Контроль і звітність міжнародних корпорацій

        ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………………………3

1. Особливості  контролю в міжнародних корпораціях…………………………….4

2. Основні  системи та інструменти здійснення контролю МНК…………………..8

3. Вимоги  до звітності міжнародних корпорацій………………………………….14

4. Особливості контролю і звітності в міжнародних корпораціях, що діють в Україні………………………………………………………………………………..18

ВИСНОВКИ………………………………………………………………………….20

Список  використаної літератури……………………………………………………21 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

  ВСТУП

  Українським підприємствам, що працюють на закордонних ринках, досить часто доводиться мати справу з потужними міжнародними корпораціями. Для того, щоб успішно співпрацювати з цими компаніями, важливо не тільки аналізувати їхні дії на світових і національних ринках, оцінювати продукцію, що випускається, і надані послуги, добре орієнтуватися в їхніх щорічних звітах, але і чітко уявляти собі внутрішню структуру таких компаній, бути знайомими з заходами контролю, що в них використовуються. Останнім часом все більше міжнародних компаній відкривають свої філії в Україні. Тому працівникам, які прагнуть влаштуватися на відповідні посади, доцільно ознайомитися з особливостями контролю, який має місце в таких організаціях.

  Варто зауважити, що контроль є кінцевою і досить важливою функцією менеджменту, тому прорахунки й недоліки в його виконанні призводять до погіршення результатів господарювання міжнародних компаній. Водночас належний контроль сприяє досягненню поставлених цілей.

  Останнім  часом з розвитком глобалізації та міжнародної інтеграції, особливого звучання набула проблема уніфікації звітності міжнародних компаній та формування Міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ). Це складний і тяжкий процес для кожної країни, однак МСФЗ є ефективним інструментом підвищення прозорості та зрозумілості інформації, яка розкриває діяльність суб'єктів господарювання, створює достовірну базу для визначення доходів і витрат, оцінювання активів і зобов'язань.

  Метою даного реферату є висвітлення основних особливостей контролю, що використовуються у міжнародних корпораціях різних країн та вивчення вимог до їх звітності.

  Інформаційною базою до написання роботи слугували підручники за авторством Є.Г. Панченко та В.В. Родченка. Крім того, використовувалися електронні бібліотеки для підтвердження наведених даних цікавими фактами діяльності відомих міжнародних корпорацій. 

  1. Особливості контролю  в міжнародних корпораціях

  Контроль  – це особливий вид діяльності на підприємстві, який зосереджений на спостереженні за процесом управління та на його оцінці.

  Контроль  є кінцевою функцією менеджменту, тому прорахунки й недоліки в його виконанні призводять до погіршення результатів господарювання. Водночас належний контроль сприяє досягненню поставлених цілей.

  Складовими функції контролю є:

• установлення стандартів;
• оцінка виконання;
• коригування.

  Контроль  безпосередньо пов’язаний з плануванням  і покликаний забезпечити керівництво  організації своєчасною і достовірною  інформацією про хід виконання  стратегічних планів, їх зв’язок з  місією організації для своєчасного їх коригування. Функція контролю розглядається як процес, який розпочинається з бажаного виконання, що ґрунтується на стандартах. У процесі діяльності досягається фактичне виконання, що піддається оцінці й порівнюється зі стандартами. Якщо виникають відхилення реального виконання від стандартів, то треба виявити причини цих відхилень, розробити і реалізувати програму відповідних коригувальних дій. Після коригування процес має повернутися до бажаного виконання (стандарту), за яким настає наступний цикл, і т. д.

  Для організації, що здійснює свій бізнес на міжнародному рівні, функція контролю набуває додаткового ступеня складності. Менеджери повинні не лише встановлювати стандарти, вимірювати результативність і здійснювати коригуючі дії для свого бізнесу в країні базування, але й здійснювати аналогічні операції для свого міжнародного бізнесу за її межами. Очевидно, що чим глобальніший їх бізнес, тим складніше здійснювати функцію контролю.

