Управління запасами підприємства на прикладі П.П «Медіан»

     Для розрахунку параметрів системи використовують такі вихідні дані: потреба у продукті, що замовляється, од.; оптимальна величина запасу, од.; термін поставки, днів; можливе затримання поставки, днів.

     Гарантійний (страховий) запас потрібний на випадок  можливої затримки надходження чергової партії матеріалів. Відтворення гарантійного запасу здійснюється у процесі наступних поставок через використання іншого розрахункового параметру даної системи — граничного рівня запасу.

     Граничний рівень запасу визначає рівень запасу, при досягненні якого здійснюється наступне замовлення. Величина граничного рівня розраховується таким чином, що надходження матеріалів на склад відбувається в момент зменшення поточного запасу до гарантійного рівня.  
 
 
 
 
 
 

     Таблиця 1.2

     Розрахунок  параметрів системи управління запасами з фіксованою величиною запасу

Показник	Порядок розрахунку
1. Кількість споживання, од.	-
2. Оптимальна величина  запасу, од.	Див формулу (1)
3. Термін постачання, днів	-
4. Можливе затримання  поставки, днів	-
5. Очікуване денне  споживання, од./день	[1]/[кількість  робочих днів]
6. Термін витрачання  запасу, днів	[2]/[5]
7. Очікуване споживання  протягом терміну постачання, од.	[3]*[5]
8. Максимальне споживання  за термін постачання, од.	([3]+[4])*[5]
9. Гарантійний запас,  од.	[8]-[7]
10. Граничний рівень  запасу, од.	[9]+[7]
11. Максимальний запас,  од.	[9]+[2]
12. Термін витрачання  запасу до граничного рівня,  днів	([11]-[10]):[5]

     Третій  основний параметр системи управління запасами з фіксованою величиною  — максимальний запас. На відміну  від попередніх двох параметрів він  не впливає безпосередньо на функціонування системи в цілому. Цей рівень запасу визначається для забезпечення ефективного завантаження площ з точки зору критерію мінімізації сукупних витрат.

     Графічна  ілюстрація функціонування системи  з фіксованою величиною запасу наведена на рис. 1.3

     

     Рис. 1.3. Графік руху запасів у системі  управління запасами з фіксованою величиною  замовлення

     1.3 Система з фіксованим інтервалом часу між поставками.

       Згідно з цією системою замовлення  здійснюються в жорстко визначені  моменти часу з рівними інтервалами, наприклад один раз на місяць, один раз на тиждень тощо.

     Визначити інтервал часу між замовленнями можна  з урахуванням оптимальної величини запасу за формулою:

      ,                                                                       (1.2) 

     де  – кількість робочих днів на рік;

         - річна потреба у матеріалах;

          - оптимальна партія поставки;

     Інтервал  часу між поставками, визначений за формулою (1.2), не є обов’язковим. Його можна коригувати за допомогою експертних оцінок. Наприклад, при розрахунковому результаті чотири дні можливо використовувати інтервал у п’ять днів, що дасть змогу поповнювати запаси один раз на тиждень.

     Порядок розрахунку всіх параметрів системи управління запасами з фіксованим інтервалом часу між поставками наведено в табл. 1.3. Вихідні дані для розрахунку параметрів системи такі: потреба в матеріалах, од.; інтервал часу між замовленнями, днів; термін поставки, днів; можлива затримка поставки, днів.

     Таблиця 1.3.

     Розрахунок  параметрів системи управління запасами з фіксованим інтервалом часу між  поставками

Показник	Порядок розрахунку
1. Потреба, од.	-
2. Інтервал між  замовленнями, днів	Див. формулу (2)
3. Термін поставки, днів	-
4. Можлива затримка  поставки, днів	-
5. Очікуване щоденне  споживання, од./день	[1]/[]
6. Очікуване споживання  протягом терміну постачання, од.	[3]*[5]
7. Максимальне споживання  протягом терміну постачання, од.	([3]+[4])*[5]
8. Гарантійний запас, од.	[7]-[6]
9. Максимальний запас,  од.	[8]+[2]*[5]
10. Величина запасу, од.	Див. формулу (3)

 

     Гарантійний (страховий) запас, як і в попередньому випадку, дає можливість забезпечувати  потребу протягом очікуваної затримки постачання. Графічна ілюстрація функціонування системи управління запасами з фіксованим інтервалом часу між поставками наведена на рис. 1.4

     

     Рис. 1.4. Графік руху запасів у системі  управління запасами з фіксованим інтервалом постачання

     У цій системі момент замовлення визначено заздалегідь, тому розрахунковим параметром є величина запасу. Її обчислення базується на прогнозному рівні споживання до моменту надходження запасу на склад підприємства (або підрозділу). 

      ,                                                      (1.3) 

     де  - максимальний запас, од.;

         - поточний запас, од.;

         - середньодобові витрати запасу, од.

