, чи сумісний проект з поточною стратегією і довгостроковим планом, чи узгоджується проект з уявленням про компанію, чи відповідає проект вимогам корпорації до нововведень; ринкові орієнтири на основі оцінки відповідності проекту чітко певним потребам ринку, ймовірності комерційного успіху, дії на існуючі продукти; науково-технічні критерії на основі оцінки відповідності проекту стратегії НДДКР у виробничій діяльності, ймовірності технічного успіху, вартості і часі розробки, наявність науково-технічних ресурсів; фінансові критерії на основі оцінки вартості НДДКР, вкладень у виробництво, вкладень в маркетинг, часу досягнення точки рівноваги, потенційного річного розміру прибутку; виробничі критерії на основі оцінки процесів, наявність виробничого персоналу, ієни і наявність матеріалів, доданої вартості; зовнішні і екологічні критерії на основі оцінки можливих шкідливих дій продуктів і виробничих процесів, впливи громадської думки.

Отже, інновацій потребують створення нових типів груп для вирішення важливих проблем, щодо вибору та процесу впровадження нововведення на підприємстві.

2. Дослідження інноваційної діяльності на ВАТ Агрофірми «Прут».

2.1. Загальна характеристика підприємства.

Агрофірма „Прут” – це добровільне об’єднання громадян, які об’єдналися у самостійне підприємство для спільного виробництва сільськогосподарської продукції та товарів і діє на засадах підприємництва та самоврядування.

Агрофірма є юридичною особою, має відособлене майно, самостійний баланс, розрахунковий, валютний та інші рахунки в установах банку, круглу печатку зі своєю назвою, штамп, бланки, товарний знак, фірмову емблему, інші реквізити та атрибутику. Сама діяльність Агрофірми регулюється Законами України „Про колективне сільськогосподарське підриємство”, „Про власність”, „Про підприємства в Україні”, „Про підприємництво”, Земельним кодексом України, Статутом, Установчим, рішенням зборів Засновників та іншими нормативними та законодавчими актами України. А також фірма самостійно володіє, користується і розпоряджається належним їй майном (сировиною, матеріалами) та об’єктами власності. Трудова діяльність здійснюється на підставі укладених трудових договорів, контрактів і угод відповідно до вимог цивільно-правового характеру. Агрофірма може створювати дочірні підприємства, філії і представництва. Філії і представництва діють від її імені на підставі Положення про них, а дочірні підприємства – на підставі статутів, затверджених власником. Фірма несе відповідальність перед державою та кредиторами усім своїм майном та коштами в порядку, передбаченим чинним законодавством України.

Місцеперебування агрофірми «Прут»: Україна, с.Підгайчики Коломийського району, Івано-Франківської області.

Агрофірма створювалася з метою об’єднання майна Засновників для вирощування с/г культур, виробництва с/г продукції, безпосереднього виконання рішень (доручень) Міністерства сільського господарства та продовольства України, виконання замовлень для фізичних та юридичних осіб, одержання прибутку, збільшення робочих місць в галузі зайнятості населення.

Предметом діяльності Агрофірми є:

-                     виробництво, організація заготівлі, зберігання, реалізація та переробка сільськогосподаської продукції, товарів народного вжитку;

-                     здійснення програм по селекції насінництва та племінній справі;

-                     виробництво залізобетонних виробів та металоконструкцій;

-                     ковальське виробництво;

-                     спонсорська діяльність;

-                     здійснення благодійної діяльності;

-                     постачання населення товарами народного вжитку власного виробництва, а також інших товаровиробників;

-                     організація та участь у торгах, ярмарках, виставках, культурних та спортивних заходах;

-                     організація, участь, сприяння в міжнародному туризмі;

-                     виконання будівельних, монтажних і ремонтних робіт, будівництво жилих і нежилих приміщень, об’єктів соціально-побутового призначення та інфраструктури;

-                     виробництво та реалізація будівельних матеріалів, а також виробів на них;

-                     виробництво безалкогольних напитків (мінеральної води, соків) та пива;

-                     виробництво та реалізація алкогольних напоїв, шампанських вин, лікерів, вин, коньяків, віскі, джину, рому при наявності ліцензії (дозволу) державних органів влади;

-                     будівництво та експлуатація автозаправочних станцій, обслуговування та ремонт автотранспотних засобів, а також організація пунктів їх сервісного обслуговування та прокату;

