Зміст

 

Вступ

      Актуальність  теми. Сьогодні торгівля є однією з основних галузей народного господарства України. Вона перша відчула на собі процеси роздержавлення і приватизації, що є невід’ємним елементом ринкової економіки. З переходом до ринкових відносин ускладнюються проблеми реалізації товарів та надання послуг, внаслідок зміни структури ринкового попиту, його кон’юнктурних коливань і все більшого загострення конкуренції на ринку України.

      Перехідний  період, в якому перебуває економіка  України, характеризується рядом негативних явищ, таких як спадом ділової активності, високим рівнем інфляції, дефіцитом  товарів вітчизняного виробництва, низькою покупною здатністю населення. За цих умов важливо виробити методи, що впливають на організацію збуту, споживання товарів і послуг, та нові підходи до управління підприємством.

      В роки незалежності Україна вступила в новий період свого розвитку, пов’язаний з переходом до ринкових відносин, удосконаленням законодавства України, розширенням можливостей повноцінної господарської діяльності підприємств торгівлі i сфери послуг. Юридична i господарська самостійність підприємств, їхня економічна свобода i рівноправність як суб’єктів ринку, надають підприємствам широкий простір комерційній ініціативі, самостійності в прийнятті рішень із питань комерційних зв’язків, використання фінансово-кредитного механізму.

      Передумовами  формування i регулювання цього процесу є перехід від централізованого розподілу товарних ресурсів до вільного їхнього продажу. Перед тим, як товар переходить до кінцевого споживача, проходить певний торгово-технологічний процес: постачання товарів, організація та формування асортименту, стимулювання збуту, сервісне обслуговування. Дані операції  є взаємопов’язаними і основними у комерційній роботі  торгового підприємства.

     Роздрібна торгівля є однією із найбільш динамічних галузей в українській економіці. Структура роздрібної торговельної мережі, у якій тривалий час велику частку займала неорганізована торгівля, у загальноукраїнському масштабі покращується. Попри це, розвиток торговельної мережі, що розпочався лише останніми роками, залишається нерівномірним: торговельна мережа східних областей України та м. Києва значно розвиненіша, ніж в інших регіонах, концентрація роздрібних торговців у малих населених пунктах є невисокою.

     Розвиток  роздрібної торгівлі є передумовою  для розвитку виробництва в державі, її розвиток прямо впливає на якість життя населення, і тому питання побудови ефективної торгівельної мережі, зокрема роздрібної, що безпосередньо контактує із споживачем, є вкрай актуальні та потребують дослідження.

     Питання теоретичного обґрунтування суті та принципів формування систем торговельного обслуговування та організації діяльності підприємств торгівлі були предметом розгляду таких відомих авторів, як М. Леві та Б.А. Вейтц [16], Л.А. Брагина та Т.П. Данько [26], проте в їхніх працях досліджувався загальний комплекс діяльності торговельного підприємства (зокрема роздрібного), натомість мало уваги приділялося питанням формування цілісної системи організації роздрібної торгівлі. У цьому напрямку досить цінними є праці таких авторів, як Ф.Г. Панкратов, Н.О. Голошубова, Т.В. Серьогіна, В.К. Памбухчіянц [20, 19, 21], які зосереджували свою увагу на загальних питаннях організації торговельної діяльності і комплексі торгово-технологічних процесів підприємств торгівлі, зокрема - роздрібної, але вони базувалися на використанні зарубіжного та російського досвіду. З українських авторів найближче до розгляду цих аспектів роздрібної торгівлі підійшли колективи авторів під керівництвом В. Апопія та Я. Гончарука [14], І. Королькова [18] і В. Ребицького [18], проте в першому з названих джерел основний акцент зроблено на комерційні (суто торговельні та організаційні) аспекти торговельної діяльності, а в другому і третьому - переважно на питання техніко-технологічного забезпечення торговельних процесів.

     Тому, на наш погляд, потрібен критичний  аналіз сучасного стану та проблем  організації системи торговельного  обслуговування, дослідження тенденцій  та проблем здійснення процесів продажу  продовольчих товарів, що дало б змогу  надалі розробити деякі пропозиції щодо розвитку й удосконалення організаційних і технологічних аспектів роздрібної торгівлі.

      Мета  даної курсової роботи полягає у поглибленні знань з питань управління організацією використання площі торгових приміщень в процесі комерційної діяльності, розробці перспективних шляхів обладнання торгових приміщень в організації і управлінні комерційною діяльністю підприємства.

     Відповідно  до мети поставленні наступні завдання:

• дослідити теоретичні засади торгово-технологічних процесів на роздрібному підприємстві;
• визначити фактори ефективного використання торговельної площі магазину;
• провести аналіз надходження товарів у гіпермаркет;
• надати загальну характеристику організації процесу організації торгівлі досліджуваного підприємства;
• охарактеризувати організацію та технологію роздрібного продажу товарів;
• надати пропозиції щодо методів активізації продажу товарів.

     Об’єктом  дослідження є теоретичні та практичні аспекти організації торгово-технологічного процесу.

      Предметом дослідження є процес організації підвищення ефективності використання торговельних приміщень в магазинах м. Києва.

     Теоретичною, методологічною та практичною основою  роботи послужили періодичні публікації провідних вітчизняних та зарубіжних економістів, закони та декрети Уряду  України, статистично-звітна документація підприємства.

     Методи  дослідження. При написанні курсової роботи, використовувались відповідні загальнонаукові та спеціальні методи наукового пізнання. Для дослідження торгово-технологічного процесу та товарної пропозиції підприємства, а також його конкурентного становища використовувались методи аналізу та синтезу.

