Контрольная работа по “Корпоративне управління”

 
 
 
 
 
 
 
 
 

   КОНТРОЛЬНА  РОБОТА

   З дисципліни : “Корпоративне управління”

   Варіант 5 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

   Зміст

Вступ………………………………………………………………………….

1. Типи і категорії цінних паперів, що випускаються акціонерним товариством……………………………………………………………………
2. Структура органів управління акціонерного товариства………………..
3. Зазначте повноваження спостережної ради акціонерного товариства……

Висновки…………………………………………………………………………….

Список  використаної літератури…………………………………………………….. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

   Вступ

   Масова  приватизація, що здійснюється в Україні, трансформувала тисячі великих та середніх підприємств у відкриті акціонерні товариства. Це дало змогу мільйонам громадян стати власниками та створило необхідну мотивацію та зацікавленість в ефективному функціонуванні приватизованих підприємств. Ефективне управління відкритим акціонерним товариством потребує тісної співпраці між акціонерами, їх представниками у Спостережній раді та Правлінням.

   Корпоративне  управління (Corporate Governance) — це система виборних та призначених органів, які здійснюють управління діяльністю відкритих акціонерних товариств, що відображає баланс інтересів власників і спрямована на забезпечення максимально можливого прибутку від усіх видів діяльності відкритого акціонерного товариства в межах норм чинного законодавства.

   Компанії, що дотримуються високих стандартів корпоративного управління, як правило, дістають ширший доступ до капіталу чим  корпорації, керованими неналежним чином, і переважають над ними в довгостроковій перспективі. Ринки цінних паперів, на яких діють жорсткі вимоги до системи корпоративного управління, сприяють зниженню інвестиційних ризиків. Як правило, такі ринки приваблюють більше інвесторів, готових надати капітал за розумною ціною, і виявляються набагато ефективнішими, зводячи разом власників капіталів та підприємців, що відчувають потреб в зовнішніх фінансових ресурсах.

   Процес  формування системи ефективного  корпоративного правління в Україні, є надзвичайно складним, комплексним  та враховує багато факторів як на макро- так і на мікрорівнях національних економік країни.  
 
 
 
 

1. Типи  і категорії цінних паперів, що випускаються акціонерним товариством

   Акція — вид цінного паперу, що випускається AT. Вона свідчить про внесення певних засобів у майно AT і засвідчує право власності її власника на частку у статутному капіталі. Акція дає її власнику право на одержання частини прибутку (дивіденду) від діяльності AT і, як правило, на участь в управлінні ним. Акції не мають визначеного терміну обігу, тобто є безстроковими. Акція неподільна, але може належати кільком особам на правах спільної власності. Усі відомості про акції, що випускаються, вносяться у проспект емісії, що реєструється відповідними державними органами, які передбачено законодавством про цінні папери. Акції, не зареєстровані у встановленому порядку, вважаються недійсними. Акції, придбані акціонерами, є розміщеними. Акції, випущені додатково, називаються оголошеними. Кількість і номінальна вартість тих й інших, а також порядок і умови їх розміщення визначаються статутом суспільства.

   Акції, емітовані товариством, класифікуються, насамперед, на звичайні і привілейовані.

   Звичайні  акції надають право голосу на загальних зборах акціонерів (одна акція — один голос). Власники звичайних  акцій беруть участь у розподілі  прибутку AT тільки після поповнення резервів і виплати дивідендів по привілейованих акціях. Тому виплата дивідендів по звичайних акціях не гарантується, позаяк залежить від підсумків комерційної діяльності і суми отриманого прибутку. При ліквідації товариства звичайна акція дає акціонеру право на частину майна AT після розрахунків із кредиторами і власниками привілейованих акцій.

