Автоматизоване робоче місце (АРМ)

     Стратегічна інформація утворюється в результаті опрацювання в ДПА України  оперативної і тактичної інформації, вона містить зведення, звіти, прогнози. На її основі органи законодавчої та виконавчої влади мають змогу оцінювати виконання прибуткової частини бюджету України і приймати науково обґрунтовані та ефективні рішення, а також робити висновки про те, як працюють Закони за кожним із податків, прогнозувати та приймати стратегію напрямків розвитку податкової служби України.

     З рівня ДПА України до підлеглих  рівнів (обласних ДПА та районних ДПІ) направляються різного роду законодавчі, методичні та нормативні матеріали, а також нові версії та засоби програмного забезпечення тощо.

     АІС “Податки” – це безпосереднє використання на робочих місцях персональних комп'ютерів, з'єднаних локальними мережами, що дає  змогу організувати індивідуалізовану  обробку інформації. Інформаційні потужності персоніфікуються із збереженням централізованих баз даних, доповнених внутрішнім і зовнішнім електронним зв'язком.[1, с.82]

     Отже, основні аспекти призначення  АІС податкової служби:

     - створення державних реєстрів  платників податків юридичних та фізичних осіб;

     - організація автоматизованого оперативного  обліку нарахованих і сплачених  податків, нарахування пені та  обліку її сплати, визначення  сум недоїмки та переплат по  кожному виду податку, обліку  нарахованих адміністративних та  фінансових санкцій та їх сплати, обліку та сплати реструктуризованих податків, проведення взаємозаліків, обліку наданих пільг тощо;

     - організація автоматизованого оперативного  пошуку інформації про платників; 

     - автоматизація процесу створення  загальнодержавного плану документальних перевірок;

     - забезпечення інформацією про  надходження коштів до бюджету  керівництва податкової служби  усіх рівнів, органів виконавчої  влади усіх рівнів, органів законодавчої  влади; 

     - скорочення обсягу паперового  документообігу;

     - аналіз та оцінка отриманих даних з наступним прийняттям науково обґрунтованих і ефективних рішень.

     АІС ув'язує між собою дані різних структурних  підрозділів податкової служби про  платників, особливо, якщо останні мають  недоїмку по розрахунках з бюджетом; оперативно інформує органи місцевого управління про надходження податків і зборів у регіоні та дотримання податкового законодавства.

     На  даному етапі розвитку податкової системи  взагалі та її інформаційного забезпечення зокрема важливим є правильний вибір технології та методів модернізації ІС ДПСУ.

     Нині  основним методом побудови або модернізації АІС є використання концепції  сховищ даних. Інформаційні системи, основані на сховищах даних, призначені для збирання, інтеграції та аналітичної обробки  даних, впровадження на їх основі систем підтримки та прийняття рішень (СППР) Сховище даних(СД) розглядається як засіб інтеграції даних різних систем управління базами даних, що можуть бути розподілені територіально (наприклад, бази даних обласних ДПА та ДПАУ можуть стати елементами розподіленого сховища даних ДПСУ). Важливу роль при впровадженні СД відіграють метадані, що містять знання про структуру існуючих баз даних (БД), тип і формат інформації, яка зберігається в базі даних, зв’язки між інформаційними об’єктами, семантику інформаційних об’єктів та їх атрибути.

     СППР  – це інтерактивні комп’ютерні  системи, призначені для підтримки  діяльності управлінця під час прийняття  рішення щодо слабо структурованих систем, а також для підвищення ефективності рішень, які приймаються на основі аналітичних та інформаційних даних про ситуацію, пов’язану з прийняттям рішення.

     СППР  охоплює три компоненти:

     · Підсистему інтерфейсу, який надає  змогу користувачу проводити  діалог із системою, використовуючи різні  програми вводу-виводу інформації;

     · Підсистему управління базою даних, яка призначена для зберігання, управління, вибору, відображення та аналізу даних;

     · Підсистему управління базою моделей, яка містить набір моделей  для забезпечення відповідей на множину  запитів користувачів, для розв’язування завдань тощо.

     Ці  системи можуть виконувати, крім зазначеного, порівняння альтернативних рішень з  метою вибору кращого та опрацювання  інших пропозицій для керівника  щодо формування критеріїв генерування  та вибору моделей, збору та підготовки даних, оформлення та видачі результатів тощо.

     Інтерес до СППР як до перспективного напряму  використання обчислювальної техніки, інформації та інформаційних технологій, так і до інструменту підвищення ефективності праці у сфері управління зростає. Розробка та впровадження СППР у багатьох країнах світу перетворилась на ділянку бізнесу, що стрімко розвивається.[3, с.132-133]

     Сьогодні "АІС-Податки" нараховує понад 80 автоматизованих робочих місць (АРМ). За їх допомогою на основі даних  обліку платників податків ведеться вся робота з обліку і контролю частини надходжень до бюджету, яка стосується податкових органів.

     Дані  про неприбуткові організації і  установи фіксуються за допомогою "Реєстру  неприбуткових організацій і  установ" - автоматизованої системи  збору, накопичення та обробки даних. Для забезпечення обліку постійних представництв нерезидентів в Україні як платників податків, створений автоматизований банк даних "Реєстр платників податків постійних представництв нерезидентів в Україні"; для платників податків, що здійснюють свою діяльність за договорами про спільну діяльність - "Реєстр договорів про спільну діяльність".

     Значна  кількість АРМ, що функціонують в  системі державної податкової служби України, призначена саме для фахівців ДПІ районного рівня, де створюється фундаментальна основа загального інформаційного середовища "Державні доходи"[4, c. 45-46].

