Автоматизоване робоче місце (АРМ)

     Вимоги  до створення інформаційних систем страхування.

     Автоматизація задач страхової справи в першу  чергу залежить від зміни форм взаємодії машини і користувача. На початковому етапі використання ЕОМ переважно вирішувалися задачі, що формували дані про результати діяльності страхової організації  за звітний період. ЕОМ використовувалися в режимі пакетної обробки, що викликало затримку в прийнятті рішення та виключало роботу страхувальників з клієнтами в реальному масштабі часу. Становище змінилося коли значна частина комп’ютерів в страхових компаніях, що використовувалися, були задіяні в розподіленій обчислювальній системі. Очевидна перевага розподілених систем - принципово вища надійність, необхідна надлишковість інформації. Під надійністю будемо розуміти здатність системи виконувати свої функції при відмовах окремих елементів апаратури і неповної доступності даних. Основою підвищеної надійності розподілених систем є обгрунтована надлишковість інформації. Надлишковість даних страхової компанії, що зберігаються, проявляється в тому, що в розподілених базах деякі набори даних можуть дублюватися на декількох серверах, так що при відмові одного з них дані все ж одно залишаться доступними. Для філіалів страхової компанії крім надійності та надлишковості розподілені системи дають можливість сумісного використання інформаційних, програмних та технічних ресурсів, які забезпечують засоби зв’язку з іншими філіалами, а також гнучкість розподілу робіт по всій системі.

     Розподілені системи в страховій діяльності будуються на основі автоматизованих  робочих місць спеціалістів, що з’єднувалися каналами зв’язку в обчислювальні мережі багатопроцесорних комп’ютерів і багатомашинних обчислювальних комплексів. Автоматизовані робочі місця оснащуються персональними комп’ютерами та прикладними програмами, які призначаються для забезпечення окремих функцій (розрахунок заробітної плати, облік страхових полісів) або блоків функцій, наприклад бухгалтерських операцій, інвестицій та інших. Всі автоматизовані робочі місця під’єднуються до потужнішого серверу. В таких умовах забезпечується багатокористувацька робота з різними чи одними і тими ж програмами та наборами даних. Це дозволяє усунути надлишковість та суперечливість даних, а також втрати та спотворення. Практикується робота для користувачів з числа співробітників компанії по паролю, тобто дозволяється працювати тим, хто має відповідні повноваження.

     Поява подібних систем, які здійснюють задачі страхування в галузі фінансово-кредитної  діяльності, пояснюється насамперед тим, що ці системи потенційно мають  краще співвідношення “продуктивність - вартість“. Технічний прогрес призвів до появи дешевих та потужних персональних комп’ютерів та високошвидкісних засобів зв’язку. Страховим компаніям стало вигідним закуповувати декілька комп’ютерів середнього класу і зв’язувати їх в мережу, що в ринкових умовах забезпечує швидке технічне оснащення заново створюваних організацій. Широке використання розподілених обчислювальних систем в страховій справі визначає характер самих прикладних задач та організацію їх вирішення. Співробітники, відділи, філіали страхової компанії, окремі споживачі інформації (агенти, брокери), як правило, розташовані на деякій території. Ці користувачі достатньо автономно вирішують свої задачі, а тому зацікавлені у використанні власних обчислювальних ресурсів. Але вирішувані ними задачі тісно взаємопов’язані, тому їх обчислювальні засоби повинні поєднуватися в єдину систему. Адекватним рішенням в такій ситуації є лише використання обчислювальних мереж (локальних, глобальних).

     Використання  обчислювальних систем в страховій  діяльності забезпечує підвищення ефективності роботи за рахунок скорочення термінів обробки інформації, збільшення аналітичних можливостей, що відбивається насамперед на збільшенні прибутків компанії. Саме завдяки впровадженню автоматизованих інформаційних систем і технологій в страховій справі забезпечується конкурентоспроможність страхових послуг, збільшується доля компанії на страховому ринку. Ці переваги пояснюються наступними причинами.

     Отримуючи легкий і повніший доступ до інформації, співробітники приймають обґрунтовані рішення за рахунок високої достовірності та оперативності. Наявність мережі зменшує потребу страхових компаній в інших формах передачі інформації, наприклад за допомогою телефону та пошти. Таким чином досягається не тільки обґрунтованість висновків, підвищення точності і достовірності результатів, але й зменшення затрат часу, трудових та вартісних затрат для прийняття рішення, покращується обслуговування клієнтів страхових компаній. Не менш важливим є можливість сумісного використання дорогої апаратури. Декілька користувачів можуть сумісно використовувати модем, комп’ютер-серверу, інше обладнання. У користувача створюється ілюзія, що ці ресурси під’єднані безпосередньо до комп’ютера, так, як для їх використання непотрібні додаткові зусилля. Мережі надають страховій компанії свободу у виборі місць територіального розміщення їх філіалів, тобто дозволяють компаніям використовувати не тільки філіали, але й робочі місця страхувальників і спеціалістів там, де вони найефективніші для виконання страхових операцій. Немаловажне значення має широке використання страхувальниками переносних (мобільних) персональних комп’ютерів (notebook)[7, c. 217-219].

