Економічна оцінка інвестицій у підприємницькій діяльності

 

Згідно з даними  табл. 2.3.1. аналізоване підприємство зменшило розміри своїх активів на 613 тис. грн. або на 9,25 %. Оцінивши співвідношення між основними і оборотним капіталом, виявлено негативну тенденцію. Так протягом 2011 року розмір основного капіталу зменшився 63 тис. грн. або 1,51%, а оборотного капіталу – на 550 тис. грн. або 22,32%.

Пасиви відображають джерела  фінансування підприємства. Як бачимо з табл.. 2.3.1 підприємство на початок року було профінансовано з власних джерел на 78,34%, а на кінець року – 91,05%. Фінансова незалежність підприємства від зовнішніх джерел посилилася, що є позитивним. Оцінювання ефективності використання капіталу підприємства подано в табл. 2.3.2

Таблиця 2.3.2

Оцінювання ефективності використання капіталу ТзОВ “Завод Альфа-Газпромкомплект”

Показники	2010 рік	2011 рік	Відхилення
Коефіцієнт оборотності  активів	2,06	1,02	-1,04
Коефіцієнт оборотності  дебіторської заборгованості	57,62	37,48	-20,14
у днях	6,33	9,74	3,40
Коефіцієнт оборотності  кредиторської заборгованості	9,84	7,51	-2,33
у днях	37,11	48,61	11,50
Коефіцієнт оборотності  матеріально-виробничих запасів	4,54	2,71	-1,83
у днях	80,45	134,84	54,39
Коефіцієнт оборотності  основних засобів	4,04	2,01	-2,03
Коефіцієнт оборотності  власного капіталу	2,86	1,21	-1,65

 

На основі даних табл. 2.3.2 можна зробити висновок, що протягом 2011 року на підприємстві відбулося погіршення використання капіталу, що відображає зменшення його оборотності. Так, коефіцієнт обороності активів зменшився на 1,04 і в 2011 році становив 1,02, а це означає, що сукупний капітал підприємства обернувся 1,02 рази. Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості скоротився на 20, 14 рази і в 2011 році становив 37,48 рази. Бачимо негативну тенденцію і по коефіцієнтах оборотності кредиторської заборгованості, матеріально-виробничих запасів, основних фондів, власного капіталу.

Розглянемо такий аспект діяльності підприємства як рентабельність, яка є якісним показником ефективності роботи підприємства (табл. 2.3.3).

Таблиця 2.3.3

Аналіз рентабельності ТзОВ “Завод Альфа-Газпромкомплект”

Показники	2010 рік	2011 рік	Відхилення
Середня вартість активів, тис. грн.	6420	6319,5	-100,5
Середня вартість власного капіталу, тис. грн.	4615	5333	718
Чистий прибуток, тис. грн.	852	284	-568
Обсяг реалізації продукції, тис. грн.	13195	6428	-6767
Рентабельність активів, %	13,27	4,49	-8,78
Рентабельність власного капіталу, %	18,46	5,33	-13,14
Рентабельність реалізації, %	6,46	4,42	-2,04
Рентабельність продукції,%	10,04	4,62	-5,42

 

На основі даних табл. 2.3.3 приходимо до висновку, що ефективність використання активів у 2011 році знизилася порівняно з попереднім періодом. Чистий прибуток в 2011 році становив 284 тис. грн., тоді як в 2010 році цей показник становив 852 тис. грн. Так, кожна гривня вкладена в активи, забезпечила у 2011 році чистого прибутку в сумі 4,49 копійки, що на 8,78 копійки менше, ніж у 2010 році. Рентабельність активів залежить від рентабельності реалізації та коефіцієнта оборотності активів (табл. 2.3.4).

Таблиця 2. 4

Факторний аналіз зміни рентабельності активів

№ підстановки	Рентабельність  реалізації	Оборотність активів	Рентабельність  активів	Вплив факторів
0	0,065	2,055	0,133
1	0,044	2,055	0,091	-0,042
2	0,044	1,017	0,045	-0,046

 

Отже, рентабельність активів  знизилася в результаті зниження як оборотності активів, так і  рентабельності реалізації.

