Асортиментна політика торгового підприємства в умовах конкуренції на прикладі магазину «Фаворит»

Наприклад, для ширини асортименту  хліба і хлібних виробів є  такі асортиментні групи: хліб, здобні булки, батони, печиво і т. д. Для глибини асортименту прикладом є хліб житній з ізюмом, кмином, горіхами, хліб білий і т. д.

Широкий асортимент дає можливість орієнтуватись на всілякі вимоги споживачів, стимулювати здійснення купівлі у певному місці, для певного цільового сегмента ринку.

Глибокий асортимент надає змогу  задовольнити потреби різних споживчих сегментів однотипним товаром, пропонувати діапазон цін, стимулювати підтримку дилерів, розширити місця продажу, приміщення торгівлі тощо.

Асортиментна група — сукупність асортиментних позицій товарів даного функціонального призначення.

 

          3.2. Порядок і принципи формування  асортименту на роздрібних 

                 торгових підприємствах.

Формування товарного асортименту  і номенклатури товарів підприємства обов'язково потребує узгодження різнонапрямлених інтересів. Так, з погляду виробника, ідеальною буде якомога менша кількість товарних позицій, стабільність їх виробництва протягом тривалого періоду, випуск товарів великими серіями, малі виробничі витрати тощо. З погляду споживача, — цілком навпаки.

Отже, формування товарного асортименту  і номенклатури потребує встановлення оптимального їх значення з урахуванням  інтересів як товаровиробника, так  і споживача, але з пріоритетом  останнього.

Вибрати оптимальний асортимент товарів  підприємство може способом, описаним нижче.

Традиційно прибуток підприємства розраховується за такою формулою:

Дохід від  реалізації - Собівартість продукції =

= Валовий прибуток - Операційні витрати  = Чистий прибуток.

Враховуючи поділ витрат на постійні і змінні, формула може набрати такого вигляду.

Дохід від  реалізації- Змінні витрати =

 = Прибуток покриття - Постійні витрати = Чистий прибуток.

У тому разі, коли прибуток покриття дорівнює постійним витратам, кажуть, що підприємство досягло рівня беззбитковості. Це означає, що доходу підприємству вистачить, щоб покрити всі витрати, але прибутку при цьому не буде. Такий стан називається точкою беззбитковості, або точкою критичного обсягу виробництва або порогом рентабельності. Процентне відношення прибутку покриття до загального обсягу доходу від реалізації називаються коефіцієнтом прибутку покриття. Цей коефіцієнт є винятково важливим, оскільки вказує на те, як зміниться величина прибутку покриття за збільшення чи зменшення доходу від реалізації. Так, якщо коефіцієнт прибутку покриття становить, скажімо, ЗО %, то це означає, що за збільшення доходу від реалізації на 1 грн прибуток покриття збільшиться на ЗО коп. Чистий прибуток також збільшиться на ЗО коп. за умови, що не станеться змін у структурі і величині постійних витрат. Таким чином, знаючи коефіцієнт прибутку покриття, досить легко і швидко можна підрахувати, як збільшиться чистий прибуток підприємства за збільшення обсягів продажу (зрозуміло, коли постійні витрати залишатимуться незмінними).

З використанням цього коефіцієнта  можна визначити також і рівень беззбитковості:

Рівень беззбитковості, грн. = Постійні витрати, грн. / Коефіцієнт прибутку покриття, %

Підприємство «Фаворит», як правило, закуповує широкий асортимент товарів, і рівень прибутку від реалізації різних товарів є також різним. Для досягнення максимального рівня загального прибутку необхідно зосередити всі засоби і зусилля підприємства на найприбутковіших видах продукції.

Всі підприємства, намагаються завчасно потурбуватись  про визначення різноманітності товарного виробництва та його асортименту. Товарну політику всіх фірм визначає сформований асортимент товарів.

Розширення товарного асортименту  відбувається внаслідок вдосконалення існуючих товарів, за рахунок покращення їх якості та експлуатаційних характеристик, і впровадження на ринок нових товарів.

Існують такі причини насичення  товарної маси:

• намагання досягти додаткового прибутку;
• спроба задовольнити дилерів, якщо асортимент вузький;
• намагання задіяти невикористані виробничі потужності;
• спроба стати ведучою фірмою, лідером з достатньо широким асортиментом;
• спроба не допустити конкурентів.

