Контрольная работа по "Менеджменту качества"

 

Харцызск -2

 

 

 

 

 

 

Контрольная работа

по  дисциплине «менеджмент качества»

студентки 4 курса ДГМА

 заочного  отделения 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Варіант №12.

 

 

1. Сутність системи менеджменту  якості.

2. Витрати  на якість.

3. Тест  1. Розрахуйте послідовно  рівні піраміди якості:

1. якість роботи;
2. якість;
3. якість фірми;
4. якість продукції.

4. Тест  2. Національним  знаком відповідності маркірується:

1. найпростіша продукція що призначена для некомпетентного споживача;
2. складна продукція що призначена для некомпетентного споживача;
3. безпечна для життя продукція;
4. продукція що пройшла екологічний контроль;
5. продукція що підлягає вторинній переробці.

5. Розкрийте сутність  понять коло якості К. Ісікави,  ергономічні показники, «точно-вчасно»,  внутрішні витрати.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Сутність  системи менеджменту якості.

Ключовим  завданням менеджменту  компанії є створення, практична  реалізація й наступна сертифікація системи менеджменту якості, що забезпечує стабільну, стійку якість продукції, що поставляється, що виготовляється, у  плині певного періоду часу (дії  контракту, строку випуску продукції  даного виду і т.п.)

Гарантом такої стабільності є наявність у фірми-виготовлювача  системи менеджменту якості, що відповідає визнаним міжнародним вимогам

СМК  (система менеджменту якості) - це система, створена на підприємстві для постійного формування політики й цілей в області якості, а також для досягнення цих цілей. Отже, насамперед СМК - це система. А система, як правило, характеризується своїм призначенням, структурою, складом елементів і зв'язками між ними.

СМК покликана забезпечувати  якість продукції або послуг підприємства й "набудовувати" цю якість на очікування споживачів (замовників). При цьому  її головне завдання - не контролювати кожну одиницю продукції, а зробити  так, щоб не було помилок у роботі, які могли б привести до появи  брака (поганий якості продукції  або послуг).

Причиною брака завжди є неправильні дії. А для того, щоб їх уникнути, необхідно формалізувати (описати) правильні дії для створення якісної продукції або послуг, розробити інструкції з виконання правильних дій і контролювати ці дії.

СМК складається з наступних  елементів: організація, процеси, документи, ресурси.

  По визначенню ISO*, організація - це група співробітників і необхідних коштів з розподілом відповідальності, повноважень і взаємин. Інакше кажучи, під організацією розуміється сукупність елементів організаційно-штатної структури, пов'язаних з якістю, правила їх взаємодії, а також персонал, відповідальний за якість.

Процес - сукупність взаємозалежних і взаємодіючих елементів діяльності, що перетворять "входи" в "виходи". При цьому "входами" процесу звичайно є "виходи" інших процесів. Процеси в організації, як правило, плануються й здійснюються з метою додавання цінності ( від "входу" до "виходу").

Важливе значення в СМК  має поняття процедури. Процедура - установлений спосіб здійснення діяльності або процесу. Таким чином, процедурою можна назвати процес (або сукупність процесів), з іншого боку - це документ, формалізуючий правильний спосіб виконання процесу.

Документ - інформація (значимі дані), розміщена на відповідному носії. Основні документи СМК перераховані в урізанні. З документами системи якості повинні бути зв'язані інші організаційно-розпорядчі документи підприємства, наприклад, «Положення про підрозділи" і " Посадові інструкції".

Документи системи  менеджменту якості

- Накази й положення по підприємству, що ставляться до СМК (" Про вдосконалювання системи якості", " Про представника керівництва", " Про керівника проекту", " Про службу системи якості")

- Програма реалізації проекту, що розкриває відповідальність посадових осіб за процедури

- Політика в області якості - основні напрямки й мети організації в області якості, офіційно сформульовані керівництвом

- Процедури системи якості

- Посібник з якості - документ, що викладає політику в області якості, що й описує систему якості

- План якості - документ, що визначає, які процедури й відповідні їм ресурси, ким і коли, повинні застосовуватися до конкретного проекту, продукції, процесу або контракту

- Робочі інструкції, пов'язані з якістю

- Контрольні інструкції, пов'язані з якістю

Ресурси СМК - усе те, що забезпечує менеджмент якості (людські, тимчасові й ін.).