     Основною  особливістю організації інформаційного забезпечення автоматизованої інформаційної  системи є необхідність забезпечити доступ до повної бази даних по всіх договорах компанії за максимально довгий період. Це пов’язано з тим, що під час підписання нового договору з клієнтом потрібно мати повну інформацію про його попередні страховки (наявність та характер оплат) і забезпечити перегляд всіх зв’язаних в таких випадках документами. Така інформація повинна зберігатися в базі даних, постійно обновлюватися і отримувати її потрібно відразу ж після запиту. Так, під час розрахунків, наприклад, ставки внесків чи тарифу, необхідно вибрати необхідну статистику та виконати розрахункові дії по договорах страхування за суттєво довший минулий період - у цьому випадку обробляється кожен договір.

     Впровадження  інформаційних технологій в процес планування і управління діяльністю страхових компаній передбачає не тільки обробку великих та взаємозв’язаних масивів даних, але й може використовуватися для їх аналізу та обґрунтування варіантів управлінських дій. У цьому випадку важливу роль відіграє врахування різноманітних відомостей про сектори економіки, регіони, фірми та господарські суб’єкти, а також облік фінансових, трудових та матеріальних ресурсів. Обсяги інформації, високі вимоги до точності і достовірності, необхідність ефективного аналізу фінансового стану клієнтури і страхової фірми – ось основні причини, які визначають необхідність автоматизації страхового бізнесу. З впровадженням обчислювальної техніки в страхову діяльність страхові задачі почали оброблятися з використанням всього різноманіття технічних засобів.

     Перехід до автоматизованих інформаційних технологій супроводжується зміною характеру та якості управління. Аналітична робота менеджерів стає головною, формує в них повне уявлення про поточну ситуацію і пріоритети, перетворює інформацію в один з ключових і реально доступних ресурсів компанії, а подальший розвиток автоматизованих інформаційних технологій - у важливий елемент її стратегії. Але автоматизовані інформаційні технології ефективні та рентабельні у випадку існування вже апробованого та встановленого діловодства, так, як автоматизації підлягають лише стабільні, що підпорядковуються певним правилам, процеси[2, c. 163-165].

 
     5. Взаємозв’язок комплексів  функціональних задач  на різних рівнях  управління в автоматизованій  інформаційній системі  Держказначейства  України

     Сьогодні в Україні під патронатом різних відомств функціонують або перебувають на стадії впровадження ряд великих державних проектів інформаційних, інформаційно-довідкових, інформаційно-пошукових, інформаційно-аналітичних систем і систем автоматизованого обліку. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 414-р “Про затвердження переліку завдань (проектів) Національної програми інформатизації на 2003 рік, їх державних замовників та обсягів фінансування” передбачено створити систему інформаційно-аналітичного забезпечення органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

     Органи  казначейства мають розв'язувати  важливі проблеми проведення державної  бюджетної політики, які відповідали  б самій логіці здійснюваних в  Україні реформ. Результатом еволюційного розвитку Державного казначейства України є поступове формування повнофункціональної системи, що працює за міжнародними стандартами бухгалтерського обліку та звітності, яка би достатньою мірою забезпечувала прозорість виконання бюджету, а також сприяла прогресивній формі організації збору та обробки фінансової та статистичної звітності на основі використання сучасних інформаційних технологій. Це вплине на організаційну структуру центрального апарату та територіальних органів Державного казначейства, а також призведе до зміни їх юридичного статусу[7,c. 342-344].

 
     6. Склад та характеристика  функцій автоматизованого  робочого місця  (АРМ) операціоніста  комерційного банку

     Поглиблення процесу автоматизації функціонування банківських і інших фінансових структур супроводжується удосконалюванням технології банківських операцій і підвищенням рівнів їхньої керованості. Сучасні інформаційні технології дозволяють координувати діяльність підрозділів банків, розширити міжбанківські зв'язки, комплексно вирішувати проблеми аналізу банківської діяльності. Автоматизація інформаційних і інших технологій банку сприяють поліпшенню якості обслуговування шляхом створення автоматизованих робочих місць (АРМ) для фахівців усіх рівнів. В автоматизації банківських технологій знаходять місце як прості програмні продукти, що дозволяють заповнювати тільки кілька вихідних форм для звітності, так і досить інтелектуальні комплекси, що вирішують задачі керування банком. У першому випадку це традиційні системи керування базами даних (СУБД), у другому –адаптовані західні комплекси, що є останнім досягненням світової банківської думки.

