Логистика, логистические затраты

ПЛАН

1. Логістичні витрати.

    Логістичні витрати – це затрати на виконання логістичних операцій (складування, транспортування, збір, збереження і передача даних про замовлення, запаси, поставки і т.д.).

    В умовах “ринку покупця” продавець вимушений будувати свою діяльність виходячи з купівельного попиту. При цьому попит не обмежується попитом на товар. Покупець диктує свої умови також і в області складу і якості послуг, що надаються йому в процесі поставки цього товару.

   Послуга, в загальному розумінні цього терміну, означає будь-яку дію, що приносить користь, допомогу іншому. Робота по наданню послуг, тобто по задоволенню будь-яких потреб, називається сервісом.

   Логістичний сервіс нерозривно зв’язаний з процесом розподілу і представляє собою комплекс послуг, що надаються в процесі поставки товару.

   По визначенню Ф. Котлера, послуга – це будь-який захід або вигода, які одна сторона може надати іншій і які в основному не відчутні на дотик. Виробництво послуги може бути, а може і не бути зв’язане з товаром в його матеріальному виді. Послуга як продукт праці має споживчу вартість і це визначає її товарний характер, який виражається у здатності бути реалізованою споживачами як своєрідний товар. Ця риса ріднить послугу з матеріальним товаром.

   Об’єктом логістичного сервісу є різні споживачі матеріального потоку. Здійснюється логістичний сервіс або самим постачальником, або експедиторською фірмою, що спеціалізується у сфері логістичного обслуговування.

   Найбільш економічною є елементарна схема логістичного обслуговування: один продуцент (виробник, спеціалізований посередник) – один клієнт. Проте така схема має місце лише в окремих випадках. Як правило, постачальники мають складні схеми реалізації і поставок готової продукції, коли транспортно-експедиційні зв’язки здійснюються одночасно з декількома клієнтами (споживачами). В такій ситуації структури, що здійснюють сервісне логістичне обслуговування, повинні вирішувати дві групи задач, які утворюють так званий мікро- і макрорівень сервісу.

   Мікрорівень логістичного сервісу – це організація, структура і якість обслуговування конкретних споживачів, а також оперативне управління логістичною діяльністю і необхідними для цього інфраструктурними елементами.

   Макрорівень логістичного сервісу представляє собою розподіл замовників по зонам їх агрегування, сегментам цільового ринку, а також розробку стандартів обслуговування, стратегічне планування, інвестиції, реалізацію загальної політики діяльності на ринку логістичних послуг.

   Отже послідовність дій, які дозволяють сформувати систему логістичного сервісу є наступною:

      Сегментація споживчого ринку (розподіл ринку на конкретних споживачів).

      Визначення переліку найбільш значних для покупця послуг.

      Ранжування послуг, що входять в складений перелік. Зосередження уваги на найбільш значних послугах.

      Визначення стандартів послуг в розрізі окремих сегментів ринку.

      Оцінка наданих послуг, встановлення зв’язку між рівнем сервісу і вартістю наданих послуг, визначення рівня сервісу для забезпечення конкурентноздатності фірми.

      Встановлення зворотного зв’язку з покупцями для забезпечення відповідності послуг потребам споживачів.

1.1. Розрахунок рівня логістичного обслуговування.

    Важливим критерієм, який дозволяє оцінити систему сервісу як з позиції постачальника, так і з позиції отримувача послуг є рівень логістичного обслуговування. Розрахунок цього показника виконується по наступній формулі:

Ŋ = х 100 %,

де ŋ – рівень логістичного обслуговування ;

m – кількісна оцінка фактично наданого обсягу логістичного сервісу ;

M – кількісна оцінка теоретично можливого обсягу логістичного сервісу.

   Для оцінки якості логістичного обслуговування застосовуються наступні критерії :

      надійність поставки ;

      повний час від отримання замовлення до поставки партії товарів ;

      гнучкість поставки ;

      наявність запасів на складі постачальника ;

      можливість надання кредитів, а також ряд інших.

   Логістичні затрати починають формуватися на мікрологістичному рівні. Виходячи з маркетингового міксу, концепція логістики спрямовує діяльність фірм, компаній на мінімізацію сукупних витрат. З цією метою рекомендується обережність у поводженні з мінімізацією часткових витрат.

   Логістичний сервіс характеризується трьома найважливішими показниками: корисністю, оперативністю, якістю.

    Логістичні витрати і логістичний сервіс, як правило перебувають у прямо пропорційній залежності. Якісний сервіс завжди є досить дорогим, і зростання витрат, за звичай, тільки поліпшує його.

