Контрольна робота з дисципліни: Організаційна поведінка

Але нехай повідомлення в тій  або іншій формі все-таки дійшло до адресата, який має сприйняти  його зміст. При сприйнятті повідомлення адресат буде виходити із власного життєвого та професійного досвіду, який може суттєво відрізнятися від  досвіду відправника повідомлення. Це означає, що додадуться додаткові  шуми, тепер уже пов'язані з  людиною, яка приймає повідомлення. Джерела шумів практично не відрізняються  від тих, що були перераховані при  описі процесу передачі повідомлення. Розглянемо приклад, який демонструє виникнення інформаційного шуму. Демонстрація проводиться  у вигляді гри: троє добровольців виходять з аудиторії. Членам групи, які залишилися, зачитується спеціально написана розповідь. Читати її треба  повільно, з коментарями; можна пояснити слухачам основну думку цієї розповіді. Потім запрошують першого учасника експерименту і при ньому розповідь  зачитують ще раз, але вже швидко, скоромовкою, не підкреслюючи основної думки. Особливо важливо, щоб спочатку випробуваний не розумів, навіщо та що читають. Після завершення читання випробуваного просять запросити другого учасника експерименту і переказати йому почуте, потім запрошують третього учасника і другий учасник вправи переказує третьому учаснику почуту інформацію. Слухачі спостерігають, як наростає інформаційний шум. По закінченні гри (коли третій випробуваний розповість, що він почув) розповідь зачитується знову, і група обговорює динаміку та причини наростання інформаційних шумів.

Кожна людина має певні комунікаційні  навички: слухання, читання, мовні навички, навички письма. На ефективність комунікацій впливають вербальні і невербальні чинники. До вербальних ми відносимо такі види комунікацій як телефонна розмова, голосовий зв’язок, нарада, переговори, доповідь, презентація, лист, звіт. До невербальних комунікацій можна віднести жест, вираз обличчя, позу, інтонацію, гучність голосу.

Серед факторів, що впливають на ефективність спілкування, першими виділяються  навички вербальних комунікацій. На якість вербальних комунікацій досить сильно впливає також тип особистості  людини. Визначення типу особистості  є широко розповсюдженою технікою. На практиці використовуються різні  класифікації наприклад з 1980р. на теренах  пострадянського простору відома «модель А», яку розробила А. Аугустінавічюте. Вона, як і інші класифікації базується на типології особистості швейцарського психолога К.Г. Юнга. На його думку кожна людина унікальна, але в поведінці різних людей є спільні риси. В своїй роботі «Психологічні типи» К. Юнг пропонує такі виміри: екстраверсія-інтроверсія (поновлення енергії): екстраверт здобуває енергію із зовнішнього світу, інтроверт поповнює енергію із свого внутрішнього світу; мислення-почуття (прийняття рішень): людина логічного типу приймає рішення спираючись на логіку, об’єктивні міркування, людина почуттів приймає рішення “серцем”, спираючись на суб’єктивні цінності; відчуття-інтуїція (збір інформації): людина відчуттів збирає інформацію за допомогою п’яти органів відчуттів, спираючись на реалії, людина інтуїтивного типу отримує інформацію переважно за допомогою “шостого відчуття” і віддає перевагу можливостям; раціональність-ірраціональність (спосіб життя): людина раціонального типу веде “розпланований”, впорядкований спосіб життя, людина ірраціонального типу віддає перевагу гнучкому довільному способу життя. Ось деякі рекомендації щодо спілкування із представниками деяких типів особистості

Спілкуючись з людиною, яка відноситься  до сенсорного типу, рекомендують бути точним у викладенні фактів, спиратися  на минулий досвід, треба достеменно знати свою справу, підтверджувати свою думку за допомогою документів. Спілкуючись з людиною, яка відноситься до інтуїтивного типу, рекомендують зосереджуватися на ситуації в цілому, використовувати уявлення цієї людини, будувати свою поведінку на реакції співрозмовника. Спілкуючись з людиною, яка відноситься до логічного типу, рекомендують під час дискусії використовувати логічні висновки, зберігати спокій, аналізувати різні варіанти з всіма “за” та “проти”. Спілкуючись з людиною, яка відноситься до етичного типу (людина почуттів), рекомендують з самого початку спілкування намагатися встановити дружні стосунки, демонструвати інтерес до того, про що говорить ваш співрозмовник , налаштовуватися на пошук компромісів. К.Юнг стверджує, немає поганих типів, ми всі різні. Ефективне спілкування збільшує взаєморозуміння між партнерами, якщо воно максимально вільне від перекручування. Знання типу особистості партнера по спілкуванню допоможе в процесі спілкування і досягнення порозуміння. Ця техніка не є абсолютною гарантією успіху, але вона дає вам ще одну можливість отримати його. Вмінням визначати тип особистості повинен володіти кожний керівник, щоб мати можливість ефективно здійснювати комунікації із своїми підлеглими, колегами, партнерами, тощо.

Висновки.

Підводячи підсумок можна сказати, що в роботі менеджера є дуже важливим бути людиною обізнаною, гнучкою, мати уявлення про психологію людської поведінки, вербальні та не вербальні знаки, що використовують люди в повсякденному житті, та вміти користуватися своїми знаннями. Менеджер, як людина, яка більшість свого часу проводить у спілкуванні має вміти знаходити спільну мову з підлеглими, керівниками та колегами з інших організацій. Такі риси, як чесність, націленість на результат, бажання досягти згоди в стратегії прийняття рішень, де партнери виграють з обох боків мають бути найважливішими для менеджера.

Такий висновок приходить з власного досвіду, коли людина-партнер відчуває доброзичливість і старання дійти згоди за максимально-вигідних умов для обох боків, то партнер зазвичай віддзеркалює поведінку і співпраця з ним стає не тільки приємною, але й взаємовигідною.

Список  літератури:

1. Ушинський К., 1954, т. 1, с. 244
2. Ващенко Г., 1962, с. 11
3. Ходаківський Є. І. Психологія управління – Електронний ресурс. – Режим доступу: http://pidruchniki.ws/
4. Методи соціального впливу та моральне стимулювання. – Електронний ресурс. – Режим доступу: http://www.info-library.com.ua/books-text-5023.html