     Розрахункові  та касові операції належать до основних і найбільш трудомістких та відповідальних у банківській діяльності. Тому для  виконання цих операцій завжди насамперед застосовується обчислювальна техніка. Сьогодні в інтегрованих банківських системах комплекс розрахункових і касових операцій становить підсистему, головне призначення якої – автоматизувати проведення (виконання) розрахункових і касових операцій, їх облік, контроль і складання звітності про рух коштів на рахунках клієнтів та балансових рахунках банку.

     Згідно  з призначенням такої підсистеми виконуються її функції: відкриття  особових рахунків. Їх перегляд, доповнення й коригування, введення і обробка первинних платіжних документів, формування довідкової фінансової інформації про стан особових рахунків через такі процедури, як блокування особового рахунку на установлений термін, вилучення закритих рахунків, перепризначення відповідального виконавця, котрий веде особовий рахунок, виконання операцій з визначення зміни залишків коштів на особових і балансових рахунках.

     Особовий  рахунок являє собою аналітичний  реєстр бухгалтерського обліку руху грошових коштів у банку, правила  виконання операцій з якими задаються нормативними документами Національного банку України. Номер особового рахунку включає в себе чотиризначний код балансового рахунку (АААА), ключовий розряд (В) і не більш ніж дев’ять знаків аналітичного рахунку (ЕЕЕЕЕЕЕЕЕ). Тобто номер особового рахунку може мати такий вигляд: АААВЕЕЕЕЕЕЕЕЕ. Типове значення сегмента (Е) включає в себе характеристику контрагента – один знак, порядковий номер рахунку контрагента (клієнта) – два знаки і код клієнта – шість знаків.

     У коді балансового рахунку перший знак задає клас, перші два – розділ і три – групу рахунку. Він є обов’язковою складовою номера особового рахунку. Це дає змогу отримувати суму оборотів та залишків на балансових рахунках за даними особових рахунків, що стосуються даного балансового рахунку.

     Для автоматизації розрахункових і  касових операцій і контролю за їх здійсненням в інтегрованих банківських  системах створюють автоматизовані робочі місця (АРМ): операціоніста, контролера, технолога, бухгалтера, спеціаліста  валютного відділу, касира, кредитного інспектора, керівника (відділу, банку), адміністратора бази даних. Кожне з перелічених АРМ має різний набір функцій, різний рівень доступу до бази даних. В інтерфейсах адміністратора бази даних (БД) і головного бухгалтера передбачено найповніший перелік функцій. Так, адміністратор використовує додаткові можливості щодо перезакріплення особових рахунків за відповідальними виконавцями, формування пробного балансу і т. ін., а головний бухгалтер має в своєму розпорядженні найповніший перелік лише власних функцій: відкриття, закриття та вилучення особових рахунків, внесення змін до їх реквізитів тощо.

     Інформаційну  базу розрахунково-касових операцій утворює сукупність певним чином  структурованої (як документи чи файли) інформації, використовуваної під час виконання завдань підсистеми. Усю наявну інформаційну базу поділяють на зовнішню та внутрішню.

     Одна  з поширених технологій автоматизованого виконання розрахункових операцій передбачає, що перші операції виконуються  на АРМ операціоністів або операторів з підімкненням АРМ контролера, а другі операції виконуються, як правило, на АРМ технолога. За такої технології на АРМ операціоніста, оператора і контролера не можна змінити стан рахунків. Він може бути змінений лише з АРМ технолога. При цьому операції введення даних їх обробки розділені в часі, що дає можливість управляти в банку протягом операційного дня процесом оплати та рухом коштів.

     Інша  технологія передбачає, що операціоніст виконує не тільки ввід даних і  формування файлів ППД, а і в інтерактивному режимі проводить їх обробку. Тобто він має безпосередній доступ до всіх даних особового рахунку і виконує операції оплати[5, c. 84-87].

     АРМ підтримує введення і контроль документів наступних видів:

     Внутрібанківські: внутріфіліальні в національній і іноземній валютах; операції з касою; відкриття і закриття рахунків; операції з позабалансовими й управлінськими рахунками; розбір нез'ясованих сум;