-                     надання транспортно-експлуатаційних послуг при перевезеннях зовнішньоторговельних і транзитних вантажів та громадян на території України та за її межами;

-                     надання науково-технічних, соціально-економічних, інформаційних, соціально-прибуткових та посередницьких послуг;

-                     виготовлення та реалізація всіх видів друкованої продукції і реклами, а також рекламних оголошень;

-                     випуск цінних паперів (акцій, чеків, облігацій), в тому числі організація банківської системи згідно чинного законодавства України;

-                     організація підприємства громадського харчування, утримання готелів, кафе, ресторанів, буфетів;

-                     реалізація відповідно до чинного законодавства України ноу-хау на внутрішніх та зовнішніх ринках;

-                     надання юридичних та фінансових послуг фізичним і юридичним особам при здійсненні ними виробничої діяльності;

-                     комерційно-посередницькі послуги та послуги менеджменту українським та зарубіжним партнерам;

-                     розробка та впровадження програмного забезпечення та інформаційних технологій.

Займатися будь-якою іншою діяльністю, яку Агрофірма вважатиме припустимою, що випливатиме за предметів її діяльності. Предмети діяльності, які потребують спеціального дозволу (ліцензії), відповідно до Закону України „Про підприємництво” здійснюється тільки на підставі такого дозволу (ліцензії).

Агрофірма самостійно визначає напрямки сільськогосподарського виробництва, її структури і обсяг, самостійно розпоряджається виробленою продукцією та доходами, здійснює будь-яку діяльність, що на суперечить законодавству України. Майно Агрофірми складається з основних та оборотних засобів виробництва, які нароблені засновниками Агрофірми в результаті виробничо-господарської діяльності, матеріальних та фінансових ресурсів. До майна фірми належить земля, яка закріплена за нею та за її засновниками. Всіма землями та майном розпоряджається Голова Агрофірми „Прут”.

Статутний фонд становить 9655637 грн, що утворився за рахунок діяльності засновників Агрофірми. А одержаний прибуток після сплати обов’язкових платежів в бюджет є її власністю. Агрофірма самостійно визначає порядок формування та використання фондів і резервів відповідно до рішень Правління.

Вищим органом управління Агрофірми є збори засновників до виключної компетенції яких належить:

-                     внесення змін та доповнень до установчих документів Агрофірми;

-                     обрання голови Агрофірми;

-                     прийняття рішеня про реалізацію або ліквідацію Агрофірми.

Голова Агрофірми обирається Зборами засновників терміном на 17 (сімнадцять) років. Дострокове обрання голови можливе тільки у випадку його засудження або смерті. Голова має право без доручення представляти інтереси Агрофірми в державних органах влади, підприємствах, установах, організаціях на території України та за її межами з усіма правами та обов’язками керівника.

Агрофірма здійснює зовнішньоекономічну діяльність відповідно до Статуту та чинног законодавства України. У випадку, передбаченому чинним законодавством України, фірма отримує ліцензію на укладання окремих угод. Валютна виручка зараховується на рахунок Агрофірми. Після всіх відрахувань на користь державного бюджету, згідно чинного законодавства, використовується нею самостійно, інші вилучення валютних коштів Агрофірми забороняється. Агрофірма має право відкривати за межами України свої представництва, філії, виробничі підрозділи, одержувати позику від іноземних партнерів. При цьому валюта зараховується на рахунок Агрофірми.

Фірма веде оперативний та бухгалтерський облік результатів своєї роботи і статистичну звітність. Порядок ведення бухгалтерського обліку і статистичної звітності визначається чинними нормативними актами України. А сам контроль за фірмою здійснюють державні органи в межах своєї компетенції, яка встановлена законодавчими актами України.

Ліквідація проводиться згідно чиного законодавства України. Грошові засоби і майно після розрахунків з бюджетом, після оплати праці працівникам, виконання зобов’язань перед кредиторами використовується Власником на свій розсуд. У випадку реорганізації Агрофірми, його права та обов’язки переходять до правонаступників згідно чинного закоодавства України.

2.2. Основні фінансово-економічні показники діяльності ВАТ Агрофірми «Прут».

Основні показники господарської діяльності ВАТ Агрофірма „Прут”

                                           за 2009-2010 рр.