За формою проведення акмеотренінги можуть бути індивідуальні і групові.

      У нашому розумінні, акмеологічний тренінг - це метод саморозкриття внутрішнього потенціалу особистості, відстеження змін і прогнозування акме-розвитку як самостійно, так і в процесі групової взаємодії.

      Концептуальними положеннями технології організації саморозкриття внутрішнього потенціалу майбутнього менеджера засобами акмеологічного тренінгу є:

• з позиції акмеологічного підходу - організацію саморозкриття внутрішнього потенціалу майбутнього менеджера засобами акмеологічного тренінгу необхідно визнати одним зі шляхів досягнення акме-вершини;
• з позиції аксіологічного підходу - цінності не лише інтеріоризуються людиною, але й створюються, і в такому розумінні сформована потреба саморозкриття майбутнього менеджера засобами акмеологічного тренінгу є цінністю;
• з позиції антропологічного підходу - якість винесеного узагальненого висновку тренінговою групою залежить від індивідуального внеску кожного учасника, глибини його саморозкриття;
• з позиції синергетичного підходу - співіснування хаосу і порядку в трені-нговій групі гармонізує стосунки між учасниками, приводить до компромісних вирішень поставлених завдань і позитивного колективного результату;
• з позиції системного підходу - організація саморозкриття внутрішнього потенціалу майбутнього менеджера засобами акмеологічного тренінгу є складником цілісної системи професійної підготовки і гармонійно впливає на якість професійно-педагогічної самореалізації;
• з позиції суб' єктно-діяльнісного підходу - організація саморозкриття внутрішнього потенціалу майбутнього менеджера засобами акмеологічного тренінгу позитивно впливає на формування його суб'єктивності і створює умови для суб' єкт-суб' єктних стосунків між викладачем і студентами, між студентами;

      - з позиції ресурсного підходу - під впливом групової взаємодії і прийняття спільного рішення з'являється інтерес до розкриття власного ресурсного потенціалу і його реалізації на користь спільної праці.

      Зміст технології організації саморозкриття внутрішнього потенціалу майбутнього менеджера засобами акмеологічного тренінгу було побудовано на створенні особливого виду мотивації - прагнення оптимального саморозкриття внутрішнього потенціалу й інтересу до розробки та впровадження акмеологічних технологій у практиці ВНЗ. Зміст технології конструювався відповідно до виявленої мотивації і забезпечувався підбором та реалізацією засобів акмеологічного тренінгу. Розробка технології потребувала інтегрування змісту теорії самоактуалізації та самореаліза-ції, теорії лідерства, теорії спілкування, акмеології, теорії й практики проведення тренінгів. Аналіз і підбір суттєвих положень дав змогу інтегрувати новий зміст технології організації саморозкриття внутрішнього потенціалу майбутнього менеджера, у якому інваріантами виступають засоби акмеологічного тренінгу. Такий підхід дає змогу доповнювати зміст технології відповідно до виявлених потреб студентів.

      Оволодіння майбутнім учителем змістом технології організації саморозкриття внутрішнього потенціалу засобами акмеологічного тренінгу сприяє формуванню стійкої потреби самоздійснення, переходу від організації до самоорганізації, пере-програмуванню власного мислення, створенню умов для досягнення акме-вершини.

     1.4 Методичне та практичне  забезпечення технології  проведення акмеотренінгів

 

      Методичне забезпечення технології передбачало підготовку майбутніх менеджерів до оволодіння засобами акмеологічного тренінгу з метою саморозкриття власного потенціалу. Підготовка і проведення акмеологічного тренінгу відбувалися на основі реалізації принципів комплектування групи тренінгу, фізичної замкнутості, просторово-часової організації тренінгу. У рамках аудиторної роботи зі студентами групи можна вважати укомплектованими і достатньою мірою фізично замкнутими. У позааудиторній роботі допускалося комплектування групи тренінгу за віком, статтю, педагогічною спрямованістю тощо. Тренінгова група працювала одним складом від початку до закінчення тренінгу.

