Контроль і звітність міжнародних корпорацій

  Міжнародна  звітність має відповідати не лише загальним вимогам об’єктивності, своєчасності і т. ін., а й спеціальним  вимогам. Серед цих вимог такі:

• Відповідність між цінністю інформації та її вартістю. Оскільки ця інформація стосується значної кількості питань, вона потребує значних витрат. Для отримання цієї вимоги міжнародні корпорації використовують метод «планомірного аналізу придбаної інформації», який означає періодичну оцінку нового документа чи інформаційної послуги, яка надається компанії, з метою використання виключно важливої інформації.
• Збалансованість між потоками інформації і можливостями її якісного використання, уникнення «інформаційного потоку». Компанії прагнуть обмежитись використанням релевантної інформації, яка безпосередньо стосується певного питання і є важливою.
• Одноманітність інформації, потрібної для керівництва корпорації і філій. Якщо інформація відрізнятиметься, то виникає дилема: або ж порівнювати незіставні дані, або ж вимагати додаткові дані від філій.
• Сумісність методів обробки даних у різних країнах, а саме інформаційної техніки і програмного забезпечення.
• Безпечність інформаційних систем, яка усуває можливість несанкціонованого доступу до даних, що становлять предмет комерційної таємниці.

  Фінансова звітність філій ґрунтується  на національних стандартах бухгалтерського  обліку, тобто правилах підготовки фінансових звітів. Кожна країна має  власні національні стандарти обліку, проте в багатьох країн вони схожі. Серед стандартів обліку виокремлюють:

  1. Британо-американо-голландську  групу (Велика Британія, США, Нідерланди, Канада, Мексика, Індія, Австралія, Південна Африка, Нова Зеландія, Малайзія, Індонезія, Таїланд, країни Центральної Америки та ін.). Ця модель функціонує в умовах розвинутого фінансового ринку. Облік орієнтований насамперед на потреби інвесторів і кредиторів. У країнах, які використовують цю модель, принципи і правила ведення обліку і складання звітності регулюються національними загальноприйнятими стандартами, що розробляються незалежними професійними організаціями бухгалтерів, а не встановлюються національним законодавством.

  2. Європейсько-японську  групу (країни Європейського Союзу, Швейцарія, Японія, Єгипет та ін.). Ця модель бухгалтерського обліку орієнтована на державні інтереси оподаткування і макроекономічне планування суспільних ресурсів. Вона має юридичну основу. Бухгалтерські стандарти затверджуються законодавчо і обов’язкові до виконання. Однорідність досягається єдиним планом рахунків і затвердженою методологією фінансової звітності. Професійні організації бухгалтерів відіграють меншу роль, ніж у Великобританії і США. Таким чином, у країнах з даною моделлю обліку превалює державна методологія.

  3. Південно-американську  групу (країни Латинської Америки). Ця модель бухгалтерського обліку орієнтована на податкові державні інтереси, тому бухгалтерський облік законодавчо уніфікований. Особливістю бухгалтерських стандартів є розкриття методології бухгалтерського обліку в умовах інфляції.

  В останній час зародилась ісламська модель бухгалтерського обліку, але вона ще недостатньо представлена фінансовою звітністю на міжнародному рівні.

  Важливо враховувати, що негативним наслідком  відмінностей у стандартах обліку та аудиту в різних країнах є загальний брак компарабільності (можливостей порівняння) фінансових звітів та ускладнення фінансових розрахунків. Наприклад, у німецькій системі обліку амортизація є статтею пасиву, тоді як у британських компаніях її величина вираховується із суми пасиву. Брак компарабільності стандартів бухгалтерського обліку призводить до плутанини у фінансовій звітності.

  Наявність різних підходів до формування систем обліку ускладнює аналіз стану підприємств, що знаходяться у різних країнах. Якщо ТНК має філії або дочірні компанії в наведених групах країн, то отримані підсумки їх діяльності можуть бути незіставні. Тому багато компаній, що прагнуть залучити іноземних інвесторів або здійснюють консолідацію фінансової звітності в єдиній валюті, паралельно до прийнятих норм обліку у країні використовують міжнародні стандарти обліку(МСБО).

  Основні завдання МСБО – гармонізація і прийняття стандартів, що дозволяють збільшити схожість практики ведення бухобліку в різних країнах. МСБО не є обов’язковими і мають рекомендаційний характер. Унаслідок розвитку і прискорення інтеграційних процесів у світі ці стандарти відіграють дедалі більшу роль як найзручніший засіб спілкування між підприємствами різних країн світу. 

  4. Особливості контролю і звітності в міжнародних корпораціях, що діють в Україні

  Щодо  особливостей контролю і звітності в міжнародних компаніях, що діють в Україні, то вони пов’язані насамперед з використанням в українських відділеннях міжнародних корпорацій жорсткіших систем контролю: бюрократичних інструментів і показників діяльності підрозділів. До контролю діяльності українських філій залучаються, як правило, міжнародні аудиторські компанії.

