Автоматизоване робоче місце (АРМ)

     Зміст 

 
      1. Поняття  автоматизоване робоче  місце

     В залежності від рівня механізації  праці виділяють три види робочих  місць:

     робочі  місця ручної праці, де робота виконується  за допомогою різних ручних знарядь:

     механізовані  робочі місця, де працівник управляє робочими машинами і механізмами, за їх допомогою змінює предмет праці;

     автоматизовані  робочі місця, на яких механізми і  автомати виконують певні технологічні операції за заданими параметрами, а  виконавець керує ними за допомогою  дистанційних пультів.

     Автоматизоване робоче місце (АРМ) — індивідуальний комплекс технічних і програмних засобів, що призначений для автоматизації професійної праці фахівця і забезпечує підготовку, редагування, пошук і видачу на екран і друк необхідних йому документів і даних. Автоматизоване робоче місце забезпечує оператора всіма засобами, необхідними для виконання певних функцій.

     Створені  на базі ПЕОМ АРМ функціонально, фізично  та органічно настроюються на конкретного  користувача (персональне АРМ) або  групу користувачів (групове АРМ).

     Задачі  організаційного управління, які  розв'язуються в складі АРМ, можна  умовно поділити на три класи.

     До 1-го класу належать повністю формалізовані  задачі (господарський та фінансовий облік, підготовка виробництва), для  яких можна розробити структуризовані процедури вироблення рішень. Задачі можуть розв'язуватись на ЕОМ без участі людини за заздалегідь підготовленими алгоритмами, тобто алгоритм замінює людину.

     Для 2-го класу задач характерні слабко структуровані процедури вироблення рішень в умовах неповної інформації. До цього класу належать задачі потокового й оперативно-календарного планування виробництва й управління запасами.

     Задачі 3-го класу потребують застосування неструктурованих процедур вироблення рішень, творчого підходу, що ґрунтується  на інформованості, класифікації, таланті та інтуїції людини.

     Працівників організаційного управління можна  поділити на три групи: керівники (директори, головні адміністратори), спеціалісти (начальники функціональних служб, головні  спеціалісти), технічні працівники (секретарки, касири, комірники). Керівники вирішують, як правило, задачі 3-го класу, рідко — 1-го. Спеціалісти розв'язують задачі 2-го класу, технічні працівники — 1-го. Згідно з характером розв'язуваних задач можна виділити три класи типових АРМ: АРМ керівника (АРМ-К), АРМ спеціаліста (АРМ-С), АРМ технічного та допоміжного персоналу (АРМ-Т).

     АРМ-К  може мати розподільну та локальну структуру. При розподільній структурі  дисплей установлюється на столі  керівника, а основна функціональна  структура (з додатковим дисплеєм) — у секретаря або помічника. Локальна структура АРМ-К передбачає повну функціональну замкненість, яка забезпечує автономну роботу.

     Вимоги  до АРМ-К:

     ·  наявність достатньо розвиненої бази даних, постійно доповнюваних оперативною  інформацією;

     · забезпечення керівника або його помічників оперативністю пошуку необхідної інформації в базі даних і наочністю  подання інформації у формі, адаптованій  до психологічних характеристик  людини (за умови високого рівня  її інтеграції на екрані незалежно  від джерела даних);

     · наявність діалогових програмних засобів, що забезпечують прийняття рішень з максимальною адаптацією і регулюють організаційно-адміністративну діяльність;

     · забезпечення оперативного зв'язку з  іншими джерелами інформації (у межах  організаційної структури) та з безпосередніми помічниками;

     ·  забезпечення можливості нагромадження в пам'яті АРМ досвіду роботи і раніше прийнятих рішень.

     З урахуванням характеру й особливостей праці керівника програмне забезпечення АРМ-К містить підсистеми забезпечення та ділової діяльності (ПЗДД), прийняття рішень (ПЗПР), рутинних робіт (ПЗРР), комунікацій (ПЗК)[2, c. 28-30].