      Провідною ідеєю технології є розкриття змісту професійно-педагогічної са-мореалізації майбутнього менеджера і поетапний розвиток її складників було здійснено засобами акмеологічного тренінгу. Педагогічну технологію організації саморозкриття внутрішнього потенціалу майбутнього менеджера і поетапний розвиток її складників засобами акмеологічного тренінгу. Її було реалізовано у формі тренінгу, який складався із шести тренінгових занять відповідно до напрямів проведення моніторингу; кожне заняття проводилося протягом двох годин. З одного боку, дванадцять годин - це мала кількість годин для вивчення й опрацювання змісту навчального матеріалу, а з іншого - тренінг є виграшною формою проведення занять у межах кредитно-модульної системи навчання студентів, оскільки скорочується кількість аудиторних навчальних годин. І тому вважаємо тренінг мобільною формою навчання майбутніх менеджерів.

      До засобів акмеологічного тренінгу зараховано внутрішні механізми самості і зовнішній тренінговий інструментарій впливу на особистість - аналіз ситуацій, групову дискусію, діагностичні процедури, домашню роботу, елементи музикотерапії, інформування, метод фіксованих ролей, мозковий штурм, проективне малювання, психогімнастичні вправи, психодраматичні прийоми, рольові ігри, тренінги: аутотренінги, інтелектуальної гнучкості, командоутворення, комунікативні, креа-тивності, саморозвитку, соціопсихологічні, фрагменти релаксації.

      Інформаційне забезпечення технології передбачало ознайомлення студентів з провідними поняттями: потенціал (акмеологічний, аксіологічний, інноваційний, ресурсний, творчий); соціально-психологічний тренінг, акмеологічний тренінг, засоби акмеологічного тренінгу. Суттєво важливими є знання структурної характеристики соціально-психологічного тренінгу (мети, завдань, принципів, видів, форм), специфіки тренінгової форми роботи, історії психологічного тренінгу, основних напрямів розвитку групових методів психологічної роботи, факторів, які забезпечують можливість зміни учасників у тренінговій групі, тренінгової групи як психологічного дзеркала, фаз розвитку тренінгової групи, проблеми лідерства в тренін-говій групі. Особливо цінною є інформація про акмеологічний тренінг, особливості його проведення, а також знання про способи саморозкриття внутрішнього потенціалу, способи оволодіння вміннями розробляти і проводити акмеологічні тренінги зі школярами.

      Практичне забезпечення технології полягало в організації оволодіння майбутніми менеджерами засобами акмеологічних тренінгів, методикою акмеологічних тренінгів проведення. У студентів формувалися вміння професійно-педагогічної самореалізації: виявляти значущість саморозкриття власного потенціалу; визначати роль акмеологічного тренінгу в саморозкритті внутрішнього потенціалу; уявляти силу внутрішнього потенціалу розкривати себе засобами акмеологічного тренінгу. Виконавчі вміння: виявляти й аналізувати потенційні можливості здійснювати педагогічну діяльність; брати участь і організовувати проведення акмеологічного тренінгу; підбирати засоби акмеологічного тренінгу. Контрольно-оцінні вміння: оцінювати власний потенціал саморозкриття; контролювати процес саморозкриття; коригувати негативні прояви внутрішнього "Я", а також комунікативні, вміння педтехніки.

      Дії студентів організовувалися за алгоритмом: стадія активації, стадія дії, стадія завершення (Д. Кіппер). "Стадія активації передує дії; вона може бути довгою або короткою; включатися автоматично або цілеспрямовано. У звичайному житті ці розігріваючі вправи робляться автоматично, без визначення їх як підготовки до чогось" [8, с. 29]. У навчальному тренінгу ця стадія є важливою, бо вона активізує внутрішній потенціал майбутнього менеджера, знімає тривоги та хвилювання, збільшує шанси саморозкриття. Стадію активації можна назвати "розігріванням", що так знайоме практикам-ігротехнікам. Фізичні і психологічні чинники процесу розігрівання можуть запускатися в дію самостійно майбутнім учителем, а можуть - під дією зовнішньої стимуляції. Стадія дій - це ті методичні процедури, які виконував майбутній учитель за допомогою засобів акмеологічного тренінгу. Стадія завершення передбачала рефлексування обговорення зробленого на тренінговому занятті.

