Контрольные работы по "Операційний менеджмент"

2) Постійна чисельність робочої сили; варіювання матеріального запасу, допускається дефіцит.

Початковий запас для січня становить 100 од., для інших місяців він дорівнює запасу на кінець попереднього місяця.

Загальний фонд робочого часу визначається як добуток кількості робочих днів у місяці на 8 год. на 8 працівників.

Фактичний обсяг виробництва дорівнює відношенню фактичного обсягу виробництва до 11 год. (трудомісткість)

Запас на кінець місяця дорівнює сумі початкового запасу і фактичного обсягу виробництва мінус прогнозований попит.

Вартість дефіциту визначається як кількість виробів, яких не вистачає на кінець місяця, помножена на граничну вартість дефіциту (350 грн.).

Надлишок продукції дорівнює кількості виробів, які залишилися на кінець місяця.

Витрати на зберігання запасів дорівнюють надлишку продукції, помноженому на 5,50 грн. (витрати на зберігання запасів відповідно до умови завдання).

Фонд оплати праці дорівнює добутку загального фонду робочого часу на 14 грн. (оплата праці за 8-годинний робочий день).

Загальні витрати по даній стратегії становлять 1725415 грн.

Таблиця 2.2.4

Загальні витрати за другою стратегією

3) Постійна чисельність робітників; використання субпідряду.

Виробнича потреба дорівнює виробничій програмі за винятком лютого, де вона дорівнює од.

Загальний фонд робочого часу і фактичний обсяг випуску дорівнюють даним розрахованим у попередній стратегії.

Кількість виробів, виготовлених субпідрядом, дорівнює різниці між виробничою потребою та фактичним обсягом випуску.

Вартість субпідряду дорівнює кількості виробів, виготовлених субпідрядом, помноженій на граничну вартість субпідряду.

Загальні витрати по даній стратегії становлять 1181654 грн.

Таблиця 2.2.5

Загальні витрати за третією стратегією

Таким чином, найменші витрати спостерігаються при використанні першої стратегії, коли виробництво точно співпадає з попитом та можливе варіювання чисельності працівників, і становлять 754650 грн., а найбільші при використанні другої стратегії (при незмінній чисельності працівників, варіюванні запасу та можливості дефіциту) – відповідно 1725415 грн.

Завдання 3

Розрахунок виробничої потужності

Для виробництва партії насосів використовують взаємозамінюване обладнання. Кількість обладнання  наведена в таблиці 3.1

Таблиця 2.3.1

Кількість обладнання, шт.

Трудомісткість обробки деталей насосу на обладнанні розраховується у відсотках від трудомісткості випуску одного виробу , а саме:

верстат 1 – 20%;

верстат 2 – 25%;

верстат 3 – 35%;

верстат 4 – 20%.

Коефіцієнт використання обладнання:

верстат 1 – 1,1;

верстат 2 – 1,15;

верстат 3 – 1,25;

верстат 4 – 1,05.

Розв’язання

Визначимо трудомісткість обробки деталей насосу на обладнанні та занесемо дані до таблиці 9.16.

Таблиця 2.3.2

Трудомісткість обробки групами верстатів

Виробничу потужність кожного верстата можна розрахувати за формулою:

,                                                  (8.2)

де – дійсний фонд часу роботи одиниці обладнання, год. (год.);

– кількість одиниць обладнання в групі j, шт.;

– прогресивна трудомісткість обробки одного комплекту деталей на обладнанні j, хв.

,

,

,

.

Далі необхідно визначити виробничу потужність ділянки і розробити заходи по ліквідації вузьких місць. Виробнича потужність ділянки встановлюється за величиною потужності ведучої групи обладнання з врахуванням можливості ліквідації вузьких місць. В якості ведучої групи обладнання візьмемо Верстат 4 з потужністю.

Діаграма виробничої потужності обладнання ділянки зображена на рис. 9.1.

Верстат 1, виробнича потужність якого не відповідає потужності ділянки, є вузьким місцем. Розрахунок виробничої потужності не може бути завершеним, поки не розроблені заходи по ліквідації вузьких місць.

При на Верстаті 1 можна обробити деталі Верстата 4 з сумарною трудомісткістю одного комплекту .

Рис. 3.1 Діаграма виробничої потужності обладнання ділянки

хв.

Таким чином, деталі комплекту, які підлягають обробці, з сумарною трудомісткістю повинні бути передані на Верстат 4:

хв.

Відповідно приймаємо хв.

Визначимо завантаження обладнання при випуску 6716 комплектів деталей.

Коефіцієнт завантаження обладнання визначається шляхом співставлення трудомісткості програми з наявним фондом часу за формулою:

,                                               (8.3)

де – виробнича потужність даної ділянки.

Результати розрахунків занесемо до таблиці 9.17.

Таблиця 2.3.3

Розрахунок завантаження обладнання