Як бачимо з табл. 2.3.3 у 2011 році кожна гривня, яку вклали у підприємство його власники, забезпечила отримання чистого прибутку в сумі 5,33 копійки, що на 13,14 копійки менше від рівня 2010 року. Показники рентабельності реалізації і рентабельності продукції також зменшилися у 2011 році порівняно з 2010 роком.

Фінансова стійкість –  це такий стан фінансових ресурсів підприємства, їх структура, рівень маневреності, за якого забезпечується фінансова  незалежність  та розвиток на основі зростання прибутку і капіталу за умови допустимого рівня ризику. Аналіз фінансової стійкості подано в табл. 2.3.5.

 

 

 

Таблиця 2. 3.5

Аналіз фінансової стійкості ТзОВ “Завод Альфа-Газпромкомплект”

Показники	2010 рік	2011 рік	Відхилення
Коефіцієнт платоспроможності (автономії)	0,78	0,91	0,13
Коефіцієнт позичкового  капіталу	0,22	0,09	-0,13
Коефіцієнт фінансової залежності (фінансового лівериджу)	0,28	0,26	-0,02
Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними засобами	0,42	0,72	0,3
Коефіцієнт маневреності власного капіталу	0,19	0,25	0,06

 

Проаналізувавши значення коефіцієнтів, що характеризують рівень фінансової стійкості підприємства, виявлено позитивну  тенденцію. Так, коефіцієнт автономії  зріс на 0,13 і на кінець 2011 року становив 0,91, а це означає, що відбулося послаблення залежності підприємства від зовнішніх джерел фінансування. Оцінюючи значення забезпеченості власними оборотним капіталом, робимо позитивні висновки. На початок 2011 року за рахунок власного оборотного капіталу профінансовано 42% запасів, а на кінець – 72%.  Про зростання мобільності власного капіталу свідчить відповідне значення коефіцієнта, що дорівнювало на кінець року 0,25, тобто 25% від власного капіталу було спрямовано на фінансування власної діяльності, а 75% - капіталізовано.

Для аналізу платоспроможності  підприємства використаємо табл. 2.3.6.

 

 

 

Таблиця 2.3.6

Аналіз платоспроможності  ТзОВ “Завод Альфа-Газпромкомплект 

Показники	2010 рік	2011 рік	Відхилення
Коефіцієнт загальної (поточної) ліквідності	1,72	3,56	1,84
Коефіцієнт миттєвої ліквідності	0,17	0,51	0,34
Коефіцієнт абсолютної ліквідності	0,02	0,17	0,15
Чистий оборотний капітал	1029	1376	347

 

Як свідчать розрахункові дані табл. 2.3.6 платоспроможність підприємства покращилася. На це вказує значення показника абсолютної платоспроможності, яке протягом року збільшилося на 0,15 і на кінець періоду склало 0,17, а це означає, що на кінець 2011 року підприємство могло погасити 17 % поточних зобов’язань. Разом з цим, спостерігаємо позитивну динаміку за значеннями коефіцієнта миттєвої і загальної ліквідності.

Отже, станом на кінець 2011 року фінансове становище підприємства є задовільним, хоча простежуються негативні тенденції. Водночас інвестиційну привабливість підприємства можна визначити високою так як підприємство є відносно незалежним від зовнішнього фінансування, є конкурентоспроможним та здатне ліквідовувати свою кредиторську заборгованість.

 

Розділ 3. Шляхи  удосконалення механізму інвестування ТзОВ «Завод «Альфа  Газпромкомплект».

3.1. Реальні та  потенційні джерела інвестування

Потенційні джерела інвестиційних ресурсів на рівні окремих суб'єктів господарювання можуть формуватися (в організаційно-фінансовому відношенні) за рахунок власних коштів (внутрішні джерела суб'єктів господарювання), позикових і притягнутих (зовнішні джерела відносно суб'єкта господарювання).