Таким чином, СМК - це система, що полягає з організації, процесів, документів і ресурсів, спрямована на формування політики й цілей в області якості, а також на досягнення цих цілей.

У більшій мірі створення  й ефективне функціонування СМК  впливає на такі характеристики діяльності підприємства, як: прозорість; керованість; розвиток; конкурентоспроможність.

СМК підвищує прозорість підприємства в частині його організаційної структури, бізнес-процесів і функцій. При розробці процедур, що представляють собою алгоритм діяльності, пов'язаної з якістю, визначаються або уточнюються й організаційна структура (як зобов'язання, повноваження, й взаємини, представлені у вигляді схеми, по якій підприємство виконує свої функції), і бізнес-процеси, й функції. Необхідно відзначити, що це не ставиться до фінансової прозорості, тому що СМК не торкається фінансової діяльності підприємства.

Керованість підприємства поліпшується у зв'язку з тим, що при проектуванні СМК строго розподіляється відповідальність за виконання процедур. У більшості процедур передбачене ведення записів (звітів) про якість, які формують відповідальні особи після виконання встановлених дій. У процесі створення СМК переглядаються положення про підрозділи, посадові й робочі інструкції. Це також підвищує керованість підприємства.

Розвиток підприємства обумовлено декількома факторами. До них ставляться підвищення компетентності (обов'язковість підготовки) персоналу, його залучення в процес створення системи, підвищення ефективності проведення за рахунок усунення зайвих функцій і зниження частки неякісної продукції, концентрація зусиль на істотному, а також поліпшення відносин зі споживачами й постачальниками.

Найбільше явно сертифікація й ефективне функціонування СМК  впливають на конкурентоспроможність підприємства. Наявність сертифіката значно піднімає авторитет підприємства, його торговельної марки. Це дозволяє змінити цінову політику підприємства (свідомо якісна продукція, повинна коштувати дорожче). Наявність сертифіката збільшує ймовірність успіху при участі в конкурсах і тендерах. У деяких випадках воно навіть є обов'язковою умовою конкурсу або тендера.

 

*ISO (International Organization for Standardization) - Міжнародна організація по стандартизації, всесвітня федерація національних  організацій по стандартизації (комітетів-членів ISO). Ціль ISO - розвиток принципів стандартизації  й проектування на їхній основі  стандартів, що сприяють інтеграційним  процесам у різних областях  і напрямках діяльності. Існування  й розвиток ISO обумовлені зростаючою  необхідністю використання загальноприйнятих  стандартів для забезпечення  сумісності функціонування різних (не.тільки технічних) систем. Взаємопроникнення  методів керування, технологій, коштів  і ринків у цей час неможливе  представити без стандартів ISO.

 

2. Витрати   на якість.

Витрати   на   якість  —  це   витрати, які необхідно понести, щоб забезпечити задоволеність споживача продукцією (послугами). Існує кілька класифікацій  витрат   на  якість. Найвідоміший з них — підхід Джурана-Фейгенбаума. Відповідно до цього підходу  витрати  підрозділяються на чотири категорії:             

-  витрати  на попереджувальні заходи —  витрати  на запобігання самої можливості виникнення дефектів, тобто  витрати, спрямовані на зниження або повне запобігання можливості появи дефектів або втрат;             

-  витрати  на контроль —  витрати  на визначення й підтвердження досягнутого рівня якості;             

- внутрішні втрати (витрати  на внутрішні дефекти) —  витрати, понесені усередині організації (тобто до того, як продукт був проданий споживачеві), коли запланований рівень якості не досягнут;             

- зовнішні втрати ( витрати  на зовнішні дефекти) —  витрати, понесені поза організацією (тобто після того, як продукт був проданий споживачеві), коли запланований рівень якості не досягнут.             

