Місце і значення організаційної культури в системі управління проектною діяльністю

Модель Шейна також  пояснює процеси, що відбуваються в  банківській сфері, коли новий керівник змінює всю команду, причому, на відміну  від інших комерційних секторів ринку, у банках заміні часто підлягає весь штат, включаючи середню ланку. Ще один приклад заміни вищого й  середнього керівництва при зміні  керівника можна побачити на прикладі державних органів (вибори президента, місцевої влади).

Таким чином, розглядаючи  ефекти організаційної культури ми ще раз бачимо безпосередній зв’язок  управління організаційною культурою  зі стратегічним управлінням організацією.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки

 Використовуючи те  спільне, що властиве більшості  визначень, організаційна культура - це набір найважливіших припущень,  що сприймаються членами організації  і виявляються в заявлених  організацією цінностях, що визначають  людям орієнтири їх поведінки  і дій. 

При цьому до поняття організаційної культури, на нашу думку, слід віднести стиль та процедуру управління, концепції  технологічного і соціального розвитку. Тобто організаційна культура визначає межі, в яких можливе виважене прийняття  рішень на будь-якому ієрархічному рівні, можливості використання ресурсів організації в цілому, відповідальність, напрями розвитку, регламентує управлінську діяльність, сприяє ідентифікації членів з організацією.

Проте при характеристиці безпосереднього зв'язку управління організаційною культурою зі стратегічним управлінням персоналом організації  слід враховувати відмінності звичайної, функціональної служби персоналу (УП) від стратегічного управління людськими  ресурсами (УЛР).

Таким чином, якщо керівництво  організації сповнене рішучості  перейти/або вже на шляху до запровадження  стратегічного управління, то потрібно мати на увазі, що в рамках стратегічного  менеджменту виникає нагальна потреба  в зміні функціональної моделі управління персоналом. При цьому нова стратегічна  модель управління персоналом має характеризуватися  кількома особливостями, зокрема:

· управління організаційною культурою є набагато важливішим, ніж управління системою й процедурами;

· при реорганізації виділяється  особлива роль служби управління персоналом.

Саме тому розуміння й  урахування цих особливостей дозволить  керівництву організації оптимальним  шляхом упровадити всі розроблені управлінські процедури й механізми ефективного  стратегічного управління персоналом в організації. Перспективним у  цьому напрямі можуть стати наукові  дослідження характерних рис  інноваційної культури організації.

Список використаних джерел

1. Ансофф И. Стратегическое  управление. - М.: Экономика, 1989.

2. Гончаров В.В. В поисках  совершенства управления: Руководство  для высшего управленческого  персонала. - М.: МП "Сувенир", 1993.

3. Ефремов В.С. Стратегическое  управление в контексте организационного  развития // Менеджмент в России и за рубежом. - 1999. - № 1

4. Маслов В. О стратегическом управлении персоналом // Проблемы теории и практики управления. - 2002. - № 5. - С. 99.

5. Молл Е.Г. Менеджмент: организационное поведение. - М., 1998. - 155 с.

7. Осипова О. Управління  персоналом у рамках стратегічного  менеджменту // ІT Manager. - 1998.