   Привілейовані акції бувають кількох типів, вони дають можливість одержувати фіксовані  дивіденди. Крім того, існують кумулятивні  привілейовані акції. Це такі акції, по яких невиплачений чи не цілком виплачений дивіденд, передбачений у статуті, накопичується і виплачується згодом. Такі акції конвертуються у звичайні чи привілейовані акції інших типів. Існують також привілейовані акції, що погашаються (відкликаються), привілейовані акції з фондом погашення, що голосують і ті, що не голосують тощо. Кількість і номінальна вартість емітованих акцій кожного з цих типів, як розміщених, так і оголошених, визначається статутом AT. Привілейовані акції не дають права голосу на загальних зборах акціонерів (якщо інше не встановлено Законом про AT чи статутом товариства для конкретного типу привілейованих акцій). Проте, власники привілейованих акцій мають переваги перед власниками звичайних акцій при розподілі прибутку і майна у випадку ліквідації товариства. Вони мають фіксований дивіденд, розмір якого визначається при їх випуску. Розрахунки з власниками привілейованих акцій провадяться в першу чергу, до розрахунків із власниками звичайних акцій. Характерно, що відповідно до Закону про AT засновники товариства можуть розширити права акціонерів — власників привілейованих акцій, тому що для різних типів привілейованих акцій встановлюється різний обсяг прав, різна черговість виплати дивідендів і ліквідаційної вартості.

   Акції можуть бути іменними і на пред'явника. Відповідно до чинного законодавства акціонерні товариства мають право випускати тільки іменні акції. Власники таких акцій реєструються в спеціальному реєстрі.

   Акція на пред'явника означає вільну купівлю-продаж її по обопільній згоді сторін без якої-небудь реєстрації. Незважаючи на спрощений процес обертання таких акцій, вони не одержали поширення у зв'язку з істотними труднощами в управлінні власністю AT при їх використанні. Наявність неконтрольованого процесу руху акціонерного капіталу при відсутності обов'язкової реєстрації угод купівлі-продажу акцій на пред'явника може спричинити вкрай негативні наслідки.

   Розрізняють кілька видів вартості акції: номінальну, емісійну і ринкову.

   Номінальна  вартість акції вказується на бланку акції і визначається шляхом розподілу суми статутного капіталу AT на кількість акцій, що випускаються.По номінальній вартості засновники оплачують акції товариства при його заснуванні. Номінальна вартість акції є основою для визначення емісійної і ринкової вартості, а також числення дивіденду. По номінальній вартості акції визначається доля акціонера при виплаті йому коштів у випадку ліквідації AT.

   Ціна, по якій емітент продає акцію інвестору, визначає її емісійну вартість. Емісійна вартість може збігатися чи відхилятися від номінальної вартості в той чи інший бік.

   Ціна, за якою акція реалізується на фондовій біржі і на позабіржовому ринку, визначає її ринкову вартість. Ринкова  вартість залежить від співвідношення попиту та пропозиції, що, у свою чергу, обумовлюється багатьма факторами: впливом реклами, біржовою кон'юнктурою, а насамперед розміром одержуваного по акції дивіденду і рівнем банківського відсотка. При цьому, чим вище розмір дивіденду, тим більше ринкова вартість акції, і навпаки, чим вище рівень банківського відсотка, тим нижче ринкова вартість акції.

   Для того, щоб визначити курс акції, необхідно  ринкову вартість акції розрахувати  на 100 грошових одиниць номінальної  вартості.

   Сертифікат  акції— це цінний папір, що свідчить про  володіння конкретною особою визначеною кількістю акцій. Акції, як правило, не зберігаються на руках у акціонерів. Замість акцій власники одержують один чи кілька сертифікатів акції — документів, що підтверджують їхнє право власності. Один сертифікат видається безкоштовно на повністю оплачені акції, що належать акціонеру в момент створення AT. Інші сертифікати можуть видаватися акціонеру на його прохання за плату, обумовлену радою директорів.

   Дивіденд  — дохід по акціях, виплачуваний за рахунок частини чистого прибутку AT, що розподіляється між його акціонерами, у розрахунку на одну акцію. Дивіденд може бути виражений в абсолютній сумі й у вигляді коефіцієнта. Коефіцієнт, чи процентна ставка дивіденду, визначається як відношення дивідендного доходу у грошовому вираженні до номінальної вартості акції. Процентна ставка дивіденду визначає прибутковість акції. Дивіденди можуть бути виплачені не тільки у грошовій формі, але й оплачені іншими товарно-матеріальними цінностями у випадках, передбачених статутом товариства.