   Логістичними слід вважати витрати, що пов’язані з рухом матеріальних ресурсів від первинного джерела їх виникнення до кінцевого споживача. Абсолютно точний їх розрахунок є дуже складним, оскільки сучасна теорія і практика бухгалтерського обліку “проходить мимо” таких затрат. Методичні принципи обрахунку таких затрат пропонує М. Окландер.

1.2. Стан і перспективи логістичного сервісу на сучасному етапі.

Стан і перспективи розвитку логістичного сервісу на сучасному етапі здійснюються в багатьох напрямах. Основні з них:

1. Значний вклад в забезпечення високої надійності логістичної системи обслуговування вносять різні системи автоматичного контролю переміщення вантажів.

2. В США активно впроваджується система контролю місцезнаходження транспортних засобів.

3. Важливу роль відіграє оснащення транспортних засобів радіотелефонним зв’язком, іншою електронною технікою, а також створення загальнонаціональних комп’ютерних мереж по контролю за переміщенням вантажів.

4. На базі ЕОМ і нових засобів зв’язку створюються системи забезпечення безпеки руху транспортних засобів.

5. Розширюється використання автоматизованих систем координації вантажоперевезень декількома видами транспорту.

6. Широке розповсюдження отримала спеціалізація засобів транспорту, транспортних і складських об’єктів.

   Сьогодні основною сферою діяльності логістичних компаній залишається відповідне обслуговування і управління матеріальними і інформаційними потоками. Проте об’єднання “під дахом” однієї компанії різнорідних функцій широкого асортименту веде до створення нових структур – універсальних логістичних компаній.

   Такі компанії в стані взяти на себе обов’язки забезпечити не тільки логістичний сервіс, але і весь комплекс по обігу товарної продукції – закупівлю товарів, перевезення, збереження, страхування вантажів, їх сортування і комплектування, інформаційне обслуговування, розміщення замовлень на виробництво і т. д.

   Таким чином, логістика активно допомагає стерти галузеві і територіальні межі і кордони. Ці тенденції особливо помітні в країнах Північної Америки, Далекосхідного регіону, Європи. Особлива увага приділяється формуванню трансконтинентальних логістичних систем, а створення об’єднаного Європейського ринку передбачає побудову багаторівневих міжнаціональних логістичних систем.

1.3. Застосування логістики в Україні та методики визначення ефективності мікро логістичних систем.

   Незважаючи на те, що застосування логістики в Україні зумовлене економічним реаліями, вона ще не настільки активно задіяна у вітчизняному бізнесі порівняно із закордонним. Зростаючий попит на логістику в Україні обумовлює вирішення цілого ряду завдань, серед яких важливим є систематизація та узагальнення існуючих підходів до визначення ефективності функціонування логістичних систем, що і визначило мету даного дослідження.

   Проблеми ефективності функціонування логістичних систем розглядаються у численних монографіях і навчальних посібниках. Так, у термінологічному словнику А.Н. Роднікова наведені визначення базових понять "логістична система", "ефективність логістичної системи" (поняття і критерії оцінки).

   Поняття "ефективність" дає енциклопедичний словник з економіки В.Г. Золотоголова. Вимоги до оцінки функціонування логістичних систем, основні положення оцінки, а також показники ефективності для окремих логістичних функцій (логістичне управління, обробка замовлень, планування виробництва, закупка продукції, постачання продукції, складування, збут, доставка замовлень) викладені у роботі "Ефективна логістика" Л.Б. Міротіна, И.Е. Тишбаєва, О.Г. Порошиної. Підкреслено, що прибуток є основним показником ефективності функціонування як логістичної системи, так і підприємства взагалі. У той же час відзначається, що інтегральним критерієм

оптимальності логістичної системи є мінімум загальних витрат, що не суперечить логістичній концепції загальних витрат. Але слід погодитися з думкою Ю.В. Пономарьової стосовно того, що подібна мінімізація актуальна лише за умов досягнення певного рівня логістичного сервісу, що не потребує доказу. Вона також наводить додаткові показники ефективності. Позитивний вплив логістики на конкурентні переваги фірми доводять А. Альбеков, В. Федько, С. Мітько.

  Таким чином, у фаховій літературі не має єдиного підходу до визначення ефективності функціонування логістичних систем, хоча склад показників у перерахованих авторів принципово не відрізняється. Відносно слабко дослідженими є прояви ефективності функціонування логістичних систем як покращення окремих показників фінансового стану підприємства.

Заслуговують на увагу питання розробки методології внутрішнього управлінського обліку результатів логістичної діяльності.

   Тож визначимо основні поняття, необхідні для даного дослідження. Система - це множина взаємопов'язаних елементів, які знаходяться у певних відносинах між собою і утворюють єдність, цілісність. Ефект - повне або часткове досягнення певних техніко - економічних цілей.