Аналіз зовнішньоекономічної діяльності ЛГЗ «Хортиця» та її положення на світовому ринку алкогольної продукці

                                                ЗМІСТ

 

Перелік умовних  позначень, символів, одиниць, скорочень  і термінів……….3

ВСТУП……………………………………………………………………………..4

РОЗДІЛ I Теоретико – методичні засади управління експортною діяльністю  на підприємстві…………………………………………………………………..6

1. Зовнішньоекономічна діяльність як частина господарської діяльності

підприємства………………………………………………………………………6

2. Принципи здійснення зовнішньоекономічної діяльності на підприємстві 

………………………………………………………………………………...10

РОЗДІЛ II Аналіз зовнішньоекономічної діяльності ЛГЗ «Хортиця» та її положення на світовому ринку алкогольної продукці…………………………………………………………………............15

1. Загальна характеристика діяльності ЛГЗ «Хортиця»…………………..15
2. Організація та технологія бізнес-процесів проходження митного контролю при експортно-імпортних операціях ЛГЗ «Хортиця»………19
3. Аналіз ринку горілчаної продукції та діяльності на ньому ЛГЗ «Хортиця»……………………………………………………………………21

ВИСНОВКИ…………………………………………………………………….38

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРІ………………………………….40

 

 

                                              

 

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ  ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ, ОДИНИЦЬ, СКОРОЧЕНЬ  І ТЕРМІНІВ

ЛГЗ – лікеро-горілчаний завод

ВМД – вантажна митна декларація

CMR - Comprehensive Microbial Resource

МДП – міжнародні дорожні перевезення

ПДВ – податок  на додану вартість

СНД – співдружність  незалежних держав

СРСР – союз радянських соціалістичних республік

ТМ – торгова  марка

ДП – дочірнє підприємство

 

                                                

 

 

 

 

 

 

 

                                               ВСТУП

 

         Міжнародний маркетинг як наука і господарська практика являє собою продукт розвитку традиційного маркетингу. Якщо традиційний маркетинг пов’язаний з діяльністю фірми в межах держави, тобто усередині країни, то міжнародний маркетинг орієнтований на пошук шляхів найбільш повної реалізації потенціалу фірми завдяки визначенню місця і умов його використання за межами країни.

       Предметом міжнародного маркетингу є діяльність фірми на міжнародному ринку з використанням маркетингових інструментів. Суб’єктом здійснення можливостей теорії і практики міжнародного маркетингу є базисна ланка ринкової економіки - фірма, що реалізує товари чи послуги.

Міжнародний маркетинг, будучи закономірним продуктом розвитку традиційного, успадковує від нього основи філософії бізнесу, логіку і великий арсенал спеціальних методів і прийомів вивчення ринку.

Міжнародний маркетинг - це сучасна теорія і інструментарій раціональної організації діяльності фірми в середовищі відкритої  ринкової економіки, що знаходиться під впливом глобальних факторів виробництва і споживання.

В останні роки під впливом процесів світової глобалізації народжується новий напрямок економічної  науки - геоекономіка. З цих позицій  міжнародний маркетинг цілком обґрунтовано можна розглядати як сучасну теорію й інструментарій для вироблення усвідомленого поводження фірми в геоекономічному ринковому середовищі.

Об’єкт досліджень практики - діяльність ЛГЗ «Хортиця». Предмет досліджень практики - зовнішньоекономічна  оптова торгівля підакцизною горілчаною продукцією.

Мета досліджень практики - вивчення закономірностей та принципів експортної діяльності діяльності підприємства, оцінка ефективності стратегії забезпечення застосовуємих схем зовнішньоекономічної діяльності, побудова та обгрунтування пропозицій по оптимізації стратегії міжнародного маркетинга в експортних операціях підприємства.

Методи досліджень: проведення горизонтального (індексно-хронологічного) та вертикального (структурно-хронологічного) аналізу реалізації продукції на експорт та внутрішній ринок, побудування алгоритмів та програм регресійного прогнозування діяльності на ПЕОМ (EXCEL-програми).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ I ТЕОРЕТИКО – МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ УПРАВЛІННЯ ЕКСПОРТНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ НА ПІДПРИЄМСТВІ

1. Зовнішньоекономічна діяльність як частина господарської діяльності підприємства

      

         Закономірністю розвитку ринкової економіки є вихід підприємства на світовий зовнішній ринок. Взаємовідносини підприємств України та іноземних держав базуються на взаємовигідних умовах здійснення зовнішньоекономічної діяльності.

Надання підприємствам  права самостійно виходити на світовий ринок та встановлювати прямі  зв’язки з іноземними партнерами дає їм можливість підвищувати ефективність свого функціонування через:

• появу нових фінансових і технічних можливостей,
• більш швидке оновлення матеріально-технічної бази,
• збільшення експортного потенціалу,
• підвищення якості і конкурентоспроможності продукції.

Це відкриває перед  підприємством нові можливості та реалії.

Результат від зовнішньоекономічної діяльності підприємства входить до загального підсумку його фінансово-господарської діяльності. Але фінансова робота, що забезпечує цю діяльність вимагає знання чинного законодавства про ЗЕД, валютного законодавства та техніки здійснення валютних операцій, митного законодавства та ін.[ 1]

Зовнішньоекономічна діяльність вітчизняних підприємств ототожнюється  із здійсненням експортно-імпортних  операцій, які можуть мати різні  прояви і тенденції. Тобто, вини можуть бути прибутковими чи збитковими для  підприємства. Для того, щоб визначити міру їх ефективності на кожному підприємстві проводять комплекс таких заходів:

• маркетингові дослідження,
• аналіз позитивних сторін операції,
• недоліки і вади операції, тощо.