     Як  видно з формули (1.3), величина запасу розраховується таким чином, що за умови чіткої відповідності фактичного споживання за період поставки очікуваному нова партія поповнює запас на складі до максимального рівня. Справді, різниця між максимальною та поточною величинами запасу визначає величину запасу, яка необхідна для відновлення запасу до максимального рівня на момент розрахунку, а очікуване споживання за період поставки забезпечує це відновлення в момент здійснення постачання.

     Порівняння  розглянутих систем управління показує, що кожна з них має як певні позитивні сторони, так і вади (табл. 1.4).

     Таблиця 1.4.

     Порівняння  основних систем управління запасами

Система	Переваги	Вади
З фіксованою величиною      запасу	Менший  рівень максимального запасу	Необхідність  здійснення постійного контролю наявності  запасів на складі
	Економія  витрат на утримання запасів на складі за рахунок скорочення площ під запаси
З фіксованим інтервалом часу між поставками	Відсутність постійного контролю наявності запасів  на складі	Високий рівень максимального запасу
		Збільшення  витрат на утримання запасів на складі за рахунок збільшення площ під запаси

 

     Система з фіксованою величиною запасу вимагає  безперервного обліку поточного  запасу на складі. І навпаки, система  з фіксованим інтервалом поставки потребує лише періодичного контролю кількості запасу. Необхідність постійного обліку запасу в системі з фіксованою величиною запасу можна вважати її основною вадою. Відсутність необхідності такого контролю в системі з фіксованим інтервалом поставок є основною її перевагою порівняно з попередньою системою.

     Проте в системі з фіксованою величиною  запасу максимальний запас завжди менший, ніж в іншій системі. це зменшує  витрати на утримання запасів  на складі за рахунок скорочення площ під запаси, що, у свою чергу, є  перевагою системи з фіксованою величиною запасу перед системою з фіксованим інтервалом поставки.

     1.4 Висновки з теоретичного аспекту поняття запасів.

     Основою задоволення попиту споживачів та досягнення високих кінцевих результатів діяльності підприємств транспортної галузі є  ефективне формування і використання запасів матеріальних ресурсів, що зумовлює необхідність управління ними. У курсовій роботі під управлінням запасами розуміється сукупність принципів та методів прийняття рішень щодо встановлення порядку забезпечення матеріальними ресурсами, визначення розмірів партії та періодів завозу запасів на основі аналізу їх стану, що забезпечує безперервне задоволення очікуваного попиту за мінімум витрат на доставку, утворення, обробку та зберігання запасів.

     В теорії управління запасами розроблено дві системи управління, які вирішують поставлені завдання. Такими системами є: 1. Система управління запасами з фіксованим розміром замовлення. 2. Система управління запасами з фіксованим інтервалом часу між замовленнями. Принципово нові ідеї і алгоритми роботи систем управління приводять до можливості формування по суті діла великої кількості систем управління запасами, що відповідають самим різним вимогам. Найбільш прогресивною є система JIT, яка усуває запаси на підприємстві взагалі. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     2. Господарська діяльність  підприємства

     2.1 Загальна характеристика діяльності  підприємства 

     Фірма „Модіан” створена у квітні 1993 року у формі приватного підприємства. Основний вид діяльності – торгівля канцелярським  товарами, офісним  устаткуванням та витратними матеріалами для оргтехніки. Загальна кількість працюючих 285 чол.

     Юридична  адреса: м.Київ, вул. Набережно-Крещатицька, 39

     Фірма має  більш як 1500 клієнтів, серед  яких:

• Конституційний Суд України;
• Міністерство Юстиції;
• Міненерго;
• Видавництва "Київська Правда", "Сільські вісті", "Команда";
• Київміськбуд-1;
• Київквартсервис .

     Для того, щоб оцінити ефективність діяльності підприємства в сучасних умовах треба  проаналізувати його організаційну  структуру (див. рис. 2.1.)  

       

     

     

     

     

       

     

     Рис. 2.1. Організаційна  структура управління ПП „Модіан”

           Головним керуючим органом фірми є Рада власників  в яку входять 4 особи, що створили дане підприємство. В компетенцію  Ради власників, згідно Статуту підприємства, входить визначення стратегічних напрямків  розвитку підприємства, обрання генерального директора та призначення головного бухгалтера підприємства.

           Генеральний директор займається поточним управлінням підприємством, до його компетенції входить прийняття  рішень щодо управління підприємством  як фінансового так і організаційного  змісту, найом працівників (крім головного  бухгалтера, так як це компетенція Ради власників). Має право підпису фінансових документів

     До  функцій головного бухгалтера відносяться:

1. ведення бухгалтерського і податкового  обліку відповідно до  національних стандартів і нормативних актів, що діють на Україні;
2. надання податкової, фінансової і статистичної звітності в терміни й органи, установлені чинним законодавством;
3. надання щорічного звіту Раді власників.

     До  функцій відділу маркетингу відносяться:

1. начальник відділу є заступником головного бухгалтера;
2. моніторинг, аналіз і планування поточної діяльності підприємства;
3. проведення маркетингових досліджень з можливим залученням фахівців на тимчасову роботу;
4. планування і керування запасами підприємства;
5. надання щорічного звіту Раді власників.