     Структура та обсяг роботи. Курсова робота складається з вступу, основної частини з 5 розділів, висновків та списку використаних джерел. Загальний обсяг роботи складає 40 сторінок. Робота містить 10 таблиць і 7 рисунків. 

 

1. Фактори ефективного використання торгівельної площі магазину

     Для оцінки ефективності використання торгових площ магазинів можуть застосовуватися такі економічні показники, як пропускна спроможність магазину, обсяги роздрібного товарообігу в розрахунку на 1 м² торгової площі, розмір прибутку на 1 м² торгової площі, а також термін окупності капітальних вкладень та коефіцієнт ефективності капітальних вкладень [1; 374].

     Пропускна спроможність магазину визначається як кількість відвідувачів, які здійснили купівлю в магазині протягом певного періоду (як правило, за одну зміну). (Кількість відвідувачів, які здійснили купівлю в магазині протягом певного періоду, віднесена до загальної кількості відвідувачів магазину протягом цього самого періоду, називається коефіцієнтом завершеності купівлі, який належить до групи соціальних показників.)

     Результативність роботи магазинів характеризується насамперед показниками обсягів роздрібного товарообігу та прибутку торговельного підприємства; ці самі показники, віднесені до одиниці площі магазину, дозволяють проводити порівняльний аналіз ефективності різних магазинів з подібним товарним профілем або ж ефективність застосування різних методів продажу товарів у тому самому магазині протягом різних періодів часу. При цьому показник роздрібного товарообігу в розрахунку на 1 м¹ площі магазину розраховується за формулою (1.1), а показник прибутку, який припадає на 1 м² площі — за формулою (1.2) [1; 375]:

     РТО_пит= РТО/S;   (1.1)

     П_пит= П/S;    (1.2)

     де РТО — обсяг роздрібного товарообігу магазину протягом аналізованого періоду, тис. грн..;

     П — розмір прибутку магазину протягом аналізованого періоду, тис. грн..;

     S — розмір площі магазину (для розрахунку може братися розмір загальної або торгової площі).

     Розмір прибутку магазину, зіставлений з вартістю капітальних вкладень на спорудження будівлі магазину, впровадження в ньому прогресивних технологій, капітальний ремонт або реконструкцію, дозволяє розрахувати такі показники ефективності роботи магазинів, як термін окупності капітальних вкладень (1.3) та коефіцієнт ефективності капітальних вкладень (1.4):

     ТОк = КВ/ΔП;   (1.3)

     EKB = ΔП/КВ   (1.4)

     де KB — обсяг капітальних вкладень на спорудження будівлі магазину, впровадження прогресивних технологій, реконструкцію або капітальний ремонт магазину, тис. грн.;

     ΔП — приріст прибутків торговельного підприємства від реалізації заходів з будівлі магазину, впровадження прогресивних технологій, реконструкції або капітального ремонту магазину, тис. грн.

     Ефективність використання площі торгових залів магазинів значною мірою залежить від режиму їх роботи, зокрема, тривалості робочого дня, наявності і кількості вихідних днів, встановлення перерви на обід тощо. У практиці вітчизняної торгівлі для характеристики режиму роботи магазину найчастіше розраховують такі показники, як коефіцієнт змінності і коефіцієнт неперервності [1; 375].

     Коефіцієнт змінності роботи магазину визначається за формулою (1.5):

     Кзм = Тр/Тзм     (1.5.)

     де К_м — коефіцієнт змінності;

     Т_р — тривалість роботи магазину протягом доби, год.;

     Тзм — тривалість роботи однієї зміни, год.

     Коефіцієнт неперервності роботи магазину визначається за формулою (1.6):

     Кнп = Дрм/Дрз,    (1.6)

     де К_нп — коефіцієнт неперервності роботи магазину;

     Д_рм - кількість робочих днів магазину протягом місяця;

     Др.з — загальна кількість робочих днів у місяці.

     Серед комплексу техніко-технологічних показників ефективності найчастіше застосовуються показники, які характеризують розміри окремих елементів загальної площі магазину та структуру площ магазину. При цьому під торговою площею магазину розуміють площу магазинів, призначену для торгівлі й обслуговування населення. Розмір торгової площі магазину визначається як сума площ торгових залів і площ для розміщення служб з додаткового обслуговування покупців (відділи замовлень, кафетерії, демонстраційні зали, бюро обслуговування, камери зберігання речей покупців та ін,) [1; 376].

     Структура площ магазину відображає співвідношення питомої ваги окремих видів площ магазину. Так, наприклад, частка торгової площі магазину в загальній площі розраховується за формулою (1.7):

     Чтп = Sторг*100%/Sзаг    (1.7)

     де S_торг — торгова площа магазину, м²;

     S_заг — загальна площа магазину, м².

     Практикою вітчизняної торгівлі рекомендується забезпечувати значення даного показника для магазинів самообслуговування в розмірі 65—70 %; дещо вищим (до 80 %) цей показник може бути за умови впровадження прогресивних варіантів організації технологічних процесів з використанням т. зв. індустріальних товароносіїв (тари-обладнання, контейнерів).

     Певну інформацію для аналізу ефективності використання торгової площі магазинів можна отримати, аналізуючи структуру самої торгової площі, в складі якої можна виділити такі елементи, як площа вузлів розрахунку, площа для руху покупців, площа для роботи продавців, заставлена площа тощо.