 
     4. Зовнішні інформаційні  зв’язки автоматизованої  інформаційної системи  страхової компанії  з іншими інформаційними  системами

     Маючи справу з масовими явищами, по відношенню до яких організується страховий захист, страхування збирає, групує і узагальнює інформацію з метою вироблення оптимальної стратегії своєї діяльності. На сьогодні всі інформаційні процедури управління страховою діяльністю базуються на автоматизованих інформаційних технологіях і системному підході до розгляду страхування. Зокрема, різноманітні функції і задачі можуть бути впорядковані і представлені у вигляді взаємозв’язаної системи.

     Автоматизовані  інформаційні технології в діяльності страхової компанії спрямовані на впровадження систем, які охоплюють всі основні елементи технологічного процесу та гарантують повну безпеку даних на всіх етапах обробки інформації. Реалізація автоматизованої інформаційної системи страхової компанії полягає в автоматизованому вирішенні задач страхової, фінансової, бухгалтерської та інших видів діяльності. Автоматизовані інформаційні технології діяльності страхової компанії спрямовані на впровадження систем, що охоплюють всі основні елементи технологічного процесу страхування і гарантують повну безпеку даних на всіх етапах обробки інформації. Реалізація автоматизованої інформаційної системи страхової компанії полягає в автоматизації розв’язування задач страхової, фінансової, бухгалтерської та інших видів діяльності.

     Коротко розглянемо основні функціональні  задачі, що застосовуються в умовах автоматизованої інформаційної  системи страхування:

     • Процес підписання угоди. Перевірка наявності попередніх договорів по кожному страхувальнику, випадків страхових виплат, розрахунок коефіцієнтів для поправок до тарифної ставки та особливих умов, розрахунок комісійних агенту, занесення договору в базу даних для наступної обробки, видача необхідних документів.

     • Підписання додаткового договору. Розрахунки по умовах або об’єктах страхування, що змінилися, з врахуванням основного договору, поповнення бази даних про нові договори чи внесення змін у вже підписані.

     • Підписання договору перестрахування. Перевірка відповідної інформації, розрахунок комісійних.

     • Внесення страхової премії (чи її частини). Перерахунок грошових засобів по рахунках, у випадку наявності перестрахування - розрахунок з перестрахувальниками.

     • Закінчення договору страхування. Переміщення інформації в бази для формування резервів та інших розрахунків.

     • Настання страхових подій. Розрахунок відшкодувань, перевірка виплат, перерахунок по договору чи його зупинення, ведення бази страхових подій.

     • Розрив договору страхування. Розрахунки з страхуючим, проводка грошових засобів, здійснення змін в базі договорів.

     • Розрахунок базових тарифних ставок по видах страхування. Перегляд в базі даних всіх договорів по конкретному виду страхування, по страхових подіях, розрахунок з використанням статистичних таблиць.

     • Розрахунок резервного фонду. Аналіз поточного стану рахунків, відслідковування змін в кількості та сумах договорів по видах страхування, розрахунок по вимогах та поточному стану.

     • Аналіз страхового портфелю. Визначення тенденцій страхового ринку, аналіз власної діяльності, прогнозування подальшого розвитку, аналіз варіантів можливих управлінських дій.

     • Ведення внутрішньої бухгалтерії. Розрахунок заплат співробітникам компанії: облік власності та інше[6, c. 32-33].

     Повна технологія страхування повинна  передбачати обробку великих  і взаємопов’язаних масивів даних:

     • договорів страхування і перестрахування:

     • страхових полісів;

     • брокерських договорів;

     • документів по заплаті страхових представників;

     • платіжних доручень;

     • касових ордерів і бухгалтерських проводок;

     • заяв на виплату страхового відшкодування;

     • актів про страхові випадки та інше.

     Нагромадження і обробка інформації проходить  в різних підрозділах і службах  страхової компанії (бухгалтерії, відділах - фінансово-економічному, власників  полісів, виплат, перестрахування, кадрів, агентствах та інших). Перехід до автоматизованих інформаційних технологій супроводжується зміною характеру та якості управління. Аналітична робота менеджерів стає головною, формує в них нові пріоритети. Це дозволяє  перетворювати інформацію в один з ключових і реально доступних ресурсів компанії, а подальший розвиток автоматизованих інформаційних технологій стає обов’язковим елементом її стратегії розвитку організації.

     Але автоматизовані інформаційні технології ефективні і рентабельні у  випадку існування достатньо  апробованої та відшліфованої схеми діловиробництва, так, як автоматизації підлягають лише стабільні, підпорядковані певним законам процеси. Якщо ж кожна робоча ситуація унікальна, якщо винятки і поправки розмивають і маскують закономірності і правила, тоді спроби впровадження інформаційних технологій не може принести нічого окрім витрат засобів та часу. Для страхових компаній це означає, що насамперед повинні бути розроблені та затверджені з перспективою на довготривале використання форми всіх первинних та звітних документів, пов’язаних із страхуванням. Наприклад, заява на страхування, поліс, договір страхування, акт по страховому випадку, рахунки прибутків та збитків бухгалтерського балансу.

     Для проведення автоматизації насамперед потрібно, щоб були:

     • детально продумані, відлагоджені та документально оформлені у вигляді правил, інструкцій та положень всі робочі процедури;

     • описані в інструкціях ( а ще краще – описані та зображені на схемах) шляхи та умови руху всіх документів, а якщо це документи фінансового характеру, то і рух грошей.

     Зокрема такі схеми документопотоків дозволяють повністю прослідкувати життєвий цикл кожного документу та проаналізувати документообіг в компанії, а врешті решт його – покращити та спростити, а при необхідності доповнити  та розвинути на базі нових технологічних рішень. Якщо ця робота не проведена, тоді розробка ефективної автоматизованої інформаційної технології стає практично нездійсненною справою.