Логистика, логистические затраты

      загальне управління запасами;

      управління резервами та інші завдання.

У планових інформаційних системах найвищий рівень стандартизації під час вирішення задач, що дозволяє з найменшими труднощами адаптувати тут стандартне програмне забезпечення.

    Диспозитивні інформаційні системи створюються на рівні управління складом або цехом і служать для забезпечення налагодженої роботи логістичних систем. Тут можуть вирішуватися такі завдання:

      детальне управління запасами (місцями складування);

      керування внутрішньо складським або внутрішньозаводським транспортом;

      відбір вантажів за замовленням та їх комплектування, облік вантажів, які відправляються, та інші завдання.

   У диспозитивних інформаційних системах можливість пристосувати стандартний пакет програм нижча. Це викликано рядом причин, наприклад:

      виробничий процес на підприємствах зумовлюється історично і важко піддається суттєвим змінам заради стандартизації;

      структура оброблюваних даних істотно розрізняється в різних користувачів.

   Виконавчі інформаційні системи створюються на рівні адміністративного або оперативного управління. Обробка інформації в цих системах здійснюється в темпі, зумовленому швидкістю її надходження на ЕОМ. Це так званий режим роботи в реальному масштабі часу, який дозволяє отримувати необхідну інформацію про переміщення вантажів у поточний момент часу і вчасно видавати відповідні адміністративні та керуючі впливи на об’єкт управління. Цими системами можуть вирішуватися різноманітні завдання, пов’язані з контролем матеріальних потоків, оперативним управлінням переміщеннями і т.п.

   У виконавчих інформаційних системах на оперативному рівні управління застосовують, як правило, індивідуальне програмне забезпечення.

   Відповідно до концепції логістики інформаційні системи, які належать до різних груп, інтегруються в єдину інформаційну систему. Розрізняють вертикальну і горизонтальну інтеграцію.

   Вертикальною інтеграцією вважається зв’язок між плановою, диспозитивною і виконавчою системами за допомогою вертикальних інформаційних потоків.

   Горизонтальною інтеграцією вважається зв’язок між окремими комплексами завдань у диспозитивних і виконавчих системах за допомогою горизонтальних інформаційних потоків.

   В цілому переваги інтегрованих інформаційних систем можна сформулювати так:

      зростає швидкість;

      зменшується кількість помилок в обліку;

      зменшується обсяг непродуктивної, “паперової” роботи;

      поєднуються раніше розрізнені інформаційні блоки.

    В логістиці також використовуються інформаційні системи із зворотнім зв’язком. Такі системи існують там, де оточуюче середовище сприяє прийняттю рішення, яке здійснює вплив на це середовище, а значить і на подальші рішення.

   Об’єктом управління ЛІС є потоки інформації, що зв’язані з постачанням, запасами і розподілом ГП як всередині, так і поза організацією, фірмою. Інформаційні потоки не є елементарними і неподільними об’єктами, а представляють собою достатньо складну систему з множиною взаємозв’язків як всередині організації, так і поза її межами. Суб’єктом управління в ЛІС є конкретні структурні підрозділи, особи, що приймають рішення.

   З позицій системного підходу в процесах мікрологістики виділяють три рівні побудови : перший рівень – робоче місце, на якому здійснюється логістична операція з матеріальним потоком. Другий рівень – дільниця, цех, склад, де відбуваються процеси транспортування вантажів, розташовуються робочі місця. Третій рівень – система транспортування і переміщення в цілому, що охоплює ланцюг подій, за початок якої можна прийняти момент відвантаження сировини постачальником.

   Аналогічну рівневі систему можна побудувати і в макрологістичних процесах – підприємство – регіон (галузь) – країна.

   З допомогою інформаційної логістики і удосконалення на її базі методів планування і управління в компаніях ведучих промислових країн Заходу відбувається в даний час процес, суттю якого є заміна фізичних запасів надійною інформацією про наявність матеріальних ресурсів.