Сума всіх цих  витрат  дає загальні  витрати   на  якість. Іншу, але схожу класифікацію  витрат   на  якість запропонував Ф.Кросби (малюнок 1), що запропонував розділити  витрати   на  якість на дві категорії:             

-  витрати  на відповідність — усі  витрати, які необхідно понести, щоб зробити все правильно з першого разу;             

-  витрати  на невідповідність — усі  витрати, які доводиться нести через те, що не все робиться правильно з першого разу.             

Не заглиблюючись у подробиці, можна прийняти, що перші дві групи  витрат, обчислені по методу Джурана-Фейгенбаума, — « Витрати  на попереджувальні заходи» і « Витрати  на контроль» відповідають категорії « Витрати  на відповідність», обчислені по методу Кросби. Дані  витрати  неможливо звести до нуля, тому що не оцінювати якість і не проводити попереджувальних заходів — означає пустити якість на самоплив.

Малюнок 1 - Складові  витрат   на  якість            

«Зовнішні втрати» і «Внутрішні втрати» відповідають « Витратам  на невідповідність», тому що брак, виявлений усередині фірми або споживачем — це в кожному разі втрати, за які доводиться платити. Дані  витрати  можна й потрібно зробити, як можна меншими, а в ідеалі — звести до нуля.             

Оцінка ефективності системи якості з погляду економічних наслідків здійснюється на етапі планування якості продукції.             

Відповідно до вимог ISO 9004  витрати   на  якість підрозділяються на виробничі й невиробничі.             

Виробничі  витрати   на  якість -  витрати  підприємства з метою досягнення й забезпечення необхідного рівня якості. Вони включають:             

- видатки на попереджувальні заходи й оцінку (витрати  на відповідність),             

- видатки на усунення дефектів (витрати  на невідповідність). Видатки виробника на попереджувальні заходи й оцінку у свою чергу підрозділяються на:             

- видатки на дії, що попереджають появу невідповідностей і дефектів. Сюди можна віднести й  витрати  на розробку, впровадження, й підтримку системи якості, тому що функціонування системи якості сприяє зниженню ризику споживача, одержати продукцію, що не відповідають його вимогам;             

- видатки на виявлення невідповідностей і дефектності, що виникають у процесі проектування й проведення продукції, з метою їх усунення до моменту її реалізації споживачеві (видатки на інспекцію). Сюди будуть ставитися: видатки на проведення контролю проектування; вхідного контролю матеріалів і комплектуючих виробів; контрольно-вимірювального й іспитового встаткування; видатки на приймально-здавальні випробування готової продукції; видатки на впровадження системи контролю.             

Видатки виробника на усунення дефектів включають:             

-  витрати  на усунення дефектів, виявлених до моменту передачі продукції споживачеві (видатки на внутрішній брак) і доведення її до належної якості. Сюди будуть ставитися видатки на виявлення бракованої продукції й наступну її переробку, доробку й перевірку проведених виправлень; втрати від зниження ціни на недоброякісну продукцію. Видатки на усунення внутрішнього браку теж уходять у собівартість продукції й, відповідно в ціну товару, а потім покриваються за рахунок споживача.             

- додаткові  витрати  на виправлення дефектів, виявлених уже після придбання їх споживачем (видатки на зовнішній брак). Сюди будуть ставитися видатки по усуненню браку, виявленого в покупця, у тому числі видатки на ремонт протягом гарантійного строку експлуатації; заміну виробів, які вийшли з ладу на протязі гарантійних строків експлуатації; видатки на з'ясування причин несправності й т.п.             

Невиробничі  витрати  на забезпечення  якості -  це  видатки, пов'язані з підтвердженням якості продукції й пред'явленням споживачеві об'єктивних доказів цієї якості.           

 Для обліку  витрат   на  якість необхідно розв'язати ряд завдань. Перше завдання - визначити перелік елементів  витрат, які ставляться до діяльності підприємства, й згрупувати їх. Друге завдання — назвати ці елементи, таким чином, щоб їх зміст був ясний персоналу підприємства. Третє завдання — призначити кодові символи для кожного елемента. Це може бути, наприклад, цифра, буква або їх комбінація.