     Автоматизовані  робочі місця технічних працівників  призначені для працівників, які  виконують технічну роботу, що потребує певних професійних навичок. Для такої категорії службовців характерна робота з документами (68 % усього робочого часу) і телефонні переговори (20 % робочого часу). Основні їх функції — ввід інформації, оформлення документів (друк, тиражування, розсилання і т. ін.), ведення картотек і архівів, обробка вхідної та вихідної документації, контроль виконавчої діяльності. Ці роботи з високим ступенем ефективності можна автоматизувати, використовуючи різноманітні АРМ-Т на базі персональних ЕОМ.

     В умовах використання АРМ-Т праця  стає менш монотонною, а тому працівник менше стомлюється, завдяки чому можна розширити функціональний діапазон виконавців, урізноманітнити процес роботи, зробити його цікавішим і завдяки цьому в 2-3 рази підвищити продуктивність праці.

     Характер  діяльності технічних працівників мало залежить від специфіки галузі, установи, організації. Тому можливий масовий випуск типових АРМ-Т: АРМ оператора текстових документів, АРМ архіваріуса, АРМ комірника, АРМ інспектора, АРМ секретаря. Основні вимоги до програмних і технічних засобів АРМ-Т:

     забезпечення  максимальної ергономічності і «дружності»  — зручне розміщення технічних засобів, висока якість візуальної інформації, клавіатура, що дає змогу швидко вводити інформацію, простий діалог з підказками в разі хибних дій  користувачів, наявність технічних засобів для друкування і тиражування документів, можливість ведення архіву.

     Подальший розвиток АРМ в організаційному  управлінні пов'язаний з використанням  робочих станцій управління (РСУ) замість ПЕОМ. В основу концепції  РСУ покладено ідеї інтегрованого «інтелектуального» інтерфейсу користувача з маніпулюванням даними і широким доступом до розвинених обслуговуючих підсистем. Ці властивості РСУ дають змогу використовувати їх базу для. побудови персональних і групових АРМ. З погляду на те, що РСУ — універсальна система, необхідна певна функціональна спеціалізація цієї системи з трансформацією її в конкретне ділове автоматизоване робоче місце[1, c. 34-37].

 
     2. Загальна характеристика  податкової системи  України з позиції  обробки інформації

     Для здійснення вказаних функцій використовуються автоматизована інформаційна система. Її функції модернізуються та вдосконалюються  з часом. Основним завданням цієї системи є розширення кола розглядуваних  питань, підвищення аналітичності, обґрунтованості та своєчасності рішень, що приймаються, зменшення трудомісткості і раціоналізація управлінської діяльності податкових органів шляхом використання економіко-математичних методів та моделей, обчислювальної техніки і засобів зв’язку, впорядкування інформаційних потоків. Цілі функціонування подібної системи можна сформулювати наступним чином:

     · підвищення ефективності функціонування системи оподаткування за рахунок  оперативності та підвищення якості рішень, що приймаються;

     · удосконалення оперативності роботи і підвищення продуктивності праці податкових інспекторів;

     · підвищення достовірності даних  по обліку платників і ефективності контролю за дотриманням податкового  законодавства;

     · покращення якості і оперативності  бухгалтерського обліку;

     · отримання даних про поступлення податків та інших платежів у бюджет;

     · аналіз динаміки поступлення сум  податків і можливість прогнозу цієї динаміки;

     · інформування адміністрації різних рівнів про поступлення податків і дотримання податкового законодавства;

     · скорочення обсягів паперового документообігу.

     На  сучасному етапі розвитку економіки  успіх діяльності податкової служби багато в чому залежить від ефективності функціонування автоматизованої інформаційної  системи.

