Міжнародні перевезення

З метою вирішення проблем комерційної і технічної експ­луатації повітряного транспорту, забезпечення безпеки по­льотів у 1944 р. в Чикаго 52 держави підписали Конвенцію про міжнародну цивільну авіацію (Чиказька конвенція). Для вирішення комерційних питань, зменшення конкуренції і роз­ширення взаємодії авіакомпаній на міжнародних повітряних лініях у 1945 р. була створена спеціалізована неурядова органі­зація — Міжнародна асоціація повітряного транспорту (ІАТА). Ця організація координує діяльність авіакомпаній, регулює комерційні угоди між ними, удосконалює систему встановлен­ня тарифів на світовому ринку повітряних перевезень.

На додаток до ІАТА в 1947 р. була створена організація ци­вільної авіації (ІКАО), що є спеціалізованою установою ООН. ІКАО покликана сприяти міжнародному співробітництву в цивільній авіації з метою забезпечення безпеки, регулярності й економічної ефективності міжнародних повітряних сполучень.

Важливе значення має порядок визначення відповідальності авіації за втрату, нестачу або ушкодження вантажу в процесі перевезення. Відповідальність визначається основними поло­женнями Варшавської конвенції 1929 р. зі змінами, внесени ми в Гаазі в 1955 р. (Гаазький протокол). У наш час у практиці міжнародних повітряних перевезень Варшавсько-Гаазька сис­тема відповідальності авіаперевізника визнана більшістю країн світу.

1.4 Характеристика автомобільного виду транспорту

Вантажний автотранспорт постійно збільшує свою частку в міжнародних перевезеннях. Цей вид перевезень надзвичайно гнучкий щодо маршрутів і графіків руху. Вантажівки в змозі перевозити товар "від дверей до дверей", позбавляючи відправ­ника зайвих перевезень. Вантажівки — рентабельний вид транспорту, коли йдеться про перевезення на невеликі відстані дорогих товарів. У багатьох випадках автотранспортні тарифи конкурентні порівняно з тарифами залізниць, але при цьому вантажівки звичайно забезпечують більш високу оперативність послуг, що надаються.

Для перевезення вантажів між країнами використовуються в основному великовантажні автомобілі з кузовом фургонного типу. Деякі види автомобілів мають фургони, обладнані холо­дильними установками, що дозволяє їм перевозити на міжна­родних автотрасах вантажі, що швидко псуються.

Автотранспортом можуть здійснюватися збірні перевезення від різних товаровідправників різних товарів чи різних партій вантажів. Якщо вантаж має бути завантажений на кілька транспортних засобів або потрібно перевезти різні вантажі чи партії вантажів, то складається стільки накладних, скільки транспортних засобів використовується або скільки партій вантажів перевозиться.

Автомобільні тарифи встановлюються у розрахунку за пе­ревезення однієї тонни вантажу залежно від відстані і можуть передбачати певні надбавки, знижки та штрафи із встановле­ної суми.

Договір перянезення оформляється автодорожньою наклад­ною. Повна її назва "Міжнародна товаротранспортна наклад­на", проте в оперативній роботі вона відома під назвою "на­кладна ЦМР (СМК)". її функції такі:

      договір перевезення;

      товаросупровідний документ;

      розписка перевізника.

Автодорожня накладна оформляється в трьох екземплярах. У ній вказуються: дата відвантаження; назва вантажу, що

підлягає перевезенню; ім'я й адреса перевізника; назва одержувача; строк доставки і розмір штрафу за затримку при доставці; вартість перевезення. Накладна підписується перевізником і вантажовідправником. Крім автодорожньої накладної з вантажем рухаються: товаросупровідні документи (пакувальний лист, відвантажувальні специфікації, сертифікат якості тощо), товаророзпорядчі документи (пакувальні листи, відвантажувальні специфікації, сертифікати якості) та інші документи, потрібні для ввозу товару у країну покупця та перетину кордонів транзитних країн.

Автомобільні перевезення регулюються Конвенцією про договір міжнародного перевезення вантажів автомобільним транспортом (КДПВ) і Європейською угодою про міжнародні автомобільні перевезення небезпечних вантажів (ДОПОГ), що набули чинності відповідно у 1961 і 1968 рр. Учасниками цих угод є більшість країн.

З метою спрощення митних процедур у міжнародних авто­мобільних сполученнях європейських країн у 1959 р. була укладена Митна конвенція про міжнародне перевезення ван­тажів із застосуванням книжки міжнародного дорожнього пе­ревезення (МДП, Конвенція МДП). У 1975 р. була прийнята її нова редакція.

1.5 Характеристика трубопровідного виду транспорту

Трубопровід є транспортним засобом, що поєднується зі шляхом, по якому переміщується вантаж. У міжнародних пе­ревезеннях в основному використовуються трубопроводи, по яких транспортується газ, нафта і продукти її переробки. На­разі функціонують як континентальні, так і декілька транс­континентальних трубопроводів.

Транспортування нафтопродуктів трубопроводами обходить­ся дешевше, ніж залізницею, але дещо дорожче, ніж водою. Більшість трубопроводів використовуються власниками для транспортування їхніх власних продуктів.

Завдяки контейнеризації відправники все частіше вдають­ся до одночасного використання двох або більше видів транс­порту. Контейнеризація — це завантаження товару в ящики або трейлери, що легко перевантажуються з одного виду транс­порту на інший.

Рейковий контрейлер — це перевезення з використанням залізничного й автомобільного транспорту, судновий контрей­лер — це перевезення з використанням водного й автомобільно го транспорту. «Рейки-судно» — це перевезення з використан­ням водного і залізничного транспорту, "повітря-шосе" — це перевезення з використанням повітряного й автомобільного транспорту. Будь-який змішаний вид транспортування забез­печує відправнику певні вигоди. Наприклад, рейковий контрейлер обходиться дешевше, ніж автомобільні перевезення і водночас забезпечує гнучкість і зручність.

У 70-х роках XX ст. у рамках декількох міжнародних органі­зацій проводилася розробка проекту угоди про договір прямо­го змішаного перевезення. У результаті цього в 1980 р. була прийнята Конвенція ООН про міжнародні змішані перевезен­ня вантажів.