Ефективність систем розподілу. Показники та методи їх розрахунку

     Для побудови такої діаграми пропонується використовувати чотирьохступеневий процес:

     1) формулювання стратегії управління  логістичним ланцюгом;

     2) виявлення реально вимірюваних  параметрів досягнутого успіху;

     3) визначення процесів, що впливають  на кінцеві результати;

     4) визначення основних факторів ефективності цих процесів.

     У наведеній схемі передбачається, що трьома основними проявами успіху є якість, швидкість і мінімізація витрат. Ці цілі мають велике значення тому, що поєднують у собі оцінки ефективності з погляду уявлення покупця про якість із внутрішніми показниками використання ресурсів та активів.

     На  рис. 1 наведено наочне відображення цієї концепції оцінки ефективності, що має орієнтацію на покупця й на процеси в логістичному ланцюзі [4, с.143-144].

     

     Рис. 1. Побудова діаграми логістичних переваг 

     Одним із найбільш перспективних і практично  важливих напрямів розвитку методології дослідження ефективності логістичної діяльності підприємств є включення до системи оцінок не тільки показників виконання логістичних функцій, а й показників ефективності логістичних процесів. Для формування показника ефективності логістичних бізнес-процесів можна скористатися моделлю, запропонованою М. Кристофером – діаграмою збалансованих переваг логістичної діяльності.

     Ця  модель найбільше підходить для  оцінки ефективності логістичного процесу, адже вона:

• розроблена для логістичної системи, а модель збалансованих показників призначена, переважно, для оцінки діяльності підприємства в цілому;
• ураховує фінансові та нефінансові показники логістичної діяльності торговельного підприємства;
• чітко виділяє ключові фактори успіху при реалізації логістичних стратегій: сервіс (якість обслуговування споживача), час (швидкість доставки товару в потрібне місце) та витрати.

     Для того, щоб скористатись ідеєю діаграми збалансованих переваг для оцінки ефективності логістичних бізнес-процесів, необхідно для кожного з ключових показників ефективності ввести певний коефіцієнт. Цей коефіцієнт повинен відповідати таким вимогам:

• вираховуватись із доступних на відповідному рівні управління даних, що можуть бути виміряні за певний період;
• відображати рівень показника, що вимірюється відносно заданого стандарту;
• усі коефіцієнти ефективності повинні мати однакові одиниці виміру або бути безрозмірними, це дозволить отримати шляхом множення загальний показник ефективності.

     Отже, необхідно уточнити сутність кожного  ключового фактору ефективності з діаграми збалансованих переваг для застосування їх у оцінці логістичних бізнес-процесів.

     Першим  ключовим фактором ефективності є якість обслуговування, що забезпечує досконале виконання замовлення. З позицій процесного управління, для забезпечення досконалого виконання замовлення необхідним і достатнім є виконання всіх операцій, що входять у процес із рівнем помилок не нижче визначеного. Якщо всі операції, з яких складається бізнес-процес, будуть виконані з мінімальним рівнем помилок, то і якість виконаного замовлення буде відповідати стандарту. Цей підхід відповідає положенням чинного стандарту ДСТУ ISO 9001-2001, яким регулюються системи управління якістю. Отже, для визначення рівня якості обслуговування в цій методиці пропонується використовувати вимірювання фактичного рівня якості виконання логістичних операцій, а для прогнозного рівня якості обслуговування – ймовірність досягнення заданого рівня точності виконання логістичних операцій.

     Другим  ключовим фактором ефективності збалансованих переваг є час, що визначає тривалість логістичного ланцюга торговельного підприємства. Для оцінки ефективності логістичного бізнес-процесу за часом пропонується використати величину фонду робочого часу на виконання операцій. Ця величина є сумою всіх операцій, що виконуються у бізнес-процесі всіма виконавцями та вимірюється у людино-годинах.

     Третім  ключовим фактором ефективності є логістичні витрати. Для оцінки ефективності логістичного бізнес-процесу пропонується зіставити фактичний та бюджетний рівень логістичних витрат.