Вихід підприємства на зовнішній  ринок, зовнішньоекономічну сферу, дозволяє підвищити загальну ефективність функціонування підприємства. Здійснення підприємством ефективної зовнішньоекономічної діяльності має значення не лише для самого підприємства, а й для країни в цілому:

• зростає національний доход країни,
• зростає продуктивність праці,
• знижується собівартість продукції,
• впроваджуються ресурсозберігаючі технології,
• збільшується питома вага експорту,
• зростає рівень автоматизації і механізації,
• збільшуються іноземні інвестиції.

Зовнішньоекономічна діяльність підприємства повинна бути доцільною і ефективною. У ЗЕД ефективність проявляється у максимізації прибутку при мінімальних витратах, пов’язаних із здійсненням зовнішньоекономічних операцій.

У цьому зв’язку  можна виділити наступні вихідні  положення ефективної ЗЕД :

- вона ґрунтується на високому рівні продуктивності праці;

- в окремих  галузях на світовому ринку  конкурують не країни, а фірми;

- національна конкурентна  перевага має відносний характер;

- динамічне оновлення  орієнтованих на ЗЕД галузей  веде до сталих конкурентних переваг, а не до короткострокового виграшу на рівні зниження витрат;[ 2]

- конкурентні переваги  в галузях промисловості створюються  протягом десятиріч або довшого  строку;

- країни домагаються цих  переваг завдяки своїм розбіжностям, а не схожості.

Експортна орієнтація економіки та лібералізація зовнішньокономічних зв’язків…вимагає визначення існуючих і поттенційних конкурентних переваг українських товаровиробників, а також чинників, які їх формують, і механізму реалізації цих переваг [22. с. 16]. Україна має такі природні конкурентні переваги, як достатня чисельність робочої сили, вигідне географічне розташування, багаті природні ресурси, але ці переваги є скорше потенційними, ніж дійсними, вони мають кон’юнктурний характер по обмеженій групі виробів. При визначенні експортно орієнтованих виробництв необхідно керуватися, передовсім, потребами світового ринку, активно ці потреби формуючи. Для забезпечення успішності своєї ЗЕД її українським суб’єктам треба створювати нові ніші на світовому ринку та заповнювати їх своєю продукцією. Держава тільки створює певні умови для виникнення і поліпшення конкурентних переваг. А створюються ці переваги товаровиробниками. Тому державні зусилля зі створення набутих або спеціалізованих факторів будуть зведені нанівець, якщо їх не прив’язати до конкретних галузей і компаній, - через повільність державних структур та їхню неспроможність своєчасно усвідомити нові напрями діяльності або потреби конкретних галузей.

Управління  міжнародним бізнесом поширюється  на всі сфери діяльності, пов'язані з переміщенням ресурсів, товарів, послуг і робочої сили через національні кордони.[2,с.5]

Основними мотивами розвитку ЗЕД на рівні підприємства можуть бути :

- Розширення  ринку збуту своєї продукції  за національні межі з метою  максималізації прибутку.

- Закупка необхідної сировини, комплектуючих виробів, нових технологій і обладнання.

- Залученню інжинірингових та інших послуг для потреб виробництва з урахуванням їх унікальності, більш вищої якості і низьких цін в порівнянні з внутрішнім ринком.

-  Залучення  іноземних інвестицій з метою  модернізації виробництва, зміцнення  експортного потенціалу і конкурентних  позицій на світових товарних  ринках.

- Участь в  міжнародному розподілі праці,  спеціалізації і кооперуванні  виробництва з метою успішного розвитку своєї економіки.

Мотиви  виходу бізнесу підприємства за межі своєї країни:

По-перше, більш низькі виробничі витрати, дешева робоча сила.

По-друге, прагнення перебороти торговельні   бар'єри   через   обмеження   на   експорт   і   імпорт.  

По-третє, антимонопольні закони, що можуть обмежувати максимальну частку ринку.

По-четверте, одержання вигод із сприятливих можливостей здійснення бізнесу за кордоном, наприклад, проникнення на нові ринки. Обмеженість життєвого циклу продукту в країні товаровиробника дає можливість підвищити попит на ринках інших країн тощо [2, с. 213-215].

Отже, підприємства можуть проникнути на міжнародні ринки як за допомогою експорту продукції, ліцензування, створення спільних підприємств, прямих капіталовкладень, так і через створення транснаціональних корпорацій. У будь-якому з цих випадків суб'єкти підприємництва змушені пристосовувати практику ведення справ до унікального зовнішнього середовища, тобто до вимог міжнародного бізнесу.

   1.2 Принципи здійснення зовнішньоекономічної діяльності підприємства    

  

      Збільшення кількості учасників міжнародних торговельно–економічних відносин, поява нових форм і методів торгівлі, її ускладнення та динамізація об'єктивно зумовили формування системи регулювання міжнародного обміну товарами та послугами, яка являє собою сукупність взаємопов'язаних принципів, норм, правил і процедур впливу на формування регіональних і товарних структур експорту та імпорту за допомогою політичних, економічних, фінансових, правових та адміністративних інструментів.

Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності України та іноземні суб'єкти господарської діяльності при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності керуються  такими принципами:

-  принципом суверенітету народу  України у здійсненні зовнішньоекономічної діяльності, що полягає у:

- виключному праві народу України  самостійно та незалежно здійснювати  зовнішньоекономічну діяльність  на території України, керуючись  законами, що діють на території  України; 

- обов'язку України  неухильно виконувати всі договори і зобов'язання України в галузі міжнародних економічних відносин;

-    принципом  свободи зовнішньоекономічного  підприємництва що полягає у:

- праві суб'єктів зовнішньоекономічної  діяльності добровільно вступати  у зовнішньоекономічні зв'язки;[3]