Менеджмент ІНДЗ

gn="justify">     2.11. ТзОВ «Селищанський гранітний кар’єр» використовує нове німецьке обладнання, що впливає на якість щебеню та збільшує його кількість, тобто загалом підвищує темп виробництва і сприяє розширенню ринків збуту. Вирізняється також широким асортиментом продукції та порівняно низькими цінами.

     2.12 На ТзОВ «Селищанський гранітний кар’єр» відсутня система стратегічного планування,( це планування на перспективу, яке вказує напрям дій для забезпечення реалізації місії підприємства), оскільки на підприємстві не сформульована місія та цілі.

       Висновок: Оскільки на підприємстві відсутня система стратегічного планування, то на мою думку, це є дуже погано для нього(без стратегічного планування підприємство подібне кораблю без «керманича»), адже завдяки стратегічному планування можна забезпечити майбутню успішність діяльності  організації, визначити теперішній стан підприємства, причини, що зумовили такий стан, а також основні етапи виходу з нього у майбутньому. Завдяки стратегічному плануванню можна було би визначити стратегічні перспективи фінансування капіталовкладень, управління стратегічно важливими факторами діяльності на ринку та інші. Отже, не використовуючи переваг стратегічного планування, підприємство буде позбавлене реального способу оцінки цілей і напряму розвитку. 
 

      2.13.

• Як відомо тактичне планування здійснюється на короткі проміжки часу. Щорічно начальник виробничого відділу спільно з керівниками підрозділів готує план розвитку ТзОВ «Селищанський гранітний кар’єр» на рік. Підготовка виробництва, в результаті якої формується необхідна технологічна документація, затверджуються розроблені норми витрат матеріалів і трудомісткості виконання окремих технологічних операцій, а також забезпечується наявність необхідного інструменту і технологічного оснащення завершується після затвердження директором ТзОВ «Селищанський гранітний кар’єр» Акту готовності виробництва продукції, який готує головний інженер, який несе відповідальність за роботу по плануванню і контролю виконання замовлень по виготовленню продукції.

     Висновок: отже, система планування підприємства є достатньо ефективною та гнучкою, тому що дозволяє вибрати подальші напрямки  реалізації продукту. Для ефективної реалізації функції планування необхідно володіти повною інформацією про наявних конкурентів та сировинну базу, чітко розмежувати завдання між підрозділами, що забезпечить виконання виробничої програми на поточний і наступні роки.

     2.14. Одним з найпоширеніших методів дослідження взаємозв’язків зовнішнього і внутрішнього середовища діяльності підприємства є SWOT – аналіз. Аналіз ринкової позиції підприємства можна визначити за допомогою SWOT – аналізу та матриці можливостей і загроз.

                 
 
 
 
 
 

  Сильні та слабкі сторони підприємства                            Рис.1                                       

 

      Тепер потрібно визначити позиції підприємства на ринку за допомогою матриці  БКГ. Розглянемо дане підприємство з позицій обсягів продажу і частки ринку яку воно займає в с. Селище. 

 обсяг продажу                                                                                                                Рис.2

 
       низька (<1)                                            висока(>1)              частка на ринку 

      Отже, підприємство можна віднести до категорії  “зірок”, оскільки обсяг продажу  у підприємства великий і підприємство займає високу частку ринку.

      Висновок: отже, проаналізувавши загрози і можливості ТзОВ «Селищанський гранітний кар’єр», можна сказати, що підприємство має потенціал, а його можливості є перспективними. Хоча на даний час його прибутковість трохи зменшилась, але все ж таки воно є рентабельним і тому йому слід продовжувати свою діяльність.

        
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     Частина ІІІ

     Функція організування діяльності

           3.1. Виробнича структура – це частина загальної структури підприємства, а саме виробничі підрозділи, які випускають продукцію, а також обслуговуючі і допоміжні служби, які допомагають у випуску продукції.