  Додатковий  фактор, що ускладнює ситуацію з  контролем, пов’язаний з можливими  комунікаційними проблемами, що виникають між центральною штаб-квартирою корпорації та її філіями і дочірніми фірмами. Подібні проблеми можуть виникати через географічну віддаленість, мовні і культурні бар’єри. Так, американський стиль контролю полягає у тому, щоб вибрати ряд співробітників і покласти на них відповідальність за досягнення цілей і проведення програм. У рамках мексиканської культури відповідальність сприймається як щось фатальне. Якщо менеджер-американець скаже менеджеру-мексиканцю з мексиканського відділення фірми, що той несе особисту відповідальність за невдачу, то серйозно образить його. Більше того, детальне інформування, яке є елементом деяких систем жорсткого контролю, неприйнятне з погляду ряду національних культур.

  Тому  стандарти в МНК повинні враховувати як загальнокорпоративні цілі, так і місцеві умови. Звичайно в міжнародних корпораціях виникають і специфічні проблеми контролю:

• цілі зовнішньоекономічних операцій конфліктують із загальнокорпоративними цілями;
• цілі партнерів СП суперечать корпоративному менеджменту;
• досвід і компетенція в плануванні дуже різняться у різних зарубіжних відділеннях;
• філософська природа конфліктів відносно цілей і політика зарубіжних операцій в основному пов’язані з культурними відмінностями між менеджерами країни походження і країни-господаря.

  Як  наслідок особливостей контрольної  діяльності міжнародних корпорацій за спрямованістю виділяють два основних типи контролю в МНК.

  Прямий  контроль, який включає:

• наради в штаб-квартирі;
• відрядження вищих менеджерів до зарубіжних відділень;
• контроль поточної діяльності персоналу;
• контроль за допомогою організаційної структури (письмові офіційні звіти, ланцюги команд).

  Непрямий  контроль:

• щомісячна звітність, що надсилається до офісу країни походження;
• додатки до оперативної звітності, включаючи фінансові звіти (баланс, звіти про доходи, бюджети);
• фінансові співвідношення.

  Засоби прямого контролю у міжнародних корпораціях є досить обмеженими через віддаленість філій. Особисті контакти вищого менеджменту з керівниками зарубіжних відділень пов’язані зі значними витратами на подорожі. Отже, географічна віддаленість сприяє формалізації засобів контролю в міжнародних корпораціях. Однак, регіональні відмінності одночасно ускладнюють формальні зіставлення результатів діяльності філій. Скажімо, завод у Бомбеї може активніше використовувати дешеву місцеву робочу силу замість механізації ручної праці, а тому за показником продуктивності праці він може поступатись філіям в інших країнах. Однак за показником рентабельності Бомбейський завод може бути кращим.

  Окрім того, на процес контролю впливають  численні культурні фактори. У західній культурі наголос робиться на ретельному вимірюванні відхилень індивідуального  реального виконання від встановлених стандартів і подальшому коригуванні. У східній культурі акцентується на груповому усвідомленні стандартів та використанні колективних інструментів забезпечення встановлених стандартів.

  З урахуванням результатів досліджень Г. Гофстеда, найбільший вплив на контроль справляє такий прояв ділової культури, як уникання невизначеності. Члени культур з високим рівнем уникання двозначності надають великої ваги гарантії зайнятості, стабільності кар’єри, пільгам по виході на пенсію тощо. Окрім того, у них існує неабияка потреба у правилах і регулятивних нормах. Від менеджера очікують чітких інструкцій, а ініціатива підлеглих суворо контролюється. Це притаманно, наприклад, Японії, Мексиці, Греції. Культури з нижчим рівнем уникнення невизначеності (Велика Британія, США, Швеція) відзначаються більшою готовністю ризикувати та меншим опором змінам і не приділяють дуже великої уваги контролю. Тому у своїх підрозділах і відділеннях вони мають представників незалежних аудиторських професій, які ревізують рахунки і звіти фірм задля впевненості в тому, що вони узгоджуються із загальноприйнятими нормами звітності.