 

2 ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА

Психологічні  аспекти тайм-менеджменту

     1 Визначення типу характеру «Тест МВТІ»

     Карл  Юнг назвав 4 пари дихотомічних ознак (базис Юнга), які взаємовиключають одна одну:

     Екстраверсія - Интраверсия 

     Раціональність - Ірраціональність

     Сенсорика - Інтуїція

     Логіка - Етика

     Інформаційна  система будь-якої людини складається з цих "цеглинок", причому кожна композиція вже досить добре описана за ті десятиліття, що пройшли з появи книги Юнга "Психологічні типи". Усі ці різні композиції вивчає сьогодні соціоніка. Соціоніка допомагає зрозуміти, що усі ми різні, але кожен з нас потрібний суспільству, вносячи в нього свій неповторний вклад. 

     Рішення

     1. Рівень екстраверсії. Характеристика, яка відображує міру товариськості,  комунікабельності і упевненості  людини в собі.  

     2. Лагідність. Характеристика, яка відображує  міру добродушності людини, його схильності до співпраці і допомоги і довірливості. 

      3. Свідомість. Характеристика, яка відображує  міру відповідальності, надійності, наполегливості і орієнтованості  на досягнення мети.  

     4. Емоційна стабільність. Характеристика, яка відображує міру спокою  ентузіазму, емоційної стабільності людини або напруженості, нервовості, пригніченості і невпевненості, що свідчать про емоційну нестабільність індивідуума.  

     5. Сприйнятливість до досвіду. Характеристика, яка відображує міру вразливості, уміння людини мислити творчо, його чутливість і здібність до інтелектуального сприйняття світу.

     2 Дослідження перемикання уваги

 

     Рішення

     1 частина – 51 сек

     2 частина – 43 сек

     3 частина – 110 сек 

     Час перемикання уваги

     П = Вч3 - (Вч1 + Вч2) = 110-51-43 = 16 сек

     Висновок: працездатніть нормальна

     3 Визначення періодів активності особистості

 

     У “жайворонків” і “сов” у  різний час починають вироблятися  гормони сну (мелатонін) і пробудження (кортизон). У “жайворонка” виробництво  мелатоніну стартує о 19.00 і досягає свого піку до 21.00. У цей час він вже може лягати спати. У “сови” ці цифри зміщені до 21.00 (початок) і 24.00 (максимум). Однак після півночі лікарі наполегливо рекомендують вкладатися до постелі обом “пташкам”, адже нічні вартування однаково руйнівні для здоров'я і сов, і жайворонків. До четвертої години ранку в організмі “жайворонка” виробляється кортизон, і до шостої людина вже готова зустріти новий день. “Сова” ж готується до пробудження не раніше восьмої – дев'ятої ранку (початок вироблення кортизону - 6.30, пік – 8.30).

     Висновок. Жайворонок

 

      4 Складання денного графіка активності

 

     

     Висновок: використання біологічної активності приходиться на час з 6 до 14 годин. Раціональніше працьовати в друпершугу зміну.

 

ВИСНОВКИ

 

     Таким чином, розглянувши основні етапи становлення акмеології, її наукові й практичні завдання, проаналізувавши сучасний стан акмеології, ми дійшли таких висновків:

     - теоретичний аналіз основних етапів становлення акмеології показує, що цей предмет вельми широкий, має різні рівні конкретності, відповідно різні дослідницькі сфери й практики;

     - саме акмеологія через її об'єктивну й наочну спрямованість, стратегічні цілі, вирішувані науково-практичні завдання, а також наявність спеціальних методів покликана докорінно змінити негативну ситуацію, що склалася. Акмеологічне знання допомагає людям в особистісній і професійній самореалізації, у професійних і особистісних досягненнях. Тому одним з центральних завдань акмеології є визначення загальних і особливих умов і чинників, що сприяють прогресивному розвитку особистості;

     - уманістична спрямованість акмеології зумовлена тим, що одним з провідних принципів цієї науки є принцип гуманізму.

     Ця  спрямованість акмеології виявляється  також у суто особистісній орієнтованості, що виявляється у визначенні не лише загальних і особливих, але й одиничних акмеологічних умов і чинників, що дуже важливо на індивідуальному й окремому рівнях, тобто для конкретної особистості.