   На сучасному етапі розвитку інформаційної логістики в розвинутих країнах ставиться задача: на базі повсюдного впровадження ЕОМ створити інтегровані АСУ і АСПРи і тим самим забезпечують гнучке реагування виробництва на потреби ринку. Мінімізувати витрати і отримати додаткові переваги в конкурентній боротьбі за покупця.

   Складність, велика розмірність і наявність великої кількості документів, що використовуються при управлінні матеріальними потоками в ЛС, викликали появу за кордоном концепції “Electronic Data Interchange” - EDI (“електронного обміну даними”). В найбільш загальному трактуванні EDI представляє собою комп’ютерний інформаційний обмін між користувачами з застосуванням стандартного формату даних і який обслуговує сучасні телекомунікаційні технології. Відносно недавнє застосування EDI буквально революціонізувало процедуру управління замовленнями і державними закупівлями в закордонних фірмах.

   В останні роки закордоном набула широкого розвитку електронна торгівля. Найбільше це стосується сфери державних закупівель. на базі шести стандартів ЄС країни-учасниці розробили узгоджене законодавство, яке передбачає розвиток електронної комерції, створення електронного уряду з правом електронного підпису.

    В 2000 р. ВР України був прийнятий Закон України “Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти”, проте цей закон не передбачав використання в Україні електронної торгівлі і лише внесені зміни і нова редакція 2003 р. цього закону передбачають використання досвіду країн Західної Європи в організації електронних торгів державних закупівель, що буде сприяти інтеграції України в ЄС.

ЛІТЕРАТУРА:

1.      А. Альбеков, В. Федько, С. Митько Логистика коммерции,- Ростов- на - Дону: Феникс, 2001,-512 С.

2.      Большой знциклопедический словарь: В 2 томах. / Гл. ред. А. М. Прохоров.- М,: Сов. энциклопедия, 1991. Том 2- 1991, 768 С, илл.

3.      Золотогоров В. Г. Энциклопедический словарь по экономике.- Минск, Польшя, 1997.-571 С.

4.      Кононенко О. Анализ фінансовий отчетности.- 2 изд., перераб. и доп.- X.: Фактор, 2003,- 148 С.

5.      Ларіна P.P. Логістика: Навчальний посібник.- Д.: ВІК, 2005.- 335С.

6.      Ларіна Р.Р., Рязанов А.В. Ефективність функціонування мікрологістичних систем: підходи та проблеми. - ДонДУУ №1 (35), 2006 с. 120-126

7.      Н.Т. Лебедев. Логистика: теория гармонизированннх цепей поставки.- М.: Издательство МГТУ им. Баумана,- 2005,- 448 с.:илл.

8.      Л. Б. Миротин, ЬІ. Е. Тишбаев, О. Г. Порошина. Эфективная логистика.- М.: Зкзамен, 2003.-160 с.

9.      С. В. Мочерний. Синергетичний підхід в економічному дослідженні. // Економіка України. - 2001.-№ 5., С. 44- 51.

10. Окландер М. А., Хромов О. П. Промислова логістика: Навчальний посібник - Київ: Центр навчальної літератури, 2004,- 222 с.

11. Основы логистики : учебник для ВУЗов / Под ред. В. А. Гудкова.- М: Горячая линия- Телеком, 2004,- 351 с, илл.

12. Ю. В. Пономарьова. Логістика: навчальний посібник. К.: Центр навчальної літератури, 2003,- 192 С.

13. Родников А. Н. Логистика: терминологический словарь. 2-е изд., исправленное и дополненное.- М: ИНФРА-М, 2000,- 352 С. (Библиотека словарей ИНФРА-М).

14. Системний анализ и принятие решений. Словарь-справочник / Под общ. ред. В. Н. Волковой, В. Н. Козлова.- М.: Высшая школа, 2004.- 613 с,.илл.

1