  Варто також пам’ятати про можливі  дисфункціональні наслідки контролю, коли виконавці вдаються до маніпуляцій, тобто роблять наголос виключно на тих показниках, які контролюються  вищим керівництвом, і нехтують загальними цілями компанії. Маніпуляції знаходять свій прояв і в перекрученні звітності. Якщо справа стосується винагороди, люди схильні маніпулювати даними таким чином, щоб їхня робота сприймалася позитивно. Причиною таких явищ може бути негнучкість системи контролю або використання нераціональних стандартів.

  Варто зауважити, що на даний час система контролю і звітності в міжнародних корпораціях піддається серйозній критиці в усіх країнах світу. Річ у тому, що в певної частини міжнародних корпорацій було виявлено факти неякісного контролю на вищих рівнях менеджменту, що знайшло відображення у перекрученні фінансової звітності і штучному поліпшенні результатів діяльності. Завдяки цим діям компаніям вдалося безпідставно залучати додатково значні кошти акціонерів, що понесли збитки після банкрутства таких компаній. Це стосується насамперед американської корпорації «Енрон», що першою оголосила про своє банкрутство 2 грудня 2001 р. Згодом до неї приєдналась корпорація «Уорлдком» (США), німецький концерн «Комроуд» та ін. Цей розголос отримав гучну назву «Енронгейт».

  Іншою формою прояву недоліків у контролі діяльності міжнародних корпорацій є встановлення винагород і пільг вищим керівникам корпорацій. Скандальним прикладом такого типу є колишній виконавчий директор і голова ради директорів корпорації «Дженерал Електрик» Джек Уелч, який вийшов на пенсію у вересні 2001 р. У 2002 р. в гучному процесі розлучення його колишня дружина розголосила такі подробиці його доходів від компанії, які вразили навіть нинішніх керівників «Дженерал Електрик».

  Отож, основними особливостями контролю у міжнародному середовищі є наступні:

• складність здійснення контролю на міжнародному рівні:
• великі відстані;
• культурні відмінності між країнами;
• різні часові пояси;
• необхідність диверсифікації методів виробництва на місцях,
• наростання кількості факторів впливу на виробництво.

  2. Основні системи  та інструменти контролю, що використовуються МНК

  Система контролю в міжнародних корпораціях включає чотири основні ланки: особистий контроль, бюрократичний контроль, контроль за результатами та культурний контроль.

  Особистий контроль ґрунтується на особистих контактах з підлеглими, у процесі яких здійснюється безпосередній нагляд за їхніми діями або ж з’ясовуються причини відхилень від стандартів чи шляхи усунення недоліків. Переваги цього типу контролю полягають у тому, що в менеджерів вищого рівня формуються особисті враження щодо діяльності підлеглих. Окрім того, цей тип контролю відіграє важливу роль у подоланні національних культурних відмінностей між працівниками компанії і формуванні корпоративної культури. Недоліком цього контролю є велика трудомісткість і обмеженість через завантаженість вищих менеджерів. Тому менеджери вищого рівня міжнародних корпорацій використовують цей тип контролю для регулювання діяльності керівників товарних підрозділів світового масштабу або ж керівників основних географічних районів. Наприклад, колишній президент «Дженерал Електрик» Дж. Уелч регулярно проводив наради з керівниками всіх ділових міжнародних підрозділів компанії. Він скликав ці наради, щоб перевірити стратегічну, структуральну та фінансову результативність.

  Фірма «Інтернешнл Телефон енд Телеграф» («АйТіТі»), наприклад, щомісячно проводить  наради менеджерів усіх своїх відділень  у штаб-квартирі корпорації у Нью-Йорку. На ці наради запрошуються керівники всіх прибуткових і збиткових структурних одиниць фірми. Тут обговорюються звіти, підготовлені кожним таким підрозділом, де відображені детальні відомості про обсяг продажів, прибуток, відсотки на вкладений капітал і т. д. Крім цього, очікується, що всі менеджери повідомлять про свої поточні й очікувані проблеми, що виникають під час господарської діяльності. Більше того, вони повинні бути у змозі пояснити, чому виникли ці проблеми і як вони збираються їх вирішити.