• До основних цехів виробничої структури  підприємства можна віднести ГДЦ1 та ГДЦ2 (гірничо-дробарний цех 1 та гірничо-дробарний цех 2), в межах яких відбувається подрібнення сировини для отримання щебеню. Допоміжні цехи – це механічний цех призначений для ремонту обладнання, електроцех забезпечує обслуговування електропостачанням всього підприємства(перевагою є те, що підприємство має власну автономну півстанцію), дільниця по ремонту колії, ремонту залізниці, тобто займається поточним ремонтом. до обслуговуючих цехів слід віднести автотранспортний цех(АТС), він здійснює вивезення гірничої маси з кар’єрів до цеху та цех навантаження, який займається збутом продукції.
• Щебінь гранітний отримують шляхом подрібнення природного граніту. Граніт (від італійського granito – зернистий, а на Русі граніт називали «дикий камінь») – це тверда гірнича порода зернистої форми та складу.

      Сировина  для отримання щебеню навантажується в приймальний бункер, звідки пластичним живильником рівномірно подається на первинне подрібнення в СМД – 118 конвеєрами №3, №13, трансформується на грохоти №4, №14,звідки фракція більше 70 мм. трансформується стрічковими конвеєрами на вторинне подрібнення дробарки КСД – 2200. Після чого подрібнений щебінь фракції 40 – 70 мм. відсіюється на склад готової продукції, 0 – 40 мм. стрічковими конвеєрами подається на грохоти №9, №10, де розсіюється на 0 – 5 мм. і складується на склад, фракція 5 – 40 мм. подається конвеєром на грохоти № 15, №16 після розсіювання на фракції 5 – 20 мм., 20 – 40 мм. і відсів поступає на склади готової продукції. З КСД – 2200 стрічковими конвеєрами продукція подається на грохоти ГИСЛ – 62 № 26 – 27 з них 40 – 70 мм. відсіюється на склад, менше 40 – 70 мм. подається на грохоти ГИЛ – 52 №15-16 та розділяється на фракції 5 – 20 мм., 20 – 40 мм. і відсів та складується на склад. Щебінь фракції більше 70 мм. поступає на дробарку MAG IMP – Т , звідки подається на грохот №35, де розсівається на фракції 0 – 5 мм., та 5 – 20 мм., а більше 20 мм. повертається на повторне просіювання, а фракція 0 – 5 мм. і 5 – 20 мм. складується на склади готової продукції.

 

Рис.3 Схема виробництва щебеню                                           

     

Спочатку на кар’єрі проводяться вибухові роботи, а потім отримана порода на білажі (машина) доставляється в гірничо-дробарний цех. В цеху сировина для отримання щебеню навантажується в приймальний бункер, звідки рівномірно подається на первинне, а потім і на вторинне подрібнення. Щебінь фракції 0-5 мм та 5-20 мм із цеху реалізації( склади, де зберігається готова продукція) направляється в цех навантаження, де згодом доставляються споживачам. Перед завантаженням автомашини та залізничні вагони оглядаються, а при необхідності вичищаються. Вага вантажу на автомашині та в залізничних вагонах визначається шляхом зважування. Аналіз виготовленої та відвантаженої продукції проводиться в лабораторії кожного дня. На відвантажену продукції споживачам лабораторією підприємства видаються паспорти, де вказуються основні фізико-механічні властивості.

      

  Висновок: Характер та особливості продукції, що виробляється, безпосередньо обумовлюють хід виробничого процесу та склад відповідних підрозділів. Так, конструкція виробу передбачає певні технологічні процеси його виготовлення, певну їх послідовність та трудомісткість. Вона визначає і певний перелік виробничих підрозділів, що здійснюють ці технологічні процеси. Отже, виробнича структура підприємства є достатньо розвинена і ефективно організована, взаємодія між елементами якої приводить до виготовлення продукції з високим рівнем якості.

3.2.

• Організаційна структура підприємства є лінійно-функціональною. Організаційною основою лінійно-функціональної системи управління є лінійна підпорядкованість виконавців і керівників нижчих рангів. Лінійні керівники отримують право одноосібно керувати відповідною ділянкою роботи і повністю відповідають за результати своєї діяльності. Для кваліфікованої допомоги лінійним керівникам створюються функціональні служби. Основними їх завданнями є підготовка обґрунтованих управлінських рішень і професійне консультування лінійних керівників. Кожний працівник може одержати обов’язкові для нього вказівки від інших службових осіб однакового з ним або вищого рангу. Ці вказівки стосуються тільки техніки, технології чи організації праці, але ні в якому разі не можуть стосуватися всієї діяльності працівника, а також його адміністративної діяльності.