  Слід  особливо зазначити поліпшення системи  фінансової звітності в Україні  у зв’язку із запровадженням системи бухгалтерської звітності із застосуванням Міжнародних стандартів відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 1706 від 28 жовтня 1998 р. При Міністерстві фінансів України для реалізації зазначеної програми реформування обліку створено Методологічну раду з питань бухгалтерського обліку. Фінансова звітність за МСБО у банківській системі запроваджена з 1 січня 1998 р., а у відкритих акціонерних товариствах та інших учасниках фондового ринку — з 1 січня 1999 р. Активну участь у запровадженні МСБО в Україні бере Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку, яка затвердила наприкінці 1997 р. Методичні рекомендації по застосуванню міжнародних принципів обліку та звітності щодо діяльності професійних учасників фондового ринку.

  Слід  також зазначити позитивну роль у поліпшенні звітності в Україні  Указу Президента України від 21 березня 2002 р. «Про заходи щодо розвитку корпоративного управління в акціонерних товариствах». Цим Указом передбачено вдосконалення  системи надання, змісту та структури інформації про діяльність акціонерних товариств.

  Однак через активізацію євроінтеграційних процесів в Україні, розвиток міжнародного співробітництва, участю у сфері відносин міжнародного розподілу та виробничої кооперації, залученням іноземних інвестицій в економіку України, виходом вітчизняних підприємств на міжнародні ринки капіталу, необхідне подальше реформування системи бухгалтерського обліку та запровадження методології поширення інформації з економічних питань, згідно з міжнародними стандартами, для забезпечення відкритості, прозорості та зіставлення показників фінансової звітності суб'єктів господарювання. Для цього доцільно впровадити і в Україні МСФЗ, що дасть змогу досягти таких ефектів, як:

• формування звітності для зовнішніх інвесторів і зарубіжних партнерів у стислі терміни з високою точністю і з мінімальними витратами;
• полегшення аудиту і підтвердження фінансової звітності провідними світовими аудиторами;
• звітність за міжнародними стандартами дасть змогу об'єктивно оцінювати стан і ухвалювати обґрунтовані управлінські рішення;
• можливість формування надійної управлінської звітності швидшими термінами;
• мінімізація зростання витрат на введення МСФЗ.

  Запровадження МСФЗ дасть змогу залучити іноземних  інвесторів і розширити експортні  можливості України, що, у свою чергу, приведе до зниження безробіття, забезпечити вихід із кризи та майбутнє процвітання економіки і вступу України до Європейсько Союзу. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

  ВИСНОВКИ

  1. Контроль – це особливий вид діяльності на підприємстві, який зосереджений на спостереженні за процесом управління та на його оцінці. Він пов’язаний з плануванням і покликаний забезпечити керівництво організації своєчасною і достовірною інформацією про хід виконання стратегічних планів, їх зв’язок з місією організації для своєчасного їх коригування.

  Основними особливостями контролю у міжнародному середовищі є:

• складності здійснення контролю на міжнародному рівні:
• великі відстані;
• культурні відмінності між країнами;
• різні часові пояси;
• необхідність диверсифікації методів виробництва на місцях,
• наростання кількості факторів впливу на виробництво.

2. Система контролю в міжнародних корпораціях включає чотири основні ланки: особистий контроль, бюрократичний контроль, контроль за результатами та культурний контроль. Найважливішими інструментами, які використовуються в міжнародних корпораціях є: фінансовий контроль, ревізія, контроль якості, контроль діяльності персоналу та контролінг.

3. Основне призначення системи звітності в міжнародних корпораціях – забезпечення відповідних прибутків через виявлення відхилень від плану, що повинно сприяти виявленню сфер появи проблем. Основні документи фінансової звітності МНК: баланс і рахунок доходів і витрат. Міжнародна звітність має відповідати таким спеціальним вимогам, як відповідність між цінністю інформації та її вартістю, збалансованість між потоками інформації і можливостями її якісного використання, одноманітність інформації, потрібної для керівництва корпорації і філій, сумісність методів обробки даних у різних країнах та безпечність інформаційних систем, яка усуває можливість несанкціонованого доступу до даних, що становлять предмет комерційної таємниці.

Список  використаної літератури

1. Кириченко О.С. Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності: Нав. посібник. – К.: Знання-Прес, 2002.
2. Міжнародна економічна діяльність: Навч. посібник для студентів ВНЗ / В.П.Червань, А.П.Рум’янцева, Л.Ф.Романцева. – К.: Слово, 2003. – 280 с.
3. Міжнародний менеджмент. Навчальний посібник /Білозубенко В.С., Опаріна О.В., Семенов А.А. За ред. О.Б. Чернеги. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 592 с.
4. Панченко Є.Г Міжнародний менеджмент: Навч. посібник. – К.: КДЕУ, 1996.
5. Родченко В.В. Міжнародний менеджмент. – К.: МАУП, 2000.