Головним, а в нинішніх кризових умовах – одним з реальним джерел інвестицій у відтворення основного капіталу вважають амортизаційні відрахування підприємств. Вони визначають рівень ділової активності підприємств й економіки країни у цілому та у свою чергу залежать від обсягу використовуваних підприємством основних фондів й прийнятою політикою їхньої амортизації (використання методу прямолінійної або прискореної амортизації) [17]. Чим вище величина амортизаційних відрахувань, тим менше сума податку на прибуток й тим більше коштів залишається в розпорядженні підприємств для власного розвитку. У результаті формуються вільні кошти амортизаційного фонду, які можуть бути спрямовані на відтворення основного капіталу підприємств, який вибув через фізичне або моральне зношування в результаті впливу інноваційного ефекту (впровадження у виробництво нових типів більш продуктивної та сучасної техніки) внаслідок науково-технічного прогресу. Потрібно зазначити, що така амортизаційна політика не впливає, а навпаки, протистоїть нагромадженню інвестиційних ресурсів. Вона є нераціональною, витратною й розширює можливості для зловживань. Діюча система амортизації відірвала фінансовий механізм від матеріально-технічної основи, чим ускладнила внутрішньо фірмове планування капіталовкладень та відтворення основних фондів. У діючій методології також не враховуються моральне зношування, умови експлуатації устаткування, не продуманий режим прискореної амортизації. Крім того, через деякі особливості кризового періоду (інфляція, падіння платоспроможного попиту) збільшився розрив між податковою й економічною амортизацією [19]. Тому ми вважаємо, що дане джерело інвестування не є перспективним для даного підприємства. ТзОВ «Завод «Альфа  Газпромкомплект» є рентабельним та отримує прибутки, що даних кризових умовах відіграє велику роль в частині інвестування. Прибуток є найменш ризикованим джерелом інвестицій і в усіх країнах слугує засобом відтворення. Ще одним власним джерелом фінансування інвестицій можуть бути кошти, одержувані господарюючим суб'єктом у результаті реалізації не використовуваних або неефективно використовуваних основних фондів.

Досліджуване підприємство є рентабельним тому потенційними джерелами  фінансування є також зовнішні джерела. А саме залучення кредитів на реалізацію розроблених проектів. Прямі або  реальні інвестиції в розширення або реконструкцію діючого виробництва здійснюються шляхом вкладення капіталу в статутний фонд підприємств, придбання акцій або часток підприємства. Специфічним видом прямих інвестицій є венчурні інвестиції, які передбачають розміщення коштів у високо ризикові підприємницькі проекти, розраховуючи на вдалий розвиток одного або декількох з них та одержання в підсумку високого прибутку [14].

 

 

3.2. Визначення інвестиційної стратегії ТзОВ «Завод «Альфа  Газпромкомплект».

Розроблення стратегії підприємства повинно розпочинатися із визначення різних факторів та особливостей діяльності організації на ринку й урахування їхньої дії при її реалізації. Інвестиційна стратегія підприємства, як і маркетингова, орієнтується на довготермінові цілі й реалізовується в процесі поточної господарської діяльності за допомогою вибору відповідних інвестиційних проектів і програм.

Інвестиційна стратегія  підприємства залежить від стадії життєвого циклу підприємства, стратегії розвитку в цілому; стану зовнішнього і внутрішнього ринків інвестиційних ресурсів, інвестиційної привабливості підприємства як об’єкта вкладення засобів.

З метою вибору стратегії  підприємства, що відповідає його місії, для кожного цільового орієнтира розробляють конкретну стратегію певного рівня, сукупність яких утворює дерево стратегій розвитку підприємства. У практиці господарювання використовують такі варіанти стратегії розвитку підприємства: сегментація діяльності; диференціація; створення конкурентної переваги; використання концепції “досконалого” підприємства; збільшення власної частки підприємства у ланцюжку доданої вартості порівняно з конкурентами,

постачальниками й споживачами  продукції підприємства; орієнтація на біржову діяльність, виділення ресурсів на підтримку постійних внутрішніх і зовнішніх інновацій, ініціювання змін правил гри на ринку на власну користь [14].

Стратегія в ринкових умовах – головний елемент системи управління підприємством, який визначає вибір стратегічних зон господарювання і вид діяльності; міру завантаженості виробничих потужностей; географію бізнесу; міру ризику; реакцію підприємства на можливість загрози зовнішнього середовища.

Мета стратегії підприємства постає як результат, до якого прагне система управління, пов’язана передусім із категоріями доходності та конкурентоспроможності. Доходність пов’язана з вартістю товару й виражає відносини з приводу її реалізації, а конкурентоспроможність – зі споживчою вартістю, і пов’язана з мірою задоволення потреб.