          3.3. Фактори, що впливають на  формування асортименту товарів  в 

                 магазині.

Формування асортименту товарів  в фірмі є складним процесом, який здійснюється з урахуванням дії  цілого ряду факторів. Ці фактори поділяються  на загальні та специфічні. До загальних  факторів відносять споживчий попит  та виробництво товарів. Специфічними факторами являються тип і  розмір магазинів фірми, умови товаропостачання, чисельність і склад населення, яке обслуговується, транспортні умови, наявність інших торгових підприємств в зоні діяльності даної фірми.

Споживчий попит є основним фактором, який впливає на формування асортименту, і направлений на максимальне  задоволення попиту населення і  разом з цим – на активний вплив  на попит в сторону його розширення. Формування асортименту і споживчий  попит в своєму розвитку взаємозв’язані. Суттєві зміни в попиті повинні відбиватися в сформованому асортименті.

При формуванні асортименту продовольчих товарів, враховуються деякі особливості  попиту на продукти харчування. Попиту на продовольчі товари, в порівнянні з попитом на непродовольчі товари, притаманна висока степінь стійкості, а в окремих випадках – консервативність. Споживач звикає до конкретних видів  продукції, тому важливо досягнути  стабільності в формуванні асортименту  таких товарів, забезпечуючи їх безперебійний  продаж.

При формуванні в фірмі асортименту  продовольчих товарів,  враховується фактор взаємної заміни. У випадку  відсутності у продажі потрібного товару покупець, як правило, не відкладає  покупку, а буде шукати йому заміну. Крім цього на продовольчі товари попит є комплексним, тобто при  здійсненні покупки покупець купляє, доповнюючи один до одного товари.

На попит також впливають  фактори соціального та економічного характеру країни:

• розміри грошових доходів населення, його чисельність, соціальний, професійний і віковий склад;
• рівень роздрібних цін і їх співвідошення;
• діяльність підприємств громадського харчування;
• об’єм завозу продуктів тваринництва і рослинництва з інших регіонів;
• географічні і кліматичні особливості проживання населення;
• національні і історичні особливості праці та побуту населення.

На формування асортименту впливає  також характер попиту. Розрізняють  попит стійкий, альтернативний і  імпульсивний.

Суттєвим фактором формування асортименту  являється ціна товару. Покупець обов’язково  визначає для себе граничну ціну, або  діапазон цін в границях якого  він збирається заплатити за покупку. Тому одним із критеріїв раціонального формування асортименту товарів в магазині є забезпечення співставлення товарів з різною ціною. 

Формування асортименту товарів  в фірмі дозволяє забезпечити  задоволення споживчого попиту, підвищення економічної ефективності підприємства і рівня торгового обслуговування населення.

Від складу і своєчасного оновлення  асортименту товарів в фірмі, в значній мірі, залежить степінь  задоволення попиту, витрати потреб населення, які пов’язані з покупкою товарів, кількісні та якісні показники  господарської діяльності магазину «Фаворит». Відсутність в фірмі окремих товарів, їх вузький, не стабільний або не відповідаючий запитам покупців асортимент, породжують незадоволений попит, збільшуючи витрати часу населення на пошук необхідних товарів, негативно відбивається на її економічній ефективності. Тому при формуванні асортименту товарів важливою вимогою являється максимальне задоволення попиту покупців при мінімальних витратах часу на здійснення покупки і забезпечення ефективної  роботи фірми. На мій погляд, при оформленні товарного асортименту важливо враховувати географічний фактор, тобто на жителів якої місцевості розрахований магазин.

Аналіз  впливу на обсяг реалізації факторів використання трудових ресурсів по фірмі  «Фаворит» наведено в таблиці 1.

Як свідчать наведені дані, в 2005 році роздрібний товарообіг зріс порівняно з 2004 роком на 98,8 тис. грн. На його розмір позитивно вплинуло підвищення продуктивності праці працівників (на 110,94 тис.грн.), негативно вплинуло зменшення чисельності працівників (на 11,94 тис.грн.).