   Дивіденди по розміщених акціях можуть виплачуватися відповідно до рішення акціонерів і статутом AT щокварталу, раз у півріччя чи раз у рік. Джерелом виплати дивідендів є чистий прибуток за поточний рік. Проміжні дивіденди виплачуються за рішенням ради директорів товариства, а розмір і форма виплати річних дивідендів визначаються рішенням загальних зборів акціонерів. При цьому обсяг річних дивідендів не може бути менше розміру виплачених проміжних дивідендів і більше суми дивідендів, рекомендованої радою директорів.

   Порядок виплати дивідендів залежить від виду акції. Насамперед, дивіденди виплачуються за привілейованими акціями. По привілейованих акціях визначених типів дивіденди можуть виплачуватися за рахунок спеціально створюваних з чистого прибутку фондів.

   Характерно, що Законом про AT передбачене право загальних зборів акціонерів приймати рішення про невиплату дивідендів за визначеними категоріями акцій і більш того — про неповну виплату дивідендів за привілейованими акціями навіть при наявності вільного залишку чистого прибутку. Таке рішення може бути цілком правомірним у зв'язку з напрямком засобів на інвестиції й інші цілі, пов'язані з розвитком підприємницької діяльності товариства.

   Дивіденди виплачуються за типами привілейованих акцій у порядку зменшення  пільгових прав за цими акціями. Нарешті, виплачуються дивіденди за привілейованими акціями без фіксованого у статуті розміру дивіденду.

   Після повної виплати передбачених товариством  дивідендів за всіма типами привілейованих акцій виплачуються дивіденди за звичайними акціями. За звичайними акціями дивіденди можуть не виплачуватися у випадку фінансових труднощів, при одержанні недостатньої суми прибутку, а також, як зазначено вище, у зв'язку з напрямком коштів на розвиток господарської діяльності. Фактична сума дивідендів за рік оголошується загальними зборами акціонерів за пропозицією ради директорів. За акціями, що не були випущені в обіг чи містяться на балансі AT, дивіденди не виплачуються. Дивіденди не виплачуються так само до повного виконання товариством умови обов'язкового викупу акцій у своїх акціонерів.

   Законом про AT відповідно до Цивільного кодексу  передбачено, що виплата дивідендів може здійснюватися після повної оплати статутного капіталу товариства і за умови, що вартість чистих активів AT після виплати дивідендів повинна бути більша за розмір статутного капіталу і резервного фонду.

   Дивіденди не виплачуються, якщо були виявлені ознаки неспроможності (банкрутства) товариства чи такі ознаки можуть з'явитися в  результаті виплати дивідендів.

   Крім  акцій AT можуть випускати облігації. Облігаційна позика — це форма випуску облігацій акціонерним товариством на визначених, заздалегідь обговорених правових умовах. Шляхом випуску облігаційних позик AT залучає в оборот позиковий капітал. Порядок і умови випуску облігаційних позик визначаються загальними зборами акціонерів. Випуск облігаційної позики провадиться за рішенням ради директорів, якщо інше не передбачено статутом AT.

   Товариство  вправі випускати облігаційні позики без поручительства і з поручительством. В останньому випадку обумовлюється розмір майна, на яке власники облігацій мають права заставоутримувача чи зобов'язання поручителя (гаранта) цієї облігаційної позики. Облігаційні позики без поручництва чи гарантії третіх осіб можуть бути випущені не раніше, ніж через два роки після успішної діяльності AT. Загальна сума облігаційної позики не повинна перевищувати розмір статутного капіталу AT чи суму забезпечення, наданого товариству третіми особами.

   Облігація — це цінний папір, що представляє собою боргове зобов'язання акціонерного товариства сплатити власнику облігації у встановлений термін номінальну вартість чи номінальну вартість з відсотками. Облігації випускаються після повної оплати статутного капіталу. Власники облігацій на відміну від власників акцій не є власниками акціонерного товариства, а стають його кредиторами.

   Проте, власники облігації мають певні  переваги перед акціонерами. Виплата  відсотків за облігаціями провадиться  не рідше одного разу в рік незалежно  від розміру прибутку і фінансового  стану товариства, тобто до нарахування і виплати дивідендів за акціями. При ліквідації AT власники облігацій мають переважне право у порівнянні з акціонерами на активи товариства.

   Товариство  має право випускати облігації  трьох типів: забезпечені заставою майна; під забезпечення, надане третіми особами; без забезпечення.