     Таким чином пріоритетним завданням податкової служби є інформатизація податкових органів, широке використання інформаційних технологій та розбудова інформаційної системи. Структура автоматизованої інформаційної системи, як і структура самих податкових органів, є багаторівневою та багатофункціональною. Сама ж автоматизована інформаційна система податкової служби відноситься до класу великих систем. До неї, як і до інших систем такого класу висувається ряд таких вимог, як досягнення цілей створення системи; відкритість та сумісність даної системи, як у внутрішніх рамках, так і з іншими системами, системності, декомпозиції та інші. Ці вимоги передбачають: можливість модернізації елементів системи; адаптацію до умов, що змінюються; надійність в експлуатації і достовірність інформації; однократність вводу первинної інформації; багатофункціональне багатопланове використання первинної інформації; актуальність інформації, що зберігається в базі даних. Автоматизована інформаційна система повинна забезпечувати при мінімальних затратах ручної праці збір, обробку, аналіз інформації про стан об’єкту управління, вироблення керуючих дій, обмін інформацією, як всередині системи, так і між системами одного чи різних рівнів. Автоматизована інформаційна система повинна включати комплекс технічних засобів, який би забезпечував реалізацію керуючих алгоритмів, зв’язок між системами, простоту вводу первинної інформації, різноманітність виводу результатів обробки, простоту і технологічність технічного обслуговування, сумісність всіх технічних модулів, як на програмному, так і на інформаційному рівнях. Суттєвою вимогою є розробка і функціонування системи на основі наявних операційних систем різних типів, пакетів прикладних програм, орієнтованих на обробку даних і вирішення функціональних задач, систем управління базами даних, які забезпечують нагромадження, ведення і видачу в обробку інформації, що необхідна для вирішення задачі користувачем чи задоволення його інформаційного запиту[7, c. 211-213].

     Використання  комп’ютерних технологій дозволяє відслідковувати  динаміку розвитку підприємства, дотримання ним податкового законодавства, виявляти порушення, нараховувати платежі в бюджет і формувати перелік підприємств для документальної перевірки. Вся інформація, що була сформована цією системою, є основою для роботи, пов’язаної з обробкою даних по платниках податків – юридичних особах. Важливим завданням в автоматизації роботи податкової служби є не тільки підтримання задач контролю, обробки та збереження інформації по нарахуванню і сплаті податків, ведення нормативно-правової бази по податковому законодавству, формування звітності по податкових органах, але і створення автоматизованого інтерфейсу з банками, митними органами та іншими зовнішніми структурами. Це дозволяє оперативно контролювати рух коштів платників податків і здійснювати операції по їх особистих рахунках[4, c. 61].

 
     3. Характеристика комплексу  задач контролю  звітності та повноти  сплати податкових  платежів в автоматизованій  інформаційній системі  “ Податки”

     Інформатизація – це процес створення документованої інформації (інформаційний ресурс) з одного боку, а з іншого – створення методів обробки інформації, її зберігання, пошуку, накопичення.

     Інформатизація  ДПС – це об¢єктивний процес, який має охопити галузь в цілому. Фундаментальною основою інформатизації є створення високоорганізованого середовища, яке в рамках всієї ДПС повинно об¢єднувати інформаційне, комп¢ютерне і програмне забезпечення.

     Інформаційна  система податкової служби – це система з великими потоками інформації, розгалуженістю цих потоків та великою  кількістю типів документів різної складності.

     АІС податкової служби - це комп'ютерна мережа з організацією автоматизованих  робочих місць податкових інспекторів. Автоматизована інформаційна система  складається з технічного, програмного, інформаційного, організаційно-правового та кадрового забезпечення, а також системи забезпечення захисту від несанкціонованого доступу.

     На  обласному рівні шляхом узагальнення оперативної інформації формується тактична інформація для аналізу  та відпрацювання різних варіантів  рішень по надходженню коштів до бюджету. Тут накопичуються дані, які надходять із ДПІ, компонуються в цілому по ДПА обласного рівня і передаються до ДПА України.