У 2005 році відбулося збільшення чисельності працюючих на 5 чоловік порівняно з 2004 роком, але цей захід суттєво не вплинув на обсяг товарообігу. На загальний розмір зміни обсягу товарообігу (-16,7 тис.грн.) негативно вплинули два фактори: зниження продуктивності праці працівників (на 105,52 тис.грн.), зменшення чисельності працівників (на 88,82 тис.грн.).

 

Таблиця 1.

Аналіз впливу на обсяг товарообігу факторів використання трудових ресурсів

(чисельності працюючих  і продуктивності праці)

по магазинах «Фаворит»

 

тис.грн.

Роки	Чисельність працюючих, чол	Товарообіг по підприємству	Продуктивність праці	Зміна обсягу роздрібного товарообігу
				загальний	в т. ч. за рахунок
					чисельності працюючих	продуктивності  праці
2003	20	238,70	11,94	---	---	---
2004	19	337,50	17,76	98,80	-11,94	110,74
2005	24	320,80	13,37	-16,70	88,82	-105,52

 

          3.4. Показники, що характеризують  асортимент товарів в магазині.

Повнота і стійкість асортименту  фірми «Фаворит» визначена з допомогою загальновідомих показників: коефіцієнта повноти і стійкості товарного асортименту. Коефіцієнт повноти товарного асортименту даного підприємства становить 0,6. Отже, фактичний асортимент товарів фірми є далеким до передбаченого асортиментним переліком. На даний факт вплинули різні фактори, зокрема: низький професіоналізм працівників, відповідальних за розробку асортиментного переліку, які не врахували реальний попит населення; а також загальновідомі процеси, пов’язані з економічною кризою промислових підприємств.

Щодо стійкості, то коефіцієнт становить 0,7. В момент проведення перевірок, по формуванню асортименту товарів і його відповідність асортиментному переліку, разі асортимент не був повним. А звідси випливають недовиконання плану динаміки показників обсягу та асортиментної структури роздрібного товарообороту.

Асортимент формується у магазинах «Фаворит» відповідно до спеціалізації магазинів. Це роздрібна торгівля продовольчими та непродовольчими товарами. Ширина асортименту, як для неспеціалізованого магазину є невеликою. А щодо глибини асортименту, він не є повним і запропонований малою кількістю видів товарів у кожній підгрупі. Це стосується в більшості непродовольчого асортименту. Щодо продуктів харчування, то асортимент у кожній підгрупі є оптимальний. В більшості, асортимент представлений всіма виробами виробників-постачальників. Це стосується хлібо - булочних виробів і молочної продукції. Щодо кондитерських виробів, то тут асортимент дуже обмежений: наявні тільки добре розрекламовані вироби торгових марок "Світоч", "Корона" та "АВК". Асортимент м’ясної та рибної продукції сформований на досвіді багатьох років і вивченні попиту населення. В асортименті представлені недорогі ковбаси, сосиски (молочні і курячі), а також дорогі копчені ковбаси "Черкаська" і "Львівська". Риба в невеликому асортименті представлена Бурштинським рибним господарством – це жива і копчена риба.

Тютюнові, і вино-горілчані вироби запропоновані в асортименті, від  найнижчих і до високих цін, відомих  торгових марок, які ведуть активну  рекламну кампанію.

Щодо бакалійних виробів, тут асортимент обмежується безалкогольними напоями: газованими водами компаній "Кока-Кола" та "Пепсі - Кола", а також соками "Смак" в асортименті.

На відміну від продовольчих товарів, де асортимент є відносно широким  та глибоким, непродовольчі товари в дуже обмеженому асортименті. Це пояснюється наявністю великої кількості спеціалізованих магазинів. Проте асортимент побутової хімії є досить широким – це засоби особистої гігієни, порошки для прання, для миття вікон та посуду, а також лако - фарбові товари.

На умовах переходу до ринкових відносин робота по оформленню асортименту в  фірмі значно ускладнюється. Ширина і глибина асортименту реалізуємих  товарів залежить в значній мірі від кваліфікації працівників магазинів  і комерційних служб, які повинні  володіти широкою інформацією про  попит покупців, джерел можливого  поступлення товарів, ціни на товари тощо.

Велика кількість товарів призначені для продажу на протязі обмеженого терміну. Міняються запити і смаки покупців, міняються технологічні можливості промисловості. Товари старіють – як технічно, так і морально, психологічно. Тобто товар проходить певний життєвий цикл, фази розвитку.