     Щоб урахувати взаємний вплив трьох  ключових факторів ефективності, слід представити загальну ефективність логістичного бізнес-процесу як добуток значень показників ефективності за кожним з цих факторів. Отже, ефективність логістичних бізнес-процесів можна визначити таким чином:

де Елп – ефективність окремого логістичного бізнес-процесу;

     Кт – коефіцієнт точності виконання операцій, що характеризує рівень помилок відносно загальної кількості виконаних за визначений період операцій процесу;

     Кч – коефіцієнт часової тривалості логістичного бізнес-процесу, що ілюструє фактичну тривалість логістичного бізнес-процесу відносно розрахункової тривалості;

     Кв – коефіцієнт виконання бюджету логістичних витрат бізнес-процесу, який характеризує відношення рівня фактичних логістичних витрат до рівня витрат, закладених у бюджеті даного бізнес-процесу. 

     Значення  коефіцієнтів Кт, Кч та Кв можуть бути як нижчими, дорівнювати або вищими за одиницю. Якщо значення коефіцієнтів Кт , Кв та Кч дорівнюють одиниці, це означає, що фактичні, якісні та часові параметри процесу відповідають стандарту. Значення коефіцієнтів Кт , Кв та Кч більші за одиницю свідчать про виконання логістичних операцій бізнес-процесу з меншим ніж допустимий рівнем помилок, меншою сумарною тривалістю операцій та нижчими витратами. У разі коли значення коефіцієнтів нижчі за 1, існує перевищення фактичного рівня помилок, часу та витрат над нормативними (стандартними)

значеннями  бізнес-процесу.

     Коефіцієнт  точності виконання операцій (Кт) визначається за формулою: 

де Опом.i – кількість помилок в i-тій операції, одиниць;

     Rобс – стандартний (нормативний) допустимий рівень помилок у бізнес-процесі;

      n – кількість виконаних за період операцій, одиниць. 

     Коефіцієнт  часової тривалості логістичного бізнес-процесу (Кч) визначається за формулою:

де Т станд.i – нормативна тривалість і-тої операції, годин;

    Т факт.i – фактична тривалість і-тої операції, годин;

     Спл – відхилення від визначеного обсягу матеріального потоку;

     m – кількість виконаних за період операцій, одиниць. 

     Коефіцієнт  виконання бюджету логістичних  витрат (Кв) визначається за формулою:

де Вбюдж. – бюджет логістичних витрат бізнес-процесу, грн.;

    Вфакт. – фактичний рівень логістичних витрат бізнес-процесу за період, грн. 

     У розгорнутому вигляді формула 1 з  урахуванням формул 2–4 має такий вигляд:

     Запропонована методика, яка формалізує модель діаграми збалансованих переваг з урахуванням специфіки логістичних бізнес-процесів, дає можливість: оцінити ефективність логістичної системи з позиції процесного підходу до управління логістичною діяльністю;

використати для розрахунку доступні для підприємства дані.

     Розвиток  запропонованого підходу потребує подальшого дослідження питання  оцінки логістичних витрат у розрізі  бізнес-процесу, формування бюджету  витрат логістичного бізнес-процесу  та уточнення впливу різних складових  логістичних витрат на загальну ефективність логістичної діяльності торговельних підприємств. З іншого боку, перспективним напрямом є формування прогностичної моделі ефективності логістичної діяльності з позицій управління логістичними бізнес-процесами [3, с.62-66].

      Отже, для визначення показників оцінки ефективності логістичної діяльності доцільно використовувати фінансові показники логістичної діяльності, зокрема логістичні витрати, а також техніко-експлуатаційні, часові та інші показники. Будь-яка оцінка ефективності має проводитись у порівнянні з визначеними цільовими показниками, які закріплюються на стратегічному рівні у загальнокорпоративній і логістичній стратегії та мають обґрунтоване значення.

      Крім  запропонованих вище показників для оцінки ефективності логістичних систем розподілу використовують також оцінку каналів розподілу, тобто аналіз їхньої діяльності з погляду досягнення поставлених перед ними цілей. Головним тут є аналіз діяльності суб’єктів каналу.

      Основні критерії, які визначають ефективність діяльності каналів розподілу, наведено в табл.1 [1, с.172].

Таблиця 1 

Критерії  ефективності каналів  розподілу